Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 жовтня 2011 р. справа № 2а/0570/17959/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 15:40 год.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді < Довідник >
при секретарі Могілевському А.А
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Савченко С.В.
при секретарі Могілевському А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за поданням державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька
до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об’єднання «Іліташ»
про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту,-
за участю
представника заявника: ОСОБА_1 за дов.
представника відповідача: ОСОБА_2 за дов.
ВСТАНОВИВ:
Заявник, державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька (надалі –заявник) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з поданням про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об’єднання «Іліташ».
Заявник в обґрунтування подання посилається на те, що ТОВ “Виробниче об’єднання «Іліташ» відмовило посадовим особам органу державної податкової служби в проведенні позапланової документальної виїзної перевірки, внаслідок чого виникли підстави для прийняття рішення керівником податкового органу про застосування адміністративного арешту майна платника податків шляхом зупинення видаткових операцій на розрахункових рахунках відповідача.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти наявності факту відмови податковому органу в проведенні документальної перевірки, оскільки відповідач фактично не перешкоджав в допуску та проведенні перевірки, про що свідчить факт отримання направлення на проведення перевірки під розписку. Зазначає про недостатність часу для надання усіх документів фінансово-господарської діяльності, оскільки на підприємство перевіряючи прибули о 16 год. 35 хв. 12 жовтня 2011 року, а з урахуванням того, що підприємство працює до 18 год. 00 хв., воно не мало можливості за такий короткий проміжок часу надати усі необхідні документи. Внаслідок вищезазначених фактів вважає відсутніми підстави для застосування адміністративного арешту майна підприємства.
Вислухавши у судовому засіданні представника заявника, відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив наступне.
13 жовтня 2011 року о 12 год. 00 хв. керівником ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту шляхом зупинення видаткових операцій на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об’єднання «Іліташ».
Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Згідно з підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.
Пункт 94.5 статті 94 Податкового кодексу України передбачає, що арешт майна може бути повним або умовним. Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону. Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного органу державної податкової служби на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником органу державної податкової служби, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.
Судом встановлено, що підставою для застосування умовного адміністративного арешту майна відповідача у рішенні від 13 жовтня 2011 року визначена відмова платника податків –ТОВ «Виробниче об’єднання «Іліташ» від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав її проведення.
Згідно з пунктом 94.6 статті 94 Податкового кодексу України керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою старшого слідчого з прокуратури міста Донецька Білоус Р.Ю. від 6 жовтня 2011 року було призначене по кримінальній справі № 85-11-01-0117 проведення позапланової документальної виїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Виробниче об’єднання «Іліташ» стосовно вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби за період з 01.01.2008 року по 01.07.2011 року.
10 жовтня 2011 року начальником ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька на підставі вищезазначеної постанови слідчого прийнятий наказ № 1135 «Про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Виробниче об’єднання «Іліташ» та видано направлення на перевірку від 11 жовтня 2011 року на чотирьох посадових осіб податкового органу.
Із заперечень відповідача та пояснень представника під час судового засідання судом встановлено, що законність перевірки відповідачем станом на дату розгляду справи не оспорюється, внаслідок чого в даній справі відсутній спір про право. Відповідач заперечує наявність факту відмови підприємства від проведення позапланової документальної перевірки, та, відповідно, підстави для застосування адміністративного арешту майна.
З приводу обґрунтованості застосування адміністративного арешту до ТОВ «Виробниче об’єднання «Іліташ» в частині зазначення в ньому вимоги про тимчасове зупинення видаткових операцій на рахунках суд зазначає, що приписами пункту 94.5 статті 94 Податкового Кодексу України визначено, що умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно. Такої вимоги як зупинення видаткових операцій на рахунках при застосуванні адміністративного арешту норми статті 94 ПК України не містять. Така норма міститься в пункту 20.1.15 та 20.1.16 Податкового Кодексу України, яка застосовується у разі недопущення посадових осіб органів державної податкової служби до обстеження територій та приміщень, визначених у пп. 20.1.11 цієї статті та у разі, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом.
Суд зазначає, що зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та застосування адміністративного арешту майна платника податків є різними та окремими способами захисту порушеного права та підстави для застосування цих заходів відповідно до приписів Податкового Кодексу України також є різні.
Таким чином, підстави підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту з урахуванням наявності в такому рішенні вимоги про зупинення видаткових операцій на рахунках відсутні .
Щодо наявності доказів про відмову платника податків від проведення перевірки суд зазначає наступне.
Підставою для висновку про відмову платника податків від проведення перевірки податковий орган визначив акт відмови від проведення перевірки, складений 12 жовтня 2011 року № 211/23-2/23187892, відповідно до якого платником податків порушено п. 81.1 статті 81 Податкового Кодексу України та п. 85.2 статті 85 Податкового Кодексу України.
Судом встановлено, 10 жовтня 2011 року начальником ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька на підставі вищезазначеної постанови слідчого прийнятий наказ № 1135 «Про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Виробниче об’єднання «Іліташ».
11 жовтня 2011 року податковим органом видано направлення на проведення перевірки № 783, яке було вручено начальнику юридичного відділу ОСОБА_2 12 жовтня 2011 року о 16 год. 35 хв.
12 жовтня 2011 року податковим органом на адресу ТОВ «ВО «Іліташ» було направлено лист з вимогою надати у повному обсязі документи фінансово-господарської діяльності підприємства, який було вручено платнику податків також 12 жовтня 2011 року.
12 жовтня 2011 року податковим органом було складено акт про відмову від проведення перевірки, в якому викладено порушення підприємством умов допуску посадових осіб податкового органу до проведення перевірки та ненадання документів фінансово-господарської діяльності, який став підставою для застосування адміністративного арешту, правомірність якого розглядається у межах цієї адміністративної справи.
Суд зазначає, що податковим органом не доведено порушення підприємством п. 81.1 статті 81 Податкового Кодексу України в частині відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку, оскільки відповідно до матеріалів справи, направлення на перевірку від 11 жовтня 2011 року було вручено начальнику юридичного відділу ОСОБА_2 12 жовтня 2011 року о 16 год. 35 хв. із зазначенням прізвища, імені, по батькові службової особи підприємства, її посади, дати і часу ознайомлення, як того вимагають приписи п. 81.1 статті 81 Податкового Кодексу України.
Стосовно ненадання документів фінансово-господарської діяльності підприємства, яке, на думку податкового органу, є фактично відмовою від проведення перевірки, суд зазначає, що направлення на перевірку було вручено представнику підприємства 12 жовтня 2011 року о 16 год. 35 хв. Саме після вручення направлення посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення перевірки (п. 81.1 статті 81 ПК України).
Відповідно до показань свідка – ОСОБА_2, яка є представником відповідача по даній справі та згідно п. 1 статті 76 КАС України за її згодою була допитана як свідок – лист з вимогою надати документи до перевірки вона особисто отримала 12 жовтня 2011 року приблизно о 14 год. 00 хв. до пред’явлення направлення на проведення перевірки (16 год. 35 хв.).
Суд зазначає, в один день – 12 жовтня 2011 року податковим органом складено, підписано та направлено листа на адресу підприємства з вимогою надати документи, вручено вказаного листа представнику підприємства та складено акт про відмову від проведення перевірки у зв’язку з ненаданням документів. При цьому, відповідно до встановленого графіку трудового розпорядку ТОВ «ВО «Іліташ», робочий день підприємства закінчується о 18 год. 00 хв. Таким чином, податковим органом до початку проведення перевірки надано лист, який містив вимогу надати документи. З цього приводу суд зазначає, що фактично з 16 год. 35 хв. – з моменту отримання права на проведення перевірки до моменту закінчення робочого дня – 18 год. 00 хв., за цей період часу (1 год. 25 хв.) підприємство не взмозі надати усі документи фінансово-господарської діяльності за період, який визначений у наказі на проведення перевірки з урахуванням того, що тривалість проведення перевірки визначена в направленні та наказі на проведення перевірки становить 10 робочих днів.
Таким чином, податковим органом необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, зроблено висновок про відмову від проведення перевірки з боку ТОВ «ВО «Іліташ».
Суд також зазначає, що відмова платника податків від перевірки або недопущення до перевірки є активними діями та вчиняються посадовою особою підприємства, однак доказів, що такі дії були відповідачем здійснені, податковим органом не надано.
Разом з тим, відповідно до п. 4.1 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 року № 1042 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 року № 1437/18732, керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених пунктом 3.1 розділу III цього Порядку, та на підставі звернення відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків
Як вбачається з акту про відмову про проведення перевірки від 12 жовтня 2011 року, його складено працівниками відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб.
Як вбачається зі звернення, яке є підставою для винесення рішення про застосування адміністративного арешту, воно складено начальником відділу податкової міліції ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька за матеріалами оперуповноваженого відділу податкової міліції ОСОБА_4, який не має відношення до встановлення обставин для застосування такого арешту.
Таким чином, звернення підписано особою, яка не має відношення до встановлення обставин, що обумовлюють застосування адміністративного арешту.
На підставі викладеного, подання ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 183-3, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні подання Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича об’єднання «Іліташ» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна відмовити повністю.
Повний текст постанови прийнято у нарадчій кімнаті та проголошено у судовому засіданні 14 жовтня 2011 року у присутності представників сторін.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Апеляційний перегляд постанови суду першої інстанції здійснюється за загальною процедурою. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Савченко С. В.