донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
27.09.2011 р. справа №20/84
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддівПриходько І. В.,
Донця О. Є., Марченко О. А.,
за участю
представників сторін:
від позивача:ОСОБА_4 - за довіреністю;
від відповідача:ОСОБА_5- за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго»м. Горлівка Донецької області
на рішення господарського судуДонецької області
від23.06.2011р.
у справі№20/84 (суддя Величко Н.В.)
за позовомпублічного акціонерного товариства «Донецькобленерго»м. Горлівка Донецької області
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 м. Маріуполь Донецької області
простягнення вартості безпідставно спожитої електричної енергії у розмірі 130 558,96 грн., 3% річних –729,70 грн., інфляційних – 1175,13 грн.
В С Т А Н О В И В:
Відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго» (далі –позивач) звернулось до господарського суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 (далі –відповідач) про стягнення вартості безпідставно спожитої електричної енергії у розмірі 130 558,96 грн., 3% річних - 729,70 грн., інфляційних - 1 175,13 грн.
17.05.2011 р. господарським судом на підставі наданого позивачем клопотання від 16.05.2011 р. № 03юр-38157/11 (а.с.64-70) замінено найменування позивача з відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго»на публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго».
Рішенням господарського суду Донецької області від 23.06.2011 р. у справі № 20/84 у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі з мотивів їх необґрунтованості та недоведеності.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Підставою для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає порушення судом норм матеріального права і процесуального права. Зокрема, апеляційна скарга мотивована тим, що постачальник мав підстави для складання спірного акту та здійснення нарахувань згідно Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 5 грудня 2001р. №1197 (далі –Методика), оскільки вважає, що в акті № 039922 від 13.03.2009 р. зазначені усі необхідні та достатні дані для розрахунку недоврахованої електричної енергії згідно Методики.
Відповідач у судовому засіданні 23.08.2011 р., 27.09.2011 р. та відзиві на апеляційну скаргу проти вимог скаржника заперечував, вважає рішення обґрунтованим та прийнятим у відповідності до норм матеріального та процесуального права.
Представник скаржника у судовому засіданні 23.08.2011р., 27.09.2011р. підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі, надав додаткові обґрунтування до скарги.
Заявником апеляційної скарги надані клопотання №03юр-___/11 від 23.08.2011р., в порядку статей 22, 39 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких позивач просить суд апеляційної інстанції провести огляд і дослідження разом з представниками позивача безгосподарного трансформатора 630 кВт.
Розглянув вказане клопотання, судова колегія приходить до висновку, що воно не підлягає задоволенню, оскільки посилаючись на відсутність можливості довести здійснення відповідачем самовільного підключення в інший, передбачений діючим законодавством спосіб, позивач не обґрунтував чому саме це неможливо та які складнощі цьому перешкоджають, крім того, не обґрунтував яким саме чином присутність суду апеляційної інстанції надасть можливість встановити ці факти на місці виявленого порушення. Крім того, судова колегія зазначає, що, враховуючи предмет спору у даній справі, позивачем не обґрунтовано яким саме чином отримані судом в такий спосіб докази можуть бути прийняті як належні та допустимі, у розумінні ст.32 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянув матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухав представників сторін, суд встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 23.10.2007 р. Маріупольською міською радою прийнято рішення № 5/15-2578 «Про надання земельних ділянок по АДРЕСА_1 приватному підприємцю ОСОБА_6», згідно з яким затверджено проект землеустрою по відводу та надано з земель сільськогосподарського призначення (багаторічні насадження, сад) в оренду строком на 10 років земельну ділянку (кадастровий номер 1412300000:03:031:0302) площею 13,2998 га і земельну ділянку (кадастровий номер 1412300000:03:031:0303) площею 1,2987 га для рослинництва (вирощування саженців та саду) по АДРЕСА_1 відповідачу (а.с.16).
14.02.2008 р. між Маріупольською міською радою та відповідачем укладено договір оренди земельних ділянок За умовами цього договору на земельній ділянці відсутні об'єкти нерухомого майна, лінійні споруди, інші об'єкти інфраструктури, земельна ділянка, що передається в оренду не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню, не має особливостей об'єкта оренди (п.2.2, п.2.3, п.2.4 договору оренди, а.с.17-18). Земельна ділянка передається в оренду з метою рослинництва (вирощування саженців та саду).
Отже, матеріали справи свідчать про те, що орендована відповідачем земельна ділянка загальною площею 13,2998 га не містить інших охоронних зон крім охоронної зони видопроводно-каналізаціиних мереж комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопроводно-каналізаційного господарства»та не містить об'єктів нерухомого майна, відсутні лінійні споруди, інші об'єкти інфраструктури.
З матеріалів справи також вбачається, що згідно виписки з Журналу ТП і РП Південного РЕМ Приазовських ЕМ КТП-360 постачало електроенергію до будинків совхозу «Азовський»по вул.Тополиній та Коцюбинського 5, 5а.
13.03.2009р. представниками позивача у радгоспі «Азовський»м. Маріуполь проведено перевірку засобів обліку, за результатами якої представниками позивача складений Акт № 039922 про порушення Правил (далі –Акт), який підписано трьома посадовими особами відповідача ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_10 із зазначенням, що відповідач від підпису відмовився. (а.с. 7).
Згідно вказаного акту встановлено, що відповідач порушив вимоги Правил, а саме: п.6.40 Правил «виконано самовільне підключення від безхазяйного силового трансформатора 630 кВа по приєднанню 6 кВ ВЛ Місто-5-ТП-360 мідним проводом січенням 3х16мм.кв. (січення виміряне штангенциркулем №71033441) без обліку та оформлення договору на поставку і користування електроенергією», перелік струмоприймачів споживача: освітлення лампи - 5 шт., бетономішалка - 1 шт., електроформувальний станок - 1 шт., потужність струмоприймачів визначити неможливо, оскільки відсутні паспортні дані на зазначене електрообладнання.
На підставі зазначеного Акту представниками позивача на засіданні комісії з розгляду актів про порушення згідно п.2.7 Методики було визначено обсяг недоврахованої електричної енергії в обсязі 207 564кВт/год на суму 130 558,96 грн., про що 02.12.2010 р. складено протокол № 30/9 засідання комісії з розгляду Акту.
Проти факту отримання вказаного протоколу, розрахунку вартості недоврахованої електроенергії, рахунку № 6601/АБП/039922 від 02.12.2010 р. відповідач по суті у письмових та усних поясненнях не заперечував.
У зв’язку з несплатою відповідачем зазначеної суми, позивач звернувся до господарського суду з вимогами про стягнення вартості недорахованої електричної енергії у розмірі 130 558,96 грн., 3% річних - 729,70 грн., інфляційних - 1 175,13 грн.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.
Згідно статті 26 Закону України „Про електроенергетику”, що кореспондується положеннями п. 2 ст. 275 Господарського кодексу України, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
В матеріалах справи відсутні докази, що між сторонами укладений договір на постачання електричної енергії.
Відповідно до п.6.41 Правил, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.
В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).
Як вже встановлено, спірний Акт підписано трьома уповноваженими представниками позивача, що кореспондує згідно вказаних положень Правил його дійсність. Разом з тим, зазначено, що споживач від підпису відмовився, проте з його боку наявний запис датований 24.09.2009 р. де зазначено, що другий екземпляр Акту ним отримано для ознайомлення і з Актом він не згоден, що обумовлено положеннями п. 6.41 Правил.
З огляду на зазначене, спірний Акт складено у відповідності до умов п.6.41 Правил.
У судовому засіданні обох інстанцій позивачем надано пояснення, що оперативно-господарська санкція була застосовна у зв’язку з тим, що відповідачем здійснено бездоговірне самовільне підключення електроустановки до електричної мережі енергопостачальника.
Відповідач заперечуючи проти факту самовільного підключення посилався на те, що безхазяйний трансформатор, який зазначений в Акті знаходився поряд з «Насосною станцією»радгоспу «Азовський», ця насосна станція знаходиться більш ніж у 100м від орендованих земель відповідача, про що свідчить генплан та межі оренди земельної ділянки площею 145 988,5 кв.м., тому за його ствердженнями, він не має жодного відношення а ні до безгосподарного трансформатора, а ні до насосної станції.
Відповідач також зазначив, що на момент складення спірного акту про порушення ПКЕЕ, від безгосподарного трансформатора до мережі електропостачання були підключені житлові будинки радгоспу «Азовський»і згідно журналу переліку ТП і РП Південного РЕМ Приазовських електричних мереж КТП-360 не є безхазяйним, а знаходиться на балансі позивача, з якого запитані будинки радгоспу «Азовський».
Згідно положень п.7.6 Правил, у разі самовільного підключення споживачем струмоприймачів постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право без попередження повністю припинити споживачу електропостачання (технічне забезпечення електропостачання споживача) після оформлення у встановленому цими Правилами порядку акта про порушення.
За приписами п. 2.1 Методики вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог Правил та в разі виявлення, зокрема, такого порушення Правил як самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника.
Згідно п. 6.41 Правил, в акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Зі змісту Акту вбачається, що у порушення вказаної норми потужність струмоприймачів зазначена не була з посиланням на відсутність паспортних даних.
Крім того, позивачем не доведено, що перелічені у Акті струмоприймачі: освітлення лампи - 5 шт., бетономішалка - 1 шт., електроформувальний станок - 1 шт., належать саме відповідачу або, що вказані прилади знаходились на земельній ділянці, яка знаходиться в оренді відповідача.
З огляду на матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивач не довів належними доказами факту самовільного підключення до електромережі КТП-360 саме відповідачем у цій справі, оскільки з Акту вбачається, що представниками позивача проведено перевірку дотримання вимог Правил за адресою: радгосп «Азовський», без зазначення конкретної адреси розташування об'єкту перевірки.
У детальному описі порушення в Акті визначено, що здійснено самовільне підключення від безхазяйного силового трансформатору 360 кВа по приєднанню 6 кВ ВЛ Місто-5-ТП-360 мідним проводом січенням 3х16мм.кв. (січення виміряне штангенциркулем №71033441) без обліку та оформлення договору на поставку і користування електроенергією, у той час як з матеріалів справи вбачається, що зазначений трансформатор не є безхазяйним і згідно виписки з Журналу ТП і РП Південного РЕМ Приазовських ЕМ знаходиться на балансі позивача, КТП-360 постачало електроенергію до будинків радгоспу «Азовський»по вул.Тополиній та Коцюбинського 5 ,5а, у той час як орендовані землі відповідача знаходяться по АДРЕСА_1 (а.с.61).
Крім того, як вже встановлено, орендована відповідачем земельна ділянка загальною площею 13,2998 га не містить об'єктів нерухомого майна, відсутні лінійні споруди, інші об'єкти інфраструктури, які б споживали електричну енергію.
Судова колегія також зазначає, що Акт не містить відомостей щодо фактичних обставин порушення, яке начебто було виявлено у споживача під час обстеження. Також в ньому не зафіксовані всі необхідні вихідні дані для здійснення розрахунку за даним порушенням, зокрема, відсутні відомості про силу струму на момент перевірки, виміряну струмовимірювальними кліщами при робочому навантаженні (підпункт 1.1 п. 1 Акта), про струм спрацьовування ввідного автомата (при його наявності), первинний струм вимірювального трансформатору струму, допустимий тривалий струм ввідних шин, площа перерізу ввідних шин (підпункти 3.1., 3.2., 3.3. п.3 Акта), не зважаючи не те, що ці дані, особливо сила струму, необхідні для зазначені в акті, якщо потужність струмоприймачів встановити неможливо.
Отже, існування розетки та кабелю, від якого живилася ця розетка, документально не підтверджені. У зв’язку з вищевикладеним судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що Акт не може бути прийнятий як належний доказ здійснення відповідачем порушень Правил, оскільки він не засвідчує конкретні обставини та ознаки виявленого порушення.
Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Інших належних та допустимих у розумінні статей 32, 34 Господарського процесуального кодексу України доказів порушення відповідачем Правил, на підставі чого була нарахована спірна сума недорахованої електричної енергії, позивачем не надано, такого факту не встановлено.
Виходячи з вищенаведеного, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не доведено факту порушення відповідачем Правил.
Будь-яких порушень норм процесуального або матеріального законодавства з боку суду першої інстанції при розгляді ним справи не встановлено. Доводи позивача щодо неповноти дослідження господарським судом наданих доказів також не знайшли своє підтвердження.
Отже, відповідно до ст. 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 23.06.2011р. у справі №20/84 ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго»м. Горлівка Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 23.06.2011р. у справі №20/84 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 23.06.2011р. у справі №20/84 –без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.
Головуючий суддя І. В. Приходько
Судді О. Є. Донець
О. А. Марченко
Надруковано: 5 прим.
1-позивачу
2-відповідачу
3-у справу
4-ГСДО
5-ДАГС