КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2011 року Справа № 1170/2а-2227/11
Кіровоградський окружний адміністративний суд
в складі головуючого: судді Петренко О.С.
за участю секретаря: Господарікова М.О.
представників:
позивача –Малиновського О.Б.,
відповідача –Стус Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Чарнокіт»
до відповідача: Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, суд - ,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «Чарнокіт»звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення–рішення № 0000102310/0 від 18.02.2011 року, яким визначено податкове зобов’язання з ПДВ та зобов’язано сплатити суму податку в розмірі 159290,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 39822, 50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами.
01.02.2011 року спеціалістами Гайворонської МДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Чарнокіт»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 серпня 2008 року по 31 жовтня 2010 року по взаємовідносинах з ДП «БУ №4 ВАТ ТБ «Одестрансбуд».
За результатами перевірки було складено акт від 1 лютого 2011 року №4/2310/32954158, відповідно встановлено порушення п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.5 п. 7.4 пп.7.7.1, п.п.7.7.2, п.п. 7.7.3, пп.7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 159290,00 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування всього на суму 159290,00 грн. (жовтень 2008 року –157393 грн. 52 коп., листопад 2008 року –1896 грн. 48 коп.)
На підставі акту Гайворонською МДШ прийнято податкове повідомлення-рішення від 18 лютого 2011 року 0000102310/0, яким визначено податкове зобов'язання з ПДВ та зобов'язано сплатити суму податку у розмірі 159 290,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 39 822,50 грн.
Позивач вважає дане рішення таким, що винесене з порушенням з чинного законодавства, а тому воно підлягає скасуванню з наступних підстав.
Між ТОВ «Чарнокіт»та ДП «БУ №4 ВАТ ТБ «Одестрансбуд»було укладено договір від 27.05.2008 року № 3, відповідно до якого останнім здійснено ремонт залізничної колії з використанням витратних матеріалів. Вартість робіт становила 2114170,12 грн., в тому числі ПДВ 352361,69 грн., яку ТОВ «Чарнокіт»оплатило.
ДП «БУ № 4 ВАТ ТБ «Одестрансбуд»позивачеві було видано податкову накладну від 03.09.2008 року № 96 на суму 2114170,12 грн., в тому числі 352361,68 грн. та акти виконаних робіт.
Таким чином, позивач вважає, що, оплативши вартість ремонтних робіт та отримавши податкову накладну від ДП «БУ №4 ВАТ ТБ «Одестрансбуд», акт виконаних робіт, мав право на податковий кредит по взаємовідносинах з ДП «БУ №4 ВАТ ТБ «Одестрансбуд»у розмірі 352 361,68 грн.
Спеціалістами Гайворонської МДПІ зроблено висновок про завищення ТОВ «Чарнокіт»податкового кредиту за вересень 2008 року у розмірі 159290,00 грн. та про нікчемність угоди по придбанню матеріалів ДП «БУ №4 ВАТ ТБ «Одестрансбуд»у ТОВ «Компанія «Інкомлайн ЛТД», які були використані при виконанні ремонтних робіт на ТОВ «Чарнокіт».
Відповідно до висновків, що викладені в акті Смілянської ОДПІ від 20 вересня 2010 року №2393/01/23/01380565, складеного за результатами даних планової виїзної перевірки ДП «БУ №4 ВАТ ТБ «Одестрансбуд»та переданого Гайворонській МДПІ, факт виконання будівельно-монтажних робіт під'їзної залізничної колії на замовлення ТОВ «Чарнокіт»у вересні 2008 року не підтверджується з наступних підстав.
ДП «БУ №4 ВАТ ТБ «Одестрансбуд»виконало будівельно-монтажні роботи під'їзної залізничної колії на замовлення ТОВ «Чарнокіт», на що у вересні 2008 року останньому передано акт виконаних робіт та виписано податкову накладну від 3 вересня 2008 року №96 на суму 2 114 170,12 грн. в тому числі ПДВ - 352 361,68 грн.
В кошторис витрат включено вартість матеріалів, придбаних ДП «БУ №4 ВАТ ТБ «Одестрансбуд»у ТОВ «Компанія «Інкомлайн ЛТД»в сумі 955 740,00 грн. в тому числі ПДВ - 159 290,00 грн., таким чином, факт виконання ремонтних робіт ТОВ «БУ №4 ВАТ ТБ «Одестрансбуд»для ТОВ «Чарнокіт»підтверджується податківцями Смілянської ОДПІ.
В ході проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «Компанія «Інкомлайн ЛТД»з питань правомірності нарахування ПДВ за період з 1 березня 2008 року по 30 квітня 2009 року перевіряючими ДПІ у Голосіївському районі м. Києва (акт від 11 серпня 2010 року №1978/23-1-35790504) зроблено висновки, що оскільки ТОВ «Компанія «Інкомлайн ЛТД»не надало документів, що підтверджують проведення операцій та не має власних виробничих, складських, торгових приміщень, устаткування, транспортних засобів та основних засобів, недостатня кількість працівників, то всі угоди укладені ТОВ «Компанія «Інкомлайн ЛТД»з постачальниками та покупцями є нікчемними. З чого податківцями робиться висновок, що угода між ТОВ «Компанія «Інкомлайн ЛТД»та ДП «БУ №4 ВАТ ТБ «Одестрансбуд»на поставку матеріалів для виконання робіт по договору підряду з ТОВ «Чарнокіт»є нікчемною на підставі ч.2 ст. 228 ЦК України.
У зв'язку з нікчемністю угоди між ТОВ «Компанія «Інкомлайн ЛТД»та ДП «БУ №4 ВАТ ТБ «Одестрансбуд»податківцями Гайворонської МДПІ зроблено висновок про нікчемність договору № 3, що був укладений між ТОВ «Чарнокіт»та ДП «БУ №4 ВАТ ТБ «Одестрансбуд»від 27 травня 2008 року, на підставі частини першої та п'ятої статті 203 ЦК України, частини першої-другої статті 215 ЦК України та частини другої статті 228 ЦК України.
Так, позивачем зазначено, що оплативши вартість ремонтних робіт, отримавши податкову накладну від ДП «БУ №4 ВАТ ТБ «Одестрансбуд»та акт виконаних робіт, правомірно включив відповідні суми ПДВ до податкового кредиту. Податкова накладна від 3 вересня 2008 року №96 на суму 2 114 170,12 грн. в тому числі 352 361,68 грн. має всі обов'язкові реквізити та оформлена належним чином.
Позивач вважає, що ним не було порушено вищевказані норми, а тому відсутні підстави для надсилання податкового повідомлення-рішення для зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ.
Представник позивача в судове засідання прибув та позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, які викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважає доводи позивача такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, а тому просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на обставини, які викладені в наданих до суду письмових запереченнях.
Так, в ході перевірки ТОВ «Чарнокіт», спеціалістами Гайворонської МДПІ зроблено висновок, що до складу податкового кредиту у вересні 2008 року включено вартість виконаних будівельно-монтажних робіт під’їзної залізничної колії ДП «БУ № 4 ВАТ ТБ «Одестрансбуд»в сумі 2 114170,12 грн., в тому числі ПДВ–352361,69 грн., яка не спричиняє реального настання правових наслідків в частині вартості придбаного матеріалу ДП «БУ № 4 ВАТ ТБ «Одестрансбуд»у ТОВ «Компанія «Інкомлайн ЛТД»в сумі 955740,00 грн., в тому числі ПДВ 159290,00 грн., а отже є нікчемною по ланцюгу до «вигодонабувача»(ТОВ «Чарнокіт»), кредитом якої скористалось для мінімізації податкових зобов’язань по ПДВ підприємство ДП «БУ № 4 ВАТ ТБ «Одестрансбуд».
Відповідачем зазначено, що в порушення вимог п.п. 3.1.1 п.3.1 ст.3, п. 4.1 ст.4, пп.7.3.1 п.7.3. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачем безпідставно сформовано податкові зобов’язання за рахунок сум ПДВ по податковій накладній, виписаній на продаж товарів (робіт, послуг) на адресу контрагента –ТОВ «Чарнокіт»
Так, на думку відповідача, зазначена операція ДП «БУ № 4 ВАТ ТБ «Одестрансбуд»та ТОВ «Чарнокіт»не містить розумних економічних або інших причини (ділової мети) систематичного (протягом місяці) придбання та продажу товарів.
Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності.
Зважаючи на викладені вище обставини, відповідач вважає, що оскаржуване повідомлення-рішення прийняте відповідно до вимог чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № 714062, довідки АБ № 299591 з ЄДР підприємств та організацій України /а.с. 21, 22/ товариство з обмеженою відповідальністю «Чарнокіт»зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської Ради, узяте на облік в органах державної податкової служби, перебуває на обліку у Гайворонській міжрайонній ДПІ, є платником податку на додану вартість /а.с. 23,24/ та діє на підставі статуту /а.с. 149-161/.
Предметом діяльності позивача є розробка родовищ та видобуток корисних копалин місцевого і державного значення, переробка видобутих корисних копалин та виготовлення декоративних виробів, багатогалузева діяльність у рослинництві і тваринництві, виробництва та реалізація будівельних матеріалів, а також переробка деревини і вироблення виробів з неї, виробництво та реалізація продуктів харчування, хлібобулочних та кондитерських виробів, надання інформаційних та рекламних послуг, надання послуг сільськогосподарською технікою фермерським господарствам та товаровиробникам сільгосппродукції, купівля, продаж товарів народного споживання, а також товарів виробничого призначення, будівельна діяльність, здійснення операцій з металобрухтом, надання посередницьких послуг, ремонт, купівля та продаж автотранспорту, надання транспортних послуг, зовнішньоекономічна діяльність, оренда землі та майна, поставка електричної енергії за нерегульованим тарифом, а також купівля, реалізація, видобуток, переробка енергоносіїв та корисних копалин, експлуатація електричного обладнання та електричних мереж споживачів електричної енергії, інші види діяльності, прямо не заборонені законодавством України.
Матеріалами справи встановлено, що на підставі службового посвідчення від 18.11.2008 року, серія УКВ №047457, виданого ДПА України головному державному податковому ревізору-інспектору І рангу, відділу податкового контролю юридичних осіб Гайворонської МДПІ Голянич Г.Ю. та згідно із пп. 4 п. 1, ст. 20 та пп. 1 п. 1 ст. 78. ст. 79 Податкового кодексу України та відповідно до наказу начальника Гайворонської МДПІ проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Чарнокіт»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.08.2008 року по 31.10.2008 року по взаємовідносинах з ДП «БУ № 4 ВАТ ТБ «Одестрансбуд», за результатами якої складено акт №4/2310/32954158 від 01.02.2011 року /а.с. 11-20/.
В зазначеному акті Гайворонської МДПІ зроблено висновок про порушення позивачем п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2, п.п. 7.7.3, п.п.7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість за вересень 2008 року на загальну суму 159290,00 грн., що призвело до завищення суми від’ємного значення та суми бюджетного відшкодування за перевіряємий період всього в розмірі 159290,00 грн. (жовтень 2008 року –157393 грн. 52 коп., листопад 2008 року –1896 грн. 48 коп.)
Спеціалістами Гайворонської МДПІ такі висновки зроблені на підставі наступного.
