№ 2-3500/09

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "11" вересня 2009 р. Кіровський районний суд м. Донецька у складі: судді - Юр’євої Т.І., при секретарі - Власенко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суд із позовом, у якому вказує, що 7.08.2008 р. відповідач позичив у нього 25 000 доларів США, яки обіцяв повернути двома частинами: першу частину у сумі 10000 доларів США до 31.10.2008 p., другу частину - у сумі 15000 доларів США до 31.01.2009 р. Строк повернення боргу закінчився.

Однак, на неодноразові просьби позивача повернути йому борг, відповідач ніяк не реагував, посилаючись на відсутність грошей, тому позивач вимушений був звернутися до суду.

В день звернення до суду з позовом курс національної валюти згідно даним НБУ складав: 100 доларів США = 762 грн. 14 коп. Таким чином, суму боргу у національної валюті складає 190535 грн. (25000: 100 х 762. 14)

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь суму боргу — 190535 грн., сплачені ним судові витрати — держмито 1700 гр. і ІТЗ - 30 гр., а також витрати на правову допомогу у сумі 7500 гр.

У судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, суду пояснив, що відповідач дійсно взяв у борг у позивача 25000 доларів США, при цьому власноручно написав розписку, оригінал якої надається суду. Строк повернення боргу закінчився, однак відповідач бор не повертає. Згідно до ст. 533 ч. 2 ЦК України, якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент у іноземної валюті, сума, що підлягає сплаті у гривня, визначається за офіціальним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо іншій порядок її визначення не встановлений договором або законом. На день розгляду справи курс валюти збільшився, однак позивач вважає можливим залишити курс, який був на день складення позову, тобто за 100 доларів США = 762 грн. 14 коп. За правову допомогу позивач сплатив йому 7500 гр., що підтверджується наданими суду документами.

Відповідач в суді позов визнав, підтвердив, що дійсно він отримав гроші у позивача, та власноручно написав йому розписку. Зв’язку з фінансовими труднощами він не зміг своєчасно повернути борг. З сумою боргу він згодний повністю, однак вважає, що витрати на правову допомогу завищені.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, по договору займу одна сторона (займодавець) передає у власність іншій стороні (позичальнику) кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути займодавцю таку ж саму суму коштів (суму займу) чі родову кількість речей того ж роду та якості.

Згідно ст. 1046 ЦК України, договір позики вважається укладеним з моменту передачі грошей.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника.

Представником позивача суду представлена розписка, яка власноручно написана відповідачем, із змісту якої вбачається, що відповідач зобов’язаний повернути борг в сумі 25 000 доларів США, яки обіцяв повернути двома частинами: першу частину у сумі 10000 доларів США до 31.10.2008 p., другу частину - у сумі 15000 доларів США до 31.01.2009 р.

Відповідач не заперечував, що розписка складена ним, і гроші були ним отримані.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно до ст. 533 ч. 2 ЦК України, якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент у іноземної валюті, сума, що підлягає сплаті у гривня, визначається за офіціальним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо іншій порядок її визначення не встановлений договором або законом.

На день розгляду справи курс валюти збільшився, однак позивач вважає можливим залишити курс, який був на день складення позову, тобто за 100 доларів США = 762 грн. 14 коп.

Таким чином, суд вважає стягнути з відповідача на користь позивача суму

заборгованості по договору позики у розмірі 190535 грн. (25000: 100 х 762. 14).

Суд також вважає частково стягнути з відповідача га користь позивача витрати позивача на правову допомогу, пов’язані з з розглядом судової справи. В судовому засіданні представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати по отриманню правової допомоги у розмірі 7500 гр. Однак, суд вважає вказану вимогу завищеною та керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 р. № 590 «Про граничні розміри компенсації’ витрат, пов’язані з розглядом цивільних та адміністративних справ і порядок їх компенсації’ за рахунок держави», вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача грошову суму за витрати на правову допомогу у розмірі 2500 гр. (з розрахунку того, що відповідно до матеріалів справи представник позивача - фахівець в галузі права, складав позовну заяву, приймав участь в судових засіданнях) виходячи з 40 % розміру мінімальної заробітної плати за годину роботи.

Крим того, відповідно до ст.. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею судові витрати. Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачені ним судові витрати — судовий сбір - 1700 гр. і ІТЗ - 30 гр..

Таким чином, загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 194765 гр.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 1046. 1047, 1049, 1050 ЦК України, ст.хт. 213, 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики — 190535 гр., витрати на оплату правової допомоги у сумі 2500 гр., судові витрати на сплату держмита — 1700 гр. і ІТЗ розгляду справи — 30 гр., а всього 194765 гр.

Заява про подачу апеляційної скарги може бути подана протягом 10 днів від дня оголошення рішення.

Апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду.