Справа № 22-а-340/11 Головуючий у 1 інстанції: Гуляк В. В.
Доповідач в 2-й інстанції: Бермес І. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2011 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого: Бермеса І.В.
Суддів: Шандри М.М., Шумської Н.Л.
При секретарі: Балюк О.С.
Без участі сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в Золочівському районі Львівської області на постанову Золочівського районного суду Львівської області від 19 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного Фонду України в Золочівському районі Львівської області про зобов’язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії дитині війни, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_2 звернувся 25.05.2009 р. до суду із позовом, в якому просив зобов’язати управління Пенсійного Фонду України в Золочівському районі Львівської області нарахувати та виплатити в його користь невиплачене як дитині війни підвищення пенсії відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за 2007-2008 роки.
Постановою Золочівського районного суду Львівської області від 19 квітня 2010 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано дії управління Пенсійного Фонду України в Золочівському районі Львівської області незаконними. Зобов’язано управління Пенсійного Фонду України в Золочівському районі Львівської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 недоотриманої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 25.05.2008 року по 31.12.2008 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
З таким рішенням суду не погодився відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог. Апеляційну скаргу мотивує тим, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснювалось в розмірах передбачених Законами України «Про Державний бюджет України»на відповідний рік та в межах передбачених на це видатків.
Сторони в судове засідання не з’явились, хоча належним чином були повідомлені про день та час розгляду справи, з клопотанням про відкладення справи не звертались, тому розгляд справи відповідно до ч. 4 ст. 196 КАСУ здійснюється колегією суддів за відсутності осіб, які беруть участь у розгляді справи та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису згідно ч. 1 ст. 41 КАСУ.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Задовольняючи частково вимоги позивача суд першої інстанції виходив з того, що позивачу як дитині війни відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»пенсія повинна підвищуватись на 30% мінімальної пенсії за віком.
Частиною 2 статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення підпункту 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з 22.05.2008 року відповідач був зобов’язаний нараховувати та виплачувати позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а тому позовні вимоги за 2008 рік підлягали б задоволенню за період з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року.
Проте, в суді першої інстанції відповідач заявляв клопотання про застосування до спірних правовідносин річного строку звернення до суду, передбаченого ст. 99 КАС України (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог з врахуванням даного строку з моменту звернення до суду, тобто з 25.05.2008 року.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується і вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи. Мотиви та доводи, наведені у апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а відсутність бюджетного фінансування, на яку покликається відповідач, не може бути підставою невиконання відповідним суб’єктом владних повноважень покладених на нього обов’язків. В свою чергу реалізація особою права на отримання соціальних виплат не може бути поставлена у залежність від наявності відповідних бюджетних асигнувань.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.
Керуючись ч. 2 ст. 20 КАС України, Законом України від 02 грудня 2010 р. № 2748/УІ „Про внесення змін до розділу ХІІ „Прикінцеві положення Закону України „Про судоустрій і статус суддів” щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 211, 212 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в Золочівському районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Золочівського районного суду Львівської області від 19 квітня 2010 року по справі № 2-а-122/2010 за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного Фонду України в Золочівському районі Львівської області про зобов’язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії дитині війни –без змін.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
ГОЛОВУЮЧИЙ:
І.В. Бермес
СУДДІ: М.М.Шандра
Н.Л.Шумська