Справа № 22-а-382/11 Головуючий у 1 інстанції: Гуляк В. В.
Доповідач в 2-й інстанції: Бермес І. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2011 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого: Бермеса І.В.
Суддів: Шандри М.М., Шумської Н.Л.
При секретарі: Бандрівська М.Ю.
Без участі сторін
розглянувши на підставі п. 3 ч. 1 ст. 197 КАСУ в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області на постанову Золочівського районного суду Львівської області від 24 грудня 2009 року, -
в с т а н о в и л а :
2 березня 2009 р. ОСОБА_2 звернулась в суд з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області про визнання дій неправомірними щодо невиплати та відмови у перерахунку допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, зобов’язання нарахувати та виплатити допомогу при народженні дитини та допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
В обґрунтування позовних вимог вказувала на те, що вона є матір’ю малолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 Відповідачем їй було призначено державну допомогу при народженні дочки в розмірі 8 тис. 500 грн. та допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку. У задоволення її заяви відповідачем було відмовлено, що вона вважає неправомірним, оскільки відповідно до ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” має право на одержання щомісячної державної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Посилаючись на те, що такі виплати їй не проводились у розмірі, встановленому законом, просила зобов’язати відповідача здійснити ці нарахування та виплату недоотриманої суми призначеної допомоги при народженні дитини –ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1 308, 40 грн.
Постановою Золочівського районного суду Львівської області від 24 грудня 2009 р., прийнятої в порядку письмового ( скороченого) провадження, адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 допомоги по догляду за дітьми –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, до досягнення ними трирічного віку у період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, відповідно до статті 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”.
Зобов’язано Управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 щомісячної державної допомоги по догляду за дітьми - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, до досягнення ними трирічного віку, за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, відповідно до статті 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, з врахуванням виплачених їй сум за цей період.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального права та відсутність бюджетних коштів, просить судове рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, межі та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач в процесі розгляду справи в суді першої інстанції не покликався на застосування положень ч. 2 ст. 99 та ч. 1 ст. 100 КАС України, як підстави для відмови в позові у зв’язку з пропущенням позивачем строку звернення до суду, не покликається на це в апеляційній скарзі як підставу для скасування постанови.
Судом встановлено, що позивачка є матір’ю малолітніх дітей: дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і відповідно до ст. 13 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірах визначених ст. 15 цього Закону.
Частиною 1 ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” (в редакції норми, яка діяла до зупинення її дії Законом України „Про державний бюджет на 2007 рік” від 19.12.2006р. № 489 - У) було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Законом України „Про державний бюджет на 2007 рік” пунктом 14 статті 71 зупинено на 2007 рік дію ч. 1 ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”. Натомість абзацом 3 ч. 2 ст. 56 Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік” було встановлено новий розмір цієї допомоги для виплати у 2007 році. Відповідно до цієї норми Закону у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного суду України №6 - рп/2007 від 09.07.2007 визнано неконституційними вищенаведені положення пункту 14 статті 71 абзацу 3 частини 2 статті 56 Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік”.
Зазначене рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим, крім того, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року спірні відносини регулюються відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” в редакції, яка діяла до січня 2007 року.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача щомісячно виплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 - ти років, визначеного ч. 1 ст. 62 Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік” є обґрунтованими.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що відсутність бюджетного фінансування виплат передбаченої Законом України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не може бути причиною невиконання покладених на Управління праці та соціального захисту населення зобов’язань, оскільки реалізація особою права, що пов’язана з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виконання спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства, не може бути поставлено у залежність від бюджетних асигнувань.
З 01.01.2008 року набрав чинності розділ ІІ Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”. Згідно пункту 23 цього Закону передбачено нову редакцію ч. 1 ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, згідно з якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Крім того, тим же пунктом 23 розділу ІІ Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” передбачено нову редакцію пункту 3 розділу УІІІ „Прикінцеві положення” Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців”.
Таким чином, згідно зі змінами внесеними пунктом 23 розділу ІІ Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” до Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку починаючи з 01.01.2008 року до 31.12.2008 року повинна виплачуватися в розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками, прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Зазначені норми є чинним з 01.01.2008 року та не визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10 - рп/2008 у справі № 1 - 28/2008, на яке вказує позивач.
Встановлено, що фактично, починаючи з 01.01.2008 року виплата допомоги відповідачем здійснювалась позивачці у розмірі, визначеному відповідно до нової редакції ст. 15 та п. 3 розділу УІІІ Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, тобто по 130 грн. на місяць, тому дії відповідача були правомірними, а позовні вимоги у цій частині є безпідставними, у зв’язку з чим суд правильно відмовив у їх задоволенні.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та встановлених обставин справи.
Керуючись ч. 2 ст. 20 КАС України, Законом України від 02 грудня 2010 року № 2748/УІ „Про внесення змін до розділу ХІІ „Прикінцеві положення” Закону України „Про судоустрій і статус суддів” щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами”, п. 1 ч.1 ст. 198, ч.1 ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч. 10 ст. 183 - 1 КАСУ, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області залишити без задоволення, а постанову Золочівського районного суду Львівської області від 24 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий І.В. Бермес
Судді: М.М.Шандра
Н.Л.Шумська