Справа № 22-а-492/11 Головуючий у 1 інстанції: Зима І. Є.
Доповідач в 2-й інстанції: Бермес І. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2011 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого: Бермеса І.В.
Суддів: Шандри М.М., Шумської Н.Л.
При секретарі: Бандрівська М.Ю.
Без участі сторін
розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою Шевченківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 30 квітня 2009 року, -
в с т а н о в и л а:
12 листопада 2008 р. ОСОБА_2 звернулась в суд з адміністративним позовом до Шевченківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання протиправними дій останнього, до рахування, призначення та виплати їй щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з визначеного законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
В обґрунтування позовних вимог вказувала на те, що вона є матір’ю малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідачем їй було призначено державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Проте вона дізналася, що таку допомогу вона отримувала меншу, ніж передбачено чинним законодавством України, у зв’язку з чим звернулася до відповідача з приводу проведення їй перерахунку такого виду державної допомоги. Однак у задоволення її заяви відповідачем було відмовлено, що вона вважає неправомірним, оскільки відповідно до ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” має право на одержання щомісячної державної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Посилаючись на те, що такі виплати їй не проводились у розмірі, встановленому законом, просила визнати дії Шевченківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради неправомірними та зобов’язати його прийняти рішення про донарахування призначеної їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3 річного віку, виходячи із визначеного законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 30 квітня 2009 р. адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено.
Постановлено визнати протиправними дії Шевченківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо до рахування, призначення та виплати ОСОБА_2 щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірах, визначених Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми », а саме у розмірі встановленого прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Зобов’язано Шевченківський відділу соціального захисту Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради починаючи з моменту призначення допомоги по догляду за дитиною та до досягнення нею трирічного віку провести перерахунок розміру щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального права та відсутність бюджетних коштів, просить судове рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, межі та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з таких підстав.
Судом встановлено, що позивачка є матір’ю малолітньої дитини –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і відповідно до ст. 13 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірах визначених ст. 15 цього Закону.
Частиною 1 ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” (в редакції норми, яка діяла до зупинення її дії Законом України „Про державний бюджет на 2007 рік” від 19.12.2006р. № 489 - У) було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Законом України „Про державний бюджет на 2007 рік” пунктом 14 статті 71 зупинено на 2007 рік дію ч. 1 ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”. Натомість абзацом 3 ч. 2 ст. 56 Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік” було встановлено новий розмір цієї допомоги для виплати у 2007 році. Відповідно до цієї норми Закону у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного суду України №6 - рп/2007 від 09.07.2007 визнано неконституційними вищенаведені положення пункту 14 статті 71 абзацу 3 частини 2 статті 56 Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік”.
Зазначене рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим, крім того, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року спірні відносини регулюються відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” в редакції, яка діяла до січня 2007 року.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача щомісячно виплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 - ти років, визначеного ч. 1 ст. 62 Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік” є обґрунтованими.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що відсутність бюджетного фінансування виплат передбаченої Законом України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не може бути причиною невиконання покладених на Управління праці та соціального захисту населення зобов’язань, оскільки реалізація особою права, що пов’язана з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виконання спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства, не може бути поставлено у залежність від бюджетних асигнувань.
Суд вказав, що річний строк для звернення до суду не пройшов, оскільки з часу, коли позивачка дізналася про порушення своїх прав і до звернення до суду з позовом річний строк не пройшов.
Оскільки позивач звернулася до суду 12.11.2008 р.(а.с. 2), і строк звернення до суду за 2007 рік не пропущено, оскільки на це не вказував відповідач, а тому позов слід задоволити позов за період з моменту призначення допомоги по 31.12.2007 р.
В той же час суд помилково прийшов до висновку про задоволення позову за 2008 рік та в послідуючому.
Встановлено, що фактично, починаючи з 01.01.2008 року виплата допомоги відповідачем здійснювалась позивачці у розмірі, визначеному відповідно до нової редакції ст. 15 та п. 3 розділу УІІІ Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, тобто по 130 грн. на місяць, тому дії відповідача були правомірними, а позовні вимоги у цій частині є безпідставними, у зв’язку з чим слід відмовити у їх задоволенні.
Керуючись ч. 2 ст. 20 КАС України, Законом України від 02 грудня 2010 р. № 2748/УІ „Про внесення змін до розділу ХІІ „Прикінцеві положення Закону України „Про судоустрій і статус суддів” щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами ст. 198,ст. 202, ст. 205, ст. ст. 207, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Шевченківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради задоволити частково.
Постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 30 квітня 2009 року в частині стягнення з Шевченківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на користь ОСОБА_2 з 01.01.2008 р. скасувати та прийняти нову постанову в такій редакції.
Зобов’язати Шевченківський відділу соціального захисту Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради провести ОСОБА_2 нарахувати та виплатити невиплачену щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з за період з моменту призначення допомоги по 31.12.2007 року з врахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через п»ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий І.В. Бермес
Судді: М.М.Шандра
Н.Л.Шумська