донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

27.09.2011 р.           справа №35/92

Донецький апеляційний господарський суд  у складі колегії суддів:

головуючого:Шевкової Т.А.

суддівБойченка К.І., Марченко О.А.

за участю  представників сторін:                                                                             

від позивача:                      ОСОБА_4 дов. № 240 від 18.01.2011 року

від відповідача:ОСОБА_5 дов. від 09.06.2011 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа»м.Донецьк  

на рішення господарського суду Донецької області

від11.07.2011р.

у справі№ 35/92 (суддя Мальцев М.Ю.)

за позовомКомунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа»м. Донецьк  

доФізичної особи –підприємця ОСОБА_6 м. Донецьк

про стягнення 36 359грн. 09коп.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради „Донецьктепломережа” м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_6 м. Донецьк заборгованості за поставлену теплову енергію у сумі 36 359грн. 09коп.

Господарський суд Донецької області рішенням від 11.07.2011р. у справі № 35/92 у задоволенні позовних вимог відмовив, посилаючись на те, що договір №72176 від 02.12.2006р. про відпуск теплової енергії, на який посилається позивач, як на підставу заявлених позовних вимог, укладено з відповідачем, як з фізичною особою, тоді як позовні вимоги пред’явлені до фізичної особи-підприємця, яка була зареєстрована як фізична особа-підприємець лише 04.03.2008р., після укладання спірного договору. Посилаючись на те, що між позивачем та відповідачем, саме як з фізичною особою–підприємцем, не встановлений порядок розрахунків по оплаті послуг надання теплової енергії, інших ознак наявності господарських правовідносин між позивачем та відповідачем до матеріалів справи не надано, господарський суд визнав позовні вимоги необґрунтованими.

Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа»м.Донецьк, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 11.07.2011р. у справі № 35/92   скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заявник скарги не погоджуючись із відмовою у задоволенні позовних вимог, вважає рішення господарського суду таким, що прийнято при неповному дослідженні всіх обставин справи.  

Представник позивача вважає рішення господарського суду від 11.07.2011р. у справі № 35/92 законним та обґрунтованим, тому просив залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до статей 4-4,81-1Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Колегією суддів Донецького апеляційного господарського суду прийнято до уваги, що КПП «Донецькміськтепломережа»зверталось до Калінінського районного суду м. Донецька з позовом про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, але ухвалою від 09.12.2010 року у справі № 2-5414/10 провадження по цивільній справі припинено  у зв’язку з тим, що відповідач є юридичною особою і позовна заява повинна розглядатись за правилами ГПК України.

04.03.2008 року ОСОБА_6 зареєструвалсь як фізична особа-підприємець і згідно з приписами п.2.1 ст.55 ГК України є суб’єктом господарювання.

При дослідженні матеріалів справи колегією суддів встановлено, що заборгованість за спожиту теплову енергію та гаряче водопостачання утворилась з 20.09.2008 року і в цей час відповідач вже набув статус фізичної особи-підприємця, тобто заборгованість виникла в результаті ведення відповідачем господарської діяльності.

Між Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради „Донецьктепломережа” та ОСОБА_6 укладено договір № 72176 від 05.12.2006 року на постачання тепловою енергією.

Відповідно до п.1.1 договору позивач –підприємство зобов’язувалось постачати відповідачеві –абоненту теплову енергію для опалення нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: м.Донецьк, пр.Комсомольський, б.32, а відповідач, в свою чергу, згідно з п. 1.2 договору зобов’язувався оплатити поставлену теплову енергію.

Загальна опалювальна площа за договором складає 212,7м.кв., гаряче водопостачання –12,07м.куб.

У пунктах 2.5, 5.7 договору сторони передбачили, що оплата за спожиту теплову енергію, здійснюється згідно затвердженим тарифам.

Згідно із статтею 13 Закону України «Про теплопостачання»повноваженнями органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання, є зокрема, встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності, крім тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках комбінованого виробництва теплової і електричної енергії.

Відповідно до рішення Донецької міської ради № 23/19 від 19.09.2008 року тариф затверджений на опалення  для усіх споживачів (крім населення) у розмірі –343,34 за 1 Гкал, та за 1 кв.м. опалювальної площі 9,98грн. без ПДВ (без приладу обліку теплової енергії) та гаряче водопостачання за 1куб.м. –20,06грн. без ПДВ.

З 01.03.2009 року рішенням Донецької міської ради № 28/4 від 20.02.2009 року тариф затверджений на опалення для усіх споживачів (крім населення) –у розмірі 14,36грн. за 1 кв.м. без ПДВ, при наявності приладів обліку споживання теплової енергії –494,2 за 1 Гкал без ПДВ, та гаряче водопостачання за 1 куб.м. –28,39грн. без ПДВ.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.8 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення»№ 630 від 21.07.2005 року та п.4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил користування тепловою енергією»№ 1198 від 03.10.2007 року, ст.ст.19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного Кодексу України визначено, що договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Частина 1 статті 626 Цивільного Кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно із частиною 1 статті 530 Цивільного Кодексу України, якщо у зобов’язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 612 Цивільного Кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 612 Цивільного Кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи за період з 20.09.2008р. по 14.03.2011р. Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” відповідачеві поставлена теплова енергія на суму 29 793грн.12коп., що підтверджується актом на відключення опалення від 08.02.2010р., довідками відповідача щодо показників прибору обліку гарячої води.  

Позивач виставив відповідачеві рахунки на оплату на загальну суму 29 793грн.12коп., яка відповідачем не сплачена.  

Позивач направив на адресу відповідача претензію-вимогу вих.№206-сб від 15.02.2011р., в якій запропонував останньому сплатити борг за поставлену теплову енергію.

Відповідач в гарантійному листі (а.с.60) просив позивача борг за період з 15.10.2008 року по 15.04.2009 року з теплопостачання дозволити погасити у строк до 31.10.2009 року.

Прийняті на себе за договором зобов'язання відповідач належним чином не виконав, вартість поставленої теплової енергії не оплатив.  

Відповідачем не надано суду документів, підтверджуючих оплату поставленої теплової енергії у сумі 29 793грн.12коп.  

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач в листі від 23.02.2011 року підтвердив наявність укладення договору на постачання теплової енергії та те, що її вартість ним не оплачена у зв’язку з недопоставкою, повідомив про оплату рахунку № 72176 від 31.01.2011 року, однак доказів оплати рахунку не надав.

Крім того, колегією суддів апеляційного господарського суду прийнята до уваги та обставина, що при укладенні договору відповідач просив укласти договір на поставку теплової енергії в приміщення, яке мав намір використовувати під офіс.

В матеріалах справи на аркуші 60 знаходиться заява відповідача про визнання боргу по оплаті на поставку теплової енергії за період з 15.10.2008 року по 15.04.2009 року, а на аркуші справи № 64 знаходиться акт про відключення опалення з 08.02.2010 року, якій підписаний відповідачем і підтверджує отримання теплової енергії на опалення нежитлового приміщення –офісу площею 212,7м.кв.

Враховуючи те, що позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, і відповідач не заперечує проти факту поставки теплової енергії, а відповідачем не надано документів, підтверджуючих оплату отриманої теплової енергії, приймаючи до уваги, що сторони своїми фактичними діями підтвердили наявність договірних відносин, слід визнати помилковим висновок господарського суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення боргу за поставлену теплове енергію у сумі 29 793грн.12коп., тому рішення господарського суду в цій частині скасовується, приймається нове рішення про задоволення позовних вимог в частині стягнення боргу по оплаті за отриману теплову енергію, якій нараховано за тарифами затвердженими органами місцевого самоврядування.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних із простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Відповідно статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 3.2. договору розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються за умови 100% передоплати або оплати не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

У разі прострочення оплати платежів, що передбачено п.4.4 договору, Абоненту нараховується пеня у розмірі 0,75% від суми боргу за кожен день прострочення та не більше подвійної облікової ставки встановленої Національним банком України.

Відповідно до п.4.1 договору за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов’язань за даним договором, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.

Оскільки відповідачем не виконані належним чином прийняті на себе зобов’язання стосовно оплати отриманої теплової енергії, колегія суддів вважає обґрунтованими та доведеними матеріалами справи позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 102 грн. 28 коп., 3% річних у сумі 1512грн.41 коп., інфляційних у розмірі 4 951 грн. 28 коп.

Враховуючи наведене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд, в порушення приписів статті 43 ГПК України, всебічно, повно і об’єктивно не дослідив матеріали справи в їх сукупності, не встановив дійсні обставини справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, внаслідок чого дійшов до помилкового висновку про безпідставність позовних вимог, тому колегія суддів скасовує рішення господарського суду Донецької області від 11.07.2011р. у справі № 35/92 про відмову у задоволенні позовних вимог, приймає нове рішення, яким задовольняє позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа»м.Донецьк про стягнення з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_6 м.Донецьк заборгованості за поставлену теплову енергію у сумі 29 793грн.12коп., пені у сумі 102 грн. 28 коп., 3% річних у сумі 1512грн.41 коп., інфляційних у розмірі 4 951 грн. 28 коп. у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа»м.Донецьк  задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 11.07.2011р. у справі № 35/92 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа»м.Донецьк про стягнення з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_6 м. Донецьк заборгованості за поставлену теплову енергію у сумі 29 793грн.12коп., пені у сумі 102 грн. 28 коп., 3% річних у сумі 1512грн.41 коп., інфляційних у розмірі 4 951 грн. 28 коп. задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_6 м. Донецьк на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа»м.Донецьк борг у розмірі 29 793грн.12коп., пеню у сумі 102 грн. 28 коп., 3% річних у сумі 1512грн.41 коп., інфляційні у розмірі 4 951 грн. 28коп., 363грн.60коп. –суми державного мита, сплаченого при зверненні з позовною заявою, 236грн.00коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 181грн.80коп. –суми державного мита, сплаченого при зверненні з апеляційною скаргою.

Господарському суду Донецької області згідно з вимогами статті 117 Господарського процесуального кодексу України видати наказ у відповідності до вимог, які встановлені до виконавчого документу Законом України “Про виконавче провадження”.

Головуючий                                                                   Т.А. Шевкова

Судді          К.І. Бойченко

          О.А. Марченко

Надруковано 5 прим:

                                                                                                    1 –позивачу                    

                                                                                                    2 –відповідачу                    

                                                                                                    3 –до справи                    

                                                                                                    4 –гос. суду Донецької області                                                                                                                        5 – ДАГС