Справа №  22-а-1495/11                                        Головуючий у 1 інстанції: Палюх Н. М.  

                                                                      Доповідач в 2-й інстанції:   Павлишин О. Ф.  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2011 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :

                                   головуючого - Павлишина О.Ф.,  

                                   суддів - Мусіної Т.Г., Штефаніци Ю.Г.,

                                   при секретарі Тлумак Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Залізничного відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на постанову Залізничного районного суду м.Львова від 13 травня  2009 року,-

                                                               ВСТАНОВИЛА:

  Оскаржуваною постановою частково задоволено позов ОСОБА_2 до Залізничного відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання дій неправомірними та  зобов'язання провести перерахунок та виплату грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, та зобов'язано відповідача провести нарахування та виплату грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку  за період  з  9.07.2007 року до 31.12.2007 року.

  Постанову суду оскаржив відповідач. В апеляційній скарзі стверджує про порушення судом норм матеріального і процесуального права. Просить постанову суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в позові.

 Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч.4 ст.196 КАС України. Крім того, відповідно до ст.41 КАС України в зв"язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь в розгляді справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

  Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід задовольнити.

  Задовольняючи частково вимоги позивачки за період з серпня 2007 року суд виходив з того, що позивачка, як особа, яка здійснює догляд за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею трирічного віку, відповідно до ст. ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" має право на одержання щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення „Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” про зменшення допомоги по догляду за дитиною.

  Однак з висновком суду про наявність підстав для задоволення позову не можна погодитись в зв”язку з наступним.

  Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України (в редакції на час розгляду справи) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

  Згідно з ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

  Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судом першої інстанції не враховано тієї обставини, що позивачка пропустила строк звернення до суду, оскільки звернулася з позовом лише 26.03.2009 року, тобто після спливу річного строку для звернення до адміністративного суду. Також судом першої інстанції не прийнято до уваги клопотання відповідача щодо застосування строку звернення до суду.

  Позивачкою не надано доказів того, що нею пропущений строк для звернення до суду з поважних причин.

  З огляду на викладене, оскільки постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, апеляційна скарга підлягає до задоволення, а тому оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

  Керуючись  ч. 3 ст. 160, ст. 195, ч.4 ст. 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

                                                       ПОСТАНОВИЛА :

  Апеляційну скаргу Залізничного відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради задовольнити. Постанову Залізничного районного суду м.Львова від 13 травня 2009 року в справі №2а-500/09 - скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову  ОСОБА_2 до Залізничного відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок та виплату грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

  Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністравтиного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили постановою апеляційного суду.

Головуючий:                                   Павлишин О.Ф.                                                            

Судді:                                       Мусіна Т.Г.

                                                 Штефаніца Ю.Г.