Судове рішення #182016
2-4/9371-2006А

     


СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Ухвала

Іменем України


12 жовтня 2006 року  


Справа № 2-4/9371-2006А

                    

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Дугаренко О.В.,

суддів                                                                      Черткової І.В.,

                                                                                          Фенько Т.П.,

секретар судового засідання                                     Алєєва А.М.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі в АвтономнійРеспубліці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя  Бєлоглазова І.К.) від 13.07.2006 у справі № 2-4/9371-2006А

за позовом           товаритва з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Аристида" (вул. Лермонтова, 2-А, місто Бахчисарай, 98400)


до           Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі в АвтономнійРеспубліці Крим (вул. Сімферопольська, 3, місто Бахчисарай, 98403)

    

про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень.

                                                            ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.07.2006 у справі № 2-4/9371-2006-А (суддя Бєлоглазова І.К.) позов товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Аристида" до  Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі в Автономній Республіці Крим про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень задоволено частково.

Визнані частково недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової   інспекції   у   Бахчисарайському   районі   Автономної Республіки Крим від 28.07.2004 № 0001462331/01161/23-1,   від   1.12.2004   року № 0001462331/2 від 28.01.2005 № 0001462331/3 у частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 87,50 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 170,00 грн.

Визнано частково недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим від 28.01.2005 № 0002532331/3 у частині застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість у сумі 5270,00 грн.

Визнані недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим № 0001482331/0-1163/23-1 від 28.07.2004 № 0001482331/2 від 01.12.2004 та № 0001482331/3 від 28.01.2005 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за неподання розрахунку за забруднення природного середовища у сумі 850,00 грн.

В решті позову відмовлено.

          Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду першої інстанції у частині задоволення позовних вимог скасувати, позивачу у задоволенні позовних вимог відмовити.          

У зв’язку з неможливістю брати участь у  судовому процесі 21.09.2006, розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Шевченко Н.М. у складі судової колегії суддів Градову О.Г. та Голика В.С. було замінено на суддів Чорткову І.В. та Фенько Т.П.

          Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.09.2006 було відкрито апеляційне провадження по апеляційній скарзі.

У судовому засіданні позивач просить постанову суду залишити без змін, вважає її законною і обґрунтованою.

Представник  відповідача просить постанову суду скасувати, з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Розглянувши апеляційну скаргу в порядку статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

Матеріалами справи встановлено, Державною податковою інспекцією у Бахчисарайському районі Автономної Республіки з 17.06.2004 по 27.07.2004 проведена планова комплексна документальна товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Аристида" з питань дотримання податкового законодавства за період з 06.11.2001 по 31.03.2004.

За результатами перевірки складено акт № 131\27\31332148\23-1            від 28.07.2004, на підставі якого винесені податкові повідомлення-рішення від 28.07.2004 № 0001462331/0-1161/23-1 про донарахування 87,50 грн. податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 680,00 грн., всього 767,50 грн.; № 0001472331/0-1162/23-1 про донарахування 116,00 грн. податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 7310,00 грн., всього 7426,00 грн.; № 0001482331/0-1163/23-1 про застосування штрафних санкцій зі збору за забруднення навколишнього середовища на суму 850,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Аристида" має право здійснювати діяльність з вирощування сільськогосподарської продукції та виробництва продукції тваринництва.

Вказані податкові зобов’язання були визначені у зв’язку з порушенням вимог пункту 16.4 статті 16 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, пункту 4.1 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме: позивач не надав державній податковій інспекції декларації з податку на прибуток за IV квартал 2001 року, за І квартал 2003 року, І півріччя 2003 року.

Також було встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за 2001 рік на 116,00 грн. Підприємством не надані декларації з податку на додану вартість з реалізації підакцизних та покупних товарів: за 2002 рік (квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень), 2003 рік (І квартал, II квартал). За це в порушення підпункту 17.1.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачені штрафні санкції у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне непредставлення або затримку.

Державній податкові інспекції, також не були надані декларації з податку на додану вартість з операцій по реалізації продукції власного сільськогосподарського виробництва. Відповідно до пункту 11.29 статті 11 Закону України „Про податок на додану вартість” спеціальний режим оподаткування з податку на додану вартість розповсюджується на сільськогосподарських виробників, які здійснюють операції з продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва (крім підакцизних товарів).

В порушення вимог пункту 12 Порядку заповнення та надання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 09.07.1997 № 250/2054, товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Аристида" не надавала декларації з податку на додану вартість з реалізації продукції тваринництва власного виробництва.

Позивач, також не надав у 2002 році (II, III, IV квартали) та 2003 році (І-II квартали) розрахунки зі збору за забруднення навколишнього природного середовища, за що також були застосовані фінансові санкції.

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач, на підставі статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2182-ІІІ від 21.12.2000 (із змінами та доповненнями) оскаржив його у встановленому порядку.

За результатами розгляду скарги позивача на зазначені повідомлення-рішення були винесені податкові повідомлення-рішення від 01.12.2004 № 0001462331/2 та від 28.01.2005 № 0001462331/3 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 767,50 грн., від 01.12.2004 № 0001482331/2 та від 28.01.2005 № 000148233/3 про застосування штрафних (фінансових) санкцій зі збору за забруднення навколишнього середовища на суму 850,00 грн.; від 01.12.2003 № 0002532331/2 та від 28.01.2005 № 0002532331/3 про застосування штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість у сумі 7140,00 грн. В частині донарахування 116,00 грн. з податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій у сумі 170,00 грн. податкові повідомлення-рішення № 0001472331/01162/23-1 від 28.07.2004 та № 0001472331/1/1390 від 27.08.2004 скасовані.

В ході розгляду справи, позивач доповнив свій позов вимогами про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 01.12.2004 № 0001462331/2, № 0001482331/2, № 0002532331/2, від 28.01.2005 № 0001462331/3, № 0001482331/3, № 0002532331/3.

Ознайомившись з матеріалами справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі в Автономній Республіці Крим не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи про проведення планової документальної перевірки позивачеві було направлене повідомлення від 20.05.2004 № 839/10/23-1 в якому товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Аристида" було запропоновано, починаючи з 01.06.2004, забезпечити надання всіх необхідних документів, що підтверджують дані податкових декларацій та розрахунків по податках та інших обов'язкових платежах до бюджету та державних цільових фондів.

Листом від 01.06.2004 № 60 позивач звернувся до державної податкової інспекції з проханням перенести проведення перевірки у зв'язку з неможливістю надання первісних документів бухгалтерського обліку, які незаконно утримуються гр. Полонцем В.Н.

Таким чином, позивач був повідомлений про проведення в нього планової комплексної документальної перевірки більше, ніж за 10 днів. У зв'язку з перенесенням строку перевірки права платника податків не були порушені.

Податковими повідомленнями рішеннями від 28.07.2004 № 0001462331/0, від 1.12.2004 № 0001462331/2, від 28.01.2005 № 00014622331/3 визначене податкове зобов'язання товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Аристида" з податку на прибуток за IV квартал 2001 року сумі 87,50 грн., на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” нарахована штрафна санкція у сумі 170,00 грн., на підставі підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” застосовані штрафні санкції у сумі 510,00 грн. (170 х 3) за ненадання декларацій з податку на прибуток у IV кварталі 2001 року, І-ІІ квартал 2003 року.

Податкове зобов'язання у сумі 87,50 грн. визначене з використанням „непрямого методу аналізу інформації про доходи та витрати платника податку”. (а. с. 21).

Відповідно до підпункту 19.3.6 пункту 19.3 статті 19 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” до 01.01.2005 діяло право, за яким, якщо платник податків відмовляється узгодити податкове зобов'язання, нараховане податковим органом з використанням непрямих методів, податковий орган зобов'язаний звернутися до суду з позовом про визнання такої суми податкового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, визначене державною податковою інспекцією податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 87,50 грн. позивач не узгодив, оскаржуючи донарахування, він звернувся до вищих податкових органів, що відповідач не заперечує.

Державна податкова інспекція у Бахчисарайському районі в Автономній Республіці Крим до суду з позовом про визнання нарахованої суми податкового зобов'язання, як це передбачено законом, не зверталася.

Таким чином сума податку на прибуток 87,50 грн. визначена відповідачем з порушенням порядку встановленого підпунктом 19.36 статті 19 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами””.

Також, судова колегія не може погодитись з застосуванням до позивача штрафних санкцій у сумі 170,00 грн. на підставі пункту 17.1.3 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” за заниження податкового зобов'язання, оскільки, сума заниження податкового зобов'язання не визначена судом, як того потребує діюче законодавство та, оскільки, такі штрафні санкції застосовуються у разі, якщо контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платнику податків на підставах, визначених в підпункті „б” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 вказаного Закону. У даному випадку державна податкова інспекція нарахувала суму податкового зобов'язання позивачу на підставі пункту 4.3 статті 4 Закону.

Щодо штрафних санкцій на суму 510,00 грн., застосованих на підставі підпункту 17.1.1 статті 17 Закону за неподання декларації з податку на прибуток в строки, визначені законодавством, за IV квартал 2001 року, І-ІІ квартали 2003 року, то вказані порушення дійсно мали місце, а нарахування штрафних санкцій, як встановлено судом першої інстанції, зроблено у відповідності до вимог чинного законодавства.

Згідно зі статтею 14 Закону України „Про систему оподаткування” від 25.06.1991 № 1251-XII (із змінами та доповненнями) збір за забруднення навколишнього природного середовища відноситься до загальнодержавних зборів.           

Пунктом 2 статті 9 зазначеного Закону передбачено, що обов'язок платника податків подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Пунктом 1.11 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181-ІІІ визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

У пункті 1.1 статті 1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” зазначено, що платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України від 19.07.1999 № 162\379, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.08.1999 за № 544\3837, платниками збору, є:

- суб'єкти господарювання, незалежно від форм власності, включаючи їх об'єднання, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої територіальної громади;

- бюджетні, громадські та інші підприємства, установи і організації;

- постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи в Україні;

- громадяни, які здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів.

Таким чином, зважаючи на те, що платниками даного збору є особи, які здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів, то і обов'язок подавати до державних податкових органів відповідні розрахунки несуть особи, які мають джерела забруднення.

Державною податковою інспекцією у Бахчисарайському районі в Автономній Республіці Крим не були надані суду докази наявності джерел забруднення навколишнього природного середовища у товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Аристида", а позивач зазначає, що у нього такі об'єкти відсутні.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідач не мав законних підстав для застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 850,00 грн. за неподання розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища. Отже, податкові повідомлення-рішення № 0001482331\0-1163\23-1 від 28.07.2004, № 0001482331/2 від 01.12.2004 та № 0001482331/3 від 28.01.2005 повинні бути визнані недійсними.

Матеріалами справи встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Аристида" зареєстровано як платник податку на додану вартість 10.10.2001 (свідоцтво № 00594357 від 10.10.2001).

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, пункту 1.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість, затвердженого наказом державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166, зареєстрованому у Міністерстві Юстиції України від 09.07.1997 № 250\2054, позивач повинен був подавати до податкового органу за місцем реєстрації декларацію з податку на додану вартість.

Як зазначалося вище, в порушення вимог чинного законодавства, позивач не подавав декларації з податку на додану вартість у квітні-грудні 2002 року (9 періодів), І-II кварталах 2003 року (2 періоди).

За вказане порушення, підпункт 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 передбачає накладення на платника податків штрафних санкцій у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Податковим повідомленням-рішенням № 0001472331/3 від 28.01.2005 за це порушення, відповідачем до позивача застосовано штрафну санкцію у сумі 1870,00 грн. ( 17,0 х 10 х 11).

Також, до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Аристида" були застосовані штрафні санкції за не подання податкових декларацій з податку на додану вартість по реалізації продукції власного сільськогосподарського виробництва за жовтень-грудень 2001 року, січень-березень, травень-грудень 2002 року, І-ІV квартали 2003 року (3060,00 грн.), та декларацій з податку на додану вартість по реалізації продукції тваринництва власного виробництва за квітень - грудень 2002 року, І-ІV квартали 2003 року (2210,00 грн.).

З матеріалів справи вбачається, що при застосуванні вказаних штрафних санкцій, Державна податкова інспекція у Бахчисарайському районі в Автономній Республіці Крим посилалася на те, що товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Аристида" є сільськогосподарським виробником, платником податку на додану вартість, який відповідно до пункту 1.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість, повинен подавати окремо також декларації з податку на додану вартість по реалізації продукції власного сільськогосподарського виробництва та по реалізації продукції тваринництва власного виробництва.

Пунктом 1.2 Порядку (у редакції, яка діяла у період проведення перевірки та винесення податкових повідомлень-рішень) передбачено обов'язок подання податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої) тих платників податку, у яких, згідно з пунктами 11.12/абз. 12, 11.21, 11.29, 11.35 Закону України „Про податок на додану вартість” суми податку на додану вартість повністю залишаються у розпорядженні для цільового використання. До такої податкової декларації, включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів, установлених вказаними пунктами.

З акту перевірки не вбачається, що які-небудь суми податку на додану вартість були залишені у розпорядженні товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Аристида".

Крім того, взагалі відсутні відомості про те, що у період, який перевірявся, здійснювалися операції по реалізації продукції тваринництва власного виробництва чи по реалізації продукції власного сільськогосподарського виробництва (крім квітня 2002 року, коли скорочена декларація була подана).

Враховуючи зазначене, судом першої інстанції правильно встановлено те, що у відповідача не було законних підстав для застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 5270,00 грн.

Приймаючи до уваги наведені обставини справи, судова колегія дійшла висновку, що постанова господарського суду Автономної Республіки Крим ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин, що мають суттєве значення, відповідає нормам матеріального і процесуального права, тому підстав для її скасування немає.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                            УХВАЛИВ:

                    Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

                    Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.07.2006 у справі № 2-4/9371-2006А залишити без змін.

    Ухвала набирає чинності з моменту оголошення та може бути оскаржена протягом місяця до Вищого адміністративного суду України.


Головуючий суддя                                        О.В. Дугаренко

Судді                                                                      І.В. Черткова

                                                                      Т.П. Фенько

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація