Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" березня 2008 р. Справа №11/312-04
Колегія суддів у складі:
головуючого судді Токара М.В., судді Івакіної В.О., судді Фоміної В.О.
при секретарі Рильовій В.В.
за участю представників сторін:
позивача –не з’явився.
відповідача –Лутай О.Г. (довіреність у справі).
Відділу виконавчої служби Харківського обласного управління юстиції- Намєткін О.В. (довіреність у справі).
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №3348Х/1-11) на ухвалу господарського суду Харківської області від 16.08.05 р. по справі №11/312-04 про розгляд скарг на дії підрозділу примусового виконання рішень Відділу виконавчої служби Харківського обласного управління юстиції
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Авто-холдінг”, м. Харків
до Магістральної митниці, м. Дергачі Харківської області
про визнання недійсним актів та спонукання до вчинення певних дій
встановила:
Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.08.2005 р. по справі №11/312-04 (суддя Черленяк М.І.) відмовлено у задоволенні скарг Магістральної митниці на дії Підрозділу примусового виконання рішень Відділу виконавчої служби Харківського обласного управління юстиції в зв’язку із відсутністю підстав для їх задоволення.
Магістральна митниця із ухвалою місцевого господарського суду не погодилась, звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги викладені у скаргах Магістральної митниці. При цьому відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що оскаржувана ухвала не відповідає вимогам діючого законодавства та винесена з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-Холдінг» надав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому зазначає, що ухвала господарського суду Харківської області від 16.08.2005 р. винесена у відповідності до чинного законодавства і підстави для її скасування відсутні, в зв’язку з чим, апеляційна скарга відповідача Магістральної митниці задоволенню не підлягає.
Крім того, позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що вимоги відповідача про повернення надмірно перерахованих коштів у розмірі 203 грн. не підлягають задоволенню оскільки зазначена сума перерахована на рахунок Магістральної митниці платіжним дорученням № 1234 від 23.08.2005 р. та надав копію платіжного доручення.
Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області надав відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначає, що вважає рішення суду першої інстанції обґрунтованим та винесеним у відповідності з вимогами діючого законодавства, а апеляційну скаргу відповідача вважає необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Зокрема, підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області зазначає, що посилання відповідача на ч. 2 ст. 9 Закону України „Про виконавче провадження” є необґрунтованим, оскільки порядок згідно якого повинне проводитись стягнення з бюджетних установ Кабінетом Міністрів, ні станом на грудень 2005 р., ні на теперішній час не розроблений, тому стягнення повинне проводитись на загальних підставах, що і було зроблено державним виконавцем.
Справа слухалась на умовах оголошення в судовому засіданні перерви для виготовлення повного тексту постанови з 04.03.2008 р. до 11.03.2008 р. до 14 год. 10 хв.
Колегія суддів розглянула апеляційну скаргу відповідача, перевірила матеріали справи, заслухала представників відповідача та виконавчої служби і встановила наступне.
Рішенням господарського суду Харківської області від 24.10.2004 р. по справі № 11/312-04 позовні вимоги позивача задоволено, визнано недійсними талони відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів, зобов’язано Магістральну митницю проводити митне оформлення товарів з використанням податкових векселів та стягнено з Магістральної митниці на користь позивача - ТОВ „АВТО-Холдінг” 85 грн. державного мита та 118 грн. судових витрат (Т. 1 а. с. 138-143).
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.12.2004 р. апеляційна скарга відповідача залишена без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 21.10.2004 р. залишено без змін. (Т. 2 а. с. 22-28).
15 грудня 2004 року господарським судом Харківської області було видано наказ на примусове стягнення з Магістральної митниці на користь ТОВ „АВТО-Холдінг” 85 грн. державного мита та 118 грн. судових витрат (Т. 2 а. с. 32).
28 грудня 2004 р. Магістральною митницею до господарського суду Харківської області подано 6 скарг на дії Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Харківського обласного управління юстиції в яких магістральна митниця просила господарський суд Харківської області
- скасувати постанову виконавчої служби № 2/327 від 17.12.2004 р. про відкриття виконавчих проваджень в частині добровільного виконання рішення у термін до 20.12.2004 р. (Т. 2 а. с. 33, 34);
- скасувати постанову виконавчої служби № 2/328 від 17.12.2004 р. про відкриття виконавчих проваджень в частині добровільного виконання рішення у термін до 20.12.2004 р. (Т. 2 а. с. 38, 39);
- скасувати постанову виконавчої служби № 2/327 від 22.12.2004 р. про накладення штрафу (Т. 2 а. с. 44, 45) в розмірі 170 грн.;
- скасувати постанову виконавчої служби № 2/328 від 22.12.2004 р. про накладення штрафу в розмірі 170 грн. (Т. 2 а. с. 49, 50);
- скасувати постанову виконавчої служби № 2/327 від 23.12.2004 р. про накладення штрафу в розмірі 340 грн. (а. с. 56, 57);
- скасувати постанову виконавчої служби № 2/328 від 23.12.2004 р. про накладення штрафу в розмірі 340 грн. (Т. 2 а. с. 61, 62).
Відповідач у вищезазначених скаргах посилається на порушення підрозділом примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Харківського обласного управління юстиції Закону України „Про виконавче провадження”, зокрема статей 24, 25, 30, 32 Закону.
Крім того, відповідач - Магістральна митниця 21 квітня 2005 року звернувся до господарського суду Харківської області із скаргою на неправомірні дії підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Харківського обласного управління юстиції (Т. 2 а. с. 143, 144) в якій просив суд визнати неправомірними дії виконавчої служби щодо винесення постанови від 18.03.2005 р. № 2/126 та скасувати зазначену постанову посилаючись на те, що постанова не відповідає вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України „Про виконавче провадження”.
25 квітня 2005 р. Магістральною митницею до господарського суду Харківської області подана скарга на неправомірні дії підрозділу примусового виконання рішень в якій відповідач просив суд визнати неправомірними дії виконавчої служби щодо стягнення з Магістральної митниці коштів та зобов’язати виконавчу службу повернути кошти у сумі 223,30 грн. (Т. 2 а. с. 155-157) посилаючись на те, що виконавчою службою безпідставно не застосовані положення ч. 2 ст. 9 Закону України „Про виконавче провадження”.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.08.2005 р. (Т. 3 а. с. 27-29) відмовлено у задоволенні скарг Магістральної митниці на неправомірні дії Підрозділу примусового виконання рішень Відділу виконавчої служби Харківського обласного управління юстиції в зв’язку із необґрунтованістю заявлених скарг та відсутністю підстав для їх задоволення.
Магістральна митниця із ухвалою господарського суду Харківської області не погодилась, звернулась до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду від 16.08.2005 р. та прийняти нове рішення яким задовольнити вимоги, викладені у скаргах Магістральної митниці посилаючись на те, що оскаржувана ухвала не відповідає вимогам діючого законодавства та є безпідставною з причин порушення та неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.
Зокрема Магістральна митниця зазначає, що судом не прийнято до уваги, що у відповідності до ст. 30 Закону України „Про виконавче провадження” державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені боржником дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк.
Відповідач також зазначає, що обов’язок повідомляти про отримання постанов про відкриття виконавчого провадження на боржника, відповідно до Закону України „Про виконавче провадження” не покладено.
Також відповідач посилається, що при відмові у задоволенні скарг, що стосується скасування постанови виконавчої служби про стягнення виконавчого збору, та стягнення коштів у сумі 223,3 грн. судом не прийнято до уваги порушення підрозділом ВДВС вимог ч. 2 ст. 9 Закону України „Про виконавче провадження”, ст. 25 Бюджетного кодексу України, статей 8, 41 Конституції України, відповідно до яких, виконання рішень судів про стягнення коштів з бюджетних установ здійснюють органи державного казначейства, а виконавчою службою стягнені з відповідача кошти передбачені для обліку попередньої оплати учасників ЗЕТ, тобто кошти які не належать відповідачу.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу відповідача (Т. 3 а. с. 110, 111) в якому зазначає, що вважає ухвалу господарського суду Харківської області від 16.08.2005 р. законною та обґрунтованою, в зв’язку з чим, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.
Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області також вважає ухвалу місцевого господарського суду від 16.08.2005 року законною та обґрунтованою та зазначає, що при виконанні наказів господарського суду Харківської області по справі № 11/312-04 виконавча служба діяла у відповідності до Закону України „Про виконавче провадження».
Колегія суддів розглянула апеляційну скаргу відповідача Магістральної митниці і дійшла висновку, що вона підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження»виконання рішень про стягнення коштів з рахунків бюджетних установ, здійснюється органами Державного казначейства України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Магістральна митниця є бюджетною організацією, яка фінансується з Державного бюджету України, що підтверджується довідкою виданою Відділенням Держказначейства у Дергачівському районі, тобто за місцезнаходженням відповідача.
Таким чином, дії Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Харківського обласного управління юстиції щодо прийняття постанови № 2/126 від 18.03.2005 р. про стягнення з Магістральної митниці 20 грн. 30 коп. виконавчого збору та щодо прийняття Постанови № 2/126 про відкриття виконавчого провадження від 24.01.2005 р. головного державного виконавця вищевказаного підрозділу Намєткіна О.В. про стягнення з відповідача 85 грн. державного мита та 118 грн. судових витрат є неправомірними, оскільки як уже було зазначено вище виконання рішень про стягнення коштів з бюджетних установ здійснюються органами Державного казначейства України, а не органами Державної виконавчої служби.
Зазначені обставини не були враховані господарським судом Харківської області при винесенні ухвали від 16.08.2005 р. в частині визнання неправомірними дій Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Харківського обласного управління юстиції по стягненню з магістральної митниці коштів у розмірі 223,3 грн., а саме 85 грн. державного мита, 118 грн. судових витрат та 20,3 грн. виконавчого збору, в зв’язку з чим, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду Харківської області від 16.08.2005 р. в частині відмови у задоволенні скарги Магістральної митниці № 13/01-3301 від 21.04.2005 р. (Т. 2 а. с. 143-145) та скарги № 13/01-3325 від 22.04.2005 р. винесена при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права і підлягає скасуванню в зазначеній частині, а вимоги Магістральної митниці щодо визнання неправомірними дій Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Харківського обласного управління юстиції, при прийнятті Постанови № 2/126 від 24.01.2005 р. про відкриття виконавчого провадження та постанови № 2/126 від 18.03.2005 р. про стягнення виконавчого збору в розмірі 20,3 грн. підлягають задоволенню.
Щодо вимог Магістральної митниці про зобов’язання підрозділу повернути кошти у розмірі 223,3 грн., то зазначені вимоги не підлягають задоволенню, оскільки, по-перше, кошти в розмірі 203 грн. отримані від виконавчої служби ТОВ «Авто-Холдінг»перераховані останнім відповідачу по платіжному дорученню № 1234 від 23.08.2005 р. копія якого надана позивачем (Т. 3 а. с. 112), по-друге, кошти в розмірі 223,30 грн. стягнуті з відповідача, не підрозділом, а Харківським обласним управлінням юстиції про що прямо зазначено в платіжній вимозі № 2/1 від 05.04.2005 р. (Т. 3 а. с. 17), а по-третє, якщо відповідач вважає, що зазначені кошти стягнені стягувачем безпідставно він не позбавлений права звернутись із відповідним позовом в установленому порядку.
Що стосується решти скарг на неправомірні дії виконавчої служби то колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду Харківської області від 16.08.2005 р. про відмову у їх задоволенні винесена у відповідності до чинного законодавства і підстави для її скасування в частині відмови у задоволенні скарг № 13/02-10774 від 22.12.2004 р. ( Т. 2 а. с. 33, 34), № 13/02-10796 від 23.12.2004 р. (Т. 2 а. с. 38, 39), № 13/02-10819 від 24.12.2004 р. (Т. 2 а. с. 43-45), № 13/02-10818 від 24.12.2004 р. (Т. 2 а. с. 49-51), № 13/01-10855 від 27.12.2004 р. (Т. 2 а. с. 55-57), № 13/01-10856 від 27.12.2004 р. (Т. 2 а. с. 60-62) відсутні, оскільки відповідачем не зазначено які ж саме конкретно норми Закону України «Про виконавче провадження»були порушені виконавчою службою, а посилання на статтю 30 Закону України «Про виконавче провадження»не приймається до уваги, оскільки Магістральною митницею не подані докази про звернення до органів державної виконавчої служби із відповідною заявою, як це передбачено ч. 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження».
Тобто, Магістральна митниця не скористалась своїм правом на поновлення строків для добровільного виконання рішення суду та не виконала рішення суду у встановлений строк.
На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, п. 2 статті 103, п. 1, 4, ч. 1, статті 104, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів,
постановила:
Апеляційну скаргу Магістральної митниці задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 16.08.2005 р. по справі № 11/312-04 скасувати частково, в частині відмови у задоволенні скарг Магістральної митниці про визнання неправомірними дій підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Харківського обласного управління юстиції щодо винесення постанови від 18.03.05 р. № 2/126 про стягнення виконавчого збору та скасування постанови № 2/126 від 18.03.05 р. та в частині відмови у визнанні неправомірними дій підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Харківського обласного управління юстиції щодо стягнення коштів з магістральної митниці при виконанні рішення господарського суду Харківської області від 21.10.04 р. по справі № 11/312-04 скасувати.
Прийняти в зазначеній частині нову ухвалу якою визнати неправомірними дії підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Харківського обласного управління юстиції щодо винесення постанови від 18.03.05 р. № 2/126 про стягнення виконавчого збору та скасувати постанову від 18.03.05 р. № 2/126 про стягнення виконавчого збору, а також визнати неправомірними дії підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Харківського обласного управління юстиції щодо стягнення коштів з магістральної митниці при виконанні рішення Господарського суду Харківської області від 21.10.04 р. по справі № 11/312-04.
В решті ухвалу господарського суду Харківської області від 16.08.2005 р. по справі № 11/312-04 залишити без змін.
Головуючий суддя Токар М.В.
суддя Івакіна В.О.
суддя Фоміна В.О.