Судове рішення #1821394
9/10-07-02-2

                 

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 "28" лютого 2008 р.                                                          Справа №  9/10-07-02-2

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

                                                                                    


при секретарі                                                              ,

за участю представників сторін:

від позивача:     Каленський І.В., довіреність №09/08 від 27.02.2008р.,

від відповідача: Драпак Ю.П., довіреність №50/08-Д від 24.01.2008р.

 

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", м. Вінниця

на ухвалу господарського суду Вінницької області

від "17" грудня 2007 р. у справі № 9/10-07-02-2 (суддя Балтак О.О.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", м. Вінниця

до Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Вінниця

про визнання рекомендацій недійсними

              

 ВСТАНОВИВ:

  Ухвалою господарського суду Вінницької області від 17.12.07 року у справі №9/10-07-02-2 у прийнятті позовної заяви Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" до Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання рекомендацій недійсними - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити скаргу на новий розгляд.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом при винесенні оскаржуваної ухвали судом допущено порушення норм матеріального права.

Зокрема скаржник вказав, що не погоджується з висновком суду першої інстанції, що рекомендації органу Антимонопольного комітету України не є актом державного органу у розумінні статті 12 ГПК України.

Скаржник також вказав, що рекомендації ВОТВ АМК України порушують права та охоронювані законом інтереси товариства та тягнуть для позивача певні правові наслідки, а тому вони підпадають під ознаки акту державного органу в розумінні ст. 12 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в  апеляційній скарзі, вважає ухвалу суду першої інстанції необгрунтованою, просить її скасувати та передати справу на розгляд до суду першої інстанції.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в засіданні суду проти доводів викладених в апеляційній скарзі заперечив, вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обгрунтованою, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу  -  без задоволення.

Зокрема відповідач зазначив, що рекомендації надані у відповідності до ст. 46 Закону України " Про захист економічної конкуренції" не є рішенням органу Антимонопольного комітету України у розумінні ст. 48 вказаного Закону, не порушують прав та законних інтересів позивача, а тому не можуть оспорюватись в господарському суді.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

14.12.07 року Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" подало позов про визнання недійсними рекомендацій Адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.11.07 року №35-рек.

Ухвалою від 17.12.07 року у справі №9/10-07-02-2 господарський суд Вінницької області відмовив ВАТ "Вінницягаз" у прийнятті позовної заяви.

Перевіривши дану судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачено можливість захисту кожним суб'єктом господарювання своїх прав та законних інтересів шляхом визнання повністю або частково недійсними актів, зокрема, органів державної влади, що суперечать законодавству, ущемляються права та законні інтереси суб'єкта господарювання.

Як вбачається з матеріалів справи, скаржником оспорюються  рекомендації Адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.11.07 року №35-рек.

Колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду, що оспорюване розпорядження не може бути оскаржено до господарського суду, враховуючи наступне.

Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно з статтею 2 Закону України "Про судоустрій" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів юридичних осіб. Частиною 3 статті 3 вказаного Закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами. Відповідно до частиною 1 статті 6 цього ж Закону усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав і законних інтересів незалежним і неупередженим судом. Згідно з частиною З зазначеної статті ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 року визначено, що частина 2 статті 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права будь-якими не забороненими законом засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Суб'єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України. Держава має забезпечувати захист прав усіх суб'єктів правовідносин, в тому числі у судовому порядку. Право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства,  установи,  організації, інші юридичні особи (у тому  числі іноземні),  громадяни,  які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули   статусу   суб'єкта  підприємницької  діяльності  (далі  - підприємства  та   організації),   мають   право звертатися   до господарського    суду   згідно   з   встановленою   підвідомчістю господарських справ за захистом своїх  порушених  або  оспорюваних прав   і  охоронюваних  законом  інтересів,  а  також  для  вжиття передбачених  цим  Кодексом  заходів,  спрямованих  на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України встановлено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 4 ГПК України господарський  суд  вирішує  господарські  спори  на підставі Конституції   України,  Закону  України  "Про господарські  суди", цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Господарський суд Вінницької області при вирішенні даного спору на вказані вимоги законів уваги не звернув, не розглянув позов по суті, чим обмежив позивача у здійсненні його права на судовий захист.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що суд першої інстанції відмовивши у прийнятті позовної заяви, мотивуючи це тим, що оспорювані рекомендації органу АМК України не можуть бути предметом розгляду в господарському суді не вказав позивачу до якого суду йому необхідно звернутись за підвідомчістю.

З огляду на викладене, апеляційна інстанція вважає, що господарський суд  Вінницької області безпідставно відмовив у прийнятті позовної заяви ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз".

Доводи скаржника підтверджуються вищевикладеним та матеріалами справи, грунтуються на нормах чинного законодавства.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, оскаржувана ухвала від 17.12.07 року  підлягає скасуванню, а справа № 9/10-07-02-2 передається на розгляд до господарського суду Вінницької області.

  Керуючись ст.ст. 101, 103 - 106 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Вінницької області від 17 грудня 2007 року у справі №9/10-07-02-2 скасувати.

3. Справу №9/10-07-02-2 передати на розгляд господарського суду Вінницької   області.

 Головуючий - суддя:                                                               

                

 судді::

                                                                                             

 Віддрук. 4 прим.

1- до справи

2,3- сторонам

4- в наряд

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація