АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
_______________________________ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ____________________________________
Справа № 22-1725-Ф/06 Головуючий суду першої інстанції Кустова І.В.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Ломанова Л.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ЗО серпня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії в складі:
головуючого - судді Ломанової Л.О.,
суддів Мамасуєвої Л.О.,
Соболюка М.М.
при секретарі Піцик Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та стягнення матеріальної і моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Нижньогірського районного суду АР Крим від 26 травня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
15 липня 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні водопроводом та про стягнення матеріальної шкоди в сумі 5000 грн. і моральної шкоди в сумі 1700, а 6 травня 2006 року - із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на домоволодіння відповідачки.
Ухвалою судді від 26 травня 2006 року заяву було задоволено шляхом накладення арешту на домоволодіння відповідачки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу судді і постановити нову, якою у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити, мотивуючи вимоги скарги недоведеністю і безпідставність розміру позовних вимог, а також неспівмірністю позову зі способом забезпечення позову.
Розглянувши матеріали справи, доводи скарги, заперечень на неї, вислухавши пояснення позивачки, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Відповідно до статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Відповідно до статті 151 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Згідно пункту 1 частини 1 статті 152 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Колегія судців не може взяти до уваги посилання відповідачки на недоведеність та безпідставність позовних вимог як на обгрунтування своєї вимоги про скасування оскаржуваної ухвали судді, оскільки у частині 3 статті 151 Цивільного процесуального кодексу України, якою встановлений виключний перелік підстав для допущення забезпечення позову, зазначено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Суд першої інстанції правильно оцінив фактичні обставини справи, встановивши, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а саме - відчуження відповідачкою домоволодіння позбавить у майбутньому можливості виконання позовної вимоги щодо встановлення сервітуту на його території, і з таким висновком погоджується колегія суддів.
За таких обставин підстав для скасування ухвали про забезпечення позову не
вбачається.
Керуючись статтями 303, 312, 315 Цивільного процесуального кодексу України,
колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Ухвалу судді Нижньогірського районного суду АР Крим від 26 травня 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржене до суду касаційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді