Справа № 22-а-441/11 Головуючий у 1 інстанції: Зима І. Є.
Доповідач в 2-й інстанції: І.В. Бермес
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2011 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого: Бермеса І.В.
Суддів: Шандри М.М., Шумської Н.Л.
При секретарі: Балюк О.С.
З участю ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на постанову Шевченківського районного суду м Львова від 14 квітня 2010 року по справі 22а-441 та апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 на постанову Шевченківського районного суду м Львова від 14 квітня 2010 року по справі 22а-441 та на додаткову постанову Шевченківського районного суду м Львова від 20 травня 2010 року по справі 22а-441 по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої допомоги, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_2, ОСОБА_3 02.12.2010 р. звернулись до суду із адміністративним позовом про зобов»язання відповідача виплатити їм недоплачену частину допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з січня 2007 року по вересень 2009 року в сумі 11958,82 грн в тому числі і недоотриману суму одноразової допомоги при народженні дитини.
Постановою Шевченківського районного суду м Львова від 14 квітня 2010 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради в частині невиконання Рішення Конституційного Суду України від 09.07.007 р. та зобов’язано Шевченківський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради провести ОСОБА_2 донарахування та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року до 01.09.2007 року в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Додатковою постановою Шевченківського районного суду м Львова від 20 травня 2010 року в задоволенні позовної вимоги щодо зобов’язання до виплати недоотриманої суми допомоги при народженні дитини у розмірі 1 559 грн. відмовлено.
З таким рішенням суду позивачі не погодилися, подали апеляційну скаргу, в якій покликаються на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просять скасувати постанову суду першої інстанції та додаткову постанову суду першої інстанції.
Вимоги за апеляційною скаргою мотивують тим, що у 2008 та 2009 роках так як і в 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку повинна виплачуватися у розмірі встановленого прожиткового мінімуму на дітей віком до 6 років.
Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, з клопотанням про відкладення справ и не звертався, тому розгляд справи здійснюється колегією суддів за його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 слід відмовити, а апеляційну скаргу Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради задоволити з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є матір’ю малолітної дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 і відповідно до статей 13-15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” (в редакції до 28.12.2007р.) має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років встановлено в розмірі: з 1 квітня –463,00 грн., з 1 жовтня –470,00 грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що належна позивачу допомога протиправно виплачувалась відповідачем в меншому розмірі ніж передбачено законом, оскільки рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007р. визнано неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»в частині обмеження розміру допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними 3-річного віку у 2007 році.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог за 2008-2009 роки суд першої інстанції виходив з того, що Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»було зупинено дію ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» в частині встановлення розміру спірної допомоги.
Оскільки п.23 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008-2009 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який не визнаний неконституційним у встановленому порядку, врегульовано питання розміру виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, то заявлені позовні вимоги щодо виплат за 2008-2009 роки задоволенню не підлягають.
Крім того, судом першої інстанції підставно відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо стягнення недоплаченої частини одноразової допомоги при народженні дитини, оскільки абз.2 ч.2 ст.56 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», що визначав розмір допомоги на 2007 рік у встановленому законом порядку неконституційним не визнавались.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується і вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального права та наведеним вище фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи апеляційних скарг висновки суду не спростовують.
Поряд з тим, в ході розгляду справи у суді першої інстанції відповідач наполягав на застосуванні річного строку позовної давності, передбаченого ст.99 КАС України(в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин та вирішення справи судом першої інстанції), який судом безпідставно поновлено.
Враховуючи, що виникнення права позивача на перерахунок та виплату недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік пов’язане із рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р., яке було у встановленому законом порядку опубліковане, а тому строк звернення до суду слід рахувати саме з цього часу і закінчився такий строк 09.07.2008 р.
Оскільки позивач звернувся до суду 02.12.2009 року, тому строк звернення до суду ним пропущено, а поважних причин такого пропуску ним не наведено.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому постанову Шевченківського районного суду м Львова від 14 квітня 2010 року слід скасувати та постановити нову, якою в задоволенні позову відмовити, а додаткову постанову Шевченківського районного суду м Львова від 20 травня 2010 року залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ст.202, ч.2 ст. 205,ст.ст. 207, 211, 212, 254 КАС України,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради задоволити.
Постанову Шевченківського районного суду м Львова від 14 квітня 2010 року по справі 22а-441 скасувати та прийняти нову постанову.
Додаткову постанову Шевченківського районного суду м Львова від 20 травня 2010 року по справі 22а-441 залишити без змін.
В задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили через п»ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
ГОЛОВУЮЧИЙ:
І.В. Бермес
СУДДІ: М.М.Шандра
Н.Л.Шумська