КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2011 року Справа № 1170/2а-2029/11
Кіровоградський окружний адміністративний суд
в складі головуючого: судді Петренко О.С.
за участю секретаря: Господарікова М.О.
представників:
позивача - клопотання про розгляд справи без участі
відповідача –не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі
до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про відшкодування заборгованості по страхових внесках,
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі (далі по тексту УПФ України в Маловисківському районі) звернулося в адміністративний суд з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відшкодування заборгованості по страхових внесках.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у відповідача виникла заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка в добровільному порядку не відшкодована.
Представник позивача, належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду справи, в судове засідання не прибув, при цьому надавши клопотання про розгляд справи за його відсутності та позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач, належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду /а.с. 62, 64/, в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив.
Так відповідачем до суду неодноразово надавались клопотання про відкладення судового розгляду з різних підстав, при цьому жодних доказів поважності цих відкладень не надав.
При цьому в матеріалах справи містяться письмові заперечення проти позову, відповідно до яких відповідач не визнає позов з наступних підстав.
Так, відповідач вважає, що він має право не сплачувати додатково страховий внесок на обов'язкове державне пенсійне страхування як суб'єкт підприємницької діяльності, який обрав особливий спосіб оподаткування - єдиний податок. Так, відповідач вважає, що він вірно здійснює відрахування до Пенсійного фонду України у розмірі 10 %, керуючись при цьому Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998 року №727/98.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, здійснивши оцінку наявних в матеріалах справи доказів, дійшов висновку, що даний позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Право звернення до адміністративного суду УПФ України в Маловисківському районі як суб'єкта владних повноважень із позовом про стягнення недоїмки по страховим внескам передбачено ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у зв'язку з чим, суд вважає даний позов прийнятним до розгляду.
Правовідносини щодо стягнення несплачених (неперерахованих) або несвоєчасно сплачених (несвоєчасно перерахованих) страховиками страхових внесків регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV (далі Закон №1058-IV), Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем та зареєстрована в УПФУ в Маловисківському районі як платник страхових внесків /а.с. 7/.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.11 Закону №1058-IV, загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи–суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Згідно ч. 1 ст. 15 Закону №1058-ІV, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники і застраховані особи. У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 14 цього Закону, страхувальниками та відповідно платниками страхових внесків до Пенсійного фонду є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або договорами цивільно-правового характеру.
Статтею 1 вищевказаного Закону, страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
На підставі ч. 3 ст. 18 Закону №1058-IV страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно ч. 4 ст. 20 того Закону сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду.
Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону №1058-IV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону є календарний місяць.
На підставі ч.2 ст.106 Закону №1058-IV / в редакції дійсній на момент виникнення заборгованості/, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Частиною 3 ст.106 Закону №1058-IV /в редакції дійсній на момент виникнення заборгованості/ визначено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Відповідно до 8.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 (б) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду недоїмку зі сплати страхових внесків, то вимога формується на підставі даних особових рахунків платника на всю суму боргу.
Відповідно до Закону України №2461-VI від 17 липня 2010 року "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно якого фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок) та члени сімей, зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах, починаючи з липня 2010 року зобов'язані сплачувати до Пенсійного фонду страхові внески, щомісячний розмір яких, з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, яка згідно Закону України "Про внесення змін до Декрету КМУ "Про прибутковий податок з громадян" та указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів підприємницької діяльності", що перераховується органами Державного казначейства України на рахунки органів Фонду у розмірі 10 та 42 відсотків відповідно, не може становити менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу.
Сума заборгованості ФОП ОСОБА_1 складається з:
липень 2010 року - 294 грн.82 коп. (мінімальний страховий внесок);
серпень 2010 року - 294 грн.82 коп. (мінімальний страховий внесок);
вересень 2010 року -294 грн.82 коп. (мінімальний страховий внесок);
жовтень 2010 року - 301 грн.12 коп. (мінімальний страховий внесок);
листопад 2010 року - 301 грн.12 коп. (мінімальний страховий внесок);
грудень 2010 року - 306 грн.10 коп. (мінімальний страховий внесок), ;
Загальна сума боргу становить –1745 грн. 30 коп., яка станом на час розгляду справи по суті не сплачена.
Тому, вимога про сплату боргу від 28.02.2011 року № Ф-221/2 сформована позивачем правомірно, в межах повноважень, наданих йому Закону №1058-IV.
На момент постановлення рішення у справі у суду відсутні відомості щодо оскарження відповідачем в судовому чи адміністративному порядку дій позивача та вимоги № Ф-221/2 від 28.02.2011 року.
Таким чином, на підставі належних та допустимих доказів судом встановлено, що внаслідок порушення відповідачем вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", утворилась заборгованість у загальному розмірі 1745,30 грн., яка станом на день звернення позивача до суду із даним позовом ним не сплачена.
При цьому, суд не бере до уваги посилання відповідача на Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування та звітності" як на підставу для звільнення платників єдиного та фіксованого податків від сплати внесків до Пенсійного фонду України, з урахуванням наведеного.
В силу частин 4, 6 ст.18 зазначеного Закону №1058-IV страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування, на ці внески не поширюється податкове законодавство, законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Статтею 15 Прикінцевих положень Закону №1058-IV визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
З вищевикладеного, страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не встановлені пільги з нарахування та сплати цих внесків або звільнення від їх сплати.
Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів факту погашення заборгованості у розмірі 1745 грн. 30 коп., суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.
Відповідно ч.4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 86,94, 159-163, 167 КАС України, суд Керуючись ст.ст. 86,94, 159-163, 167 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи–підприємця ОСОБА_1 (ід. код - НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі (МФО-323475, код-20650102, р/р- 256003011241 в ОУ «Ощадбанк», м. Кіровоград) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове пенсійне страхування в сумі 1745 (одна тисяча сімсот сорок п’ять) грн.30 коп.
Судові витрати віднести на рахунок Державного бюджету України.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАС України –з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду підпис О.С. Петренко
Згідно з оригіналом