Справа №  11-670/11                                                             Головуючий у 1 інстанції: Єзерський Р.Б.  

Категорія: ст. 82 КК України                                       Доповідач:   Урдюк  Т.  М.  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

15 липня 2011 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі.

                  Головуючого- Урдюк Т.М.;

                  суддів-                              Валько Н.М., Волинця М.М.;

                  за участю прокурора -    Тарнавського Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляцію засудженого ОСОБА_3 на постанову Шевченківського районного суду м.Львова від  13 травня 2011 року,-

в с т а н о в и л а :

Адміністрація Личаківської виправної колонії № 30 Державного департаменту України з питань виконання покарань у Львівській області та спостережна комісія при Шевченківській районній адміністрації Львівської міської ради в порядку ст. 82 КК України звернулися до Шевченківського районного суду м.Львова з поданням про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким засудженому ОСОБА_3, мотивуючи тим, що засуджений відбув 2/3 строку покарання, режим утримання не порушував.

Постановою суду першої інстанції від 13 травня 2011 року відмовлено у поданні із тих підстав, що адміністрація не надала достатніх доказів того, що ОСОБА_3  зразковою поведінкою та сумлінним ставленням до виконання обов’язків в період відбування покарання засвідчив успішність процесу виправлення та перевиховання.

Засуджений подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, мотивуючи тим, що остання винесена з істотним порушенням норм процесуального і матеріального права, зокрема зазначає, що стягнення, які накладались на нього - погашені, а цивільний позов стягнуто.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення постанови без змін, а апеляції без задоволення, дослідивши матеріали справи та доводи внесеної апеляції, колегія суддів вважає, що така до задоволення не підлягає.

Відповідно до роз’яснень Пленуму верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбуття покарання і замін невібутої частини покарання більш м’яким», заміна невідбутої частини покарання більш м’яким можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений став на шлях виправлення (ч. 3 ст. 82 КК).

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 схильний до вчинення злочинів. За час  відбування покарання у Личаківській ВК-30 до дисциплінарної відповідальності не притягувався, згідно  виконавчого листа має  заборгованість  в суді  9 тисяч  73 гривні  50 коп., стягнення не проводилось хоча і був працевлаштований.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3Б, не приймає участі  самодіяльних організаціях, культурно-масових та фізкультурно-оздоровчих заходах, які відбуваються  у  виправній колонії.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що  судом  першої інстанції підставно відмовлено у поданні, про заміну ОСОБА_3 невідбутої частини покарання на більш м'яке у вигляді виправних робіт.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів,-

У х в а л и л а :

постанову Шевченківського районного суду м.Львова від 13 травня 2011 року, якою відмовлено у задоволенні подання адміністрації Личаківської виправної колонії №30 управління Державного департаменту з питань виконання покарань у Львівській області та спостережної комісії Шевченківської державної адміністрації Львівської міської ради про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким у вигляді виправних робіт до засудженого ОСОБА_3 –залишити без змін, а його апеляцію –без задоволення.

Головуючий:

Судді: