КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
06.02.08 р. № 8/517
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий Андрейцева Г.М.
Судді :
Жук Г. А.
Зеленіна Н.І.
при секретарі судового засідання Лисунь Г.,
розглянувши апеляційну скаргу Полтавського Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» на рішення господарського суду Полтавської області від 24.12.2007 року
по справі № 8/517 (суддя Плеханова Л.Б.)
за позовом Полтавського Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», м. Полтава
до відповідача відкритого акціонерного товариства «Полтавагаз», м. Полтава
про визнання недійсним припинення зобов’язань
В судове засідання з’явились представники сторін:
від позивача: Данілова Н.В. –представник, довіреність № 19/3 від 02.01.2008 р.;
від відповідача: Лук'яненко О.А. –представник, довіреність № 14 від 14.01.2008р., Полянський М.В. –представник, довіреність № 39 від 24.04.2007 р.
Обставини справи:
До господарського суду Полтавської області звернулося Полтавське Обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго»(далі –позивач) з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства «Полтавагаз»(далі –відповідач) про визнання недійсним припинення зобов’язань.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 24.12.2007р. у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням господарського суду Полтавської області, Полтавське Обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення місцевого господарського суду з підстав порушення норм матеріального права та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст.98 ГПК України за апеляційною скаргою Полтавського Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго»Київським міжобласним апеляційним господарським судом, ухвалою від 22.01.2008р. порушено апеляційне провадження у справі № 8/517.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав.
Представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив залишити без змін рішення місцевого господарського суду, апеляційну скаргу позивача –без задоволення з підстав, викладених у відзиві на скаргу.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оспорюване рішення має бути скасоване з таких підстав.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що апеляційний господарський суд в процесі перегляду апеляційної скарги перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсязі. Тобто апеляційний суд повторно перевіряє відповідності нормам матеріального та процесуального права вимогу, заявлену позивачем.
З матеріалів справи вбачається, що відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз»направило позивачу заяву про припинення зобов’язань заліком зустрічної однорідної вимоги від 16.10.2007р. на суму 14921,64 грн. У заяві відповідач, зокрема, зазначив, що у відповідності з договором про реструктуризацію заборгованості № 13/01/05 від 14.01.2005р. позивач має зобов’язання перед відповідачем на суму 1717356,39 грн. У відповідності з договором № 111 С від 23.09.1998р. відповідач має зобов’язання перед позивачем за послуги опалення в сумі 7463,62 грн. та у відповідності з договором № 465 від 12.09.2003р. відповідач має зобов’язання перед позивачем за послуги опалення в сумі 7458,02 грн. Загальна сума зобов’язання відповідача перед позивачем складає 14921,64 грн.
ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго»не погоджується із заявленою вимогою про зарахування у зв’язку з її недійсністю.
В силу положень ст. 601 ЦК України, зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Згідно ст. 602 ЦК України, не допускається зарахування зустрічних вимог, зокрема, у разі спливу позовної давності та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Частиною 3 ст. 203 ГК України визначено, що господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
14 січня 2005 року сторони по справі уклали договір № 13/01/05 про реструктуризацію заборгованості, предметом якого є виконання позивачем рішення арбітражного суду Полтавської області №12/342 від 28.02-14.03.2001р. за позовом ВАТ «Полтавагаз»до ОКВПТГ «Полтаватеплоенерго». У зазначеному договорі встановлено особливий порядок погашення заборгованості.
У п.7 договору №13/01/05 зазначено: «сторони домовились про те, що за згодою сторін зобов’язання по даному Договору може бути виконане іншим шляхом, що не суперечить вимогам діючого законодавства, про що складається додаткова угода, яка є невід’ємною частиною Договору».
Стаття 203 ГК України передбачає припинення зобов'язання, як правило виконанням, але тільки належним виконанням, тобто таким виконанням, яке відповідає умовам зобов'язання. Належне виконання зобов'язання - це виконання договору № 13/01/05, в якому сторони домовились про те, що за згодою Сторін зобов'язання по даному Договору може бути виконане іншим шляхом, що не суперечить вимогам діючого законодавства, про що складається додаткова угода, яка є невід'ємною частиною Договору (п.7).
Відповідач не звертався на адресу позивача з пропозицією про укладення додаткової угоди про припинення зобов’язання заліком зустрічної однорідної вимоги та всупереч вимогам ст.188 ГК України змінив договір № 13/01/05 від 14.01.2005р. в односторонньому порядку.
Відповідно до ст.175 ГК України, майнові зобов’язання, які виникають ніж учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. ст. 526, 525 ЦК України).
Відповідно до ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідач не дотримався зазначених вимог закону та в односторонньому порядку змінив умови (порядок виконання) договору № 13/01/05 від 14.01.2005р.
Апеляційний господарський суд вважає хибним висновок місцевого суду про те, що заява ВАТ «Полтавагаз»про зарахування зустрічної однорідної вимоги є достатньою правовою підставою для припинення господарського зобов'язання на суму 14921,64 грн., виходячи з наступного.
На думку колегії суддів, припинення господарського зобов’язання зарахуванням, як це передбачено ч. 3 ст. 203 ГК України, можливе за наявності таких умов: зустрічність вимог, однорідність предмета зобов’язання, настання терміну виконання за обома вимогами, відсутність спору між сторонами про характер зобов’язання, його зміст, умови виконання.
В даному випадку позивач у справі не погоджується з проведенням зарахування, тому спір підлягає вирішенню по суті з урахуванням усіх матеріалів і обставин справи в судовому порядку.
Зарахування здійснюється за заявою будь-якої із сторін зобов’язання, але друга сторона в разі незгоди з таким зарахуванням може його оскаржити в судовому порядку.
Оскільки між сторонами відсутнє узгоджене двостороннє волевиявлення щодо вчинення зарахування однорідних вимог, тому таке зобов’язання (майново-господарське зобов'язання, що виникає між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу якого зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку) не є укладеним чи таким, що відбулося.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).
Існування заборгованості відповідача перед позивачем по договору № 111 С від 23.09.1998р. за послуги опалення в сумі 7463,62 грн. та по договору № 465 від 12.09.2003р. за послуги опалення в сумі 7458,02 грн. на загальну суму 14921,64 грн. не досліджувалося у справі № 8/517 та не доведене відповідачем у межах розгляду справи № 8/517, тому може бути предметом розгляду у окремому позовному провадженні.
Борг по договорам № 111 С від 23.09.1998р. та 465 від 12.09.2003р. на загальну суму 14921,64 грн. не визнаний позивачем у межах даної справи, тому двостороннього погодження (зустрічності) у зарахуванні вимог немає і зобов’язання щодо зарахування боргу не відбулося, отже його не можна визнати недійсним. Недійсним можливо визнати лише укладене зобов’язання чи договір. У зв’язку з викладеним, предмет спору в справі щодо визнання недійсним припинення зобов’язань відсутній, тому на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України провадження у справі підлягає припиненню.
Таким чином, місцевим господарським судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права, тому його необхідно скасувати, а провадження у справі припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, оскільки предмет спору відсутній.
Керуючись п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 99, 101, п. 3 ст. 103, п.1, 4, ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд,
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу Полтавського Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго»задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Полтавської області від 24.12.2007р. у справі № 8/517 скасувати.
3. Прийняти нове рішення.
Припинити провадження у справі.
4. Справу № 8/517 повернути до господарського суду Полтавської області.
Головуючий Андрейцева Г.М.
Судді :
Жук Г. А.
Зеленіна Н.І.