апеляційний суд автономної республіки крим
Справа НОМЕР_1-ц-1322-Ф/06 Головуючий суду першої інстанції Лісовська В.В.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції ЛомановаЛ.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ЗО серпня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії в складі:
головуючого-судді Ломанової Л. О.,
суддів Соболюка М.М.,
Мамасуєвої Л.О.
при секретарі Апостолові О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до науково-технологічного алмазного концерну «АЛКОН» Національної Академії наук України, Держави Україна в особі її виконавчих органів - Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України, треті особи -ОСОБА_3, товариство з обмеженою відповідальністю «Істок-Тур», відкрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Астарта» в особі Кримської дирекції, про стягнення матеріальної та моральної шкоди за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2 і генерального директора науково-технологічного алмазного концерну «АЛКОН» Національної Академії наук України на заочне рішення Судацького міського суду АР Крим від 14 лютого 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом про стягнення матеріальної шкоди в сумі 3000 грн. і моральної - загальною сумою 200000 грн. на користь обох позивачів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 28 серпня 2003 року внаслідок пожежі, яка сталася в корпусі НОМЕР_1 пансіонату «Алмаз», розташованому в с. Морське м. Судака АР Крим, були знищені особисті речі позивачів на суму 3000 грн., а також були завдані моральні та фізичні страждання, що спричинило моральну шкоду, яку позивачі оцінили в загальній сумі 200 000 грн.
Заочним рішенням Судацького міського суду АР Крим від 14 лютого 2006 року позовні вимоги задоволені частково - з науково-технологічного алмазного концерну «АЛКОН» Національної Академії наук України (далі - концерн «АЛКОН») на користь позивачів стягнуто 3000 грн. в рівних частках матеріальної і по 10 000 грн. моральної шкоди на користь кожного з позивачів. В решті позову - відмовлено.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що концерн «АЛКОН» є державним комерційним підприємством зі статусом юридичної особи та самостійно несе відповідальність за наслідки своєї діяльності.
На вказане рішення суду ОСОБА_1 і ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати оскаржуване рішення і ухвалити нове - про стягнення з Держави Україна по 100 000 грн. моральної шкоди на користь кожного з позивачів і 3000 грн. матеріальної.
Вимоги апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення суду ухвалене з недодержанням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, внаслідок чого розмір моральної шкоди, стягнений за рішенням суду значно занижений, крім того, позивачі вказують на те, що за позовом має відповідати власник пансіонату «Алмаз» - Держава Україна.
Генеральний директор концерну «АЛКОН» також подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому апелянт вказує на порушення судом норм процесуального права, які виявились в тому, що судом при розгляді справи не були виконані вимоги ухвали суду апеляційної інстанції, відповідно до якої мали бути досліджені обставини страхового відшкодування завданої позивачам шкоди, а також в тому що у рішенні суду відсутні обґрунтовані матеріалами справи висновки про підстави перебування позивачів у пансіонаті «Алмаз». Також апелянт вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, що полягає у застосуванні судом норм Закону України «Про туризм» до правовідносин, що виникли між позивачами і концерном «АЛКОН». Апелянт вказує на те, що провадження у справі не відповідало Цивільному процесуальному кодексу України, оскільки матеріали справи не містять позовної заяви до концерну «АЛКОН», відповідачі у справі не отримували її копії, а також не було відкрито провадження у справі судом.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заперечень на неї, вислухавши пояснення представника позивачів, представників відповідачів, третіх осіб, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 і ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, апеляційна скарга генерального директора концерну «АЛКОН» повному задоволенню, а рішення суду - скасуванню з таких підстав.
Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною 1 статті 11 Цивільного процесуального кодексу України встановлено,
що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних
осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до частини 1 статті 118 Цивільного процесуального кодексу України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції. При цьому форма і зміст позовної заяви мають відповідати вимогам статті 119 Цивільного процесуального кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи 29 серпня 2003 року ОСОБА_1 звернулася до слідчого з особливо важливих справ слідчого управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим із заявою про визнання її цивільним позивачем на суму 2585 грн. (а.с. 2).
Постановою слідчого від 29 серпня 2003 року ОСОБА_1 було визнано цивільним позивачем у кримінальній справі № 72271, порушеній за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 270 Кримінального кодексу України за фактом пожежі, яка відбулась в корпусі НОМЕР_1 пансіонату «Алмаз» (а.с. 3).
5 вересня 2003 року ОСОБА_1 звернулася до начальника слідчого управління
Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці
Крим із позовною заявою на суму 3000 грн. (а.с. 7). Постановою начальника слідчого управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим від 2 вересня 2003 року ОСОБА_1 було повторно визнано цивільним позивачем у вказаній кримінальній справі (а.с. 6).
Постановою слідчого від 20 липня 2004 року науково-технологічний алмазний концерн «АЛКОН» Національної Академії наук України було визнано цивільним відповідачем у зазначеній кримінальній справі (а.с. 6) ;
Вироком Судацького міського суду АР Крим від 14 березня 2005 року з науково-технологічного алмазного концерну «АЛКОН» Національної Академії наук України на користь ОСОБА_1 стягнено 3000 грн. у відшкодування матеріальної шкоди (а.с. 19.
Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 23 червня 2005 року зазначений вирок в частині вирішення цивільних позовів був скасований з направленням справи на новий розгляд у порядку цивільного судочинства (а.с. 21-23).
5 вересня 2005 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до Держави Україна про стягнення матеріальної шкоди в сумі 3000 грн і моральної - загальною сумою 200000 грн. на користь обох позивачів (а.с. 24).
Матеріали справи не містять позовної заяви ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до концерну «АЛКОН», а також матеріали справи не містять даних про притягнення концерну «АЛКОН» в якості співвідповідача відповідно до вимог статті 33 Цивільного процесуального кодексу України. Однак судом стягнено відшкодування матеріальної та моральної шкоди зі вказаної особи.
За таких обставин доводи апеляційної скарги про порушення судом вимог статей 118, 120 і 127 Цивільного процесуального кодексу України слід визнати обгрунтованими, оскільки колегія суддів в таких діях суду вбачає порушення статей 10 та 11 цього Кодексу. Відповідно до наведених норм цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Наведене дозволяє колегії суддів дійти висновку щодо необхідності скасування оскаржуваного рішення суду з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки суд апеляційної інстанції позбавлений можливості дослідити додаткові докази, надані сторонами, щодо притягнення до відповідальності у спричиненні шкоди, завданої позивачам, суб'єкта туристичної діяльності - товариства з обмеженою відповідальністю «Істок-Тур», а також відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Астарта», які не були залучені до участі у справі в якості співвідповідачів.
На підставі вказаного і керуючись статтею 303, пунктом 5 частини 2 статті 307, пунктом 4 частини 1 статті 311 та статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 і ОСОБА_2 задовольнити частково.
Апеляційну скаргу генерального директора науково-технологічного алмазного концерну «АЛКОН» Національної Академії наук України задовольнити повністю.
Заочне рішення Судацького міського суду АР Крим від 14 лютого 2006 року скасувати, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили.