Справа № 11-509/11 Головуючий у 1 інстанції: Грищук В.О.
Доповідач: Леон О. І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2011 року
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Леона О.І.
суддів: Романюка М.Ф., Макойди З.М.
з участю прокурора: Горин У.І.
засудженого : ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Залізничного районного суду м.Львова від 7 грудня 2010 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Стрий Львівської області, росіянина, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого: АДРЕСА_1, раніше не судимого згідно ст.89 КК України,-
визнано винним та засуджено:
за ст.185 ч.2 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі;
за ст.186 ч.2 КК України на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі;
за ст.187 ч.1 КК України на 5 (п’ять) років позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначено остаточне покарання 5 років позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу залишено без змін –взяття під варту.
Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислюється з 03 березня 2010р.
Вирішено питання з речовими доказами та судовими витратами.
За вироком суду ОСОБА_1, 25.07.2009 року, близько 14.00 год. на вул.Пасічній в м.Львові поблизу кінцевої зупинки трамваю №2, з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров'я, відкрито викрав особисте майно ОСОБА_2, а саме: наручний механічний годинник марки «Касіо», вартістю 630 грн., мобільний телефон марки «Соні Еріксон К-750І», вартістю 1200 грн., із сім-картою «Київстар», вартістю 30 грн., всього на загальну суму 1860 грн.
Крім того, ОСОБА_1, 25.11.2009 року, близько 20.00 год. на вул.Садівничій у м.Львові, з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, повторно, відкрито викрав особисте майно ОСОБА_4, а саме: шкіряний гаманець, вартістю 50 грн., гроші в сумі 30 грн., а всього майна на загальну суму 80 грн.
Крім того, ОСОБА_1, 10.12.2009 року, близько 18.00 год. в приміщенні молодіжного центру «Боско»по вул. Дорога Кривчицька в м. Львові, повторно, таємно викрав: майно ОСОБА_5, а саме: мобільний телефон марки «Нокіа N-72»вартістю 1649 грн., із сім-картою «Київстар»вартістю 25 грн., сім-карту «Лайф»вартістю 25 грн. та карту пам'яті вартістю 140 грн., всього майна на суму 1839 грн.; майно ОСОБА_6, а саме карту пам'яті вартістю 100 грн., плеєр марки «Санса»вартістю 50 грн., всього на загальну суму 150 грн.; майно ОСОБА_7, а саме: мобільний телефон марки «Соні Еріксон К-750Б», вартістю 400 грн., із сім-картою «Київстар»вартістю 25 грн., всього на загальну суму 425 грн.
Крім того, ОСОБА_1, 18.01.2010 року близько 04.00 год., перебуваючи на перехресті вул. Винниченка-Івасюка в м. Винники, повторно, відкрито викрав майно ОСОБА_8, а саме: жіночу сумку вартістю 120 грн., мобільний телефон марки «Нокія»вартістю 676 грн., із сім- картою вартістю 20 грн., косметичні засоби вартістю 100 грн., всього на загальну суму 916 грн.
Крім того, ОСОБА_1, 14.12.2009 року, близько 16 год. 00 хв. в салоні маршрутного таксі № 34, яке рухалось по вул. Виговського у м. Львові, таємно викрав у ОСОБА_9 мобільний телефон марки „Самсунг М3510”, вартістю 1050 грн.
Крім того, ОСОБА_1, 18.12.2009 року, близько 10 год. 00 хв. в салоні маршрутного таксі № 84, яке рухалось по вул. Городоцькій у м. Львові, таємно викрав у ОСОБА_10 мобільний телефон марки „Нокіа 6288”, вартістю 1800 грн.
Крім того, ОСОБА_1, 25.12.2009 року, близько 08 год. 00 хв. знаходячись в салоні маршрутного таксі № 22, яке рухалось по вул. Кульпарківській у м. Львові, таємно викрав у ОСОБА_11 мобільний телефон марки „Нокіа 5130”, вартістю 1200 гривень та гаманець в якому знаходились гроші в сумі 180 гривень та 200 доларів США, що еквівалентно станом на 25.12.2009 року по курсу Національного банку України 1593,20 грн., всього на загальну суму 2973,20 грн.
Крім того, ОСОБА_1 25.01.2010 року, близько 08 год. 30 хв. в салоні маршрутного таксі № 66, яке рухалось по вул. Городоцькій у м. Львові, таємно викрав у ОСОБА_12 мобільний телефон марки „Нокіа 6303”, вартістю 1500 грн.
Крім того, ОСОБА_1, 09.02.2010 року, близько 01 год. 30 хв. на вул. Виговського у м. Львові, шляхом вільного доступу, зайшов в під'їзд будинку № 31, звідки таємно викрав велосипед марки „МТВ 26М ДНЕІРЕ”, який належить ОСОБА_13, вартістю 1650 грн.
Крім того, ОСОБА_1 01.03.2010 року, близько 04 год. 30 хв. на вул. Яворницького у м. Львові, таємно викрав з автомобіля марки „Фольцваген Гольф”, автобокс, який належить ОСОБА_14 вартістю 3200 грн.
Крім того, ОСОБА_1, 21.02.2010 року, близько 19 год. 30 хв. на вул. Повітряній у м. Львові, недалеко від приміщення церкви «Святого Андрія»відкрито викрав у ОСОБА_15 гроші в сумі 3000 грн.
Крім того, ОСОБА_1, 5.03.2009 року, близько 12.30 год., на вул. Б.Хмельницького 44 у м. Львові, з застосуванням насильства, яке не є небезпечне для життя та здоров'я, відкрито викрав у ОСОБА_16, сумку в якій знаходились газети, листи та гроші в сумі 9588,38 грн. належні ВПЗ - 19 Поштампу-ЦПЗ №1.
Крім того, ОСОБА_1, 31.10.2009 року, близько 12.00 год., в приміщенні гардеробу церкви «Адвентистів сьомого дня», по вул. Багряного, 38 в м. Львові, таємно викрав майно ОСОБА_17, а саме: мобільний телефон марки «Нокія 2310», вартістю 350 грн., у якому знаходилась картка оператора мобільного зв'язку «Білайн», вартістю 25 гривень, на рахунку якої були гроші в сумі 10 гривень, а всього на суму 385 гривень.
Крім того, ОСОБА_1, 31.10.2009 року, близько 12.30 год., в приміщенні церкви «Адвентистів сьомого дня», по вул. Багряного, 38 в м. Львові, таємно викрав ноутбук марки «Асеr», що належить гр. ОСОБА_18, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на суму 3700 гривень.
Крім того, ОСОБА_1, 29.08.2008 року, близько 13 год. 20 хв. на вокзалі ст.Підзамче Львівської залізниці, при посадці в поїзд №6040 сполученням «Львів - Тернопіль», повторно, таємно викрав у ОСОБА_19 мобільний телефон «Нокіа Н-73», із сім-картою, чим заподіяв потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 850 грн.
Крім того, ОСОБА_1, 09.10.2009 року, близько 17 год. 40 хв., в дизельпоїзді сполученням «Львів –Жидачів», таємно викрав у ОСОБА_36 мобільний телефон марки «Соні Еріксон»з сім-картою, чим заподіяв потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 385 гривень.
Крім того, ОСОБА_1, 26.10.2009 року, близько 18.00 год., в електропоїзді №6045 сполученням «Тернопіль -Львів»при під'їзді електропоїзда до вокзалу ст.Львів, повторно, таємно викрав у ОСОБА_20 дві сумки з її особистими речами, чим завдав шкоди на загальну суму 4900 грн.
Крім того, ОСОБА_1, 04.03.2009 року, близько 19.00 год. на пр.Свободи у м. Львові, таємно викрав у ОСОБА_21 мобільний телефон «Айфон», вартістю 5600 грн., сім-карту оператора «Діджус», вартістю 20 грн., на рахунку якої було 10 грн., чим завдав потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 5630 грн.
Крім того, ОСОБА_1, 19.03.2009 року близько 15.00 год., перебуваючи в маршрутному таксі №60, таємно викрав у ОСОБА_22 мобільний телефон марки «Нокія N73», вартістю 1200 грн., сім-карту оператора «Лайф», вартістю 25 грн., на рахунку якої було 15 грн., карту пам’яті вартістю 60 грн., чим завдав потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 1300 грн.
Крім того, ОСОБА_1, 12.01.2010 року близько 09.30 год., перебуваючи в маршрутному таксі №30, на пл. Митній у м. Львові, таємно викрав у ОСОБА_23 мобільний телефон марки «Нокія 10», вартістю 1400 грн., сім-карту оператора «МТС» вартістю 20 грн., на рахунку якої було 5 грн., карту пам’яті вартістю 70 грн. чим завдав потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 1545 грн.
Крім того, ОСОБА_1, 13.01.2010 року, близько 15.00 год., на вул. Січових Стрільців у м. Львові, таємно викрав у ОСОБА_24 мобільний телефон марки «Нокія N79», вартістю 3339 гри., сім-карту оператора «Лайф»вартістю 20 грн., на рахунку якої було 14 грн., чим завдав потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 3373 грн.
Крім того, ОСОБА_1, 27.01.2010 року, близько 09.30 год., в маршрутному таксі №29 на вул. С. