27.07.2011 Справа № 1-55/11  

                    Справа № 1-55/2011р.

В И Р О К

                                                            І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

          02 червня 2011 року                                         Оболонський районний суд міста Києва

в складі головуючого - судді                                     Прудніка О.А.,

при секретарі                                                   Остафійчук К.В.,

з участю прокурорів                                         Гриненко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Глиновці, Андрушівського району, Житомирської області, громадянина України, українця, з базовою середньою освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого: 04.12.2003 року Шевченківським районним судом міста Києва за ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі; що звільнився з кримінально виконавчої установи 01.07.2005 року відповідно до ст. 86 КК України

у вчиненні злочину, передбаченого ст.128 КК України,

                                                                                 УСТАНОВИВ:

24.06.2010 року, приблизно до 5 год. 00 хв., ОСОБА_1 разом зі своїм знайомим ОСОБА_2, розпивали спиртні напої на березі озера «Вербне», яке розташоване по проспекту Московському, 26, в м. Києві. В цей час між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які перебували в стані алкогольного сп’яніння виник словесний конфлікт, в процесі якого у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на побиття ОСОБА_2. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на побиття потерпілого ОСОБА_2 та не маючи на меті нанесення умисного тяжкого тілесного ушкодження, не передбачаючи настання тяжкого тілесного ушкодження в наслідок своїх дій, не усвідомлюючи і не допускаючи настання таких наслідків, хоча мав таку можливість, повинен був і об’єктивно міг передбачити настання тяжкого тілесного ушкодження, проявляючи злочинну недбалість, ОСОБА_1 умисно наніс ОСОБА_2 декілька ударів своєю лівою та правою рукою (кулаками) по голові. В результаті чого, від нанесених ударів та поштовхів ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння не втримався на ногах, впав та вдарився головою об тверду площину отримавши закриту черепно-мозкову травму. Вказаними діями ОСОБА_1 не умисно заподіяв ОСОБА_2 тяжке тілесне ушкодження.

При цьому, навмисні дії ОСОБА_1 які виразились у штовханні та нанесенні декількох ударів потерпілому знаходиться в причинному зв'язку з їх наслідками - заподіянням потерпілому необережного тяжкого тілесного ушкодження.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1233/е від 24.09.2010 року: дані наданої медичної документації свідчать про те, що при зверненні за медичною допомогою 25.06.2010 р., о 08 год. 31 хв. у  ОСОБА_2,  1975 р.н., виявлені наступні тілесні ушкодження: - відкрита черепно-мозкова травма у вигляді забою головного мозку, з формуванням вогнищ геморагічного забою в правій скроневій частці, субдурального крововиливу в лобно-тім’яній ділянці справа, травматичного субарахноїдального крововиливу, перелому верхівки піраміди скроневої кістки зліва, розриву шкіри зовнішнього слухового ходу у верхній частині, розриву верхнього відділу барабанної перетинки. Утворення вказаної черепно-мозкової травми внаслідок падіння з вертикального положення та на площину не виключається.

За ступенем тяжкості вищевказана черепно-мозкова травма відноситься до тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя), згідно з пунктом 2.1.3.Б «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. №6.

Допитаний при судовому слідстві підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих йому дій, кваліфікованих за ст.128 КК України визнав повністю, щиро покаявся і дав суду показання, які повністю відповідають встановленим обставинам, підтвердивши події викладені у постанові про зміну обвинувачення, доповнивши, що він вчинив дії, які йому інкримінують, не обдумавши їх наслідки. У вчиненому він кається, просить суворо не карати, врахувати його щире каяття, обіцяючи більш злочинів не вчиняти. При цьому, підсудний також зазначив, що 24.06.2010 року, приблизно до 5 год. 00 хв., він разом зі своїм знайомим ОСОБА_2 розпивали спиртні напої на березі озера «Вербне», яке розташоване по проспекту Московському, 26, в м. Києві. ОСОБА_2 безпричинно чіплявся до нього з безглуздими виказами, казав, що не хоче йти додому. З цього приводу, в цей час, коли вони перебували у стані алкогольного сп’яніння, між ним та ОСОБА_2 виник словесний конфлікт, в процесі якого він просив ОСОБА_2 не чіплятись до нього та йти геть. Але ОСОБА_2 продовжував чіплявся до нього, смикав його за одяг. Щоб відправити ОСОБА_2 додому він почав підштовхувати його у напрямку громадського транспорту. Під час цієї штовханини він не усвідомлюючи і не допускаючи настання наслідків у вигляді спричинення тяжких тілесних ушкоджень, декілька разі вдарив ОСОБА_2 своєю лівою та правою рукою (кулаками) по голові в область обличчя, від чого останній, перебуваючи у стані сильного алкогольного сп’яніння не втримався на ногах, впав та вдарився головою об тверду площину отримавши як стало відомо пізніше закриту черепно-мозкову травму, яка є тяжким тілесним ушкодженням. Такі його дії були неумисними та необережними. Він  не передбачав настання тяжких шкідливих наслідків вчиненого ним діяння.

Крім повного визнання своє вини підсудним його винуватість повністю підтверджується зібраними по справі доказами.

Так, згідно показань допитаного в суді потерпілого ОСОБА_2, 24.06.2010 року, приблизно до 5 год. 00 хв., він разом зі своїм знайомим ОСОБА_1, розпивали спиртні напої на березі озера «Вербне», яке розташоване по проспекту Московському, 26, в м. Києві. В цей час між ними виник словесний конфлікт, в процесі якого ОСОБА_1 став проганяти його, вимагав йти геть, але він не бажав уходити, оскільки перебував у стані алкогольного сп’яніння. Конкретні деталі їх розмов він вже не пам’ятає. Після цього, ОСОБА_1 проганяючи його, став штовхати його та наніс йому декілька ударів руками по голові. Від нанесених ударів та поштовхів він не втримався на ногах, впав та вдарився головою об тверду площину отримавши закриту черепно-мозкову травму.

Допитаний в суді експерт ОСОБА_5 підтвердив висновки судово-медичної експертизи № 1233/е від 24.09.2010 року про те, що 25.06.2010 р., о 08 год. 31 хв. у  ОСОБА_2 були  виявлені наступні тілесні ушкодження: - відкрита черепно-мозкова травма у вигляді забою головного мозку, з формуванням вогнищ геморагічного забою в правій скроневій частці, субдурального крововиливу в лобно-тім’яній ділянці справа, травматичного субарахноїдального крововиливу, перелому верхівки піраміди скроневої кістки зліва, розриву шкіри зовнішнього слухового ходу у верхній частині, розриву верхнього відділу барабанної перетинки. Локалізація та характер вищевказаних тілесних ушкоджень, які містяться в медичній документації, з урахуванням обставин справи, в тому числі і часових даних у своїй сукупності дозволяють стверджувати, що дані ушкодження утворились внаслідок дії тупого предмету (предметів), з поширеною травмуючою поверхнею, не виключено 24.06.2010 року. Утворення вказаної черепно-мозкової травми внаслідок падіння з вертикального положення та на площину не виключається. За ступенем тяжкості вищевказана черепно-мозкова травма відноситься до Тяжкого тілесного ушкодження.

Згідно показань допитаного в суді в якості свідка ОСОБА_6, 25.06.2010 р., вранці він прокинувся вдома та побачив, що його сину ОСОБА_2 занадто зле, після чого він відразу викликав швидку медичну допомогу і лікарі госпіталізували його сина до КМЛШМД. Хто спричинив тяжкі тілесні ушкодження його сину йому не відомо.

Свідок ОСОБА_6 дала показання, які є аналогічними показанням свідка ОСОБА_6

Згідно показань допитаного в суді в якості свідка ОСОБА_7, в ніч з 24.06.2010 року на 25.06.2010 року, ОСОБА_1 разом зі своїм знайомим ОСОБА_2, розпивали спиртні напої на березі озера «Вербне», яке розташоване по проспекту Московському, 26, в м. Києві. Про конфлікт, що стався між ними йому невідомо, оскільки він вночі спав.

Крім того вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому діянь також підтверджується:

-висновком судово-медичної експертизи № 1233/е від 24.09.2010 року, згідно якої при зверненні за медичною допомогою 25.06.2010 р., о 08 год. 31 хв. у  ОСОБА_2,  виявлені наступні тілесні ушкодження: - відкрита черепно-мозкова травма у вигляді забою головного мозку, з формуванням вогнищ геморагічного забою в правій скроневій частці, субдурального крововиливу в лобно-тім’яній ділянці справа, травматичного субарахноїдального крововиливу, перелому верхівки піраміди скроневої кістки зліва, розриву шкіри зовнішнього слухового ходу у верхній частині, розриву верхнього відділу барабанної перетинки. Утворення вказаної черепно-мозкової травми внаслідок падіння з вертикального положення та на площину не виключається. За ступенем тяжкості вищевказана черепно-мозкова травма відноситься до тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя), згідно з пунктом 2.1.3.Б «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. №6. (т.1, а.с.62-65);

-відомостями, які містяться у протоколі очної ставки між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 від 27.06.2010 року, згідно якого останній вказував на обставини необережного спричинення потерпілому ОСОБА_2 тяжкого тілесного ушкодження (т.1, а.с.91);

-відомостями, які містяться у протоколах огляду місця події від 26 та 27.06.2010 року (т.1, а.с.18, 24);

-відомостями, які містяться у протоколі відтворення обстановки та обставин події від 28.06.2010 року, згідно якого ОСОБА_1 вказував на обставини необережного спричинення потерпілому ОСОБА_2 тяжкого тілесного ушкодження (т.1, а.с.117),

а також іншими письмовими матеріалами кримінальної справи.

Враховуючи те, що підсудний не оспорював фактичні обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників процесу, та роз'яснивши їм положення ч.3 ст.299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, відносно тих фактичних обставин справи які ніким не оспорюються.

Згідно ст.275 КПК України розгляд справи провадився відносно підсудного в межах пред’явленого йому обвинувачення.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що вина підсудного у вчиненні вищезазначеного злочину в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що своїми діями, які виразились у заподіянні  необережного тяжкого тілесного ушкодження потерпілому , ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ст.128 КК України.

Призначаючи вид та міру покарання підсудному у відповідності зі ст.ст.65, 66 КК України, суд враховує характер, ступінь суспільної небезпеки та тяжкість вчиненого злочину, особу винного та дані, що його характеризують, його відношення до подій, що відбулися, їх наслідків, його вік, матеріальне становище, сімейні обставини, стан здоров’я, повне визнання своєї вини, щире каяття, відсутність будь яких претензій з боку потерпілого, а також обставини, які згідно ст.67 КК України обтяжують покарання - рецидив злочинів і вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння та приходить до висновку про доцільність призначення підсудному покарання у виді обмеження волі в межах санкції визначеної статті кримінального закону, з врахуванням відповідно до ст.72 КК України строку попереднього ув’язнення та перебування його під вартою, тобто обмежившись відбутим покаранням, оскільки на думку суду саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання підсудного, попередження вчинення нових злочинів.    

На підставі викладеного та керуючись  ст.ст. 299, 301-1, 323, 324, 330 КПК України, суд –            

                                                                             З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.128 КК України та призначити йому покарання у виді одного року десяти місяців 12 днів обмеження волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 на підставі ст.338 КПК України та ст. 72 КК України, обраховувати з зарахуванням часу попереднього ув’язнення, а саме знаходження його під вартою з 27.06.2010 року по 02.06.2011 року, у зв’язку з чим обмежитись відбутим покаранням.

На підставі ст.342 КПК України запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 змінити –із взяття під варту на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти з зали суду.

Речовий доказ –наручний годинник належний потерпілому та переданий йому для зберігання залишити в розпорядженні власника.

Вирок може бути оскаржений протягом 15 днів до Апеляційного суду м.Києва через Оболонський районний суд м. Києва.

Суддя: