Справа №1-446/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2011 року                                                                                                         м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира  у складі:

головуючого - судді……... Комнацького О.В.,

секретаря.............................          Жигановського Р.В., Тімохіної О.Г.,

з участю

прокурора……….................Потійчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродження м. Комсомольск Полтавської області, громадянина України, неодруженого,непрацюючого, з середньою спеціальною освітою, проживаючого по АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 05 листопада  2008 року Жовтневим районним судом м. Полтави за ст. 186 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі, звільнений від відбування покарання 16 грудня 2010 року умовно-достроково на 1 рік 9 місяців 2 дні;

- 19 серпня 2011 року Богунським районним судом м.Житомира за ст.ст.186 ч. 2,71ч.4 КК України на 4 роки 3 місяці позбавлення волі,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м.Комсомольск Полтавської області, громадянина України,  неодруженого,непрацюючого, студента ППБЛ № 18 у м. Комсомольську, проживаючого по АДРЕСА_2,

раніше судимого:

- 19 серпня 2011 року Богунським районним судом м.Житомира за ст. 186 ч. 2 КК України на 4 роки  позбавлення волі,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. ст. 185 ч. 2, 186 ч. 2 КК України, -

встановив:

05 березня 2011 року, близько 18 години 30 хвилин, ОСОБА_6, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходився в приміщенні квартири АДРЕСА_3, у якій проживає ОСОБА_8, де помітив ноутбук, який стояв на столі в кімнаті даної квартири. В цей час у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на таємне, повторне, викрадення чужого майна, а саме  вказаного ноутбука. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6, в цей же день, час та місці, користуючись тим, що за його діями ніхто із присутніх в квартирі осіб не спостерігає, таємно, повторно, викрав з квартири АДРЕСА_3 чуже майно, яке належить ОСОБА_8, а саме ноутбук торгівельної марки «АSUS». модель А600, МВ Vег АGV, вартістю 3000 грн., після чого з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, чим завдав потерпілій ОСОБА_8 матеріальної шкоди на вказану суму.

Крім цього, 05 березня 2011 року, близько 21 години 30 хвилин, ОСОБА_6 разом з ОСОБА_5 йшли по вул. Максютова у напрямку пров. Археологічного в м.Житомирі. Дійшовши до будинку № 82 по вул.Максютова, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 помітили, що попереду, в попутному з ними напрямку йшла раніше незнайома їм ОСОБА_9, у якої на  плечі знаходилась жіноча сумка. В цей же день, час, місці та за вказаних обставин у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на відкрите, повторне, викрадення чужого майна, а саме жіночої сумки у ОСОБА_9, поєднаного із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілої, про що ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_6, запропонувавши відкрито викрасти майно ОСОБА_9 На дану пропозицію ОСОБА_6 погодився, та таким чином, вступив в попередню змову з ОСОБА_5, направлену на повторне, відкрите викрадення чужого майна, поєднаного із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілої. Реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_6, 05 березня 2011 року, близько 21 години 45 хвилин, неподалік будинку № 11 по пров.2-му Праці в м.Житомирі, підбіг до ОСОБА_9, та застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілої, ногою вдарив ОСОБА_9 в область спини, внаслідок чого остання впала. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_6 схопив руками сумку та намагався її зірвати з плеча ОСОБА_9, однак остання утримувала вказану сумку на плечі. В свою чергу ОСОБА_5, діючи в межах спільного умислу з ОСОБА_6, підбіг до ОСОБА_9, яка в цей час лежала на землі та декілька разів вдарив руками в обличчя останньої, долаючи таким чином волю ОСОБА_9 до опору. В результаті таких дій ОСОБА_6 та ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_9 були заподіяні фізичний біль та тілесні ушкодження у вигляді синців на правому колінному суглобі, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров’я. Внаслідок чого остання відпустила власну сумку, яку вихопив ОСОБА_6, та утримуючи викрадене майно при собі, разом з ОСОБА_5 місце вчинення злочину залишив. Таким чином, ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_5 відкрито, повторно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_9, а саме: жіночу сумку, вартістю 422 грн. 40 коп.; пудру фірми «Мері Кей», вартістю 40 грн.; тіні для повік, фірми «Максфактор», вартістю 21 грн. 25 коп.; тіні для повік, вартістю 8 грн., тональний крем для обличчя, вартістю 44 грн.; крем для рук фірми «Бархатні ручки», вартістю 6 грн.; помаду для губ, вартістю 35 грн.; гігієнічну помаду для губ, вартістю 8 грн.; два ключі, вартістю 50 грн.; олівець для бровей фірми «Макс Фактор», вартістю 55 грн.; олівець для повік фірми «Макс-Фактор», вартістю 55 грн.; туш для вій чорного кольору, вартістю 50 грн.; гроші в сумі 100 грн.; мобільний телефон марки «Нокіа 6700»,імей НОМЕР_1, вартістю 1548 грн.; сім-карту оператора мобільного зв’язку «Київстар», з коштами на рахунку в сумі 35 грн.; чохол для мобільного телефону, вартістю 20 грн.; флакон з парфумами марки «Армад Базі»,вартістю 40 грн., чим завдали потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 2537 грн. 65 коп.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що дійсно вчинив злочин за обставин, зазначених у обвинуваченні, а саме  05 березня 2011 року, коли він разом з ОСОБА_6 поверталися у маршрутному таксі до його бабусі ОСОБА_10, яка проживає по АДРЕСА_4, то ОСОБА_6 розповів йому, що він викрав у квартирі АДРЕСА_3, звідки вони їхали, ноутбук та показав йому. Він обурився, сказав, що наступного дня комп’ютер слід повернути, після чого, залишивши комп’ютер вдома у бабусі, близько 21 години 30 хвилин, разом з ОСОБА_6 пішли в місто прогулятися. Коли йшли по вул.Максютова, то він побачив незнайому дівчину, яка на плечі несла жіночу сумку. Він вирішив викрасти цю сумку та запропонував це ОСОБА_6 На його пропозицію ОСОБА_6 погодився. Після чого ОСОБА_6 підбіг до дівчини та вдарив дівчину ногою у спину. Від удару дівчина впала, а ОСОБА_6почав виривати у неї з рук сумку. Він підбіг до них. У цей час ОСОБА_6 вирвав сумку та втік, а дівчина, яка ще лежала на землі, схопила його за одяг за руку. Він, вириваючись, вдарив її рукою декілька разів, після чого дівчина його відпустила і він також втік, побігши за ОСОБА_6 З викраденим вони забігли за приватний будинок, що по вул. Максютова, де ОСОБА_6 відкрив сумку і вони роздивилися її вміст. З сумки ОСОБА_6 забрав мобільний телефон з чохлом та гроші в сумі 100 грн., а сумку, у якій були також  косметичні засоби, ОСОБА_6 залишив у кущах. Після чого, вони пішли по вул. Максютова у напрямку вул. Ватутіна, але не доходячи до неї близько 300 метрів, були затримані працівниками міліції, які у подальшому вилучили у ОСОБА_6 мобільний телефон у чохлі та гроші. Вони показали працівникам міліції, де викинули сумку, звідки її також було вилучено працівниками міліції.

Підсудний ОСОБА_6 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому та показав, що 05 березня 2011 року, він разом з  ОСОБА_5, на запрошення сестри останнього – ОСОБА_7 та її подруги ОСОБА_10, близько 16 години прийшли у гості до квартири АДРЕСА_3, де проживає ОСОБА_10 з батьками, де разом з цими та іншими дівчатами розпивали вино. Він у квартирі побачив ноутбук марки «АSUS», який стояв на столі в кімнаті, який він вирішив викрасти. Близько 18 години 30 хвилин, коли всі виходили з квартири та вдягались у прихожій, він, користуючись тим, що за ним ніхто не спостерігає, зайшов до кімнати та викрав цей ноутбук та сховав під куртку, після чого, разом з усіма вийшов з квартири. Коли він разом з ОСОБА_5 їхали у маршрутному таксі до бабусі ОСОБА_5, у якої вони проживали, він розповів останньому про крадіжку та показав ноутбук. ОСОБА_5 обурився його діями, сказав, що оскільки дівчата десь пішли гуляти у місто, то наступного дня потрібно повернути ноутбук. Вони приїхали до місця проживання, залишили комп’ютер там, бо мали намір наступного дня повернути його власнику, а самі пішли у місто. Близько 21 години 30 хвилин, коли вони вдвох йшли по вул. Максютова, то він побачив незнайому дівчину, яка на плечі несла жіночу сумку. ОСОБА_5 запропонував йому викрасти цю сумку, на що він погодився, після чого підбіг до дівчини та вдарив її ногою у спину. Від удару дівчина впала, а він почав виривати у неї з рук сумку, яку вона не відпускала. В цей час до них підбіг ОСОБА_5, а він вирвав сумку і почав втікати. Що робив ОСОБА_5 він не бачив, але відбігши, озирнувся та побачив, що дівчина сиділа на землі та трималася за плече. Чи наносив їй удари ОСОБА_5 він не бачив, однак звук ударів чув. Потім його догнав ОСОБА_5 і вони з викраденою сумкою забігли за приватний будинок, де у кущах роздивилися вміст сумки. З сумки він забрав мобільний телефон з чохлом до нього та 100 грн.,  сумку з косметикою вони залишили у кущах, а самі пішли далі, але хвилин через сорок у районі вулиці Максютова були затримані працівниками міліції, які вилучили у нього телефон з чохлом до нього та гроші. Також у подальшому у цей же день він показав, де  вони залишили сумку дівчини, яку працівники міліції також вилучили.

У зв'язку з повним визнанням підсудними своєї вини у вчиненні злочинів, суд відповідно до ч.3 ст.299 КПК України обмежив дослідження фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

           Враховуючи показання підсудних, які відповідають фактичним обставинам справи і ними не оспорюються, суд вважає вину ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні злочинів доведеною та кваліфікує їх дії:

- за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, вчинене повторно,

за попередньою змовою групою осіб;

-  за ч. 2 ст. 185 КК України,  так як ОСОБА_6 вчинив таємне викрадення чужого майна повторно.

          Призначаючи покарання підсудним, суд виходить із загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України і враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винних та обставини,  що пом'якшують та обтяжують покарання.

          Обставинами, які пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів.

         Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_6 є вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.

         Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 судом не встановлено.

Крім того, суд враховує також і те, що ОСОБА_5 не працює, будучи неодноразово судимим, вчинив тяжкий злочин, не відшкодував завдану потерпілій шкоду, характеризується по місцю проживання негативно, в зв`язку з чим приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання неможливе без ізоляції від суспільства, а тому призначає  покарання у виді позбавлення волі.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_6, суд також враховує і те, що він навчається, вчинив злочин, який відноситься до категорії тяжких, не відшкодував завдану потерпілій шкоду,  за місцем проживання характеризується негативно, в зв`язку з чим вважає, що його виправлення та перевиховання неможливе без ізоляції від суспільства, а тому призначає  покарання у виді позбавлення волі.

Цивільний позов потерпілою  ОСОБА_8 не заявлявся.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 підлягає задоволенню повністю у розмірі вартості неповернутого майна,  так як в судовому засіданні встановлено, що саме діями підсудних їй завдано матеріальної шкоди, а викрадене майно власнику повернуто частково /т. 1 а.с. 173/. У зв’язку з чим суд стягує з підсудних солідарно на користь потерпілої ОСОБА_9 253 грн. завданої матеріальної шкоди.

Речові докази по справі :

- ноутбук марки "АSUS" моделі А600, повернутий під час досудового слідства потерпілій /т. 2 а.с. 63, 91/, - слід залишити  ОСОБА_8;           

- розписка ОСОБА_10 – підлягає  залишенню в матеріалах справи /т. 2 а.с. 59/;     

- жіночу сумочку, тіні для повік фірми «Максфактор», крем для рук фірми «Бархатні ручки», грошові кошти в сумі 100 грн.; мобільний телефон марки «Нокіа» 6700 слайдер, імей НОМЕР_1,  сім-картку оператора мобільного зв’язку «Київстар», чохол для мобільного телефону, флакон з парфумами марки «Армад Базі», тіні для повік, пудру фірми «Мері Кей», які повернуті під час досудового слідства потерпілій  /т. 1 а.с. 141, 171/,- слід  залишити  ОСОБА_9

Майно підсудного ОСОБА_6, на яке накладено арешт:

- мобільний телефон марки «Сіменс А 70», ІМЕІ НОМЕР_2 /т. 1 а.с. 166, 167/ підлягає зверненню в рахунок відшкодування цивільного позову ОСОБА_9

Судові витрати по справі, пов’язані з проведенням:

-  п’яти судових товарознавчих експертиз в сумі 1238 грн. 16 коп. підлягають стягненню із підсудних на користь НДЕКЦ при УМВС України у Житомирській області по 619 грн. 08 коп. з кожного /т.1а.с.96,105,115,124,136/;

- дактилоскопічної експертизи, в сумі 450 грн. 24 коп.,  підлягають стягненню із підсудного ОСОБА_6 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Житомирській області /т.2 а.с. 57/.

Підстав для зміни обраного підсудним запобіжного заходу у виді тримання під

вартою суд не вбачає.  

             Керуючись ст. ст.  323, 324 КПК України, суд, -

                                                                 засудив:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки вісім місяців.

          На підставі  ч. 4  ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань, призначених за цим та попереднім вироком Богунського районного суду м. Житомира від 19 серпня 2011 року, засудженому призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк п’ять років три місяці.

          ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України і призначити покарання:   

-   за ч. 2 ст. 185 КК України - три роки позбавлення волі;

-   за ч. 2 ст. 186 КК України - чотири роки шість місяців позбавлення волі.  

           На підставі  ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань засудженому призначити покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки вісім місяців.

          На підставі  ч. 4  ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань, призначених за цим та попереднім вироком Богунського районного суду м. Житомира від 19 серпня 2011 року, засудженому призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк п’ять років.

          Запобіжний захід до набрання вироком законної сили засудженим залишити попередній - тримання під вартою.

          Строк відбування покарання засудженим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обчислювати з 06 березня 2011 року.

Стягнути із засуджених  ОСОБА_5 та ОСОБА_6 солідарно на користь  ОСОБА_9 253 грн. матеріальної шкоди.  

Речові докази по справі :

- ноутбук марки "АSUS" моделі А600, повернутий під час досудового слідства потерпілій,-  залишити  ОСОБА_8;           

- розписку ОСОБА_10 – залишити в матеріалах справи;     

- жіночу сумочку, тіні для повік фірми «Максфактор», крем для рук фірми «Бархатні ручки», грошові кошти в сумі 100 грн.; мобільний телефон марки «Нокіа» 6700 слайдер, імей НОМЕР_1,  сім-картку оператора мобільного зв’язку «Київстар», чохол для мобільного телефону, флакон з парфумами марки «Армад Базі», тіні для повік, пудру фірми «Мері Кей», які повернуті під час досудового слідства потерпілій,- залишити  ОСОБА_9

Майно засудженого ОСОБА_6: мобільний телефон марки «Сіменс А70», ІМЕІ НОМЕР_2, - звернути в рахунок відшкодування цивільного позову ОСОБА_9

Судові витрати по справі, пов’язані з проведенням:

-  п’яти судових товарознавчих експертиз в сумі 1238 грн. 16 коп. - стягнути із засуджених на користь НДЕКЦ при УМВС України у Житомирській області по 619 грн. 08 коп. з кожного;

- дактилоскопічної експертизи, в сумі 450 грн. 24 коп., - стягнути із засудженого ОСОБА_6 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Житомирській області.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Житомирської області через Богунський  районний суд м. Житомира протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою – в той же строк  з моменту вручення йому копії вироку.  

          Суддя                                                                                            О.В. Комнацький