ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" жовтня 2011 р. Справа № 5016/2649/2011(8/107)
За позовом Житлово-будівельного кооперативу “Екватор-2”,
54020 м. Миколаїв, вул. Декабристів, буд. 40,
до відповідача Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції,
54015 м. Миколаїв, вул. Робоча, 1,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1) Фізична особа –підприємець ОСОБА_2,
54001 АДРЕСА_1,
2) Фізична особа –підприємець ОСОБА_3
АДРЕСА_2
про виключення майна з акту опису, -
Суддя Гриньова –Новицька Т.В.
Представники:
Від позивача –Кириллова Р.П., голова правління;
- ОСОБА_5, дов. № 17 від 13.05.2011р.
Від відповідача –ОСОБА_6, дов. № 13 від 18.03.2011р.
Від третьої особи –1 –ОСОБА_7, дов. № 448007 від 10.01.2011р.
Від третьої особи –2 –фізична особа –підприємець ОСОБА_3
Суть спору: Житлово-будівельним кооперативом “Екватор-2” (далі - позивач) пред’явлено позов, з урахуванням заяви № 135 від 21.09.2011р, до Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (далі - відповідач) про виключення з акту опису й арешту майна від 03.08.2011р. ліфту вантажопідйомністю 400 кг. на 12 зупинок, розташованого у другій ліфтовій шахті 3-го під’їзду (3-ї блок-секції) житлового будинку АДРЕСА_3, а також про накладення заборони на реалізацію ліфту вантажопідйомністю 400 кг на 12 зупинок, розташованого у другій ліфтовій шахті 3-го під’їзду (3-ї блок-секції) житлового будинку АДРЕСА_3.
У судовому засіданні 22.09.2011р. оголошено перерву; 04.10.2011р. судове засідання поновлено.
Представники позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги і просив їх задовольнити.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він позовні вимоги не визнає і просить суду відмовити позивачу у задоволенні його вимог. Таку ж позицію підтримав представник відповідача у судовому засіданні.
Треті особи проти позовних вимог заперечують.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд, -
встановив:
На виконанні у Заводському відділі державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції перебуває зведене виконавче провадження № 864/1 на загальну суму 66436 грн. 11 коп.
03.08.2011р. державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження 864/1 було описано та арештовано майно відповідача, у тому числі ліфт вантажопідйомністю 400 кг. на 12 зупинок, розташований у другій ліфтовій шахті 3-го під’їзду (3-ї блок-секції) житлового будинку АДРЕСА_3, що складається з блоку управляння, обладнання та ліфтової кабіни.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що включенням до акту опису й арешту майна ліфту вантажопідйомністю 400 кг. на 12 зупинок, розташованого у другій ліфтовій шахті 3-го під’їзду (3-ї блок-секції) житлового будинку АДРЕСА_3, відповідач порушив Державні будівельні норми України. До того ж позивач вказує на те, що вартість описаного й арештованого майна значно перевищує суму, що підлягає стягненню.
Відповідно до преамбули ДБН В.2.2-15-2005 Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення.: “Ці Норми поширюються на проектування нових і реконструкцію житлових будинків з позначкою рівня підлоги верхнього поверху до 73,5 м (як правило, до 25 поверхів включно при висоті поверху 2,8 м): одноквартирні та багатоквартирні, у тому числі спеціалізовані квартирні житлові будинки для осіб похилого віку і сімей з інвалідами та гуртожитки … Норми не регламентують умови заселення житла різних форм власності та володіння, а також форми володіння нежитловими приміщеннями, розташованими у житловому будинку, які визначаються правовими, нормативними та методичними документами, чинними на території України”.
Отже, як вбачається з викладеного, вищенаведені норми поширюються на проектування нових і реконструкцію житлових будинків.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про державну виконавчу службу” Державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України.
Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
Статтею 1 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Таким чином, відповідач, виконуючи покладені на нього Законом України “Про державну виконавчу службу” завдання щодо своєчасного, повного і неупередженого примусового виконання рішень, передбачених законом, не займається проектуванням і реконструкцією житлових будинків, і не зобов’язаний додержуватися норм, які поширюються на проектування нових і реконструкцію житлових будинків.
При цьому слід зазначити, що відповідно до ст. 56 Закону України “Про виконавче провадження” не допускається звернення стягнення на майно, зазначене в переліку видів майна громадян, на яке не може бути звернуто стягнення за виконавчими документами, згідно з додатком до цього Закону.
Перелік видів майна громадян, на яке не може бути звернуто стягнення за виконавчими документами, згідно з додатком до Закону України “Про виконавче провадження”, такого майна як ліфт, не містить.
Щодо посилань позивача на те, що вартість описаного й арештованого відповідачем майна значно перевищує суму, що підлягає стягненню, також є необґрунтованими, оскільки чинним законодавством не передбачено обмежень щодо опису й арешту майна, вартість якого перевищує суму, що підлягає стягненню.
До того ж, як вбачається з матеріалів справи та пояснень учасників судового процесу, оцінка ліфту у порядку, встановленому ст. 58 Закону України “Про виконавче провадження”, не проводилась.
Відповідно до ст. 58 Закону України “Про виконавче провадження” визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
У разі, якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Витрати, пов'язані з призначенням суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, несе сторона, яка оспорює вартість майна, визначену державним виконавцем.
Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.
У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.
Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.
Статтею 43 Закону України “Про виконавче провадження” передбачений
розподіл стягнутих з боржника грошових сум. Так розподіл стягнутих державним виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаної від реалізації майна боржника) здійснюється у такому порядку:
1) у першу чергу повертається авансовий внесок сторін та інших осіб на організацію та проведення виконавчих дій;
2) у другу чергу компенсуються витрати державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, не покриті авансовим внеском сторін та інших осіб;
3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми;
4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені державним виконавцем відповідно до вимог цього Закону.
Розподіл грошових сум у черговості, зазначеній у частині першій цієї статті, здійснюється по мірі їх стягнення.
Сума, що залишилася після сплати штрафів, повертається боржнику.
З огляду на викладене, суд вважає що позивачем безпідставно заявлені вимоги про виключення з акту опису й арешту майна від 03.08.2011р. ліфту вантажопідйомністю 400 кг. на 12 зупинок, розташованого у другій ліфтовій шахті 3-го під’їзду (3-ї блок-секції) житлового будинку АДРЕСА_3, а також про накладення заборони на реалізацію ліфту вантажопідйомністю 400 кг на 12 зупинок, розташованого у другій ліфтовій шахті 3-го під’їзду (3-ї блок-секції) житлового будинку АДРЕСА_3.
За таких обставин у задоволенні позовних слід відмовити повністю.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 821, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
В позові відмовити повністю.
Повне рішення складено “10” жовтня 2011 року
Суддя Т.В.Гриньова-Новицька