Справа № 22-а-861/11 Головуючий у 1 інстанції: Грицьків В. Т.
Доповідач в 2-й інстанції: Бермес І. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2011 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого: Бермеса І.В.
Суддів: Шандри М.М., Шумської Н.Л.
При секретарі: Стасів М.І.,
Без участі сторін
розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Трускавецької міської ради на постанову Трускавецького міського суду Львівської області від 09 березня 2010 року, -
Відповідно до ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”
в с т а н о в и л а:
25.01.2010 року Прокурор м. Трускавця звернувся в суд з позовною заявою в інтересах малолітнього ОСОБА_2, законного представника ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Трускавецької міської ради про визнання дій неправомірними та зобов’язання відповідача нарахувати та провести виплату державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що прокуратурою м. Трускавця здійснено загально-наглядову перевірку дотримання вимог чинного законодавства щодо захисту прав та інтересів неповнолітніх, та встановлено, що ОСОБА_3 являється матір’ю малолітнього сина –ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та фактично здійснювала догляд за дитиною.
Відповідно до ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” має право на одержання щомісячної державної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Посилаючись на те, що такі виплати всупереч вимогам ст. 15 вищевказаного Закону та п. 3 ст. 22 Конституції України у 2007 році виплачувалась відповідачем не в повному обсязі, просить визнати такі дії відповідача неправомірними та зобов’язати останнього здійснити ці нарахування та виплату недоотриманої суми призначеної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року відповідно до ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”.
Постановою Сокальського районного суду Львівської області від 09 березня 2010 року адміністративний позов прокурора м. Трускавця в інтересах малолітнього ОСОБА_2, законного представника ОСОБА_3 задоволено.
Зобов’язано відповідача нарахувати та провести ОСОБА_3 виплату недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», в редакції від 22.03.2001 року та виплатити їй різницю між нарахованою відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»в редакції від 22.03.2001 року та виплаченою допомогою за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального права та відсутність бюджетних коштів, просить судове рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, межі та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з таких підстав.
Колегія погоджується з позицією місцевого суду про те, що відповідно до ч. 4 ст. 99 КАС України, що позивачкою не пропущено строк для звернення до суду з заявою.
Судом встановлено, що позивачка є матір’ю малолітніх дітей –ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, і відповідно до ст. 13 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірах визначених ст. 15 цього Закону.
Частиною 1 ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” (в редакції норми, яка діяла до зупинення її дії Законом України „Про державний бюджет на 2007 рік” від 19.12.2006р. № 489 - У) було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Рішенням Конституційного суду України №6 - рп/2007 від 09.07.2007 визнано неконституційними вищенаведені положення пункту 14 статті 71 абзацу 3 частини 2 статті 56 Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік”.
Зазначене рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим, крім того, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року спірні відносини регулюються відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” в редакції, яка діяла до січня 2007 року.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача щомісячно виплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 - ти років, визначеного ч. 1 ст. 62 Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік” є обґрунтованими.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що відсутність бюджетного фінансування виплат передбаченої Законом України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не може бути причиною невиконання покладених на Управління праці та соціального захисту населення зобов’язань, оскільки реалізація особою права, що пов’язана з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виконання спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства, не може бути поставлено у залежність від бюджетних асигнувань.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та встановлених обставин справи.
Керуючись ч. 2 ст. 20 КАС України, Законом України від 02 грудня 2010 року № 2748/УІ „Про внесення змін до розділу ХІІ „Прикінцеві положення” Закону України „Про судоустрій і статус суддів” щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами”, п. 1 ч.1 ст. 198, ч.1 ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч. 10 ст. 183 - 1 КАСУ, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Трускавецької міської ради залишити без задоволення, а постанову Трускавецького міського суду Львівської області від 09 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий І.В. Бермес
Судді: М.М.Шандра
Н.Л.Шумська