У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
05.03.08 Справа №1/3/344
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Кагітіна Л.П. судді Кагітіна Л.П. , Колодій Н.А. , Яценко О.М.
при секретарі: Пересаді О.В.,
за участю представників:
позивача: Бойко М.О. – довіреність № б/н від 29.02.2008 року;
відповідача: Круть В.В. – довіреність № 182 від 17.09.2007 року;
Ленінського відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції: Куценко Т.С. – довіреність № 2250 від 26.02.2008 року
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Енергоринок», м. Київ на ухвалу господарського суду Запорізької області від 04.01.2008 р. у справі № 1/3/344
за позовом: Державного підприємства «Енергоринок», м. Київ
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», м. Запоріжжя
про стягнення 93677803,79 грн.
за скаргою на дії Ленінського відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, м. Запоріжжя
Державне підприємство «Енергоринок» звернулося до господарського суду Запорізької області зі скаргою на дії Ленінського відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, м. Запоріжжя, в якій просило визнати недійсним п. 3 постанови Ленінського відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, м. Запоріжжя від 17.10.2006 року.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.01.2008 року у справі № 1/3/344 у задоволенні скарги відмовлено.
Ухвалу мотивовано тим, що ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» начальнику ВДВС надано повноваження по контролю за законністю виконавчого провадження. Постанова начальника Ленінського відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, м. Запоріжжя від 17.10.2006 року є законною.
Державне підприємство «Енергоринок» не погодилося із висновком господарського суду першої інстанції та звернулося до Запорізького апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 04.01.2008 року у справі № 1/3/344 та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги заявника у повному обсязі. Вважає, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права. При цьому посилається на ч. ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої, виконавче провадження підлягає закінченню у випадках скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, тобто у випадку, наявності такої підстави виконавче провадження має бути закінчено, а не скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження. Вважає, що оскільки судове рішення від 23.04.2001 року не скасовано, отже і підстави для скасування постанови від 13.09.2002 року про відкриття виконавчого провадження відсутні.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 31.01.2008 року у справі № 1/3/344 апеляційний розгляд справи призначено на 05.03.2008 року.
Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги Державного підприємства «Енергоринок» на ухвалу господарського суду Запорізької області від 04.01.2008 року у справі № 1/3/344 та залишити без змін оскаржувану ухвалу. Вважає, що оскаржувана ухвала суду прийнята з дотриманням норм матеріального права. Вказує, що ухвала, яка стала підставою для відкриття виконавчого провадження, в подальшому була скасована постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.10.2002 року, а отже законні підстави для відкриття виконавчого провадження відпали. Вважає дії органу виконання щодо скасування постанови від 13.09.2002 року про відкриття виконавчого провадження законними.
Розпорядженням першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 388 від 04.03.2008 року справу № 1/3/344 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий: Кагітіна Л.П. (доповідач), судді: Колодій Н.А., Яценко О.М., якою апеляційна скарга прийнята до розгляду.
В судовому засіданні 05.03.2008 року представники сторін підтримали свої доводи та заперечення. Представник Ленінського відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції у судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив суд залишити без змін оскаржувану ухвалу.
За заявою представників сторін, апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів запису судового процесу.
По закінченні судового засідання, за згодою представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до ст.99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
Згідно ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Статтею 106 вказаного кодексу також передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Вислухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, Запорізький апеляційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Арбітражного суду Запорізької області від 23.04.2001 року у справі № 1/3/344 стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» на користь Державного підприємства «Енергоринок» 32472274,81 грн. основного боргу, 5206119,55 грн. річних відсотків, 10000000 грн. пені за надану електроенергію.
Рішення набрало законної сили і є чинним.
Державне підприємство «Енергоринок» звернулось до ВДВС Ленінського РУЮ м. Запоріжжя із заявою про примусове виконання рішення господарського суду у справі № 1/3/344.
Постановою ВДВС Ленінського РУЮ м. Запоріжжя від 24.04.2002 року позивачу було відмовлено у відкритті виконавчого провадження з причин пропуску 3-місячного строку для пред’явлення наказу до виконання.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.06.2002 року визнані неправомірними дії ВДВС Ленінського РУЮ м. Запоріжжя щодо відмови в примусовому виконання рішення суду та зобов’язано виконавчу службу відкрити виконавче провадження по примусовому виконанню наказу арбітражного суду Запорізької області від 23.04.2001 року №1/3/344.
13.09.2002 року відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду № 1/3/344 від 23.04.2001 та 18.09.2002 року призупинено згідно ухвали Ленінського районного суду від 17.09.2002.
Постановою Дніпропетровського апеляційного суду від 03.10.2002 року було скасовано ухвалу господарського суду від 20.06.2002 року та визнано правомірними дії ВДВС Ленінського РУЮ м. Запоріжжя щодо відмови у відкритті виконавчого провадження по виконанню рішення господарського суду у зазначеній справі з причин пропуску строку для пред’явлення наказу до виконання.
Згідно Постанови державного виконавця ВДВС Ленінського РУЮ від 30.03.2004 року виконавче провадження з примусового виконання наказу № 1/3/344 було поновлено та 02.04.2004 року закінчено на підставі ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Начальник ВДВС Ленінського РУЮ 15.04.2004 року скасував постанову державного виконавця від 02.04.2004 року про закінчення виконавчого провадження з тих підстав, що ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», яка зазначена у постанові, виключена із закону, разом з тим, в постанові зазначено: постановити нову постанову про закінчення виконавчого провадження згідно зі ст. 37 п.6 Закону України «Про виконавче провадження».
15.04.2004 року державний виконавець ВДВС Ленінського РУЮ прийняв постанову про закінчення провадження з примусового виконання наказу №1/3/344 на підставі ст. 37 п.6 Закону України «Про виконавче провадження».
Зазначені вище постанови від 15.04.2004 року були предметом оскарження у судовому порядку.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 21.02.2007 року у справі № 1/3/344 апеляційну скаргу Державного підприємства «Енергоринок» задоволено і визнано повністю недійсною постанову державного виконавця ВДВС Ленінського РУЮ м. Запоріжжя Куценко Т.С. від 15.04.2004 року про закінчення виконавчого провадження та визнано недійсним пункт 1 постанови начальника ВДВС Ленінського РУЮ м. Запоріжжя про скасування постанови державного виконавця Куценко Т.С. від 15.04.2004 року в частині зазначення підстави закінчення виконавчого провадження ст. 37 п. 6 Закону України «Про виконавче провадження».
Зазначена постанова апеляційної інстанції залишена без змін.
27.09.2007 року до Ленінського ВДВС ЗМУЮ надійшла заява Державного підприємства «Енергоринок» про поновлення виконавчого провадження та наказ № 1/3/344 від 23.04.2001 року.
01.10.2007 року виконавче провадження було відновлено.
01.10.2007 року на підставі ст. 8, 8.1 Закону України «Про виконавче провадження» начальником Ленінського ВДВС ЗМУЮ скасовано постанову державного виконавця Куценко Т.С. про закінчення виконавчого провадження від 15.04.2004 року. Скасовано п. 1 постанови начальника ВДВС Ленінського РУЮ м. Запоріжжя Шкарана А.І. від 15.04.2004 року про закінчення виконавчого провадження на підставі с. 37 п. 6 Закону України «Про виконавче провадження». Скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 13.09.2002 року.
Постанови направлено сторонам у справі, а Державному підприємству «Енергоринок» постанови направлені разом з наказом № 1/3/344 від 23.04.2001 року Арбітражного суду Запорізької області.
Однак, як пояснив представник виконавчого органу, через недосконалість технічного забезпечення, у даті винесення постанови було допущено технічну помилку, а саме: замість 01.10.2007 року помилково надруковано 17.10.2006 року.
Виявлена помилка була виправлена, постанова від 01.10.2007 року вручена сторонам по справі – Державному підприємству «Енергоринок» та Відкритому акціонерному товариству «Запоріжжяобленерго».
Скарга на дії Ленінського відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, м. Запоріжжя, в якій останній просив визнати недійсним п. 3 постанови Ленінського відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, м. Запоріжжя від 17.10.2006 року (01.10.2007 року) було предметом судового розгляду у цій справі.
Колегія суддів, заслухавши присутніх представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи, застосування норм матеріального та процесуального права при винесені оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню в силу наступного:
Відповідно до ст. 121-1 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень.
Згідно постанови начальника Ленінського ВДВС ЗМУЮ А.І. Шкаран від 01.10.2007 року, при примусовому виконанні наказу № 1/3/344, виданого 23.04.2001 року Арбітражним судом Запорізької області, встановлено: в результаті оскарження ДП «Енергоринок» дій органу ДВС постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 21.02.2007 року у справі № 1/3/344 задоволено скаргу ДП «Енергоринок» і визнано недійною постанову державного виконавця від 15.04.2004 року про закінчення виконавчого провадження, а також визнано недійсним п. 1 постанови начальника ВДВС Ленінського РУЮ м. Запоріжжя про скасування постанови державного виконавця Куценко Т.С. від 15.04.2004 року в частині закінчення виконавчого провадження на підставі ст. 37 п. 6 Закону України «Про виконавче провадження». Запорізьким апеляційним господарським судом та Вищим господарським судом України зазначено, що виконавче провадження відкрито на підставі судового рішення, яке було скасовано. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.10.2002 року визнано правомірність постанови виконавчої служби від 24.04.2002 року про відмову у відкритті виконавчого провадження. Висновки судів свідчать про неправомірність постанови від 13.09.2002 року про відкриття виконавчого провадження. Підстава для відкриття виконавчого провадження відпала з прийняттям Дніпропетровським апеляційним господарським судом постанови від 03.10.2002 року про скасування ухвали господарського суду запорізької області від 20.06.2002 року (зазначена ухвала і була підставою для відкриття виконавчого провадження).
Як свідчить оскаржувана постанова начальника Ленінського ВДВС ЗМУЮ А.І. Шкаран від 01.10.2007 року, постанову прийнято на підставі ст.ст. 8, 8-1 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» контроль за своєчасністю, правильністю, повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, та керівник вищестоящого органу. Керівник органу державної виконавчої служби при здійсненні контролю за діями державного виконавця під час виконання рішень, якщо вони суперечать вимогам Закону, вправі своєю постановою скасувати постанову, акт, інший процесуальний документ, винесений у виконавчому провадженні державним виконавцем, який йому підпорядкований, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, передбаченому цим Законом. Постанова керівника органу державної виконавчої служби може бути оскаржена сторонами виконавчого провадження до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду в 10-денний строк з моменту її винесення.
Згідно ст. 8-1 цього ж закону, перевірити законність виконавчого провадження мають право: 1) директор Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та його заступники - виконавче провадження, що знаходиться на виконанні у будь-якому структурному підрозділі органів державної виконавчої служби; 2) начальники відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, їх заступники - виконавче провадження, що перебуває на виконанні підрозділів примусового виконання рішень таких відділів державної виконавчої служби та районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділах державної виконавчої служби, що підпорядковані зазначеним управлінням юстиції.
Як встановлено господарським судом першої інстанції та колегією суддів, постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження від 24.04.2002 року є законною.
Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження від 24.04.2002 року ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.06.2002 року визнано недійсною та зобов’язано ВДВС Ленінського РУЮ м. Запоріжжя відкрити виконавче провадження по примусовому виконанню наказу № 1/3/344 Арбітражного суду Запорізької області від 23.04.2001 року. На виконання зазначеної ухвали суду виконавчою службою від 13.09.2002 року було відкрито виконавче провадження.
Однак, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.10.2002 року ухвалу господарського суду Запорізької області від 20.06.2002 року по справі № 1/3/344 було скасовано та визнано правомірними дії відділу ДВС щодо відмови у відкритті виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу арбітражного суду Запорізької області від 23.04.2001 № 1/3/344.
Отже постанова від 13.09.2002 року про відкриття виконавчого провадження є неправомірною.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає правильним висновок господарського суду першої інстанції щодо правомірності прийняття начальником Ленінського ВДВС ЗМУЮ А.І. Шкаран постанови від 01.10.2007 року щодо скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.09.2002 року.
Обставини, встановлені у оскаржуваній постанові відповідають фактичним обставинам, постанова прийнята з дотриманням ст.ст. 8, 8-1 Закону України «Про виконавче провадження.
Доводи заявника апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним та наступним:
Так, заявник, в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що відповідно до ч. 4 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у випадку скасування рішення суду або іншого органу, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документу або визнання судом виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню», і вважає, що виконавче провадження має бути закінченим, а не скасованим.
Однак, рішення арбітражного суду Запорізької області від 23.04.2001 року, на підставі якого видано наказ № 1/3/344 від 23.04.2001 року, не було скасовано, було скасовано ухвалу, яка була підставою для відкриття виконавчого провадження.
Отже посилання заявника апеляційної скарги на ч. 4 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» необґрунтовані та безпідставні.
До того ж, слід зазначити, що позивач не позбавлений права на використання інших правових засобів, спрямованих на примусове виконання рішення суду, зокрема вирішення питання у судовому порядку щодо поновлення строку для пред’явлення наказу для виконання.
Таким чином, колегія суддів вважає, що господарським судом з’ясовані всі обставини справи, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, оскаржувану ухвалу прийнято з дотриманням норм процесуального та матеріального права.
Апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105, ст. 106, ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Енергоринок», м. Київ залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Запорізької області від 04.01.2008 р. у справі №1/3/344 – без змін.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 11.03.2008 року.
Головуючий суддя Кагітіна Л.П.
судді Кагітіна Л.П.
Колодій Н.А. Яценко О.М.