Справа № 3-5651/11

П О С Т А Н О В А

іменем України

  "19" липня 2011 р. суддя Шевченківського районного суду м. Києва Ретьман О.А., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління СБУ України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки м. Березань, Баришівського району, Київської області, працюючої: в Департаменті Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України, на посаді старшого діловода канцелярії, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1,

за п. 6 ч.1  ст. 212-2 КУпАП,

в с т а н о в и  в :

  Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 10 травня 2011 року, складеного провідним спеціалістом 1 відділу управління Департаменту охорони державної таємниці та ліцензування Служби безпеки України   ОСОБА_1   скоїла правопорушення, передбачене п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, а саме: «порушення встановленого законодавством порядку надання допуску та доступу до державної таємниці, не вжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці».

ОСОБА_1 займає посаду старшого діловода канцелярії, яка відповідно до функціональних обов’язків, затверджених 12.05.2010 року заступником Міністра внутрішніх справ України, відповідає за дотриманням режиму секретності в Департаменті.

Працюючи на зазначеній посаді, ОСОБА_1, внаслідок невиконання покладених на неї обов’язків, не виконала вимоги ст. 22 Закону України «Про державну таємницю», не забезпечила виконання вимог п. 15 «Порядку організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2003 року №1561-12 та ст. 26 Закону України «Про державну таємницю»

невжиття заходів щодо переоформлення дії спеціального дозволу на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею.

Наказами МВС України №355 від 17.08.2009 року та №557 від 28.12.2009 року, зі штату Департаменту виключено посади першого заступника начальника Департаменту –начальника управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в м. Києві і начальника канцелярії, які на момент проведення спеціальної експертизи були включені до діючої номенклатури посад, однак заходів щодо розробки проекту змін до номенклатури посад ОСОБА_1 не вжито, як передбачено  п.50 «Порядку організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях».

Жорсткий диск персональної електронно-обчислювальної машини, на якій обробляється секретна інформація, в порушення вимог п.400 «Порядку організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях»ОСОБА_1 не зареєстровано у відповідному журналі обліку.

Зокрема, з вересня 2010 року начальник Департаменту Державної служби охорони при МВС України підполковник міліції ОСОБА_2 не має доступу до державної таємниці ( наказ МВС України про скасування допуску до державної таємниці від 20.09.2010 року №16/40 о/с ДСК). Однак, ОСОБА_1 відповідних заходів щодо переоформлення допуску до державної таємниці керівнику Департаменту Державної служби охорони при МВС України, як це передбачено Законом України "Про державну таємницю".

Вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, витягом з наказу про призначення на посаду, витягом з наказу про надання допуску до державної таємниці, копії зобов’язання у зв’язку з допуском до державної таємниці, посадовою інструкцією, функціональними обов’язками, витягом з акту спеціальної експертизи наявності умов, необхідних для провадження діяльності пов’язаної з державною таємницею в Департаменті Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за п. 6  ч. 1 ст. 212-2 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1  не зЧявилась, про причини неявки суд не повідомила, про дату та час судового засідання була повідомлена належним чином.

При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи те, що  адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у вигляді накладення штрафу в розмірі п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 212-2, 221, 275- 280, 283-287 КУпАП, суд

  п о с т а н о в  и в :

  ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 6  ч. 1 ст. 212-2 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 грн.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її  винесення до Апеляційного суду  м. Києва  через Шевченківський районний суд м. Києва.

Суддя