КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.09.2011 № 35/193
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дзюбка П.О.
суддів: Суліма В.В.
Сотнікова С.В.
при секретарі:
за участю секретаря: Карпюк О.С.
за участю представників сторін:
від позивача : представник – ОСОБА_1 ( довіреність від 22.12.2010р.)
від відповідача: представник – ОСОБА_2 ( довіреність № 11-540 від 21.06.2011р.), ОСОБА_4 ( довіреність №11-798 від 29.08.2011р.), ОСОБА_3 ( довіреність № 01-905 від 27.09.2011р.), ОСОБА_5 ( довіреність № 01/907 від 29.06.2011р.), ОСОБА_7 (довіреність № 01-906 від 27.09.2011р.), ОСОБА_6 ( довіреність № 01/906 від 27.09.2011р.)
від третьої особи 1: не з’явився
від третьої особи 2 : не з’явився
розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства ВАТ «Київхліб» «Хлібокомбінат № 2»
на рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2011р.
у справі № 35/193 (суддя: Літвінова М.Є.)
за позовом Дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» в особі філії «Управління магістральних проводів «Київтрансгаз»
до Дочірнього підприємства ВАТ «Київхліб» «Хлібокомбінат № 2»
третя особа 1 Товариство з обмеженою відповідальністю «БІТімпекс-Ойл»
третя особа 2 Закрите акціонерне товариство «УКРГАЗ-ЕНЕРГО»
про стягнення 53 541,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 12.07.2011 року у справі № 35/193 позовні вимоги задоволені в повному обсязі.
Не погоджуючись з винесеним рішенням, ДП ВАТ «Київхліб» «Хлібокомбінат № 2» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2011 року у справі № 35/193 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2011 року відкрито апеляційне провадження у справі № 35/193 та призначено до розгляду на 30.08.2011 р.
29.08.2011р. через загальний відділ документального забезпечення суду надійшов відзив від позивача на апеляційну скаргу, в якому просить рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2011р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
30.08.2011р. у судове засідання представники третіх осіб не з’явились про причини неявки суд не повідомили. Колегією суддів розгляд справи було відкладено на 27.09.2011р.
27.09.2011 через загальний відділ документального забезпечення суду надійшло клопотання від позивача про залучення до участі у справі, в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору НАК «Нафтогаз України».
27.09.2011р. у судове засідання представники третіх осіб не заявились, про причини неявки суд не повідомили. Колегією суддів заявлене клопотання залишено без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 13.12.2006 між Дочірньою компанією «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі-Газотранспортне підприємство) та Дочірнім підприємством Відкритого акціонерного товариства «Київхліб» «Хлібокомбінат №2» (далі –Замовник) було укладено договір №116-832 на транспортування природного газу (далі - Договір).
Відповідно до п.1.1. договору Газотранспортне підприємство зобов’язується здійснити транспортування трубопровідним транспортом природного газу, Замовника від пунктів прийому-передачі газу в магістральні трубопроводи до пункту призначення –газорозподільної станції (надалі - ГРС) а Замовник зобов’язується сплатити за транспортування газу встановлену плату.
Згідно п.4.1 Договору послуги по транспортуванню газу оформлюються Газотранспортним підприємством і Замовником актами здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу.
Акти здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу є підставою для проведення остаточних розрахунків Замовника з Газотранспортним підприємством (п.4.4 Договору).
Вартість фактично наданих Газотранспортним підприємством Замовнику послуг по транспортуванню газу за звітний місяць визначається на підставі акту здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу, зазначеного в пункті 4.1 даного договору (п.6.1 Договору).
Відповідно до п.6.2 Договору оплата послуг по транспортуванню газу здійснюється Замовником щомісячно шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Газотранспортного підприємства в такому порядку:
-90% вартості послуг по транспортуванню запланованого місячного обсягу газу, зазначеного в пунктах 2.1 та 2.2 даного договору, оплачується Замовником в строк до 30-го числа місяця, в якому ці послуги надаються;
- остаточний розрахунок за фактично надані послуги по транспортуванню газу в звітному місяці здійснюється Замовником на підставі акту здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу в строк до 15-го числа, наступного за звітним місяця.
Даний договір набирає чинності з 01.01.2007 і діє в частині надання послуг по транспортуванню газу до 31.12.2007, а в частині проведення розрахунків за надані послуги – до повного виконання Замовником своїх зобов’язань за даним договором (п.11.1).
14.05.2007 сторонами Договору було укладено та підписано Додаткову угоду №2 до Договору, якою визначено, що Газотранспортне підприємство здійснює транспортування імпортованого газу (не із ресурсів ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО»), газу, видобутого на території України, газу, відібраного із підземних сховищ газу, з ресурсів постачальників, які не мають з Газотранспортним підприємством договорів на транспортування газу (п.1.2 Договору).
Дана додаткова угода поширює свою дію на відносини сторін, що склалися з 01.01.2007 і діє в частині надання послуг по транспортуванню газу до 31.12.2007, а в частині проведення розрахунків за надані послуги –до повного виконання Замовником своїх зобов’язань за даним Договором.
24.07.2007 року сторонами Договору була укладена Додаткова угода №3, відповідно до якої викладено в новій редакції п.5.1. договору: «Тариф на транспортування 1000 куб. м газу Замовника магістральними трубопроводами Газотранспортного підприємства згідно з постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 21.06.2007 №775 «Про затвердження тарифів на транспортування та постачання природного газу» з 01.07.2007 установлюється в розмірі 67,50 грн., крім того ПДВ –13,50, всього в розмірі 81,00 грн.
Дана додаткова угода набирала чинності з 01.07.2007 і діє в частині надання послуг по транспортуванню газу до 31.12.2007, а в частині проведення розрахунків за надані послуги –до повного виконання Замовником своїх зобов’язань за даним Договором.
10.12.2007 року сторонами Договору була укладена Додаткова угода №4, відповідно до якої змінено термін дії договору. Пункт 11.1 викладено в новій редакції: «Даний договір набирає чинності з 01.01.2007 і діє в частині надання послуг по транспортуванню газу до 31.12.2008, а в частині проведення розрахунків за надані послуги –до повного виконання Замовником своїх зобов’язань за даним Договором.
Дана додаткова угода набирає чинності з моменту підписання Сторонами і діє в частині надання послуг по транспортуванню газу до 31.12.2008, а в частині проведення розрахунків за надані послуги –до повного виконання Замовником своїх зобов’язань за даним Договором.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з наявності укладеного між Позивачем та Відповідачем Договору на транспортування природного газу №116-832 від 13.12.2006 року.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, та вважає, що сама наявність лише укладеного між Позивачем та Відповідачем Договору на транспортування природного газу за №116-832 від 13.12.2006 року не може свідчити про належне виконання договірних зобов'язань з боку Позивача щодо надання послуг з транспортування газу, адже відповідно до п. 4.1 вказаного договору послуги по транспортуванню газу оформляються газотранспортним підприємством і замовником (відповідачем) шляхом складання актів здачі - приймання наданих послуг по транспортуванню газу. Вартість фактично наданих газотранспортним підприємством замовнику (Відповідачу) послуг по транспортуванню газу за звітний місяць визначається на підставі акту здачі - приймання послуг, зазначеного в п.4.1 даного договору (п. 6.1. договору)
Також, суд першої інстанції, не надав належної оцінки тому, що позивач, в порушення умов п.4.2. Договору №116-832 від 13.12.2006, року не надав відповідачу акти приймання-передачі послуг з транспортування газу в строк визначений договірними умовами, а направив ці акти відповідачеві майже через три роки після вказаного періоду (квітень-червень 2008р.).
Отже свідчення позивача про своєчасність надання відповідачу актів приймання- передачі послуг з транспортування газу є недостовірними та нічим не підтвердженими, оскільки зазначені акти разом з податковими накладними направлені на адресу Відповідача листом Позивача від 23.03.2011 року листом №1882/4-04 (міститься в матеріалах справи).
Зазначене свідчить про те, що позивачем не надавалися відповідачу послуги з транспортування газу в період, зазначений ним в позовній заяві, а тому вимога оплатити послуги, які відповідачу не надавалися не є обґрунтованими.
Подані Позивачем відомості ВАТ «Київгаз» про споживання природного газу промисловими споживачами за вказаний період (квітень-червень 2008р.) підтверджують лише споживання газу Відповідачем, а не обов'язок Відповідача сплатити за послуги по транспортуванню газу саме Позивачу.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що Позивачем не надано жодних доказів виконання зі свого боку зобов'язань саме по Договору на транспортування природного газу за №116-832 від 13.12.2006 року, укладеного між Позивачем та Відповідачем.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач відповідно до Договору на постачання природного газу №03-08/Г, укладеного між відповідачем та третьою стороною №1 (Товариство з обмеженою відповідальністю «БІТімпекс-Ойл») від 10 грудня 2007 отримував газ закордонного походження, порядок оплати за транспортування якого визначалось безпосередньо постановою КМУ від 16.01.2007 року №31 «Про внесення змін в Постанову КМУ від 27.12.2001 року №1729», а саме: згідно з абзацом 2 п. 12 вказаної Постанови суб'єкти господарської діяльності, що мають ліцензію на розподіл природного і нафтового газу (третя сторона №2), забезпечують у межах виділених постачальниками планових обсягів природного газу його транспортування відповідно до договорів, укладених із споживачами (крім населення).
Відповідно до абзацу 7 цього ж пункту суб'єкти господарської діяльності, що мають ліцензію на розподіл природного і нафтового газу, обмежують або припиняють подачу газу споживачам в установленому порядку у разі неповного проведення розрахунків за спожитий природний газ та надані послуги з його транспортування та розподілу, або для яких постачальником не виділено планових обсягів поставки газу. При цьому відповідальність за наслідки дій з припинення подачі газу несе сторона, яка не виконала умов укладених договорів.
Тобто, зазначеною постановою передбачено обов'язок споживача газу (відповідач) сплачувати постачальнику газу не тільки вартість спожитого газу, але й вартість транспортування цього газу до споживача.
Факт оплати вартості наданого газу та його транспортування до відповідача підтверджується наданими платіжними дорученнями, копії яких були посвідчені в установленому законодавством порядку та надані до Господарського суду міста Києва.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не було в повному обсязі досліджено наявність права власності у позивача на транспортований газ, адже договір на постачання зазначених обсягів газу між позивачем і відповідачем не укладався. Фактично поставка природного газу закордонного походження в період з квітня по червень 2008 року здійснювалась третьою стороною №1 з ресурсів третьої сторони №2, між яким були укладені договірні відносини на постачання третьою стороною №1 (ТОВ «БІТімпекс-Ойл») газу своїм споживачам, серед яких був і відповідач.
З вищезазначеного вбачається, що відповідач мав розрахуватися за поставлений газ та вартість його транспортування з ТОВ «БІТімпекс-Ойл» , яке в свою чергу, розраховувалось за отриманий газ та сплачувало вартість транспортування цього газу ЗAT «Укргаз-Енерго», як власнику природного газу закордонного походження.
Згідно з ст. 526 Цивільного Кодексу України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у відповідності до умов Договору та вимог законодавства України.
Отже, місцевий господарський суд при прийнятті оскарженого рішення наведеного не врахував, не повністю з’ясував обставини, що мають значення для справи натомість, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, виніс помилкове рішення.
Відповідно до ст. 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2011р. підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України суд,–
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства ВАТ «Київхліб» «Хлібокомбінат № 2» на рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2011 року у справі № 35/193 задовольнити.
Рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2011 року у справі № 35/193 скасувати. В позові відмовити.
Матеріали справи №35/193 повернути господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя Дзюбко П.О.
Судді Сулім В.В.
Сотніков С.В.