ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

23.09.2011                                                             Справа  № 5008/1060/2011

Розглянувши матеріали

За позовом  Компанії Торговий дім „Пальміра” Дочірнє підприємство компанії „ПАЛМА ГРУП С.А.”, м. Одеса

До відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3,                м. Виноградів

Про стягнення 64697,48 грн. заборгованості, у тому числі 43000,00 грн. боргу за поставлений товар, 20896,00 грн. пені, 801,48 грн. річних,

                                             Cуддя  Якимчук Л.М.

За участі представників сторін:

від позивача   –не з’явився;

від  відповідача   –не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення 64697,48 грн. заборгованості, у тому числі 43000,00 грн. боргу за поставлений товар, 20896,00 грн. пені, 801,48 грн. річних.

Позивач надіслав до суду заяву про зменшення позовних вимог та просить стягнути 40576,20 грн., у тому числі 38000,00 грн. основного боргу за поставлений товар, 1774,72 грн. пені, 801,48 грн. річних

Позивач явку свого уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, однак у позовній заяві вказує, що вимоги підтверджені поданими суду доказами, зокрема, договором купівлі-продажу від 14.01.2011 року, видатковими накладними від 14.01.2011 року №110678, від 27.12.2010 року №110549, від 20.12.2010 року №110488, розрахунком позовних вимог, а тому просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 64697,48 грн.,  у тому числі 43000,00 грн. основного боргу за договором поставки, 801,48 грн. річних, 20896,00 грн. пені.

Представник відповідача у судовому  засіданні 18.08.2011 року визнав позов частково з підстав, вказаних у відзиві на позов.

Пояснює, що основна заборгованість у розмірі 43000 грн. не відповідає фактичним обставинам, зокрема, актом звірки (який міститься у матеріалах справи) підтверджено, що заборгованість станом на 01.11.2010 року становить 38500,00 грн.

Зазначає, що після підписання такого Акту між сторонами було продовжено правовідносини у частині нових поставок та розрахунку за них,  відтак станом на 28.04.2011 року сума боргу становить 38000,00 грн., а не 43000,00 грн., як зазначено поозивачем у своїх позовних вимогах. Ці обставини підтвердив випискою банку із розрахункового рахунку №26000275769.

В частині нарахування штрафних санкцій представник відповідача заперечив проти задоволення позову у повному обсязі.

До  судового засідання 23.09.2011 року позивачем на адресу суду надіслано клопотання про розгляд справи без його участі, а також заяву про зменшення позовних вимог, згідно з якою просить суд стягнути 40576,20 грн., у тому числі 38000,00 грн. основного боргу за поставлений товар, 1774,72 грн. пені, 801,48 грн. річних.

Заслухавши представника відповідача у попередньому засіданні та вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами у спорі укладено Договір купівлі-продажу від 14 січня 2009 року (зі змінами до нього відповідно до Додаткової угоди №1 від 05.01.2010), відповідно до умов якого позивач зобов’язується продавати і поставляти власними силами відповідачу товар в асортименті та кількості, вказаних у супровідних документах, а відповідач зобов’язується приймати та оплачувати товар (пункт 1.1 Договору).

Згідно з пунктом 1.2 договору загальна сума договору складається з сум, вказаних у накладних, якими оформляється приймання-передача товару.

Видатковими накладними, підписаними відповідачем (від 14.01.2011 року №110678, від 27.12.2010 року №110549, від 20.12.2010 року №110488),  повністю підтверджено отримання ним товару на загальну суму 47975,00 грн.

Пункт 4.1 договору зобов’язує відповідача сплатити вартість товару з відстрочкою платежу –21 календарний день з моменту отримання товару.

Однак відповідач, порушивши вказаний пункт договору, розрахувався за отриманий товар лише частково –на суму 9975,00 грн., що підтверджено поданою відповідачем банківською випискою від 27.04.2011  (міститься у матеріалах справи), у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем на суму 38000 грн., доказом чого є також підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт зведення взаєморозрахунків, надісланий позивачем.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що  суб’єкти господарювання  та інші учасники господарських відносин  повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо  виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що  звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються  відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням  особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  Цивільного кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Відповідач не виконав зобов'язання в частині оплати отриманого товару, чим порушив пункти 1 та 5.1 Договору.

На підставі вказаних норм права з відповідача належить стягнути на користь позивача 38000,00 грн. основного боргу, наявність якого повністю підтверджена матеріалами справи.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.1  договору сторони встановили відповідальність за порушення строку оплати, визначеного у п. 5.1, зокрема, сім відсотків річних.

Так, на підставі згаданої норми права, а також пункту 6.1. договору, з відповідача належить стягнути на користь позивача також 801,48 грн. річних, нарахованих позивачем за період 10.01.11-20.04.11, перевірений судом.

Відповідно до пункту 6.1 Договору, а також ст. ст. 230-232 Господарського кодексу України позивач нарахував відповідачу пеню (обґрунтований розрахунок, перевірений судом, міститься у матеріалах справи) за прострочення оплати вартості товару у розмірі 1774,72 грн. за період з 10.01.2011 по 20.04.2011 з врахуванням вимог Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне погашення грошових зобов’язань”, яка також підлягає до стягнення.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 33, 34, 43 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити  частково.

2.          Стягнути з фізичної особи-підприємця  ОСОБА_3 (ід. код: НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Компанії Торговий дім „Пальміра” Дочірнє підприємство компанії „ПАЛМА ГРУП С.А.” (код ЄДРПОУ: 25422297, п/і 65012, Одеська обл. вул. Велика Арнаутська, 53) суму 40576,20 грн. (сорок тисяч п’ятсот сімдесят шість  грн. 20 коп.), з яких 38000,00 грн. основний борг за поставлений товар, 801,48 грн. річні, 1774,72 грн. пеня, а також 553,77 грн. (п’ятсот п’ятдесят три грн. 77 коп.) у відшкодування судових витрат, у тому числі 405,76 грн. держмита та 148,01 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

3.          У іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.

Суддя                                                                         Л. М. Якимчук

Повний текст рішення виготовлено і підписано 28.09.2011 року.