Справа № 22-а-1119/11 Головуючий у 1 інстанції: Кукса Д.А.
Доповідач в 2-й інстанції: Павлишин О. Ф.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2011 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :
головуючого - Павлишина О.Ф.,
суддів –Мусіної Т.Г., Штефаніци Ю.Г.,
при секретарі Тлумак Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області на постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 20 жовтня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області про зобов”язання щодо нарахування та виплати щомісячного підвищення до пенсії відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни",-
ВСТАНОВИЛА :
Оскаржуваною постановою позов задоволено частково, зобов”язано відповідача нарахувати і виплатити щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком за період з 9.07.2007 року до 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постанову оскаржив відповідач. Покликаючись на порушення судом норм матеріального права, просить її скасувати і винести постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. Апелянт вважає, що судом порушено ст.ст.6, 19 Конституції України, ч.3 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч.4 ст.196 КАС України. Крім того, відповідно до ст.41 КАС України в зв"язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь в розгляді справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає частковому задоволенню.
Матеріалами справи встановлено, що позивач є дитиною війни та відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання підвищення виплачуваної відповідачем пенсії за віком.
Позивач перебуває на обліку у відповідача. Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік” та Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік” позивачеві виплачувалась надбавка до пенсії в обмеженому розмірі
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач належить до категорії громадян, на яких поширюються державні соціальні гарантії дітям війни, а тому має право на встановлене ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення до пенсії.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року окремі положення Закону України "Про державний бюджет в Україні на 2007 рік" та Закону України "Про державний бюджет в Україні на 2008 рік" визнано неконституційними, і тим самим відновлено дію ст. 6 Закону. Останні втратили свою чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішень, які також містять вказівку про преюдиціальне значення цих рішень для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Оскільки дія ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції, яка передбачає виплату дітям війни підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком була відновлена, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача провести нарахування підвищення до пенсії за віком як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.
Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни" доплат до пенсії як на причину невиконання покладених на нього зобов'язань до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Твердження апелянта про неправильне застосування судом вимог ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" колегія суддів до уваги не приймає, оскільки розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами лише цього Закону. Чинним законодавством інший мінімальний розмір пенсії за віком не визначений, тому слід застосовувати цей розмір. Інші доводи апелянта висновків суду не спростовують.
В зв"язку з цим колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв постанову в частині задоволення вимог з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для її скасування.
Разом з тим, при зверненні до суду позивачем пропущено річний строк звернення до суду, передбачений ст.99 КАС України, останнім не наведено поважних причин його пропуску. При цьому те, що позивачеві стало відомо про порушення його прав в зв"язку з висвітленням подій у засобах масової інформації, колегія суддів не вважає поважною причиною пропуску цього строку.
Відповідно до ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із розглядуваним позовом, наполягання відповідача на застосуванні наслідків пропущення строку звернення до суду, передбачених ст.100 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про те, що постанова суду підлягає скасуванню в частині покладення обов"язку на відповідача провести нарахування та виплату позивачеві підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 9.07.2007 року до 31.12.2007 року з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.
Керуючись ст.ст.200, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області задовольнити частково.
Постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 20 жовтня 2009 року в частині покладення обов"язку на відповідача провести нарахування та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 9.07.2007 року до 31.12.2007 року скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову в цій частині.
В решті постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий : Павлишин О.Ф.
Судді : Мусіна Т.Г.
Штефаніца Ю.Г.