ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
Господарський суд Чернігівської області
________________________________________________________________________________________________
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-99-18, факс 7-44-62
П О С Т А Н О В А
Справа №
Позивач: Відкрите акціонерне товариство "Науково виробниче підприємство "Інтернет технології та електронні комунікації", вул. Одинцова 17а, м.Чернігів, 14000
Відповідач: Державна виконавча служба в Чернігівській області,
пр-т Миру, 43,Чернігів,14000
Предмет спору: про визнання протиправними дій
Суддя С.М. Івченко
Представники сторін:
Позивача: Березовчук М.Л. довіреність № 15/03 від 16.03.2006 уп. представник
Позивача: Лещенко О.В. довіреність № 05-06 від 10.05.2006 перший заступник Голови правління
Відповідач: Гончаров Я.Ю. довіреність № 0717/1-2 від 31.05.2006 заступник начальника відділу примусового виконання рішень
Позивачем подано адміністративний позов до Державної виконавчої служби в Чернігівській області (далі –відповідач) про визнання протиправними дій начальника відділу примусового виконання рішень ДВС Чернігівської області щодо не зупинення виконавчого провадження із-за порушення стосовно позивача справи про банкрутство.
Відповідач по суті позовних вимог заперечив, посилаючись на ч. 6 ст. 64 Закону України “Про виконавче провадження”, яка визначає, що справа про банкрутство не є підставою зупинення виконавчих дій по стягненню з боржника заборгованості за рахунок заставного майна.
Дослідивши надані докази та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Стосовно позивача відповідачем було відкрито ряд виконавчих проваджень за виконавчими документами, в тому числі і за тими, виконання яких має здійснюватись за рахунок заставного майна.
По відношенню до позивача по цій справі господарським судом Чернігівської області ухвалою від 07.03.06 порушено справу про банкрутство за № 9/122б. Цією ж ухвалою на підставі ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введення мораторію передбачає зупинення виконавчого провадження відповідно до п. 8 ст. 34 Закону України ”Про виконавче провадження”, окрім випадків, визначених п. 6 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” , а саме: стягнення по заробітній платі, аліментам, відшкодуванням шкоди, заподіяної здоров’ю та життю громадян, авторської винагороди. Частиною 6 ст.64 Закону України ”Про виконавче провадження” визначено, що отримавши повідомлення щодо порушення справи про банкрутство боржника - юридичної особи державний виконавець виносить постанову про зупинення виконавчого провадження, крім виконання провадження по зверненню стягнення на заставлене майно.
Оскільки ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, а ст. 26 Закону України “Про заставу” передбачає припинення звернення стягнення на заставлене майно лише виконанням забезпеченого заставою зобов'язання, то виходячи з вищенаведеного, суд доходить висновку, що Державна виконавча служба діяла правомірно, в межах своїх повноважень, на підставі п. 6 ст. 64 Закону України ”Про виконавче провадження” відмовляючи в зупиненні виконавчого провадження по зверненню стягнення на заставне майно.
За таких умов позовні вимоги задоволенню не підлягають
Керуючись ст. 26 Закону України “Про заставу”, ст. ст.1,12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ч. 6 ст.64 Закону України ”Про виконавче провадження”, ст. ст. 158,160,167, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Відмовити в задоволенні адміністративного позову.
2.У відповідності до ст..186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційному суду через місцевий суд у 10-денний термін від проголошення постанови апеляційної скарги чи заяви про намір оскарження постанови і у 20-денний термін самої скарги.
3. У відповідності до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано, або по закінченні 10-денного строку після подання заяви про оскарження у разі неподання апеляційної скарги, або у разі подання скарги - після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя С.М.Івченко