Справа № 22-ц-490/11 Головуючий у 1 інстанції: Свірідова В.
Доповідач в 2-й інстанції: Федоришин А. В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2011 року м. Львів
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого - Федоришина А.В.
суддів: Богонюка М.Я., Приколоти Т.І.
при секретарі –Купчак О.В.,
з участю ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах Державного підприємства “ Львівський державний завод “ЛОРТА”, до якої приєдналось Міністерство промислової політики України на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 30 червня 2010 року у справі за позовом прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна у Львівській області до Державного підприємства “ Львівський державний завод “ЛОРТА”, ОСОБА_4, ОКП ЛОР “БТІ та ЕО”, Міністерства промислової політики України, третя особа Перша Львівська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним договору купівлі –продажу нерухомого майна та застосування правових наслідків недійсності правочину, скасування реєстрації права власності на спірне нерухоме майно,-
в с т а н о в и л а:
оскаржуваним рішенням позов задоволено повністю.
Визнано недійсним договір купівлі –продажу нерухомого майна від 03 травня 2007 року, укладеного між ДП “ ЛДЗ ЛОРТА” та ОСОБА_4, а саме дерев’яного літнього будинку, позначеного літерою “О”, площею 62,2 кв.м. за адресою АДРЕСА_1, зареєстрованого державним нотаріусом Першої державної нотаріальної контори в реєстрі за № 865.
Стягнуто з ДП “ ЛДЗ ЛОРТА” в користь ОСОБА_4 сплачені ним кошти при укладенні зазначеного договору в сумі 19 754,28 грн.
ОСОБА_4 зобов’язано повернути ДП “ ЛДЗ ЛОРТА” нежитлове приміщення, а саме дерев’яний літній будинок, позначений в плані літерою “0”, площею 62,2 кв. м за адресою АДРЕСА_1.
Скасовано витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно - дерев’яний літній будинок, позначений в плані літерою “0”, площею 62,2 кв. м за адресою АДРЕСА_1, виданий ОКП ЛОР “ БТІ та ЕО” 16 травня 2007 року ОСОБА_4, серія ССЕ № 106044.
Вирішено питання судових витрат
Рішення суду оскаржила ОСОБА_3 в інтересах ДП “ ЛДЗ ЛОРТА”.
В апеляційній скарзі посилається на те, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального, зокрема ст. 75 Господарського кодексу України, оскільки дозвіл суб’єкта управління спірним майном ( Міністерства промислової політики України) про відчуження 4 –х будинків бази відпочинку “ Сокіл” було надано ще 27.10.2004р., цей дозвіл був продовжений 09.06.2006р. по раніше чинній процедурі, дозвіл на відчуження відкликаний не був, тому Фонд державного майна України не повинен був погоджувати прийняття суб’єктом управління спірним майном рішення про відчуження майна. Вважає, що правові підстави для визнання правочину недійсним відсутні і підстав для застосування положень ст. 216 ЦК як двостороння реституція немає.
Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову в позові.
Заявою від 05.08.2010р. за №20/1-6-337 Міністерство промислової політики приєдналося до апеляційної скарги та просить скасувати рішення суду з ухваленням нового про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2 на заперечення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, межі і доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права і тому його слід залишити без змін, апеляційну скаргу –відхилити.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ДП “Львівський державний завод “ЛОРТА” незаконно провів відчуження державного майна, оскільки не було дотримано вимог чинного законодавства, а саме ст.. 75 Господарського кодексу України, а тому укладений договір купівлі –продажу є недійсним.
Такий висновок є правильним, оскільки він ґрунтується на фактичних обставинах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Як вбачається з матеріалів справи, ДП “ ЛДЗ ЛОРТА” є державним підприємством, яке перебуває в сфері управління Міністерства промислової політики України.
03 травня 2007р. на біржових торгах ( аукціоні) ДП “ ЛДЗ ЛОРТА” та ОСОБА_4 уклали договір купівлі-продажу 26/10000 ідеальних частин приміщень піонерського табору “ Сокіл”, а саме: дерев’яний літній будинок, площею 62,2 кв.м. по АДРЕСА_1 за 19, 754, 28 грн. без погодження на це Фонду державного майна України.
Однак судом встановлено, що рішення про приватизацію державного підприємства ДП “ЛДЗ ЛОРТА” регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівські о бласті не приймалось.
Таким чином, задовольняючи позов, суд прийшов до вірного висновку, що договір купівлі –продажу від 03. 05.2007р. про відчуження частини державного майна укладено з порушенням вимог закону.
Зокрема, Законом України від 09.01.2007р. №549 –У “ Про внесення змін до Господарського кодексу щодо порядку відчуження державного майна” внесено зміни та доповнення до ст. 75 Господарського кодексу України, відповідно до яких відчуження державними підприємствами нерухомого майна здійснюється за умови додаткового погодження в установленому порядку з Фондом державного майна України.
Судом також встановлено, що відповідачем ДП “ ЛДЗ ЛОРТА” не дотримано процедуру відчуження частини державного майна, оскільки за погодженням для відчуження до Фонду державного майна України не зверталось та не робило таких спроб.
У письмовому поясненні №10-25-10493 від 22.07.2009р. Фонд державного майна України вважає позов прокуратури в його інтересах обґрунтованим та вимагає застосування ст. 216 ЦК, наголошує, що не давав погодження ДП “ ЛДЗ ЛОРТА” на відчуження шляхом продажу літнього будинку в санаторії–профілакторії “ Сокіл” в смт. Брюховичі, а здійснення Фондом рецензування звіту про оцінку вартості чотирьох дерев”яних будинків вказаного санаторію станом на 30.09. 2006р. не є дозволом на відчуження (а.с. 29-32).
Доводи апеляційної скарги про те, що Міністерство промислової політики України як суб’єкт управління спірним майном листом від 27.10.2004р.№10/6-1-2116 дало дозвіл на реалізацію спірного майна і своїм листом від 09.06.2006р. №10/3-2-855 продовжило дію листа від 27.10.2004р. на час прийняття такого рішення і погодження з Фондом держмайна не вимагалось, тому вважає, що погодження з Фондом державного майна України не вимагалось і в подальшому, не заслуговують на увагу.
Реалізація спірного майна не була проведена відповідачем в межах дії зазначених дозволів, виданих по раніше існуючій процедурі, а на час укладення договору купівлі –продажу 3 травня 2007 року законодавчо була врегульована інша процедура –обов’язкове погодження відчуження державного майна з Фондом державного майна України ( ч.5 ст. 75 Господарського кодексу України), тому вона підлягала обов’язковому дотриманню.
Оскільки суд першої інстанції ухвалив законне рішення, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність його висновків, тому колегія суддів вважає необхідним залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу відхилити.
На підставі наведеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 308, 317 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах Державного підприємства “ Львівський державний завод “ЛОРТА”, до якої приєдналось Міністерство промислової політики України відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 30 червня 2010 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий :
Судді: