Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
06 жовтня 2011 р. № 2-а- 10147/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Горшкової О.О.,
при секретарі судового засідання - Головко О.В.,
за участю представників сторін: позивач - Машир В.О., відповідач - Синюшка С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Приватного науково-технічного підприємства "Вед-техно" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Приватне науково-технічне підприємство "Вед-техно" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова № 0001981501 від 06.05.2011 року. В обґрунтування позовних вимог посилається на винесення податковим органом податкового повідомлення-рішення з порушенням норм податкового законодавства та невірного тлумачення норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв’язку з чим податкове повідомлення-рішення № 0001981501 від 06.05.2011 року підлягає скасуванню.
Відповідач, заперечуючи проти заявлених позовних вимог, зазначив, що позивачем допущено порушення вимог ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а податкове повідомлення-рішення, прийняте за результатами проведеної камеральної перевірки є правомірним.
Представник позивача у судовому засіданні 06.10.2011 року підтримав свою правову позицію по справі, одночасно звернувшись до суду із клопотанням про перенесення судового засідання для надання йому можливості надати суду документальне підтвердження викладених у адміністративному позові обставин.
Поставивши на обговорення вказане клопотання представника позивача, суд відмовив у його задоволені з огляду, по - перше, на те, що на підтвердження обставин, якими обгрунтовуються позовні вимоги, позивач зобов’язаний надати суду відповідні докази, про які йому відомо та які можуть бути використані судом, а по - друге, звертаючись до суду з відповідним клопотанням, позивач зловживає своїми правами, затягуючи строк розгляду справи, оскільки в силу положень ст. ст. 70,71 КАС України, позивач мав змогу надати суду належні та допустимі докази з метою доведення своїх вимог та обґрунтовання своєї правової позиції.
Представник відповідача підтримав надані письмові заперечення та просив відмовити у задоволені позовних вимог.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з такого.
Судом встановлено, що 20.04.2011 року на підставі пп.20.1.4 п.20.1, ст.20 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ, п.75.1, ст. 75 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ пп.54.3.2 п.54.3 ст. 54 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ 14.02.2011 року Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова було проведено камеральну перевірку звітності ПНТП „Вед-техно" на підставі даних, зазначених у декларації з податку на прибуток за 2010 рік, реєстраційний номер - 9006958087 від 09.02.2011р., за результатами якої складено акт від 20.04.2011 року № 1153/15-109/32439518.
Акт перевірки від 20.04.2011 року № 1153/15-109/32439518 уповноваженою посадовою особою позивача підписаний не був, про що Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова 20.04.2011 року складено відповідний акт за № 337/15-109/32439518.
З посиланням на акт перевірки 06.05.2011 року податковим органом було винесене податкове повідомлення-рішення № 0001981501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 86891,25 грн., з яких за основним платежем 69513,00 грн., за штрафними санкціями – 17378,25 грн., яке було направлено на адресу позивача, проте повернуто 18.06.2011 року, у зв’язку з закінченням терміну зберігання.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб’єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає таке.
Як встановлено судом, висновки Державної податкової інспекції в Московському районі м. Харкова про заниження податкового зобов’язання з податку на прибуток у декларації за 2010 рік на 69513,00 грн. ґрунтуються на порушенні платником Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 року № 143, який діяв до 01.04.2011 року.
Суд зазначає, що 01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та Закон України «Про систему оподаткування» втратили чинність.
Проте, у зв'язку з тим, що правовідносини щодо наслідків подання податкової декларації та їх перевірки виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, в даному випадку слід застосовувати норми законів та інших нормативно-правових актів, які були чинні на момент виникнення даних правовідносин.
Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
Згідно п. 5.9 ст. 5 цього ж Закону платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).
Відповідно до Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, узгодженого Рішенням Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 31 березня 2003 р. N 06-10/239, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 р. N 143, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 квітня 2003 р. за N 271/7592, декларація складається із заголовної та двох основних частин і десяти додатків, з яких сім (К1 - К7) подаються щокварталу, у тому числі за рік, а три (Р1 - Р3) подаються виключно за рік. Додаток К1 складається з двох частин - К1/1 та К1/2.
Частина К1/2 заповнюється платниками податку, які нараховують амортизаційні відрахування на суму витрат, пов'язаних із видобутком корисних копалин. У разі, якщо окремі рядки декларації не заповнюються через відсутність відповідних операцій, платники податку не подають податковому органу передбачені відповідним рядком декларації додатки.
У заголовній частині декларації відображаються повна назва підприємства (відповідно до установчих документів), зареєстрованого в установленому порядку, ідентифікаційний код, код виду економічної діяльності, місцезнаходження та номер телефону платника (факс, електронна адреса - за бажанням). В основній частині та в додатках показники відображаються на підставі норм, установлених Законом N 334 та Законом України від 22 травня 2003 року N 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон N 889).
У разі заповнення рядка 01.2 складається таблиця 1 додатка К1/1. Показник із знаком "-" рядка А графи 6 зазначеної таблиці переноситься у рядок 01.2 декларації без знаку.
Судом встановлено, що ПНТП "ВЕД-ТЕХНО" в таблиці № 1 додатку К1/1 декларації за рік 2010 (реєстраційний номер 9006958087 від 09.02.11 р) у рядку «А» графи 3 «балансова вартість запасів на початок звітного періоду» зазначило суму 278053,00 грн. В декларації за 2009 рік у підприємства відсутні показники балансової вартості запасів на кінець року, тобто балансова вартість запасів на початок 2010 року відсутня та дорівнює 0,00. Внаслідок цього за результатами розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів підприємство мало відобразити „приріст" у розмірі 289734,00 грн., замість 11681,00грн. Таким чином підприємство не врахувало в доходній частині декларації, а саме в рядку 01.2 приріст балансової вартості запасів у розмірі 289734,00 грн., сума недорахованого об'єкта оподаткування склала 278053 ,00 грн., чим порушено вимоги Порядку Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства та ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Відповідно до пп. 54.3.2. п. 54.3 ст. 54 Податкового Кодексу контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
У разі коли контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення суми ПДВ платника податків тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі, визначеному у ст. 123 Податкового кодексу, з урахуванням вимог пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу.
Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового Кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Суд погоджується з висновками податкового органу за даними камеральної перевірки декларації з податку на прибуток ПНТП "ВЕД-ТЕХНО", що сума заниженого податкового зобов'язання по податку на прибуток складає: 278053 ,00 *0,25 = 69513 ,00 грн., що відповідає нормам податкового законодавства та є правильно визначеним.
Відповідно до ст. 69 КАС України докази в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
При цьому докази повинні бути належними та обґрунтованими. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (ст. 70 КАС України).
Статтею 71 КАС України встановлений обов’язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 КАС України.
Всупереч визначеним нормам права, позивач не надав до суду доказів на підтвердження викладених у позовній заяві обставин (стосовно додатку К 1 до декларації 2009 року), та не довів перед судом належними та допустимими доказами обгрунтвоаності та правильності своєї правової позиції по справі щодо неправильного тлумачення податковим органом норм Закону україни "Про оподаткування прибутку підприємств", у зв’язку з чим, враховуючи встановлення факту порушення позивачем податкового законодавства, суд знаходить позов необґрунтованим, недоведеним і таким, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160–163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволені адміністративного позову Приватного науково-технічного підприємства "Вед-техно" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 11.10.2011 року. < Текст > < Сума задоволення > < Текст >
Суддя Горшкова О.О.