КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.09.2011 № 4/013-10
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Нєсвєтову Н.М.
суддів: Кондес Л.О.
Корсакової Г.В.
при секретарі:
за участю представників:
прокуратури: помічник прокурора Києво – Святошинського району Київської області - Карман В.В. за посвідченням;
позивача-1: не з’явився;
позивача-2: ОСОБА_3 за довіреністю;
відповідача: директор ОСОБА_4 за довіреністю; ОСОБА_5 за довіреністю;
третьої особи-1: ОСОБА_6 за довіреністю;
третьої особи-2: не з’явився
розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора Києво – Святошинського району Київської області
на рішення Господарського суду Київської області від 13.07.2011р.
у справі № 4/013-10 (суддя – Щоткін О.В.)
за позовом Прокурора Києво - Святошинського району Київської області в інтересах держави в особі:
1)Інспекції державного архітектурно – будівельного контролю у Київській області;
2)Вишневої міської ради Києво – Святошинського району Київської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринковий дім»
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
1.Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель у Київській області;
2.Фізична особа – приватний підприємець ОСОБА_7
про зобов’язання знести самочинно збудовані будівлі
ВСТАНОВИВ :
Рішенням Господарського суду Київської області від 13.07.2011р. у справі №4/013-10 відмовлено в позові Прокурора Києво - Святошинського району Київської області в інтересах держави в особі: Інспекції державного архітектурно – будівельного контролю у Київській області та Вишневої міської ради Києво – Святошинського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринковий дім» про зобов’язання знести самочинно збудовані будівлі.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Зуступник прокурора Києво – Святошинського району Київської області звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 13.07.2011р. у справі №4/013-10 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Так, апелянт стверджує, що самочинне будівництво на спірній земельній ділянці, що здійснене відповідачем, не відповідає, зокрема, містобудівним нормам, а також, Державним будівельним нормам і правилам (ДБН).
Заступник прокурора Києво – Святошинського району Київської області зазначає, зокрема, що Інспекція ДАБК у Київській області, відділ містобудування і архітектури Києво – Святошинської районної державної адміністрації Київської області, Відділ державного пожежного нагляду району та Державна екологічна інспекція в Київській області, Києво – Святошинська районна СЕС не надавали відповідачу позитивних висновків щодо додержання архітектурних, будівельних, протипожежних, санітарних, екологічних норм і правил при здійсненні ним самочинної забудови, також, відповідні висновки відсутні і в матеріалах справи.
Прокуратура району надала до суду першої інстанції належні та допустимі докази, що самочинне будівництво здійснювалось відповідачем в порушення вимог ст. 22 Закону України «Про основи містобудування», ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій» (Постанова Інспекції ДАБК у Київській області №1715 від 02.07.2009р., №80 від 07.07.2009р., №118 від 20.10.2009р.), вимог ст. 10 Закону України «Про пожежну безпеку» (Постанова Києво - Святошинського РУ ГУ МНС України в Київській області № 206 від 02.11.2009р.), вимог ст. 15 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» (постанова Києво – Святошинської райСЕС №42 від 18.08.2009р.), вимог ст. 91 Земельного кодексу України (постанова Держземінспекції у Київській області №0172/05 від 23.12.2009р.).
Також, скаржник стверджує, що згідно відповідної землевпорядної документації та п. 1.3 договору оренди земельної ділянки від 28.04.2009р., укладеного між ФОП ОСОБА_7 та Вишневою міською радою, цільове призначення земельної ділянки – для розміщення відкритого майданчику для стоянки автомашин.
Отже, цільове призначення земельної ділянки не передбачає здійснення будівництва спірних самочинно побудованих будівель, а вид використання цільового призначення земельної ділянки для розміщення відкритого майданчику для стоянки автомашин відрізняється від виду використання цільового призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури.
Апелянт, також, звертає увагу на те, що ТОВ «Ринковий дім» не є власником або користувачем земельної ділянки,на якій самочинно збудовано нерухоме майно.
Крім цього, скаржник вказує на те, що проведення перебудови самочинно збудованого майна ТОВ «Ринковий дім» є неможливим, оскільки останнє збудоване без урахування державних та громадських інтересів, законних інтересів і вимог власників, користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва, з істотним відхиленням від санітарних та протипожежних норм і правил, без затвердженого проекту та без дозволу на його виконання, у зв’язку з чим спірне майно не може відповідати державним стандартам. Нормам і правилам, що встановлюють комплекс якісних та кількісних показників і вимог, які регламентують розробку і реалізацію містобудівної документації, проектів конкретних об’єктів з урахуванням соціальних, природно – кліматичних, гідрогіологічних, екологічних та інших умов і спрямованих на забезпечення формування повноцінного життєвого середовища.
Як зазначає Заступник прокурора Києво – Святошинського району Київської області, при проведенні експертизи по даній справі були враховані недостовірні дані стосовно цільового призначення спірної земельної ділянки.
Прокурор, зокрема стверджує, що відповідно книги вихідної документації прокуратури Києво – Святошинського району, з початку року до дня подачі апеляційної скарги не була зареєстрована заява про відмову від адміністративного позову, в якій прокурор або заступник прокурора Києво – Святошинського району просив Вищий адміністративний суд України постановити ухвалу про закриття провадження у справі №К/9991/29962/11.
Водночас, прокурора тура зазначає, що ні прокурор ні прокурора Києво – Святошинського району не підписували дану заяву про відмову від адміністративного позову.
Ухвалою від 15.08.2011р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 07.09.2011р.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду до складу колегії суддів введено замість судді Коршун Н.М. – суддю Кондес Л.О.
Ухвалою від 07.09.2011р. розгляд справи було відкладено на 21.09.2011р., в зв’язку з неявкою позивачів та третіх осіб.
В судове засідання 21.09.2011р. з’явилися представники прокуратури, позивача-2, відповідача та третя особа - 1, представники позивача-1 та третьої особи-2 не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Учасники спору вважаються повідомленими про час і місце його розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (абз. 3 п. 3.6 Роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 №75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Згідно п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р., №01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року» вищезазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Поштові відправлення з ухвалами Київського апеляційного суду по справі №4/013-10 були направлені сторонам за адресами, вказаними у позовній заяві та апеляційні скарзі
Підтвердженням надсилання сторонам названих ухвал суду є відповідні відмітки на зворотньому боці цих ухвал.
Відтак, про час, дату та місце судового розгляду справи №4/013-10 учасники судового процесу були повідомлені своєчасно та належним чином.
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання по розгляду апеляційної скарги, явка представників сторін у засіданні суду апеляційної інстанції не була визнана обов’язковою, судова колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення Господарського суду Київської області від 13.07.2011р. за наявними у справі матеріалами без участі представників позивача-1 та третьої особи-2.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія суддів встановила наступне.
Прокуратурою Києво - Святошинського району Київської області спільно з Державною інспекцією з контролю за використанням та охороною земель у Київській області та Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області проведено перевірку додержання вимог земельного та містобудівного законодавства при використанні земельної ділянки площею 0,18 га, кадастровий номер – 322410600:01:003:0006, яка розташована АДРЕСА_1.
Вказана земельна ділянка перебуває у користуванні фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 на підставі договору оренди земельної ділянки від 28.04.2009 року, укладеного між ОСОБА_7 та Вишневою міською радою.
Відповідно п. 1. 3. договору оренди земельної ділянки від 28.04.2009 року, цільове призначення даної земельної ділянки –для розміщення відкритого майданчику для стоянки автомашин.
На підставі договору суборенди від 01.06.2009р., ОСОБА_7 передав вказану земельну ділянку в суборенду ТОВ «Ринковий дім». Згідно п.1.1 договору суборенди від 01.06.2009р., цільове призначення даної земельної ділянки – для розміщення відкритого майданчика для стоянки автомашин.
За твердженням прокурора, ТОВ «Ринковий дім» в порушення вимог ст.22 Закону України «Про містобудування»та ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій», згідно акту Інспекції ДАБК у Київській області від 22.12.2009р., самовільно, без розробки і затвердження проектної документації та отримання дозволу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області проводило самочинне будівництво, а саме, територію заасфальтовано та огороджено парканом із цегли на бутовій основі, загальною протяжністю 30x60x30м; споруджено будівлю лабораторії в три поверхи, орієнтованими розмірами 5,5 x7,60м та одноповерхову будівлю туалету розмірами 6,0x2,5; змонтовано 20 торгових металічних розмірами 2,5x3,0м загальною довжиною 60м (перший ряд); змонтовано металічні торгові павільйони (другий ряд 30,0 x5,0м; третій ряд 30,0 x5,0м+22,0 x5,0м, четвертий ряд 30,0 x5м+ 22,0 x3,0м).
За самочинне будівництво Інспекцією ДАБК у Київській області притягнуто до адміністративної відповідальності директора ТОВ «Ринковий дім» ОСОБА_4, згідно ст. 96 ч. 3 КУпАП (постанова про накладення штрафу від 02.07.09 № 1715), на підприємство накладено штраф за правопорушення у сфері будівництва (постанова про накладання штрафу від 07.07.09 р. № 80) та вручено припис від 07.07.2009р. № 43 про усунення виявлених порушень та негайного припинення будівельних робіт.
За результатами повторної перевірки, Інспекцією ДАБК у Київській області на ТОВ «Ринковий дім»накладено штраф за ухилення від виконання припису інспекції (постанова про накладення штрафу від 20.10.09 № 118) та надано повторно припис про припинення будівельних робіт від 20.10.2009р. №82.
17.11.2009р. Інспекцією ДАБК у Київській області надано втретє припис ТОВ «Ринковий дім» № 87 про припинення будівництва, усунення виявлених порушень та надання інформації щодо вартості виконаних будівельних робіт до 24.11.2009р..
Прокурор Києво - Святошинського району Київської області у своїй позовній заяві посилається на будівництво відповідачем будівель без отримання дозвільних документів, невідповідності будівель нормам містобудівного, санітарно-епідеміологічного, протипожежного законодавства.
Слід зазначити, що судом першої інстанції ухвалою від 07.06.2011р. призначено судову будівельно - технічну експертизу.
Як встановлено у висновку судової будівельно-технічної експертизи № 13 від 21.02.2011р., «будівлі (конструкції) нерухомого майна, які були самочинно побудовані ТОВ «Ринковий дім»: Адмінбудівля площею 97,5 кв.м. (Літ. «А»), вбиральня площею 9,3 кв.м. (Літ. «Б»), павільйони: площею 152,7 кв.м. (Літ. «В»), площею 143,2 кв.м. (Літ. «Г»), площею 104,7 кв.м. (Літ. «Д»), площею 142,2 кв.м. (Літ. «Е»), площею 105,0 кв.м. (Літ. «Ж»), площею 71,6 кв.м. (Літ. «З»), площею 52,3 кв.м. (Літ. «М»), замощення №1, огорожа № 1-6, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, відповідають вимогам Державних будівельних норм і правил (ДБН), нормам пожежної безпеки, санітарним і екологічним нормам, нормам охорони праці».
Враховуючи викладене, висновок судової будівельно-технічної експертизи № 13 від 21.02.2011р. спростовує доводи прокурора щодо порушення відповідачем правил Державних будівельних норм і правил (ДБН), норм пожежної безпеки, санітарних, екологічних норм, норм охорони праці та вказують на їх безпідставність та необґрунтованість.
В обґрунтування своїх вимог, прокурор Києво - Святошинського району Київської області також посилається на ч. 4 ст. 376 ЦК України та п. 3 ст. 375 ЦК України.
Згідно ч. 4 ст. 376 ЦК України, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Пунктом 3 ст. 375 ЦК України визначено, що право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Отже, з наведеного вбачається, що саме власник земельної ділянки або землекористувач має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.
Статтею 12 Земельного кодексу України визначені повноваження міських рад у галузі земельних відносин, до яких належить, зокрема розпорядження землями територіальної громади міста.
Згідно ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме та нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об’єкти, визначені відповідно до закону як об’єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Стосовно доводів прокурора щодо наявності підстав для зобов’язання відповідача знести самочинно збудоване нерухоме майно у зв’язку з порушенням прав позивача - 2, що здійснює від імені та в інтересах територіальної громади права власника спірної земельної ділянки та в інтересах якої заявлено позов, то суд при вирішенні спору виходить з того, що власник земельної ділянки - відповідна територіальна громада в особі уповноваженого органу місцевого самоврядування - ради, у разі порушення своїх прав та законних інтересів має право звертатись з позовом про усунення порушення своїх прав шляхом знесення відповідної будівлі.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач не отримував жодних заяв від позивача - 2 з приводу порушення його прав та законних інтересів, у зв’язку з самовільно зведеними будівлями та спорудами.
Як зазначає прокурор, відповідач всупереч п. 3 ст. 375 ЦК України та земельного законодавства України здійснює самочинне будівництво та використовує земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 не за цільовим призначенням, оскільки рішенням Вишневої міської ради IX сесії V скликання від 26.12.2006р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ФОП ОСОБА_7 під розміщення відкритого майданчику для стоянки автомашин АДРЕСА_1.
Так, Рішенням Вишневої міської ради XXXIX сесії V скликання від 22.12.2009р. «Про надання згоди ФОП ОСОБА_7 на передачу в суборенду орендованої ним земельної ділянки, та погодження зміни виду використання земельної ділянки»було вирішено погодити зміну виду використання орендованої ним земельної ділянки АДРЕСА_1 з «для розміщення відкритого майданчика для стоянки машин»на «для облаштування торгівельних рядів»та доручено внести зміни до п.1.3. договору оренди земельної ділянки від 29.04.2009р. щодо зміни використання земельної ділянки, шляхом укладання додаткової угоди до договору.
Відповідно п.1.1 договору суборенди від 01.06.2009р. (зі змінами відповідно до договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 26.01.2010р.), цільове призначення даної земельної ділянки – для облаштування торгівельних рядів.
Також, Прокурор в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що договір суборенди не пройшов державну реєстрацію.
При розгляді справи, судом першої інстанції обґрунтовано взято до уваги, що заступником прокурора Києво-Святошинського району Київської області було подано адміністративний позов до Києво - Святошинського районного суду, предметом розгляду якого є визнання протиправним та недійсним рішення XXXIX сесії V скликання Вишневої міської ради від 22.12.2009р. «Про надання згоди ФОП ОСОБА_7 на передачу в суборенду орендованої ним земельної ділянки та погодження зміни виду використання земельної ділянки».
За матеріалів справи вбачається, що постановою Києво - Святошинського районного суду від 10.11.2010р., яка залишена в силі ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2011р., позовні вимоги заступника прокурора Києво - Святошинського району задоволено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.05.2011р. відкрито касаційне провадження № К/9991/29962/11 за касаційною скаргою ТОВ «Ринковий дім»на постанову Києво - Святошинського районного суду Київської області від 10.11.2010р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2011р.
Як вбачається з пояснень представника ТОВ «Ринковий дім» та, що підтверджується матеріалами справи, на стадії касаційного провадження по адміністративній справі № К/9991/29962/11 (2-а-1155/10), в порядку передбаченому ст. 219 Кодексу Адміністративного судочинства від прокурора Києво-Святошинського району Київської області надійшла заява про відмову від адміністративного позову, в якій прокурор Києво-Святошинського району Київської області просив Вищий адміністративний суд України постановити ухвалу про закриття провадження у справі № К/9991/29962/11.
Так, у заяві про відмову від адміністративного позову прокурор Києво-Святошинського району Київської області зазначив, що позивачу стали відомі наступні обставини, які не були достеменно встановлені прокуратурою Києво-Святошинського району при прийнятті рішення про подання вказаного позову, і які відповідно до вимог чинного законодавства зобов’язують позивача відмовитись від позову.
З листа виконкому Вишневої міської ради від 23.05.2011р., прокурору Києво-Святошинського району стало відомо, що до передачі в користування земельна ділянка відносилась до земель запасу Вишневої міської ради, і відповідно до класифікатора цільового використання землі (УКЦВЗ) віднесена до земель, які використовуються в комерційних цілях, код використання 1.11.6.
У заяві про відмову від адміністративного позову прокурор Києво-Святошинського району зазначає, що рішенням Вишневої міської ради XXXIX сесії V скликання від 22.12.2009р. було погоджено зміну виду використання земельної ділянки з «для розміщення відкритого майданчика для стоянки машин»на «для облаштування торгівельних рядів»в межах того ж самого цільового призначення –землі житлової та громадської забудови, а тому у прокурора відсутні підстави для визнання протиправним рішення ВМР XXXIX сесії V скликання від 22.12.2009р. «Про надання згоди ФОП ОСОБА_7 на передачу в суборенду орендованої ним земельної ділянки, та погодження зміни виду використання земельної ділянки».
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.07.2011рр. прийнято відмову від позову заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області. Провадження у справі К/9991/29962/11 (2-а-1155/10) закрито; визнано такими, що втратили законну силу постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.11.2010р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2011р.
Згідно ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов’язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Відповідно до п. 38 Листа Вищого господарського суду України № 01-08/163 від 12.03.2009, за змістом і направленістю положення ст. 35 Господарського процесуального кодексу України України, рішення суду з адміністративної справи, що набрало законної сили, є обов’язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору, - з тих же підстав, що й рішення суду з цивільної справи (частина четверта статті 35 ГПК).
Враховуючи зазначене вище, ухвала Вищого адміністративного суду України від 06.07.2011р. по адміністративній справі № К/9991/29962/11 (2-а-1155/10) про закриття провадження у справі, у зв’язку із задоволенням заяви прокурора Києво-Святошинського району Київської області про відмову від адміністративного позову має преюдиційне значення для господарського суду щодо встановленого Вищим адміністративним судом України факту правомірності Рішення Вишневої міської ради XXXIX сесії V скликання від 22.12.2009р. «Про надання згоди ФОП ОСОБА_7 на передачу в суборенду орендованої ним земельної ділянки, та погодження зміни виду використання земельної ділянки».
Отже, доводи прокурора щодо використання земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1 не за цільовим призначенням спростовані рішенням Вищого адміністративного суду України від 06.07.2011р. по адміністративній справі № К К/9991/29962/11 (2-а-1155/10).
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Отже, враховуючи викладене вище, посилання прокурора на порушення відповідачем встановленого державою порядку регулювання земельних відносин, порядку планування, будівництва та введення в експлуатацію будівель споруд не підтверджені належними і допустимими доказами.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого та правомірного висновку про те, що на день розгляду спору в суді першої інстанції взагалі відсутній факт порушення права відповідачем.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Обов’язок доказування, відповідно до приписів статті 33 ГПК України, розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Київської області від 13.07.2011р. у справі №4/013-10 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування або зміни не вбачається. Апеляційна скарга є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора Києво - Святошинського району Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 13.07.2011р. у справі №4/013-10 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 13.07.2011р. у справі №4/013-10 залишити без змін.
3. Матеріали справи №4/013-10 повернути до Господарського суду Київської області.
4. Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Нєсвєтова Н.М.
Судді Кондес Л.О.
Корсакова Г.В.