В ході перевірки ТОВ «Чарнокіт», спеціалістами Гайворонської МДПІ зроблено висновок, що до складу податкового кредиту у вересні 2008 року включено вартість виконаних будівельно-монтажних робіт під’їзної залізничної колії ДП «БУ № 4 ВАТ ТБ «Одестрансбуд»в сумі 2 114170,12 грн., в тому числі ПДВ –352361,69 грн., яка не спричиняє реального настання правових наслідків в частині вартості придбаного матеріалу ДП «БУ № 4 ВАТ ТБ «Одестрансбуд»у ТОВ «Компанія «Інкомлайн ЛТД»в сумі 955740,00 грн., в тому числі ПДВ 159290,00 грн., а отже є нікчемною по ланцюгу до «вигодонабувача»(ТОВ «Чарнокіт»), кредитом якої скористалось для мінімізації податкових зобов’язань по ПДВ підприємство ДП «БУ № 3 ВАТ ТБ «Одестрансбуд».
На замовлення ТОВ «Чарнокіт», ДП «БУ №4 ВАТ ТБ «Одестрансбуд»виконано будівельно-монтажні роботи під'їзної залізничної колії. В вересні 2008 року ДП «БУ №4 ВАТ ТБ «Одестрансбуд»надано акт виконаних робіт та виписано податкову накладну від 03.09.08 № 96 на суму 2114170,12 грн., в тому числі ПДВ 352361,69 грн. В кошторис витрат ДП «БУ №4 ВАТ ТБ «Одестрансбуд»включено вартість матеріалу отриманого від ТОВ «Компанія «Інкомлайн ЛТД»в сумі 955740 грн., в тому числі ПДВ 159290 грн.
До Гайворонської МДПІ надійшов акт (№2393/01/23/01380565 від 20.09.2010 року, Смілянської ОДПІ) про результати планової виїзної перевірки ДП «БУ № 4 ВАТ ТБ «Одестрансбуд»(код за ЄДРГЮ У 1380565) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2010 року, в якому визначено, що факт виконання будівельно-монтажних робіт під'їзної залізничної колії на замовлення ТОВ «Чарнокіт»у вересні 2008 року не підтверджено перевіркою в сумі ПДВ 159290,00 грн.
В ході перевірки ТОВ «Компанія «Інкомлайн ЛТД»(акт від11.08.10,№1978/23-1-357790504, ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва) встановлено неможливість фактичного здійснення підприємством господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових резервів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів. Угоди укладені та такі, що виконувались протягом перевіряємого періоду, між ТОВ «Компанія «Інкомлайн ЛТД»та постачальниками та покупцями не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними.
На порушення вимог п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст.3, п. 4.1 ст. 4, п.п.7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ДП «БУ №4 ВАТ ТБ «Одестрансбуд»безпідставно сформовано податкові зобов'язання, за рахунок сум ПДВ по податковій накладній, виписаній на продаж товарів (робіт, послуг) на адресу контрагента - ТОВ «Чарнокіт».
Зазначена операція ДП «БУ №4 ВАТ ТБ «Одестрансбуд»та ТОВ «Чарнокіт»не містить у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності.
Наслідком діяльності ДП «БУ №4 ВАТ ТБ «Одестрансбуд»є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів.
У результаті порушення ДП «БУ №4 ВАТ ТБ «Одестрансбуд»своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угоди, укладені з ТОВ «Чарнокіт»на реалізацію будівельних матеріалів мають протиправний характер. А такий правочин, в наслідок якого неправомірно віднесений ПДВ до складу податкових зобов'язань по суті спрямований на незаконне заволодіння майном держави, суперечить інтересам держави та суспільства, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже згідно з ч.2 ст. 228 Цивільного Кодексу є нікчемним.
Перевіркою ДП «БУ №4 ВАТ ТБ «Одестрансбуд»встановлено завищення показників у рядку 1 Декларації з ПДВ в сумі 159290,00 грн.
Враховуючи вищезазначене, встановлено неможливість фактичного здійснення підприємством господарських операцій через відсутність належних матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з виконання робіт. Угоди укладені та такі, що виконувались протягом перевіряємого періоду, між ДП «БУ № 4 ВАТ ТБ «Одестрансбуд»та постачальниками (ТОВ «Інкомлайн ЛТД») і покупцями (ТОВ «Чарнокіт») в частині вартості придбаних матеріалів не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними.
Таким чином, несплачений підприємством податок на додану вартість внаслідок невірного формування податкового зобов'язання та податкового кредиту, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.
Так, підприємством були здійснені операції без реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.
В зв'язку з тим, що договори поставок товарів є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Отже, ТОВ «Чарнокіт»до складу податкового кредиту в вересні 2008 року включено вартість виконаних робіт з ДП «БУ № 4 ВАТ ТБ «Одестрансбуд», яке в свою чергу до складу податкового кредиту за вересень 2008 року віднесло придбання будівельних матеріалів у ТОВ «Компанія Інкомлайн ЛТД» на суму ПДВ 68000 гри., на суму ПДВ 34000 грн.; на суму ПДВ 57290 грн., які не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача»(ТОВ «Чарнокіт»), кредитом яких скористалося підприємство.
За результатами перевірки, згідно ст.203,215,228,662,655,656 ЦК України встановлено нікчемні праючини між ДП «БУ №4 ВАТ ТБ «Одестрансбуд»та його контрагентами - покупцями, а саме ТОВ «Чарнокіт».
Таким чином, ТОВ «Чарнокіт»на порушення п.п.7.4.1, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»зі змінами та доповненнями до складу податкового кредиту включено суми ПДВ по придбанню будівельно-монтажних робіт під'їзної залізничної коли у ДП «БУ №4 ВАТ ТБ «Одестрансбуд», які проведено на підставі нікчемного правочину, в результаті чого завищено податковий кредит за вересень 2008 року в сумі 159290,00 грн.
Враховуючи вищевикладене та те, що сума ПДВ на момент перевірки підтверджена довідками бюджетного відшкодування за результатами позапланових виїзних документальних перевірок, встановлено, що на порушення п.п.7.7.1, п.п.7.7.2, п.п. 7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»ТОВ «Чарнокіт»завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2008 року та листопад 2008 року в сумі 159290,00 грн.
На підставі акту від 1 лютого 2011 року №4/2310/32954158 Гайворонською МДШ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 18 лютого 2011 року 0000102310/0, яким визначено податкове зобов'язання з ПДВ та зобов'язано сплатити суму податку у розмірі 159 290,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 39 822,50 грн. /а.с. 10/.
Суд, не погоджується з висновками, що були зроблені спеціалістами Гайворонської МДПІ виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів перевірки та встановлено судом, фактичною підставою для зменшення позивачу задекларованих до відшкодування сум ПДВ за жовтень 2008 року та листопад 2008 року став акт Смілянської ОДПІ про результати планової виїзної перевірки ДП «БУ №4 ВАТ ТБ «Одестрансбуд»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року 31.03.2010 року від 20.10.2010 року № 2393/23/01380565 про нікчемність правочинів здійснених між ТОВ «Компанія Інкомлайн ЛТД»та ДП «БУ №4 ВАТ ТБ «Одестрансбуд»та ТОВ «Чарнокіт», в зв’язку з неможливістю фактичного здійснення ТОВ «Компанія Інкомлайн ЛТД»господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових резервів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.
Відповідно до ч.1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Зазначена норма недійсність господарського зобов’язання пов’язує з наступним:
1) невідповідністю його змісту вимогам закону;
2) наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства;
3) укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності).
За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). До оспорюваних правочинів належить зокрема фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст. 234 ЦК України).
Відповідно до ч.3 ст. 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Відповідачем не надано до суду доказів визнання недійсним у судовому порядку договору підряду № 3 від 27.05.2008 року, додаткових угод /а.с. 25-36/.
Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг)–актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
При цьому в підпункті 7.5.1 пункту 7.5 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) –в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Законі України «Про податок на додану вартість» передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку–покупця належно оформленої податкової накладної, що узгоджується з позицією Верховного суду України, викладеною в постанові №08-158 від 09.09.2008 року.
Пунктом 7.2.1 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що платник податку зобов’язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; назву юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об’єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних виданих йому контрагентом за договором за перевіряємий період, в судовому засіданні встановлено, що спір щодо порядку складення та правильності оформлення податкових накладних, між сторонами відсутній, що підтверджено матеріалами перевірки відповідача.
В судовому засіданні встановлено, що всі податкові накладні /а.с. 129-134/ підтверджені платіжними дорученнями /а.с.124-128/, що засвідчують перерахування коштів позивачем в оплату виконання робіт та актами виконаних робіт /а.с. 45-56,59-80, 83-90, 92-111, 115-123/.
З матеріалів справи не вбачається жодного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість.
Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Таким чином, згідно норм діючого податкового законодавства України можливість віднесення платником до податкового кредиту сум податків залежить лише від їх сплати в звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, та наявності належним чином оформленої податкової накладної.
Відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість постачальником по ланцюгу постачання товару не впливає на право позивача (покупця) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару (робіт, послуг) та заявлення до бюджетного відшкодування від’ємного значення з податку на додану вартість, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість»не ставить таке право платника податку на додану вартість в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання постачальником у ланцюгу постачання своїх податкових зобов’язань та сплати ними сум податків до державного бюджету.
Викладене, а саме невиконання зобов’язання постачальником контрагента позивача в другій ланці ланцюга господарських операцій, не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, що узгоджується з позицією Верховного суду України, викладеною в постанові №06/47 від 11.10.2006 року.
Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов’язку з перевірки дотримання постачальниками товару(робіт, послуг) вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобов’язань до бюджету.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що Закон України «Про податок на додану вартість»не ставить в залежність можливість включення до податкового кредиту сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), від їх фактичної сплати до бюджету продавцем товарів (робіт, послуг).
Згідно з позицією інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року №1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби»дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність всіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або/ бюджетне відшкодування.
Таким чином, здійснені господарські операції між ТОВ «Чарнокіт»та ДП «БУ № 4 ВАТ ТБ «Одесатрансбуд»підтверджено первинними бухгалтерськими документами, підприємства були належним чином зареєстровані як суб’єкти господарської діяльності та як платники податку на додану вартість, та з урахуванням вимог ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а отже є реальними.
В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Гайворонська МДПІ не довела суду факт безтоварного характеру господарських операцій, обізнаність позивача щодо діяльності осіб з контрагентами свого підрядника, а саме щодо створення їх із протиправною метою і несплати ними податків.
Так, в судовому засіданні встановлено, що правочин між ТОВ «Чарнокіт»та ДП «БУ № 4 ВАТ ТБ «Одесатрансбуд»є реальним, документи, що надають право на формування податкового кредиту, оформлені належним чином, отже відсутні жодні підстави стверджувати, що позивачем завищено суму податкового кредиту, тому суд дійшов до висновку про відсутність у відповідача правових підстав для донарахування позивачу податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій. Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення–рішення № 0000102310/0 від 18.02.2011 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У відповідності до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. В зв’язку з цим суд вважає за необхідне присудити позивачу судові витрати з Державного бюджету України в сумі 3,40 грн.
Керуючись ст.ст. 86, 159-163, 167 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Гайворонської МДПІ від 18.02.2011 року № 0000102310/0, яким визначено товариству з обмеженою відповідальністю «Чарнокіт»суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість та зобов’язано сплатити суму податку у розмірі 159290,00 грн., за штрафними санкціями 39822,50 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Чарнокіт»судовий збір в розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України –з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду підпис О.С. Петренко
Згідно з оригіналом