Справа №  1-234/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          28.04.2011 року

          Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі:

головуючого судді                    Борисюк Р. М.,

при секретарі                             Василенко Т.М.

з участю прокурора                  Приймак М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Новограді-Волинському кримінальну справу по обвинуваченню   

                 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця та мешканця м. Новоград-Волинського, проживаючого по АДРЕСА_1, громадянина України, українця, із середньою спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

                  у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

 17 березня 2011 року близько 8 години 30 хвилин ОСОБА_1., знаходячись в квартирі АДРЕСА_1 своєї тещі ОСОБА_2 що розташована по АДРЕСА_1 зайшовши у кімнату останньої, яка на той час була відсутня в квартирі, вирішив таємно викрасти її пластикову пенсійну картку, щоб в подальшому зняти з неї гроші.

Здійснюючи свій злочинний намір, направлений на викрадення майна ОСОБА_2 він впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає і вони залишаться непоміченими, з сумочки дістав паспорт ОСОБА_2 в ньому виявив пластикову пенсійну картку, яку викрав. В цей же день, ОСОБА_1. через банкомат зняв з пластикової пенсійної картки ОСОБА_2 гроші в сумі 200 грн. і ними розпорядився за власним розсудом.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1. свою вину визнав повністю і показав, що проживає в будинку тещи ОСОБА_2 з своєю дружиною та донькою, відносно останньої він з дружиною позбавлений батьківських прав. Теща є опікуном його доньки. Протягом останніх двох років ОСОБА_2 давала свою пластикову пенсійну картку для того, щоб він знімав кошти на їхнє спільне прожиття та йому був відомий ПІН-код її картки.

17.03.2011 року коли тещи не було вдома, зайшов до її кімнати і взяв з сумки ОСОБА_2 її паспорт, а звідти витягнув її пенсійну картку. В банкоматі зняв з її картки 200 грн. Цього ж дня картку поклав біля телевізора в кімнаті тещи. Коли остання повернулася і запитувала, чи він знімав гроші з її картки, то відповів, що картки не брав. 18.03.2011 року гроші, які зняв з картки ОСОБА_2 він витратив на горілку та продукти харчування, коли святкував свій день народження. Гроші не повернув, перед ОСОБА_2 не вибачався, не було такої потреби.

Крім повного визнання підсудним своєї вини, його винність в інкримінованому злочині повністю доведена і підтверджена доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Так, потерпіла ОСОБА_2 показала, що проживає разом з донькою ОСОБА_3, зятем ОСОБА_1 та онукою ОСОБА_4 На даний час вона перебуває на пенсії, а також є офіційним опікуном своєї онуки та отримує соціальну грошову допомогу, яку нараховують на її пенсійну картку. Пенсію отримує по пластиковій картці "Райффайзен Банк Аваль". Картку вона зберігала в своєму паспорті, який знаходився в  сумочці в її спальній кімнаті, яку вона не замикала.  

17.03.2011 року близько 9 години 30 хвилин вона вирішила зняти гроші зі своєї картки. Підійшовши до банкомата,  виявила відсутність своєї картки та одразу зайшла до відділення банку і звернулась до оператора з проханням зняти гроші без картки. Оператор перевірив рахунок та повідомив, що з її картки було знято гроші в сумі 200 грн. Вона написала заяву, щоб заблокували її картку. Після цього, зрозуміла, що гроші з картки зняв її зять ОСОБА_1., так як протягом останніх двох років вона доручала йому знімати гроші з її картки та йому був відомий ПІН-код.

Цього ж дня, прийшла додому та запитала у зятя навіщо він взяв її картку. Однак він це заперечив. Після того, як викликала працівників міліції, ОСОБА_1. в усьому зізнався. Зятя вона характеризує із негативної сторони, він позбавлений батьківських прав відносно неповнолітньої дитини у зв’язку з тим, що вживав наркотики. Після крадіжки він перед нею не вибачався, до цього часу гроші не повернув. Цивільний позов має намір подати в порядку цивільного судочинства. Просить покарання призначити на розсуд суду.

Як видно із протоколу огляду місця події від 23.03.2011 року, під час огляду квартири ОСОБА_2 що розташована по АДРЕСА_1 на дерев'яному столі, виявлено та вилучено два паперових чека банкомату ВАТ"Райффайзен банк Аваль" від 17.03.2011 року, пластикову картку ВАТ"Райффайзен банк Аваль" № НОМЕР_1, яку було повернуто ОСОБА_2 під розписку на зберігання (а.с. 7-9).

Судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які не оспорюють ся учасниками процесу, зокрема показання свідків ОСОБА_3., ОСОБА_4

Проаналізувавши всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину підсудного ОСОБА_1 в судовому засіданні і кваліфікує його дії за ч.1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна.

          При обранні виду і міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, відсутність обставини, які пом’якшують  чи обтяжують його  покарання.

          Так, судом встановлено, що підсудний вчинив  злочин середньої тяжкості, свою вину визнав повністю,  раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, одружений, не працює, характеризується  посередньо, перебуває на обліку в наркологічному диспансері Новоград-Волинського міськрай ТМО по причині психічних і поведінкових розладів внаслідок вживання наркотичних речовин.

          Обставин, які пом’якшують чи обтяжують його покарання, судом не встановлено.

          Враховуючи вище викладене, особу ОСОБА_1, приймаючи до уваги, що від злочину тяжких наслідків не настало, підсудним заподіяні злочином збитки не відшкодовані, а також те, що ОСОБА_1. не працює, беручи до уваги його матеріальний стан,  суд вважає за необхідне призначити йому покарання у вигляді арешту, яке передбачене санкцією  частини 1 статті 185 КК України, оскільки саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження скоєння нового злочину.

Враховуючи особу підсудного, обставини справи, міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу у вигляді підписки про невиїзд, суд,  вважає за необхідне змінити на утримання під вартою для виконання вироку і відправлення засудженого до місця відбування покарання у порядку, встановленого для осіб, засуджених до позбавлення волі.

Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню у відповідності до вимог ст. 81 КПК України.

Цивільний позов по справі не заявлено, судові витрати відсутні.

Керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В   :

   ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України і призначити покарання у вигляді 6-ти (шести) місяців арешту.

Міру запобіжного заходу засудженому змінити із підписки про невиїзд на утримання під вартою і взяти його під варту із зали суду для його відправлення  до місця відбування покарання у порядку, встановленого для осіб, засуджених до позбавлення волі.

          Строк відбування покарання засудженому обчислювати з дня прибуття до установи виконання покарання, врахувавши при цьому термін перебування ОСОБА_1 під вартою з 28.04.2011 року.

          Речові докази: два фіскальні чеки банкомату «Райффайзен Банк Аваль», що знаходяться в справі, - зберігати при матеріалах кримінальної справи; пластикову картку «Райффайзен Банк Аваль», що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_2 - залишити їй у власності.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту оголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий