ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2011 р.                                                            Справа № 5023/5199/11  

  Колегія суддів у складі:

головуючий суддя  Бондаренко В.П. , суддя  Ільїн О.В.  , суддя   Черленяк М.І.  

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача -  не з'явився

третіх осіб - 1. ОСОБА_1, дор. № 1/09 від 01.09.2011 р. (після перерви не з'явився)

2. ОСОБА_2, дор. № 130111/бух/1 від 13.01.2011 р.

3. ОСОБА_3, дор. від 15.07.2011 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційні скарги 1-ї третьої особи (вх. № 3387Х/1-9), 3-ї третьої особи (вх. № 3531Х/1-9) та  відповідача (вх. № 3725Х/1-9)   на рішення господарського суду  Харківської області від 02.08.2011 року у справі

за позовом ФОП ОСОБА_4, м. Харків

до ФОП ОСОБА_5, м. Харків

треті особи: 1. АТ фірма "Експрес Агро", м. Харків

2. АТ "Інститут Гіпрозаводтранс", м. Харків

3. ТОВ "Офісний центр "Економ плюс", м. Харків

про визнання факту та зобов’язання повернути майно

встановила:           

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.08.2011 року (суддя Шатерніков М.І.) позов задоволено. Вирішено вважати прийнятим Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "Економ плюс"  нежитлове приміщення, що раніше орендувалося Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 згідно з умовами Договору суборенди № 01/02-2009 від 01.02.2009 р., за Актом приймання-передачі від 27.12.2010 р. за винятком визначення загальної суми поліпшень (п. 4). Зобов’язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "Економ плюс" повернути майно та обладнання в робочому стані, визначене в акті приймання-передачу від 27.12.2010р., що належить Акціонерному товариству фірмі "Експрес Агро". Стягнено з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 170 грн. витрат з оплати державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

1-ша третя особа, АТ фірма "Експрес Агро", подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи, просить рішення господарського суду Харківської області від 02.08.2011 року скасувати частково та визнати договір продажу приміщень незаконним.

3-тя третя особа, ТОВ "Офісний центр "Економ плюс", подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 02.08.2011 року скасувати прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 02.08.2011 року скасувати прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

2-га третя особа, ВАТ "Діпрозаводтранс", надала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить змінити рішення в частині визнання факту здійснених поліпшень орендованих приміщень АТ фірмою "Експрес Агро".

Позивач відзив на апеляційні скарги не надав.

Представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явилися. Позивач по час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Ухвала суду від 12.09.2011 р., надіслана на адресу відповідача, зазначену в матеріалах справи, повернулися з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України № 75 від 10.12.2002 року (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Відмітки на наявних в матеріалах  справи процесуальних документах оформлені відповідно до наведених вимог названої Інструкції, а тому зазначеним  підтверджується  належне надіслання копій процесуальних документів сторонам судового процесу.

Таким чином, враховуючи, що позивач та відповідач належним чином повідомлені           про час та місце судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати справу  за відсутності представників позивача та відповідача за  наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 21.09.2011 р. було оголошено перерву до 14:00 22.09.2011 р.

Перевіривши повноту встановлення  судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційних скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального Кодексу України, вислухавши представника позивача,  колегія  суддів встановила наступне.

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4, звернувся до господарського суду з позовною заявою про визнання факту передачі об'єкту оренди, згідно з Договором суборенди № 01/02-2009г. від 01.02.2009 р., відповідачу - Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_5, за актом приймання-передачі від 27.12.2010 р.

22.07.2011 р. позивач звернувся до суду із заявою про доповнення та збільшення позовних вимог, а саме позивач просив суд вважати прийнятим відповідачем, ФОП ОСОБА_5, та третьою особою, ТОВ "Офісний центр "Економ плюс", нежитлове приміщення, що раніше орендувалось позивачем згідно з умовами Договору оренди № 01-02-2009 від 01.02.2009 р., а також зобов’язати відповідача та третю особу, ТОВ "Офісний центр "Економ плюс",  повернути майно та обладнання в робочому стані, визначене в акті приймання-передачі від 27.12.2010 р., що належить АТ фірма "Експрес агро" (т. 1, а.с. 65-67).

Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2009 р. між Фізичною особою–підприємцем ОСОБА_5 (відповідачем) та ОСОБА_4 (позивачем) було укладено Договір суборенди № 01/02-2009, відповідно до п. 1.1. якого відповідач (орендар) передав, а позивач (суборендар) отримав у тимчасове платне користування об’єкт оренди, а саме, частину нежитлового приміщення, право власності на яке належить орендодавцеві, розташований у офісному центрі "Економ плюс" за адресою: м. Харків, вул. Енгельса, 29-а, у відповідності до умов цього Договору.

Вказаний об’єкт оренди був переданий позивачу на підставі Акту приймання-передачі нежитлового приміщення від 01.02.2009 р. згідно з п. 2.3. Договору суборенди.

У подальшому Додатковими угодами від 31.05.2009 р. та 01.07.2009 р. сторонами були внесені зміни до п. 1.1. та п. 3.2. Договору суборенди.

01.09.2009 р. сторонами було складено та підписано три додаткових Акта приймання-передачі нежитлових приміщень до Договору суборенди № 01/02-2009 від 01.02.2009 р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 25.10.2010 р. по справі  № 15/287-10, яке було залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.12.2010 р., Договір суборенди № 01/02-2009 від 01.02.2009 р. було розірвано, орендаря –ФОП ОСОБА_4 виселено із займаних приміщень.

Розділом 7 Договору суборенди передбачено складення сторонами Акту приймання-передачі об’єкту оренди у разі його повернення.

Матеріали справи свідчать, що позивач двічі звертався до відповідача листами від 27.12.2010 р. та від 17.06.2011 р. з проханням підписати Акти приймання-передачі звільнених позивачем приміщень.

Проте, Акти приймання-передачі відповідачем підписані не були, ніяких пояснень з цього приводу відповідачем не надано, що стало підставою для звернення позивача з позовною вимогою про визнання факту передачі об'єкту оренди, згідно з Договором суборенди № 01/02-2009г. від 01.02.2009 р., відповідачу - Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_5, за актом приймання-передачі від 27.12.2010 р.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в цій частині, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та згідно з ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Так, відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії,  яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання  обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;  10)  визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів,  що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або  споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до  виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

В даному випадку вимога про визнання факту передачі об'єкту оренди за актом приймання-передачі від 27.12.2010 р.  є нічим іншим як встановленням факту, що має юридичне значення. Цей факт може встановлюватися господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами договору спору про право цивільне. Його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог, тому вимога про визнання факту передачі об"єкту оренди не призводить до поновлення порушених справ. Вона не може бути предметом спору, самостійно розглядатися в окремій справі.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що звертаючись з позовом в цій частині позивач обрав спосіб захисту порушеного права, не передбачений чинним законодавством України, у зв’язку з чим позовні вимоги в цій частині  задоволенню не підлягають.

Що стосується позовних вимог в частині зобов'язання ФОП ОСОБА_5 та ТОВ "Офісний центр "Економ плюс" повернути майно та обладнання в робочому стані, визначене в акті приймання-передачі від 27.12.2010 р., що належить АТ фірмі "Експрес Агро", то колегія суддів вважає, що вони також не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як зазначено в акті прийому-передачі від 27.12.2010 р., позивачем були включені до нього невід'ємні поліпшення на суму 2700000 грн., а саме: реконструкція  їдальні, влаштування вентиляції, перепланування приміщень, влаштування та ремонт сантехобладнання, ремонт каналізації, телефонізація, створення мережі електрообладнання (п. 4.1.1. акту), влаштування ґанку (п.4.1.2. акту), ґанок до магазину (п. 4.1.3.  акту).

Проте, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що роботи,  перелічені в акті, позивач або АТ фірма "Експрес-агро" виконували. ФОП ОСОБА_5 та ТОВ "Офісний центр "Економ плюс" не замовляли будь-які роботи та не погоджували них.

Крім того,  в п. 3  акту приймання-передачі від 27.12.2010 р. йдеться про 5 шт. камер холодильних КХС-6, які відповідно до акту приймання-передачі від 27.12.2010 року знаходяться на вулиці, проте, відсутні будь-які докази на підтвердження факту передачі та/або отримання холодильних камер ФОП ОСОБА_5 або ТОВ "Офісний центр "Економ плюс". В матеріалах справи також відсутні будь-які докази знаходження у ФОП ОСОБА_5 або ТОВ "Офісний центр "Економ плюс" вказаного майна, яке відповідно акту приймання-передачі від 27.12.2010 року знаходиться на вулиці.

В п. 5 акту приймання-передачі від 27.12.2010 р. йдеться про 2 кондиціонери "Самсунг", які  належать третій особі у справі АТ фірма "Експрес-агро", що, як зазначає позивач, знаходяться в приміщеннях, орендованих ТОВ "Пальмира-Рута". Таким чином, в акті приймання-передачі від 27.12.2010 року, який підписано позивачем, останній підтверджує, що кондиціонери знаходяться в особи, яка не була залучена до участі у справі

В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження факту передачі та/або отримання кондиціонерів ФОП ОСОБА_5 або ТОВ "Офісний центр "Економ плюс" та знаходження даного майна в ФОП ОСОБА_5 або ТОВ "Офісний центр "Економ плюс", у зв'язку з чим є необґрунтованим висновок суду першої інстанції про витребування вказаного майна у відповідача та третьої особи, ТОВ "Офісний центр "Економ плюс".

Колегія суддів вважає також необґрунтованим встановлення суду першої інстанції факту здійснення АТ фірмою "Експрес-агро" в орендованих приміщеннях невід'ємних поліпшень, а саме, реконструкцій і перепланувань (проектування, перепланування, будівельні роботи, обладнання вентиляції, обладнання та ремонт сантехобладнання, обладнання та ремонт каналізації, телефонізація, створення мережі електропостачання), обладнання ґанку біля входу до інституту, ґанок до магазину - обладнання додаткового входу площею 10 кв.м., створення отворів в будівлі (проектування та узгодження) й встановлення подвійних алюмінієвих дверей.

Як зазначено в оскаржуваному рішенні, доказами виконання зазначених поліпшень суд вважає копію рішення виконавчого комітету Ленінської районної ради м. Харкова від 21.05.2002 р. № 150/1 про надання дозволу АТ фірмі "Експрес-агро" на будівництво додаткового входу в приміщення, що відповідно до ст. 24 Закону України "Про планування та забудову територій" (в редакції 2002 р.)  лише давало право на отримання вихідних даних та початок проектно-вишукувальних робіт, копії фрагментів робочих проектів 90-х років та копії фрагментів ескізного проекту 2002 року, що відповідно до  п.  2.4  діючого  на 2002  рік ДБН А.2.2-3-97   "Склад,  порядок  розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва" за правовою природою є лише передпроектним матеріалом.

Разом із тим проектна документація не є доказом виконання робіт або здійснення поліпшень - в матеріалах справи відсутні будь-які погодження щодо проектної документації, висновки комплексної державної інвестиційної експертизи проектів, дозволи інспекції архбудконтролю, акти державних приймальних комісій, рішення органів виконавчої влади щодо затвердження актів державних приймальних комісій. За таких обставин безпідставним, на думку колегії суддів, є висновок суду про наявність узгоджених проектів, дозволів відповідних органів державної влади.

В матеріалах справи відсутні докази виконання та приймання у встановленому порядку відповідних робіт з реконструкції та переобладнання, а також будь-які матеріали технічної інвентаризації, які б свідчили про здійснення третьою особою реконструкцій або перепланувань, наявність відповідних об'єктів, у зв'язку з чим встановлення судом першої інстанції зазначених фактів є безпідставним.

Безпідставним та таким, що протирічить положенням чинного законодавства є також висновок суду про те, що до вирішення питання про компенсацію вартості поліпшень між сторонами право власності на невід'ємні поліпшення належить АТ Фірмі "Експрес-агро", оскільки відповідні поліпшення є не окремим об'єктом права власності, а властивістю відповідних приміщень, елементами конструкції будівлі та приміщень.

Відповідно до п.1 Методики оцінки майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 р. № 1891 невід'ємні поліпшення     орендованого майна - це здійснені орендарем заходи, спрямовані  на  покращення  фізичного  (технічного)  стану орендованого  майна та  (або)  його споживчих   якостей, відокремлення яких призведе до зменшення його ринкової вартості.

Згідно зі ст. 187 Цивільного кодексу України складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення.

Таким чином, невід'ємні поліпшення майна є складовою частиною майна, а не  окремим об'єктом права власності, у відношенні якого можуть виникати цивільні права, у зв'язку з чим протирічать положенням діючого законодавства  висновки господарського суду першої інстанції про те, що третій особі, АТ фірмі "Експрес-агро" належать на праві власності додатковий вхід реконструкції 1998 року, додатковий вхід, побудований у 2002 році та інші конструктивні елементи приміщень та будівлі.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційних скарг ФОП ОСОБА_5 та ТОВ "Офісний центр "Економ плюс".

Що стосується апеляційної скарги АТ фірми "Експрес Агро", то вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

30 травня 2002 р. між ВАТ "Діпрозаводтранс" та АТ фірмою "Експрес Агро" було укладено договір №1/10 про оренду приміщень за адресою: м. Харків, вул. Енгельса, 29А, відповідно до умов якого надавалися в оренду нежитлові приміщення на 1 поверсі площею 810 м2 та на 9 поверсі площею 498 м2 на строк до 01 червня 2003 року з правом пролонгації.

Пунктом 8.5 договору визначено щодо надання можливості орендодавця орендарю компенсації витрат з підприємств, що надалі будуть використовувати такі приміщення. Таким чином, ВАТ "Діпрозаводтранс" надало свою згоду АТ фірмі "Експрес Агро" на повернення витрат, що були нею проведені з ремонту та поліпшення стану орендованих приміщень, з наступних орендарів чи суборендарів.

Пунктом 7.1.5 договору № 1/10 АТ фірмі "Експрес Агро" надане право здавання орендованих приміщень у суборенду за згодою ВАТ "Діпрозаводтранс". Таким правом АТ фірма "Експрес Агро" користувалася неодноразово, про що свідчать листи на узгодження суборенди, отже, АТ фірмою "Експрес Агро" було реалізовано право, зазначене у п. 8.5 договору № 1/10 про повернення витрат, з суборендарів.

11 травня 2005 року ВАТ "Діпрозаводтранс" був отриманий від АТ фірма «Експрес Агро»лист № 41  з пропозицією розірвати договір № 1/10 з 30 травня 2005 року.

Відповідно до статті 786 Цивільного кодексу України позовна давність до вимог щодо відшкодування витрат на поліпшення речі, що виникли на підставі договору оренди, застосовується на рівні одного року.

Таким чином, будь-які вимоги АТ фірми "Експрес Агро" до ВАТ "Діпрозаводтранс" щодо відшкодування витрат на поліпшення приміщень за договором № 1/10 повинні були вирішуватись протягом одного року з моменту припинення  договору оренди, тобто з 01 червня 2005 року.

Отже, посилання АТ фірми "Експрес Агро" в апеляційній скарзі на незаконність володіння майном апелянта та обов'язок щодо сплати за користування поліпшенням є безпідставним.

На підставі викладеного судова колегія вважає, що рішення  господарського суду Харківської області від 02 серпня 2011 року у справі № 5023/5199/11 винесене при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, при неправильному застосуванні норм матеріального права, у зв’язку з чим підлягає скасуванню, а апеляційні скарги відповідача та ТОВ "Офісний центр "Економ плюс"   підлягають задоволенню. Що стосується апеляційної скарги АТ фірми "Експрес Агро", то вона задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 102, пунктом  2 статті 103, пунктами  1, 4 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги відповідача та третьої особи, ТОВ "Офісний центр "Економ плюс" задовольнити.

Апеляційну скаргу АТ фірми "Експрес Агро" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 02.08.2011 р. у справі № 5023/5199/11 скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

  Головуючий суддя Бондаренко В.П.

 Суддя Ільїн О.В.  

  Суддя                                                                                          Черленяк М.І.  

  Повний текст постанови підписаний 26.09.2011 р.