Апеляційний суд Рівненської області
______________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Рівненської області у складі
головуючого судді Коробова О.К.,
суддів Сачука В.І., Шпинти М.Д.,
з участю прокурора Ралдугіна О.О.,
захисника ОСОБА_1,
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора Ралдугіна О .О. на постанову Рівненського міського суду від 30 грудня 2010 року.
Постановою Рівненського міського суду від 30 грудня 2010 року задоволена скарга ОСОБА_2 і скасована постанова виконуючого обов’язки прокурора Рівненської області Романовського О.М. про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. Скасовуючи постанову в.о. прокурора області суд вказав на те, що зазначення приводу для порушення справи (безпосереднє виявлення ознак злочину органом дізнання) не ґрунтується на матеріалах дослідчої перевірки, бо орган дізнання такої перевірки не проводив. Не вбачає суд і достатніх підстав для порушення справи, посилаючись на те. що між податковими органами і ОСОБА_2 є публічно-правовий спір щодо визначення узгодженої суми податків.
В апеляції прокурора Ралдугіна О.О. викладене прохання скасувати постанову Рівненського міського суду від 30 грудня 2010 року. Прохання постановити свою ухвалу апеляційного суду в порядку п.2 ч.2 ст. 266 КПК України прокурор в апеляції не просить. Прокурор пропонує не приймаючи рішення по скарзі ОСОБА_2 надіслати матеріали справи (якої не зазначає) для „організації провадження досудового слідства”.
На обґрунтування свого прохання прокурор посилається на те, що висновок суду про відсутність приводу для порушення кримінальної справи є надуманим. При цьому він наводить той факт, що 11 листопада 2010 року в Книзі обліку заяв про злочини відділу податкової міліції Сарненської МДПІ за № 75 зареєстрований рапорт оперуповноваженого ОСОБА_3 про те, що вбачаються ознаки злочину в діях директора ТОВ „Укрполь” .
Щодо висновку суду про відсутність підстав для порушення кримінальної справи з посиланням на наявність судового спору, то прокурор стверджує, що незалежно від цього спору наявність ознак злочину встановлена на момент порушення справи поясненнями головного бухгалтера ТОВ „Укрполь”, директора ТОВ „Топаз ЛТД” поясненнями інших осіб, даними актів виконаних робіт, даними платіжних доручень, тощо.
Заслухавши суддю-доповідача, прохання прокурора про задоволення апеляції, прохання захисника про залишення постанови суду без зміни, перевіривши матеріали судового провадження по скарзі та матеріали, на підставі яких порушувалась кримінальна справа, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню.
Так, твердження в постанові суду від 30 грудня 2010 року про відсутність законних приводів та підстав для порушення кримінальної справи належним чином не доведене. Виконуючий обов’язки прокурора області дійсно допустив неточність у зазначенні приводу для порушення справи. Стверджуючи, що приводом для порушення справи є безпосереднє виявлення ознак злочину органом дізнання він не зважив, що в.о. прокурора області, який порушив справу, не є органом дізнання. В ст. 94 КПК України про безпосереднє виявлення ознак злочину йдеться, коли ці ознаки безпосередньо виявляє той суб’єкт, який порушує кримінальну справу. За змістом матеріалів справи приводом для порушення справи було повідомлення працівника органу дізнання про виявлення ним ознак злочину. Наявність такого законного приводу для порушення справи про який наголошує в апеляції прокурор суд не перевірив.
Заслуговують на увагу міркування прокурора в апеляції щодо того, що наявність факту оспорювання ОСОБА_2 вимог податкових органів в суді не виключає порушення кримінальної справи, коли є достатні дані про ознаки злочину встановлені поясненнями осіб, дослідженнями документів, тощо.
Суд першої інстанції вдався в своїй постанові до аналізу наявності чи відсутності всіх елементів складу злочину, в тому числі об’єктивної сторони, суб’єктивної сторони в формі умислу; встановлення ознак, які можуть впливати на кваліфікацію (розмір заподіяної шкоди, тощо).
Чинним кримінально-процесуальним законодавством не передбачено обов'язку с особи, яка порушує кримінальну справу, вказувати в постанові про порушення кримінальної справи всі елементи складу злочину та всі обставини, що підлягають доказуванню.
Таким чином, місцевий суд удався до оцінки доказів, наявних у зібраних матеріалах, і з’ясуванню наявності складу злочину і фактично розглядав кримінальну справу по суті всупереч вимогам ст. 2368 КПК.
За таких обставин постанова суду не може бути залишена чинною. Однак направлення матеріалів для проведення досудового слідства, без вирішення в законному порядку скарги ОСОБА_2 неможливе. Скарга має бути у встановленому порядку розглянута терміново місцевим судом. Про винесення ухвали апеляційного розгляду по розгляду справи по суті в апеляції прохання не формулювалось.
При новому розгляді скарги суд має лише перевірити наявність законних приводів та підстав для порушення справи і законність отримання даних про наявність ознак злочин, не вдаючись до з’ясування обставин, які підлягають доказуванню на інших стадіях кримінального процесу.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляцію прокурора Ралдугіна О .О. задовольнити частково.
Скасувати постанову Рівненського міського суду від 30 грудня 2010 року про задоволення скарги ОСОБА_2 і скасування постанови виконуючого обов’язки прокурора Рівненської області Романовського О.М. про порушення кримінальної справи щодо цієї особи за ознаками ч.3 ст. 212 КК України.
Справу за скаргою ОСОБА_2 на постанову виконуючого обов’язки прокурора Рівненської області Романовського О.М. про порушення кримінальної справи повернути на новий розгляд іншим суддею до Рівненського міського суду.
Судді (підпис)
Згідно з оргіналом. Суддя-доповідач О.К.Коробов