ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
24.01.08р. | Справа № А23/623 |
За позовом Акціонерного товариства закритого типу "Агро-Союз", с. Майське, Синельниківського району, Дніпропетровської області
до Синельниківської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровсьької області, м. Синельниково, Синельниківського району, Дніпропетровської області
про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001872340/0 від 03.09.07 в частині нарахування пені в сумі 12553,74 грн.
Суддя Добродняк І.Ю.
Представники сторін:
Від позивача Тиховліс В.Р. дов. від 10.05.06 №85 представник
Від відповідача Петрашку О.О. дов. від 08.01.08 №007/10/100 старший держподатінспектор
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся з позовом та просить скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001872340/0 від 03.09.07 в частині нарахування пені в сумі 12553, 74 грн.
В судовому засіданні 19.12.07 позивач подав письмову заяву про уточнення та доповнення позовних вимог, просить визнати нечинними рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001872340/0 від 03.09.07, та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001872340/2 від 16.11.07 в частині нарахування пені в сумі 12553, 74 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при нарахуванні пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічній діяльності відповідачем датою повернення валютних цінностей (тобто датою припинення порушення) зазначено день відкриття судом провадження у справі (06.12.06), що суперечить ч.2 ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".
Крім того, рішення №0001872340/0 від 03.09.07 прийнято на підставі неіснуючого акту перевірки: в рішенні зазначений акт № 00084/2340/24437240 від 22.08.07, тоді як фактично за результатами перевірки відповідачем складений акт № 84/230/24437204 від 22.08.07.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що терміни, передбачені статтями 1 і 2 Закону України "Про порядок розрахунків в іноземній валюті", зупиняються і пеня за їх порушення не сплачується у разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості. Виходячи з положень Господарського процесуального кодексу України датою зупинення вказаних термінів є дата винесення суддею ухвали про порушення провадження у справі.
Щодо твердження позивача про прийняття рішення від 03.09.07 на підставі неіснуючого акту перевірки, відповідачем зазначено, що ці порушення носять формальний характер і не є підставою для визнання недійсним рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -
В С Т А Н О В И В :
22.08.07 Синельниківською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області (відповідачем) проведена виїзна планова перевірка АТЗТ "Агро-Союз" (позивач) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.06 по 31.03.07, за результатами якої складений акт № 84/230/24437204.
Під час перевірки встановлено факт порушення позивачем норми статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме: ненадходження в законодавчо встановлені терміни виручки за експортовану продукцію на суму 92070,00 дол.США за контрактом від 08.08.06 № МС/176/06, укладеним між позивачем та ТОВ "Єнисей", Росія. Індивідуальна ліценція Національного банку України у резидента відсутня.
28.11.06 позивач звернувся з позовною заявою до господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з ТОВ "Єнисей" заборгованості в сумі 92070,00 дол.США. Ухвалою суду від 06.12.06 позовну заяву прийнято до розгляду і порушено провадження у справі № 11/14-07.
На підставі ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" позивачу нарахована пеня за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті в сумі 38306,17 грн. Нарахування пені здійснено по дату винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі № 11/14-07 –06.12.06.
Викладені в акті перевірки обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, поясненнями сторін.
На підставі означеного акту перевірки відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від №0001872340/0 від 03.09.07, відповідно до якого позивачу згідно ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" нараховані штрафні (фінансові) санкції за порушення ст.1 цього Закону в сумі 38306,17 грн.
За результатами оскарження позивачем цього рішення в порядку адміністративного оскарження скарги позивача залишені без задоволення, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від №0001872340/0 від 03.09.07 –без змін.
16.11.07 відповідачем винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від №0001872340/2, відповідно до якого до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 38306,17 грн.
Позивач проти порушення термінів розрахунків по зовнішньоекономічному контракту № МС/176/06 від 08.08.06, укладеному з ТОВ "Єнисей", у сумі 92070,00 дол.США не заперечує, вважає неправильним визначення терміну нарахування пені, передбаченої ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", у зв'язку з чим вважає неправильним застосування до позивача фінансових санкцій у вигляді пені за період з 28.11.06 по 06.12.06 в сумі 12553,74 грн.
Суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи наступного.
Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в статті 1 встановлено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Згідно статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
У разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково, або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено.
У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом або арбітражним судом.
Пунктом 8.2 контракту № МС/176/06 від 08.08.06 встановлена підсудність вирішення спорів за цим контрактом –за місцем знаходження позивача, тобто в даному випадку –господарський суд Дніпропетровської області. Цим же пунктом контракту № МС/176/06 від 08.08.06 сторони за цим контрактом встановили, що правом, яке застосовується при розгляді спорів, є право України.
У зв'язку з викладеним при визначенні питання стосовно моменту прийняття судом позовної заяви про стягнення з нерезидента заборгованості, що є підставою для зупинення термінів, передбачених статтями 1 і 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", з відповідними правовими наслідками, слід керуватися нормами Господарського процесуального кодексу України.
Виходячи із положень Господарського процесуального кодексу України, надходження позовної заяви до суду не свідчить про прийняття позовної заяви судом, як процесуальної дії в розумінні цього Кодексу з настанням відповідних правових наслідків.
Відповідно до ст. 61 ГПК України питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею.
Факт прийняття позовної заяви судом підтверджується шляхом винесення відповідної ухвали відповідно до ст.64 ГПК України, яка визначає, що суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше п'яти днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні.
Разом з тим за наявності обставин, встановлених в ст.ст.62, 63 ГПК України, суд може відмовити у прийнятті позовної заяви або повернути її без розгляду.
Згідно ч.4 ст.62 ГПК України, на яку посилається позивач, ухвалу про відмову у прийнятті позовної заяви може бути оскаржено. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до господарського суду.
Виходячи з зазначених правових норм в їх сукупності, вбачається, що поняття отримання судом позовної заяви і прийняття позовної заяви господарським судом не є тотожними.
Таким чином, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд вважає дії відповідача щодо застосування до позивача штрафної санкції у вигляді пені за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічній діяльності в сумі 38306,17 грн., про що винесено оскаржуване рішення, правомірними, помилка в тексті оскаржуваних рішень стосовно номеру акту перевірки, на підставі якого вони виносились, не впливає на суть порушення і не робить за викладених обставин оскаржувані рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій неправомірними.
З огляду на викладене, суд вважає, що правові підстави для задоволення позову відсутні.
Керуючись ст. 94, ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В позові відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя | І.Ю. Добродняк |
07.03.08
Згiдно з оригіналом |
Помічник судді | Н.Ф. Голов'яшкіна |