ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"25" лютого 2008 р. | Справа № 6/208-5004 |
16 год. 31 хв.
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Шумського І.П.
при секретарі судового засідання Ранецькій Л.А.
Розглянув справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Підгаєцький маслосирзавод "Коропець" вул. Міцкевича, 16, с. Підгайці, Підгаєцький район, Тернопільська область, 48000
до Управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі вул. Шевченка, 20, с.Підгайці, Підгаєцький район, Тернопільська область, 48000
про визнання нечинними (скасування) актів не нормативного характеру та зобов’язання вчинити певні дії
За участю представників сторін:
позивача: Романів О.М.
відповідача: Пельц Н.П.
Суть справи:
Відкрите акціонерне товариство "Підгаєцький маслосирзавод "Коропець" звернулось в господарський суд Тернопільської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Підгаєцькому районі про:
- скасування рішення №109 від 13.06.2007р. про застосування фінансових санкцій у сумі 23 520,83 грн. та пені в сумі 1018,52 грн.;
- визнання нечинною вимоги №Ю80 від 02.07.2007р. про сплату боргу;
- визнання незаконними дій відповідача по зарахуванню, сплачених за червень 2007р. коштів в рахунок погашення згаданих санкцій і пені та зобов’язання зарахувати ці кошти як сплачені на погашення поточних внесків.
Свої вимоги, підтримані в судовому засіданні його представником, позивач мотивував невідповідністю оспорюваного рішення, вимоги про сплату боргу та наступних за цим дій фактичним обставинам та нормам закону.
У запереченнях на позов та згідно з поясненнями представника пенсійного фонду, відповідач позову не визнав, посилаючись на законність та обґрунтованість винесеного рішення і прийняття вимоги, а також вчинення оспорюваних дій.
Судове засідання, призначене вперше на 16 січня 2008 року неодноразово відкладалось, востаннє на 25 лютого 2008 року.
Учасникам судового процесу роз'яснено належні їм права та обов'язки, передбачені ст.ст. 49, 51 КАС України.
Судом здійснено фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального програмно-апаратного комплексу “Діловодство суду”, для створення архівної копії фонограми надано компакт-диск CD-R, серійний номер СІС 01-25028.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Відповідно до змісту Актів перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати зобов’язання збору на обов’язкове державне пенсійне страхування ВАТ "Підгаєцький маслосирзавод "Коропець" від 28.12.2006р. та 23.07.2007р., інших документів, позивач у справі є платником внесків до Пенсійного фонду України.
У зв’язку з затримкою сплати узгодженого зобов’язання по страхових внесках, визначеного самим платником, Управлянням Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі прийнято рішення №109 від 13 червня 2007 року про застосування до Відкритого акціонерного товариства "Підгаєцький маслосирзавод "Коропець" 23522,83 грн. фінансових санкцій та 1018,52 грн. пені.
Згідно з наданих Управлянням Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі позивачу та суду розрахунків санкцій, їх обчислено за ставкою 10 відсотків від своєчасно не сплачених сум внесків, за затримку сплати у строк до 30 календарних днів включно.
На підставі рішення №109 від 13 червня 2007 року, Управлянням Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі була направлена вимога №Ю80 від 02.07.2007р. Відкритому акціонерному товариству "Підгаєцький маслосирзавод "Коропець" про сплату боргу в сумі 24 541,35 грн., з яких 23522,83 грн. - фінансових санкцій та 1018,52 грн. пені.
Відсутність у позивача станом на 01.07.2007р. іншої заборгованості, окрім визначеної названим рішенням, підтверджено і місцевим органом Фонду.
Подальшу сплату позивачем сум страхових внесків, відповідач зараховував на покриття боргу по оплаті санкцій і пені. Зокрема, виставленим повідомленням від 07.08.2007 року позивача інформовано про здійснення 19.07.2007р. перерозподілу 15 674 грн., сплачених страхових внесків, на погашення пені –630,90 грн. та фінансових санкцій –15043,71грн..
В своїй позовній заяві позивач просить скасувати (визнати нечинними) прийняті рішення і вимогу про сплату боргу, а також наступні дії відповідача.
Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до змісту пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, ст.ст.11,70,71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.
При цьому, згідно з ч.2 ст.71 КАС України та приналежно до даного спору, обов’язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття суб’єктом владних повноважень рішення, покладається на відповідача.
Однак, всупереч вимог згаданих норм Конституції та КАС України, обґрунтованості прийняття рішення №109 від 13 червня 2007 року та вимоги №Ю80 від 02.07.2007р. про сплату боргу відповідачем не доведено.
Так, приписи ст.19 Конституції України, зобов’язують органи державної влади, їх посадових осіб, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Підставами для визнання протиправним (недійсним) актів зазначених органів (до числа яких належить і відповідач) є, зокрема невідповідність його вимогам закону (ч.3 ст.2, ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України).
При цьому вказані акти повинні відповідати вимогам не лише Законів, а і положенням, прийнятих на їх виконання підзаконних нормативно-правових актів, тобто не суперечити вимогам чинного законодавства (ч.1,3 ст.9 названого Кодексу).
Порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, поряд з іншим регулюється Інструкцією, затвердженою постановою правління ПФУ 19.12.2003 року за №21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №128/2004.
Підпунктом 9.3.2 ст.9 Інструкції визначено, що у разі, коли страхувальник не сплачує (не перераховує) або несвоєчасно сплачує (несвоєчасно перераховує) страхові внески, у тому числі донараховані ним самостійно або органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу.
Пункт 9 ст.106 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлює фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум –у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум своєчасно не сплачених –у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум своєчасно не сплачених –у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів включно.
Статтею 106 вищезазначеного Закону та Інструкцією про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року, передбачено, що застосування штрафу та пені за порушення, що є предметом даного судового розгляду оформлюються одним рішенням встановленого зразка.
Відповідно до п.п.9.3.2 п.9.3 ст.9 Інструкції, рішення про застосування штрафу і пені, у разі затримки сплати внесків до 30 календарних днів, виносяться на наступний день після закінчення згаданого граничного строку.
Як вбачається з представлених управлінням ПФУ в Підгаєцькому районі розрахунків, рішення №109 від 13 червня 2007 року прийняте з порушенням цих термінів.
Відтак, при винесенні рішення №109 від 13 червня 2007 року, а пізніше і вимоги №Ю80 від 07 липня 2007 року про сплату боргу, Управлінням Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі порушено вимоги Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.
З огляду на вищевикладене, прийняття суб’єктом владних повноважень зазначених вище рішення та вимоги про зобов’язання сплатити 23 522,83 грн. штрафних санкцій та 1 018,52 грн. пені, всупереч ст.19 Конституції та ст.ст.2,9,71 КАС України, не відповідає приписам закону.
У відповідності до ч.3,13 ст.106 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” рішення про застосування фінансових санкцій і пені та вимога про сплату боргу можуть бути оскарженими платником в судовому порядку.
Тому, з урахуванням часу отримання позивачем оспорюваний актів, відсутність клопотання відповідача про необхідність застосування судом ч.1 ст.100 КАС України, вимоги позивача у цій частині підлягають задоволенню.
В той же час, виходячи з приписів ст.ст. 1-3,105,162 КАС України, ст.20 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, п.п.5,9-12 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, не можуть бути самостійним предметом судового розгляду інші заявлені платником вимоги, оскільки є наслідком вирішених і їх здійснення відноситься до повноважень органу Фонду.
Відповідно до ст.ст. 87, 89, 94 КАС України, понесені позивачем судові витрати відшкодовуються пропорційно до задоволених вимог.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст.2, 3, 7-17, 69-71, 86, 87, 89, 94, 100, 158 -163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
1. Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі про застосування фінансових санкцій та нарахування пені №109 від 13 червня 2007 року.
2. Визнати нечинною вимогу про сплату боргу Управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі №Ю80 від 02 липня 2007 року.
3. Провадження щодо решти вимог закрити.
4. Стягнути з Державного бюджету України -
- на користь Відкритого акціонерного товариства "Підгаєцький маслосирзавод "Коропець" вул. Міцкевича, 16, с. Підгайці, Підгаєцький район, Тернопільська область, код 21130327) –1,70 грн., сплаченого судового збору.
5. У відповідності до п.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993р. №7-93 державне мито в сумі 1,70 грн., сплачене згідно з платіжним дорученням №3965 від 13 листопада 2007 року підлягає поверненню Відкритому акціонерному товариству "Підгаєцький маслосирзавод "Коропець" (вул. Міцкевича, 16, с. Підгайці, Підгаєцький район, Тернопільська область, код 21130327) через те, що справа не підлягає розгляду в суді.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі “28” лютого 2008 року до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.
Суддя І.П. Шумський