ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.03.2008 Справа № 8/399-07(18/26-07)
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Головка В.Г. (доповідач),
суддів Логвиненка А.О., Євстигнеєва О.С.
при секретарі: Корх К.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Лазнева Г.Л., довіреність від 3.01.2008
від відповідача: Коваленко М.С., довіреність від 1.12.2006
від третьої особи: Панасенко О.В., довіреність від 8.01.2008
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2008р. у справі №8/399-07 (18/26-07)
за позовом відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії, м. Дніпропетровськ
до товариства з обмеженою відповідальністю "Євроінформ" , м. Дніпропетровськ
третя особа, яка не з’являє самостійних вимог, на стороні позивача - Контрольно-ревізійне управління у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ
про зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2008р. у справі №8/399-07(18/26-07) (суддя Дубінін І.Ю.) в задоволені позову відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії до товариства з обмеженою відповідальністю "Євроінформ" за участю третьої особи - Контрольно-ревізійного управління у Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням господарського суду, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, посилаючись на наступне:
- в процесі розгляду матеріалів справи судом не були досліджені і проаналізовані надані позивачем докази відносно того, що площа була передана відповідачу для розміщення устаткування зв’язку, антен і систем кондиціонування;
- посилання суду на те, що орендна ставка за користування майном визначається залежною від загальної спрямованості діяльності орендаря, суперечить нормам законодавства України про оренду і Методиці її розрахунку, затвердженої постановою Кабінету міністрів України №786 від 04.10.1995 року зі змінами і доповненнями, оскільки відповідно до вказаної Методики орендна ставка визначається залежно від конкретного призначення використовування майна, але не загальної спрямованості діяльності, що не було взяте судом до уваги. З представлених позивачем доказів виходить, що площа була передана відповідачу для розміщення технологічних засобів телекомунікації, тобто устаткування за складом і типам, призначеного для маршрутизації, комутації, передачі, прийняття сигналів, звуків, повідомлень будь якого роду;
- посилання суду на те, що картка реєстрації об’єкту сфери побутових послуг, зареєстрована на ім’я ТОВ „Євроінформ”, нібито є доказом надання останнім побутових і комунальних послуг є необґрунтованим, оскільки цей документ відноситься до затвердженої і санкціонованої державою форми права, вираженої в реєстрації об’єктів сфери послуг, проте, дана реєстрація не є достовірним свідоцтвом про фактичне надання відповідачем кому-небудь побутових і комунальних послуг. Впродовж розгляду матеріалів даної справи відповідачем не було надано жодного достовірного підтверджуючого доказу надання побутових і комунальних послуг кому-небудь, зокрема, акту приймання-здачі виконаних і сплачених вказаних послуг та інше;
- суд не звернув увагу на те, що предметом суперечки не знаходить в причинно –наслідковому зв’язку з підприємницькою діяльністю відповідача, предметом доведення по справі не є загальна спрямованість діяльності відповідача;
- посилання суду на те, що факт надання відповідачем побутових і комунальних послуг нібито був встановлений судовим рішенням по справах №38/137, №18/499 також є необґрунтованим, оскільки в мотивувальних частинах рішень після слів „встановив” немає посилання на встановлення судом вказаної обставини, а саме факту надання відповідачем побутових і комунальних послуг тощо.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Вислухавши пояснення представників сторін, третьої особи, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Із матеріалів справи вбачається, що між ВАТ "Укртелеком" (позивач) та ТОВ “Євроінформ" (відповідач) 01.03.2001р. укладений договір №20 оренди нерухомого майна, відповідно до якого позивач з метою ефективного використання майна передав за актом приймання-передачі від 01.03.01р. відповідачу в строкове платне користування нежиле приміщення площею 279,4кв.м на 7-му поверсі виробничого корпусу для розміщення устаткування зв'язку та частину даху площею 70,3кв.м для розміщення антен та систем кондиціювання, розташоване за адресою: вул. Херсонська, 26 (а.с.10-14 т.1).
Вартість майна, яке передається в оренду, визначена експертним шляхом станом на 01.02.01р. відповідно до Порядку проведення експертної оцінки при передачі в оренду державного та комунального майна і становить 794345,4грн. по виробничим приміщенням та 39544грн. по частині даху, орендна ставка –2%.
За пунктами 3.1. - 3.3. договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМ України від 04.10.95р., і перераховується орендарем не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим. Розмір орендної плати, встановлений договором, може бути переглянутий на вимогу однієї із сторін в разі зміни централізованих цін та тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України.
Відповідно до п. 7.1. договору договір набуває чинності з 1 березня 2001 року і діє до 28 лютого 2002 року. Додатковою угодою від 1.04.2002р. дія договору продовжена до 1.01.2010р.
Протоколом узгодження орендної плати (додаток №1 до договору № 20 від 01.03.01р.) встановлено орендну плату за березень в сумі 1687грн. 86коп., а в наступні місяці з урахуванням індексу інфляції.
Відповідно до акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного фонду відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” від 09.08.03р. Державний комітет зв’язку та інформатизації України, який є засновником ВАТ “Укртелеком”, передав оспорюване майно до статутного фонду товариства.
Витягом про право власності на нерухоме майно, виданого КП “Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” 31.01.2005 року, засвідчується що майно, яке знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Херсонська, буд. 26, перебуває у власності відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” на правах колективної власності.
Довідкою Головного КРУ в Дніпропетровській області від 07.04.05р. "Про результати перевірки законності та достовірності відображення операцій по оренді нерухомого майна в ДФ ВАТ "Укртелеком" зафіксовано, що орендоване приміщення використовується для надання послуг зв'язку, які за своєю правовою природою, не є послугами побутового обслуговування. Відтак орендна плата визначена неправильно у розмірі 2% є заниженою, а повинна визначатися у розмірі 10% (а.с.24-27 т.1).
Листами №42-5/628 від 27.09.06р., №342-5/19 від 11.01.07р. позивач звернувся до відповідача з пропозицією внести зміни до договору оренди №20 від 01.03.01р., з чим той не погодився і це стало причиною для звернення до суду.
В позовній заяві та доповненнях до неї позивач без внесення змін до умов договору щодо розміру орендної плати просив внести зміни у додаток №1 договору №20 від 1.03.2001р. в частині визначення орендної ставки на рівні 15% по напрямку профільної діяльності відповідача і визначення індексації орендної плати (а.с.58-59 т.1).
Відповідно до ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється орендна плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Пунктом 3.2 Договору оренди сторони встановили, що орендна плата за перший місяць становить 1687,86грн. з урахуванням ПДВ. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
Згідно ч.2 ст.21 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін у разі зміни цін і тарифів та інших випадках, передбачених законодавчими актами України.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, послався на зміни, які внесені в додаток №2 Методики розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4.10.1995р. №786 з наступними змінами і доповненнями.
В п.3.3 Договору оренди передбачено, що розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї із сторін в разі зміни її методики розрахунку, зміни централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України.
Сторони будь-яких застережень в договорі оренди щодо незастосування положень Закону України “Про оренду державного та комунального майна” відповідно до ч.4 ст.1 цього Закону не зробили.
Отже, у зв’язку зі зміною в централізованому порядку орендної ставки за використання нерухомого державного майна позивач мав право ставити питання щодо перегляду розміру орендної плати.
Однак позивач замість внесення відповідних змін до договору, яким передбачено конкретний розмір орендної плати, помилково заявив вимоги про внесення змін в додаток №1 до договору щодо визначення орендної ставки на рівні 15%.
При цьому в додаток №1 до договору позивач безпідставно в порушення вимог п.12 Методики розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4.10.1995р. №786 з наступними змінами, включив індекс інфляції з лютого 2001 по грудень 2006р.
За таких обставин суд вірно, пославшись на умови договору та діючі судові рішення, відмовив в задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги, у тому числі з посиланням на конкретне призначення використання майна, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не впливають на вирішення справи по суті.
Враховуючи викладене, підстав для скасування рішення суду відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається.
Керуючись ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2008 року у справі №8/399-07(18/26-07) залишити без змін, а апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії - без задоволення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий В.Г. Головко
Судді А.О. Логвиненко
О.С. Євстигнеєв