Справа № 11-797/11 Головуючий у 1 інстанції: Ю.М. Ванівський
Доповідач : Марітчак Т. М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2011 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого Марітчака Т.М.,
суддів апеляційного суду Гончарук Л.Я. та Михалюка В.О.,
за участю прокурора Шахрайчук Н.І.
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та засудженого ОСОБА_6 на вирок Франківського районного суду м. Львова від 21 квітня 2011 року, -
встановила:
цим вироком:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Російської Федерації Читинської області Олов'яненського району ст. Хадабулак, українця, громадянина України, розлученого, з вищою освітою, не працюючого, раніше неодноразово судимого, останній раз 11.07.2007 року вироком Франківського районного суду м. Львова за ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, мешканця АДРЕСА_1,
визнано винним та засуджено за ч. 2 ст. 289 КК України на 5 (п’ять) років позбавлення волі, за ст. 395 КК України до 6 (шести) місяців арешту.
Відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_6 призначено 5 (п’ять) років позбавлення волі.
Згідно ст. 71 КК України ОСОБА_6 до покарання за даним вироком частково приєднано не відбуту частину покарання за попереднім вироком Франківського районного суду м. Львова від 11.07.2007 року у вигляді 1 місяця 3 днів і остаточно призначено покарання 5 (п’ять) років 1 місяць позбавлення волі.
Суд першої інстанції визначив строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_6 обчислювати з 6 червня 2009 року, з часу його затримання.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_6 у вигляді взяття під варту, до набрання вироком законної сили, залишено без змін.
Питання з речовим доказами вирішено відповідно до закону.
За вироком суду першої інстанції, ОСОБА_6 05.06.2009 року, близько 11.10 год., перебуваючи в кафе-барі «Старий Київ», що на вул. Київській, 24, у м. Львові, де також перебував потерпілий ОСОБА_7, побачивши на столику, за яким сидів останній, барсетку чорного кольору, зв'язку з 3-х ключів та брелком сигналізації, знаючи, що дані ключі від автомобіля «ВАЗ 21099», д.н.з. НОМЕР_1, сірого кольору, який належить ОСОБА_7, та переслідуючи корисливу мету, маючи умисел на незаконне заволодіння даним транспортним засобом, викрав ключі з брелком сигналізації та барсетку й вийшов з приміщення зазначеного кафе-бару, після чого підійшов до даного автомобіля, що був припаркований на вул. Київській, 24, у м. Львові, продовжуючи свій злочинний умисел, за допомогою викрадених ключів з брелком сигналізації, відключив автомобіль від сигналізації, відкрив дверку водія, сів у автомобіль та запустив двигун. Після цього, підсудний ОСОБА_6 на даному автомобілі поїхав на вул. Рудницького у м. Львові, де біля будинку за № 55, заглушив двигун, став оглядати вміст салону даного автомобіля, а також вміст барсетки, однак був затриманий в салоні викраденого ним автомобіля працівниками міліції та доставлений у Франківський РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області.
Крім того, підсудному ОСОБА_6, згідно постанови Малиновського міськрайонного суду м. Одеси від 19 травня 2009 року, було встановлено адміністративний нагляд за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1, терміном на 15 місяців і встановлено обмеження: реєстрації в органах міліції чотири рази на місяць; заборони виходу з квартири (будинку) з 21.00 год. до 05.00 год. наступного дня; заборони виїзду за межі району проживання; відвідування аеропортів, вокзалів без відповідного дозволу органів міліції; заборони відвідування барів, кафе, ресторанів та місць реалізації спиртних напоїв на розлив. ОСОБА_6, відповідно до даної постанови, зобов'язувався прибути до призначеного місця проживання та зареєструватися у Франківському РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області не пізніше 31.05.2009 року.
Однак, ОСОБА_6, будучи звільненим 27.05.2009 року з Одеської виправної колонії № 14, і ознайомившись з постановою Малинівського міськрайонного суду м. Одеси від 19.05.2009 року, не прибув до встановленого місце проживання, без поважної причини, у визначений строк, не зареєструвався у Франківському РВ ЛМУ у Львівській області, тобто ухилився від встановленого щодо нього адміністративного нагляду, поки не був затриманий та доставлений працівниками міліції у Франківський РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області за вчинення злочину.
Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції, засуджений ОСОБА_6 подав апеляцію та доповнення до неї, в яких покликається на те, що вирок суду є неправомірний та підлягає скасуванню з наступних причин. Злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України він не вчиняв, так як не має прав на водіння автомобілем не вміє керувати, вину на досудовому слідстві визнав, оскільки за це йому обіцяли матеріальну підтримку, так як важко хворіє, та чинили моральний і фізичний тиск по відношенню до нього, вважає, що на протязі двох років йому не забезпечили належного захисту і просить звернути увагу на те, що йому 55 років та врахувати стан здоров’я. У зв’язку з цим, просить об’єктивного розгляду справи.
На вирок суду прокурор, який брав участь у розгляді справи судом 1-ї інстанції, подав апеляцію та доповнення до неї, в яких покликається на те, що рішення постановлене з порушенням вимог ст. 372 КПК України і тому підлягає скасуванню. Так, на думку прокурора, судом в повні мірі не оцінено факт вчинення засудженим тяжкого корисливого злочину, який вчинено повторно, а також не враховано усі характеризуючи дані, а саме те, що він не працює, тобто не займається суспільно корисною працею, раніше неодноразово судимий, а вчинений ним злочин є тяжким злочином, а тому обране йому покаран?ня не відповідає вимогам ч. 2 ст.65 КК України, згідно якої особі, яка вчинила злочин має бути призначено покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Просить вирок скасувати, а справу скерувати на новий судовий розгляд в іншому складі суду.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про скасування вироку суду першої інстанції і направлення кримінальної справи на новий судовий розгляд, думку засудженого ОСОБА_6 про скасування вироку суду першої інстанції і його виправдання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції засудженого ОСОБА_6 та прокурора до задовольнення не підлягають із наступних підстав.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому злочинів відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, саме: показаннями потерпілого ОСОБА_7; свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_14 та ОСОБА_12; явкою з повинною ОСОБА_6; протоколом пред’явлення осіб для впізнання; протоколом ставки віч-на-віч між потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_6; висновком дактилоскопічної експертизи; протоколом відтворення обстановки і обставин події; протоколами ставки віч-на-віч між ОСОБА_6 та ОСОБА_10, ОСОБА_13; протоколом огляду місця події від 5 червня 2009 року.
Під час досудового розслідування справи ОСОБА_6 визнавав свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинах (т. 1, а.с. 36-37, 147-148).
Дії засудженого ОСОБА_6 правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 289, ст. 395 КК України, оскільки він повторно заволодів транспортним засобом та після звільнення з місць позбавлення волі порушив встановлений щодо нього адміністративний нагляд.
Колегія суддів вважає, що покарання, призначене судом першої інстанції засудженому ОСОБА_6 у виді 5 років 1 місяці позбавлення волі, із врахуванням його позитивної характеристики за місцем відбування покарання, віку та стану здоров’я, відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Покликання засудженого ОСОБА_6 на те, що на протязі двох років порушувалось його право на захист спростовується протоколом роз’яснення процесуальних прав, на якому власноручна запис ОСОБА_6 про відмову від участі захисника (т. 1, а.с. 34), про що слідчим прийнята відповідна постанова (т.1, а.с. 35). Як же убачається з протоколу судового розгляду справи судом першої інстанції та вироку суду, у справі за клопотанням підсудного призначено захисника.
Покликання засудженого ОСОБА_6 в апеляції про те, що він не вміє керувати транспортними засобами, а тому не міг вчинити заволодіння транспортним засобом спростовується його ж показами як підозрюваного про те, що в 1975 році, перебуваючи на навчанні у Львівському військовому інституті, отримав посвідчення водія категорії «В»і «С». Транспортними засобами вміє керувати, оскільки у нього у власності був автомобіль марки «ВАЗ –2103».
У зв’язку з вищенаведеним, в задоволенні апеляцій прокурора та засудженого ОСОБА_6 необхідно відмовити, а оскаржуваний вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 362 –377 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
відмовити в задовольненні апеляційних скарг засудженого ОСОБА_6 та прокурора, а вирок Франківського районного суду м. Львова від 21 квітня 2011 року стосовно ОСОБА_6 залишити без змін.
Судді:
підпис підпис підпис
Марітчак Т.М. Михалюк В.О. Гончарук Л.Я.
Копія відповідно до оригіналу.
Суддя апеляційного суду Т. Марітчак