Справа № 22-а-126/11 Головуючий у 1 інстанції: Хобор Р.Б.
Доповідач в 2-й інстанції: Павлишин О. Ф.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2011 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :
головуючого - Павлишина О.Ф.,
суддів –Мусіної Т.Г., Штефаніци Ю.Г.,
при секретарі Тлумак Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Стрийському районі Львівської області на постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26 жовтня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Управління Пенсійного фонду України в Стрийському районі Львівської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги «Дітям війни»,-
ВСТАНОВИЛА :
Оскаржуваною постановою позов задоволено частково, визнано неправомірною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати щомісячної надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком і зобов’язано провести перерахунок та виплатити надбавку до пенсії за період з 9.07.2007 року до 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постанову оскаржив відповідач. Покликаючись на порушення судом норм матеріального права, просить її скасувати і винести постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. Апелянт вважає, що судом порушено ст.ст.6, 19 Конституції України, ч.3 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч.4 ст.196 КАС України. Крім того, відповідно до ст.41 КАС України в зв"язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь в розгляді справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню.
Матеріалами справи встановлено, що позивачі є дітьми війни та відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" мають право на отримання підвищення виплачуваної відповідачем пенсії за віком.
Позивачі перебувають на обліку у відповідача. Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік” та Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік” позивачам виплачувалась надбавка до пенсії в обмеженому розмірі
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачі належать до категорії громадян, на яких поширюються державні соціальні гарантії дітям війни, а тому мають право на встановлене ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення до пенсії.
Згідно з рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 року окремі положення Закону України "Про державний бюджет в Україні на 2007 рік" та Закону України "Про державний бюджет в Україні на 2008 рік" визнано неконституційними, і тим самим відновлено дію ст. 6 Закону. Останні втратили свою чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішень, які також містять вказівку про преюдиціальне значення цих рішень для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Оскільки дія ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції, яка передбачає виплату дітям війни підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком була відновлена, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача провести нарахування підвищення до пенсії за віком як дітям війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.
Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни" доплат до пенсії як на причину невиконання покладених на нього зобов'язань до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Твердження апелянта про неправильне застосування судом вимог ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" колегія суддів до уваги не приймає, оскільки розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами лише цього Закону. Чинним законодавством інший мінімальний розмір пенсії за віком не визначений, тому слід застосовувати цей розмір. Інші доводи апелянта висновків суду не спростовують. Колегією суддів також приймається до уваги і те, що відповідач ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній скарзі не наполягав на застосуванні наслідків, встановлених ст.100 КАС України.
В зв"язку з цим колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст.199, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Стрийському районі Львівської області залишити без задоволення, а рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26 жовтня 2009 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий : Павлишин О.Ф.
Судді : Мусіна Т.Г.
Штефаніца Ю.Г.