Справа № 2-543/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ               УКРАЇНИ

19 серпня 2011 року                                                            Оболонський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді                                         Васалатія К.А.

при секретарях                                                  Мядзель О.В., Бондар К.П., Яковлевій М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, 3 особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6 –приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, ОСОБА_7 –приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, ОСОБА_8 –приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу про визнання правочинів недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання втративши право користування квартирою та виселення,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2010 року позивачка звернулася з позовом до відповідачів, 3-іх осіб про визнання правочинів недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання втративши право користування квартирою та виселення.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2. помер її брат ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1, який був зареєстрований та мешкав у АДРЕСА_1 та належала останньому на праві особистої приватної власності, на підставі договору купівлі-продажу квартири від 21.09.2006 р., який був посвідчений приватним нотаріусом Київської міської нотаріальної контори ОСОБА_10 та зареєстрований у Київському МБТІ м. Києва.

Позивачка вказує, що підтримувала стосунки з покійним, надавала йому допомогу, а після смерті свого двоюрідного брата –ОСОБА_9, здійснила його поховання. Також позивачка вказала у позові, що нею до 21-ї Київської державної нотаріальної контори у визначені законом строк було подано заяву про прийняття після смерті ОСОБА_9 спадщини та відкрито спадкову справу. Разом з тим, із відповіді МБТІ стало відомо, що 18.09.2009 р., квартира її брата була продана. При позивачка зазначила, що невстановлена особа, надавши підроблений паспорт на ім'я ОСОБА_9 та підроблену довідку про його ідентифікаційний номер, вже після його смерті, 10.09.2009 р. приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_6 було посвідчено від імені покійного ОСОБА_9 дві довіреності па ім'я ОСОБА_2

Як зазначає позивачка, 18.09.2009 р. між ОСОБА_2, який діяв на підставі підробленої довіреності від імені ОСОБА_9 та ОСОБА_11, був укладений договір купівлі-продажу вказаної квартири., який був посвідчений нотаріусом КМНО ОСОБА_12 та зареєстрований у МБТІ м. Києва.

При цьому, через два тижні, а саме 01.10.2009 року ОСОБА_11 було укладено договір купівлі-продажу квартири з ОСОБА_13 –3 особою по справі, і даний договір купівлі-продажу було посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_7

При цьому ОСОБА_13 зареєструвавши спірну квартиру у БТІ м. Києва, уклала договір-купівлі-продажу квартири від 21.11.2009 р. з відповідачами - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, який було посвідчено приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_14

Як зазначає позивачка, ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, і за життя нікого не уповноважував на вчинення будь-яких дій з квартирою, то за її заявою Оболонським РУ ГУ МВС України в м. Києві збула порушена кримінальна справа а ознаками злочину передбаченого ч.4 ст.190 КК України, під час якої досудовим слідством було встановлено, що невстановлена особа скористалася підробленим паспортом та надала від імені ОСОБА_9 довіреність, на підставі якої в подальшому квартира була відчужена. Враховуючи, що договір купівлі продажу спірної квартири було укладено з використанням недійсної довіреності просить суд вважати вказаний правочин, як такий, що був спрямований на порушення права власності позивача.

За час слухання справи, позивачка та її представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.:

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився про день та час розгляду справи повідомлявся належним, чином, про причини неявки суд не повідомив. Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Представник відповідачів № 2 - ОСОБА_3 та № 3 - ОСОБА_4 у судовому засіданні надала суду свої заперечення (підтримавши думку 3 особи по справі –ОСОБА_13.), в яких вказала, що вважає, що потрібно закрити провадження в частині позовних вимог щодо визнання недійсним договір купівлі - продажу квартири, укладений від імені ОСОБА_9 та ОСОБА_11 на продаж АДРЕСА_1, так як не зрозуміло яка з осіб на прізвище «ОСОБА_9 1970 р.н.»чи «ОСОБА_9 1959 р.н.»підписував даний договір із ОСОБА_11, зважаючи на те, що ОСОБА_11 також помер. Також даний представник вказала, що вважає, що даний позов не підлягає задоволенню, так як у позові сама позивачка вказує, що вона є рідною сестрою померлого, а у судових засіданнях стверджує, що є двоюрідною сестрою, то посилається на дату смерті ОСОБА_9 нібито «ІНФОРМАЦІЯ_2.», при цьому інші документи вказують «24.06.2009 р.». При цьому (як вказує представник) у матеріалах справи відсутні докази належності спірної квартири будь якій особі на прізвище «ОСОБА_9.»ІНФОРМАЦІЯ_1 або ІНФОРМАЦІЯ_1

Також представник вказала, що позивачка у своїх позовних вимогах просить витребувати майно від добросовісного набувача, як майно, що було викрадене у власника, однак даний факт підтвердження в судовому засіданні не знайшов та був спростований постановою слідчого. У відповідності до постанови слідчого Оболонського РУ ГУ МВС України Спіжового В.М. справу стосовно заволодіння АДРЕСА_1 порушено по факту шахрайства, що передбачено ст. 190 ч. 4 КК України відповідно до якої невстановлені особи заволоділи чужими майном. Але чиї дії були шахрайськими, чи призвели саме вони фактично до викрадення квартири у власника, і чи взагалі був факт викрадення, хто саме був власником квартири, чи є позивачка належною спадкоємицею спірної квартири та багато інших суттєвих питань залишилися не розкритими до цього часу. Тому сама постанова про порушення кримінальної справи по факту не є належним доказом того, що спірна квартира вибула із володіння власника поза його волею.

Третя особа ОСОБА_5 у судовому засіданні позов не підтримала з тих же підстав, які озвучила поперед неї представник відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Третя особа - приватний нотаріус ОСОБА_17 у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності подавши при цьому письмові пояснення, з яких вбачається, що 10.09.2009 р. ним від імені ОСОБА_9 були посвідчені дві довіреності на ім’я ОСОБА_2 Перша довіреність № 452 на бланку ВМК № 498404 на продаж квартири АДРЕСА_1, а друга довіреність № 455 на бланку ВМК № 498405 щодо замовлення та одержання у Київському МБТІ довідку-характеристику на вказану квартиру.

При цьому приватний нотаріус ОСОБА_6 зазначив, що ним при вчиненні нотаріальних дій, відповідно до ст.. 43 Закону України Про нотаріат»та п. 13 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»було встановлено особу громадянина за паспортом громадянина України серії ЕР НОМЕР_1, виданого Оболонським РУ ГУ МВС України в м. Києві 20.10.2006 р, при цьому сумнівів щодо дійсності даного паспорту та належності цього паспорту, громадянину ОСОБА_9, як зазначає сам ОСОБА_6 не виникало.

Третя особа - приватний нотаріус ОСОБА_7, у судове засідання також не з'явилась, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, пояснивши при цьому, що 21.10.2009 р. нею дійсно було посвідчено договір купівлі-продажу квартири, в якому продавець ОСОБА_11 продав покупцю ОСОБА_5 –3 особа по справі АДРЕСА_1 по ціні 250000 грн.

Третя особа - приватний нотаріус ОСОБА_8 також у судове засідання не з'явилась., просила розгляд справи здійснити без її участі, пояснивши при цьому, що 21.11.2009 р. до нот.контори звернулись ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_19 з проханням посвідчити договір купівлі продажу кв. АДРЕСА_1. Власником квартири значилася ОСОБА_5, що було підтверджено договором-купівлі-продажу. ОСОБА_5 була надана довідка - характеристика видана КП МБТІ у м. Києві та довідка (форма № 3).

При цьому нотаріус ОСОБА_8 зазначила, що нею було перевірено надані для оформлення договору купівлі-продажу квартири та інші документи, а також було перевірено реєстр заборон нерухомого майна (і заборона була відсутня), і тому була посвідчена угода купівлі-продажу квартири.

Суд заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наведене.

Судом встановлено, що ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3, був власником АДРЕСА_2, яку він придбав на підставі договору купівлі-продажу квартири від 21.09.2006 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованого в МБТІ за № 1183-18 за реєстровим № 1484 від 26.09.2006 р. (т. 1 а.с. 10).

Відповідно до даних свідоцтва про смерть, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2. помер про що в книзі реєстрації смертей від 30.06.2009 р. зроблений відповідний актовий запис №12159 (т. 1 а.с. 9). Тому посилання представника відповідачів та не зрозумілість дати смерті ОСОБА_9 є недоречною.

Згідно довідки КП «Житлосервіс «Приозерне» від 20.09.2009 р. на підставі свідоцтва про смерть ОСОБА_9 було знято з реєстраційного обліку в квартирі АДРЕСА_1 29.09.2009 р. (т. 1 а.с. 210 зворот).

З матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_1 подала 20.07.2009 р. до 11-ї Київської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, яка залишилася після смерті її брата ОСОБА_9 та про видачу їй свідоцтва про право на спадщину (т. 1 а.с. 207 зворот), у зв'язку з чим було відкрито спадкову справу.

Однак,  при цьому з матеріалів справи вбачається, що постановою слідчого СВ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_20 про визнання особи потерпілим було встановлено, що в період часу з ІНФОРМАЦІЯ_2. по 27.11.2009 р. невстановлені слідством особи з корисливих спонукань шахрайським шляхом, а саме обманом заволоділи чужим майном, а саме АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_9, у зв'язку з чим позивачку ОСОБА_1 було визнано потерпілою. Постановою слідчого від 23.12.2009 р. було зупинено досудове слідство по кримінальній справі № 05-18046 (т. 1 а.с. 12-13).

Як було встановлено судом, невстановленою особою на підставі підробленого паспорту на ім’я ОСОБА_9 та його ідентифікаційного номеру, АДРЕСА_1, 18.09.2009 р. (тобто через 2 міс. після смерті) на підставі договору-купівлі продажу було продано ОСОБА_11 за ціною 100000 грн., і вказаний договір було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12 (т. 1 а.с. 103) та зареєстрований Київським МБТІ 23.09.2009 р. за реєстровим № 1484.

Ч. 2 ст. 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 ЦК України, довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч. 2 ст. 228 ЦК України).

Враховуючи, що договір купівлі-продажу спірної квартири було укладено не ОСОБА_9, який на той час вже помер, є підстави вважати, що вказаний правочин був спрямований на порушення права власності позивача, а тому порушував публічний порядок.

Також було з’ясовано, що невстановленою особою на підставі підробленого паспорту на ім'я ОСОБА_9 та його ідентифікаційного номеру 10.09.2009 р. на ім'я ОСОБА_2 –відповідача № 1 було видано довіреність на продаж спірної квартири та була видана довіреність на одержання у Київському міському БТІ довідки-характеристики на спірну квартиру. Вказані довіреності були посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6. (т. 1 а.с. 28, 29).

Із даних договору купівлі-продажу квартири від 21.10.2009 р. посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 вбачається, що ОСОБА_11 спірну квартиру продав ОСОБА_5 –3 особі по справі.

21.11.2009 р. ОСОБА_5 спірну квартиру, на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 продала відповідачам ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за ціною 22768 грн. 20 коп., які на теперішній час володіють вказаною квартирою (т. 1 а.с. 144) .

Згідно ч.2, 3, ст. 203 ЦК України особа, що вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправне позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч. 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття або припинення цивільних пав та обов'язків. /

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчиниш письмовій формі, якщо вій підписаний його стороною.

Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 спірну квартиру не продавав, документів не підписував, а також не приймав участі в оформленні довіреності на ім'я ОСОБА_2

Оскільки, договір купівлі-продажу спірної квартири від імені покійного ОСОБА_9 та ОСОБА_11 був укладений 18.09.2009 р. та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12, зареєстрований Київським МБТІ 23.09.2009 р. за реєстровим № 1484, порушує публічній порядок та був спрямований на порушення конституційних прав і свобод власника спірної квартири, шляхом продажу квартири від імені власника невстановленою особою, то суд дійшов висновку про визнання недійсним вказаного договору купівлі-продажу квартири.

Відповідно до ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник мас право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володінні;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;'

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не волі іншим шляхом;

В ході розгляду справи було встановлено, що АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_9 була відчужена не з волі ОСОБА_9, а після його смерті, але від його імені невстановленою особою. Таким чином, суд вважає, що у відповідності до п. 2, 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України позивачка має право витребувати АДРЕСА_1 у набувачів спірної квартири - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, у зв'язку з чим позов в частині витребування спірної квартири з чужого незаконного володіння та визнання за ОСОБА_1 права власності на спадкове майно підлягає задоволенню.

Стосовно позовних вимог щодо визнання втратившим право користування квартирою та виселення відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 то позов у цій частині не підлягає задоволенню, так як дана позовна вимога є передчасною.

Керуючись ст. 10, 15, 60, 169, 205, ст. 212-215, 218 ЦПК України, на підставі ст. 41 Конституції України, ст. 28, 202, 203, 228, 321 388, ЦК України,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати нікчемними довіреності від імені ОСОБА_9 на ім'я ОСОБА_2, посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 10.09.2009 р. за № 452 та 455 на отримання довідки характеристики Київського МБТІ на відчуження АДРЕСА_1.

Визнати недійсним договір купівлі - продажу квартири, укладений від імені ОСОБА_9 та ОСОБА_11 на продаж АДРЕСА_1, що був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_21 та зареєстрований 23.09.2009 р. Київським МБТІ за № 1484.

Витребувати майно, АДРЕСА_1 з чужого незаконного володіння від ОСОБА_3 та ОСОБА_4, визнавши за ОСОБА_1, право власності на спадкове майно, а саме: АДРЕСА_1.

В іншій частині позову –відмовити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 2369,50 грн.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва.

СУДДЯ   20.08.2011 Справа № 2-543/11