ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"28" лютого 2008 р. | Справа № 5/342-07-8464 |
За позовом: Відкритого акціонерного товариства “ЕК Одесаобленерго”, м. Одеса.
до відповідача: КП ЖКС „Фонтанський”, м. Одеса.
про стягнення 568 885, 46 грн.
Суддя Могил С. К.
Представники:
від позивача: Копіца С. М., на підставі довіреності,
від відповідача: не з’явився.
У судовому засіданні оголошувалась перерва з 20.02.2008 року до 28.02.2008 року у відповідності з ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Суть спору: Відкрите акціонерне товариство “ЕК Одесаобленерго” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з КП ЖКС „Фонтанський” заборгованості за спожиту активну електроенергію у розмірі 462 957, 38 грн., індексу інфляції –47 074, 12 грн., трьох відсотків річних –11 903, 00 грн., пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань у сумі 43 104, 46 грн., а також 3 846, 50 грн. заборгованості за ПДВ.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.12.2007 року строк розгляду справи було продовжено до 08.02.2008 року.
В наступному, позивач своєю заявою від 08.02.2008 року, в зв’язку з повною сплатою відповідачем боргу за спожиту активну електроенергію, уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з КП ЖКС „Фонтанський” індекс інфляції у розмірі 47 074, 12 грн., три відсотки річних у сумі 11 903, 00 грн., пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань у сумі 43 104, 46 грн., а також 3 846, 50 грн. заборгованості за ПДВ.
Відповідач подав до суду відзив на позов відповідно до якого позовні вимоги позивача не визнав та просив суд у задоволенні позову відмовити на підставі доводів та заперечень викладених у відзиві.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.02.2008 року строк розгляду справи було продовжено до 08.03.2008 року.
В процесі розгляду справи з боку позивача та відповідача до суду були подані додаткові документи, які у судових засіданнях судом були розглянуті та залучені до матеріалів справи у якості документальних доказів.
Розглянув матеріали справи, суд встановив:
Між відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" та комунальним підприємством «Дирекція єдиного замовника «Фонтанське»було укладено договір № 6590 від 15.01.2003 року про постачання електричної енергії.
З матеріалів справи видно, що комунальне підприємство "Житлово - комунальний сервіс "Фонтанський" є повним правонаступником комунального підприємства «Дирекція єдиного замовника «Фонтанське», а від тим є особою яка відповідає за зобов’язаннями встановленими договором про постачання електроенергії № 6590 від 15.01.2003 року.
За умовами укладеного договору, позивача було зобов’язано відпускати відповідачу електричну енергію у відповідності з встановленими даним договором умовами та величинами споживання електричної енергії, а відповідача сплачувати за фактично використану електричну енергію у строки які передбачено договором та виконувати інші зобов’язання передбачені договором.
У відповідності до укладеного договору, він набрав чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не надійде заява від однієї із сторін про відмову від цього договору або його перегляд. У матеріалах справи відсутні будь-які заяви або листи однієї з сторін за договором про відмову від договору або припинення його дії, таким чином станом на дату подання позову договір є дійсним і обов’язковим для виконання сторонами.
Як зазначає позивач, у відповідача станом на дату подання позову існувала заборгованість за спожиту у період з 01.03.2007 року по 01.10.2007 року активну електроенергію у сумі 462 957, 38 грн. Станом на 28.02.2008 року вказана заборгованість відповідачем була погашена у повному обсязі. Проте, з огляду на порушення відповідачем своїх зобов’язань за договором в частині проведення своєчасної оплати за спожиту електроенергію позивач також просить суд стягнути з відповідача індекс інфляції у розмірі 47 074, 12 грн., три відсотки річних у сумі 11 903, 00 грн. та пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань у сумі 43 104, 46 грн. Також позивач зазначає про перевищення відповідачем договірних величин споживання електроенергії. В обґрунтування своїх вимог позивачем до суду було подано рахунки за активну електроенергію, звіти відповідача про кількість спожитої електроенергії, а також обґрунтовані розрахунки сум індексу інфляції, трьох відсотків річних та пені, розрахунок за ПДВ з відповідними повідомленнями та доказами, що підтверджують перевищення договірної величини споживання електроенергії.
Ґрунтуючись на наданих документальних доказах та вимогах Закону України “Про електроенергетику” і Правил користування електроенергією, позивач згідно своїх остаточних позовних вимог просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість:
- 3 846, 50 грн. за ПДВ;
- 47 074, 12 грн. індексу інфляції;
- 11 903, 00 грн. трьох відсотків річних;
- 43 104, 46 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань.
Відповідач позовні вимоги позивача не визнав на підставі доводів та заперечень викладених у відзиві та у судових засіданнях.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом, між сторонами разом з додатками був укладений договір про постачання електроенергії № 6590 від 15.01.2003 року предметом якого є умови та порядок постачання електроенергії позивачем та її оплата відповідачем.
У відповідності з умовами укладеного договору відповідача було зобов’язано проводити остаточний розрахунок за електроенергію на підставі рахунку у термін 5 днів від дня отримання рахунку.
Як зазначає позивач, у відповідача станом на дату подання позову існувала заборгованість за спожиту у період з 01.03.2007 року по 01.10.2007 року активну електроенергію у сумі 462 957, 38 грн. Як встановлено судом, станом на 28.02.2008 року вказана заборгованість відповідачем була погашена у повному обсязі, при цьому частина боргу була сплачена до моменту звернення позивача з відповідним позовом до суду. Вказані обставини підтверджуються наданими до суду звітами відповідача про кількість спожитої електроенергії та відповідними рахунками за активну електроенергію, а також відомостями про сплату спожитої електроенергію.
Виходячи з встановлених судом обставин, можна зробити висновок про неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором в частини своєчасної оплати вартості спожитої активної електроенергії.
У відповідності з ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення трьох відсотків річних та індексу інфляції є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню, а саме: три відсотки річних у розмірі 11 903, 00 грн. та індекс інфляції у розмірі 47 074, 12 грн.
Щодо стягнення пені, то ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Підстави для виникнення права на неустойку встановлені ст. 550 Цивільного кодексу України. Натомість, згідно ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” із змінами, внесеними згідно із Законом N 2921-III від 10.01.2002 року платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Але, згідно ст. 3 названого Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
У відповідності з ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до умов договорів, у разі несвоєчасної сплати за спожиту електроенергію споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ яка діяла у період, за кожен день прострочення, враховуючи день фактичної оплати.
Відповідно до ст. 624 Цивільного кодексу України - якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Приймаючи до уваги, що між сторонами узгоджено питання щодо стягнення пені у разі несвоєчасного виконання грошових зобов’язань за договором та встановлено розмір пені що нараховується, суд вважає, що вимоги позивача в цій частині є також обґрунтованими. Проте, згідно ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступень виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Пунктом 3 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Пунктом 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.
При розгляді справи, судом було встановлено, що спожита електроенергія відповідачем у спірному періоді була сплачена у повному обсязі, але з затриманням. Крім того, як встановлено судом підприємство відповідача є підприємством, яке надає певні послуги по утриманню прибудинкових територій, ліфтів, насосних станцій тощо для задоволення потреб населення міста в роботах і послугах пов’язаних з управлінням житловим та нежитловим фондами, які передані відповідачу в управління. Але як зазначено у правоустановчих документах підприємства відповідача, воно є комунальним підприємством, засновником якого є Одеська міська рада та за формою фінансування знаходиться на госпрозрахунку.
Отже, виходячи з вищенаведеного та умов укладеного між сторонами по справі договору, на думку суду, підстави та обґрунтовані вимоги про стягнення пені у ВАТ „ЕК Одесаобленерго” фактично існують, але приймаючи до уваги ступень виконання своїх зобов'язань за договором відповідачем, майновий стан відповідача та інші інтереси сторін по справі, що заслуговують на увагу, суд вважає за необхідне при вирішенні даного спору застосувати ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та зменшити розмір нарахованої пені та стягнути з відповідача на користь ВАТ „ЕК Одесаобленерго” пеню у розмірі 4 000,00 грн.
У відповідності з ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за ПДВ у 2006 - 2007 роках у сумі 3 846, 50 грн. слід зазначити наступне.
У відповідності з Правилами користування електричною енергією договірна величина споживання електричної енергії, це узгоджений в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем обсяг електричної енергії, який може бути спожитий споживачем за відповідний розрахунковий період. Гранична величина обсягу споживання –обсяг споживання електричної енергії, який визначається для споживачів постачальником електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до порядку, встановленого чинними нормативно –правовими актами.
Виходячи з положень Правил користування електричною енергією договір на постачання електричної енергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії і споживачем, та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
Як видно з договору та зазначено у його умовах, між сторонами по справі були узгоджені питання щодо проведення коригування ліміту та доведення до споживача скоригованих величин споживання електричної енергії. Також у договорі передбачено умови проведення коригування ліміту споживання електроенергії у разі несвоєчасної оплати і стягнення санкцій в порядку ст. ст. 26, 27 Закону України „Про електроенергетику”, з зазначенням порядку проведення коригування, доведення скоригованої величини споживання електричної енергії, виставлення рахунків за перевищення скоригованої величини та їх оплати.
Судом встановлено, що кількість та обсяги електричної енергії та потужності на кожен місяць 2006 - 2007 років між сторонами були визначені у договорі, а також те, що у 2006 - 2007 роках відповідачем споживалась електрична енергія для власних потреб. Вказані обставини підтверджуються наданими до суду звітами відповідача про обсяги спожитої електроенергії та відповідними рахунками за активну електроенергію.
При встановлених лімітах споживання електроенергії на 2006 –2007 років відповідачем було допущено перевищення договірних величин споживання у жовтні 2006 року на 2223 кВт/г; у листопаді 2006 року на 2274 кВт/г; у грудні 2006 року на 1896 кВт/г; у січні 2007 року на 1926 кВт/г; у лютому 2007 року на 1705 кВт/г; у березні 2007 року на 1802 кВт/г.
Відповідно до Правил користування електроенергією остаточний розрахунок за електричну енергію здійснюється споживачами відповідно до показів розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором. Покази розрахункових засобів обліку знімаються представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та підтверджуються споживачем відповідно до договору. За домовленістю сторін у договорі може бути передбачений інший порядок зняття показів розрахункових засобів обліку. Тривалість періоду для оплати отриманого рахунку зазначається у договорі або на платіжному повідомленні і має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно, і 10 операційних днів з дня отримання рахунку для споживачів, які здійснюють розрахунки через свою територіально відокремлену головну організацію.
Як видно з матеріалів справи позивачем відповідачу були виставлені рахунки на оплату спожитої активної електроенергії. Згідно рахунків строк їх оплати було встановлено у термін п’ять днів та відповідача було попереджено про припинення постачання електроенергії у разі прострочення їх оплати. Як видно з рахунків, їх було отримано особисто представниками відповідача. За умовами укладеного договору сторони домовились про те, що кінцевий розрахунок за спожиту електроенергію необхідно здійснити протягом п’яти днів після дати отримання рахунку.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не скористався своїм правом встановленим Правилами користування електроенергією та умовами договору та не звертався до позивача з проханням збільшити договірну величину споживання електроенергії у спірні періоди 2006 –2007 років. Таким чином, величина споживання електроенергії залишилась на рівні встановленому у договорі, а відповідач допустив перевищення договірної величини споживання.
Статтею 27 Закону України “Про електроенергетику” встановлено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Одним з видів правопорушень в електроенергетиці є крадіжка електричної і теплової енергії, у тому числі споживання електроенергії понад договірні величини, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку. Щодо спірних періодів то санкція за перевищення ліміту споживання електроенергії також існує, але не у п’ятикратному розмірі, а у двократному.
Проте, приймаючи до уваги ступень виконання своїх зобов'язань за договором відповідачем, майновий стан відповідача та інші інтереси сторін по справі, що заслуговують на увагу, суд вважає за необхідне при вирішенні даного спору в цій частині також застосувати ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та зменшити розмір штрафних санкцій за ПДВ та стягнути з відповідача на користь ВАТ „ЕК Одесаобленерго” санкції за ПДВ у розмірі 1 000,00 грн.
З урахуванням того, що частина боргу за спожиту у спірний період активну електроенергію відповідачем була сплачена до звернення позивача до суду з відповідним позовом, суд вважає що судові витрати по справі повинні бути розподілені відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані документальні докази та доводи сторін викладені у судових засіданнях в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з віднесенням судових витрат на рахунок відповідача, у відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 69, 77, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства „Житлово –комунальний сервіс „Фонтанський”, р/р 26001002436001 у філії ВАТ КБ „Надра”, МФО 328975, код 35302819 (м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 84/4) на користь Відкритого акціонерного товариства “ЕК Одесаобленерго” на рахунок №2603530103775 в ОФ ОУ „Державного ощадбанку” в м. Одесі, МФО 328845, код 26302268 (м. Одеса, вул. Садова, 3), а саме:
- 1 000 (одна тисяча) грн. штрафних санкцій за перевищення ліміту споживання електроенергії у 2006 –2007 роках.
3. Стягнути з Комунального підприємства „Житлово –комунальний сервіс „Фонтанський”, р/р 26001002436001 у філії ВАТ КБ „Надра”, МФО 328975, код 35302819 (м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 84/4) на користь ВАТ “ЕК Одесаобленерго”, на користь Відкритого акціонерного товариства “ЕК Одесаобленерго” на рахунок №2600930113775 в ОФ ОУ „Державного ощадбанку” в м. Одесі, МФО 328845, код 26302268 (м. Одеса, вул. Садова, 3), а саме:
- 4 000 (чотири тисячі) грн. пені;
- 47 074 (сорок сім тисяч сімдесят чотири) грн. 12 коп. індексу інфляції;
- 11 903 (одинадцять тисяч дев’ятсот три) грн. 3% річних;
- 5 048 (п’ять тисяч сорок вісім) грн. 73 коп. держмита;
- 104 (сто чотири) грн. 71 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.
Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.
Рішення підписано 05.03.2008 року.
Рішення суду набирає чинності в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Могил С.К.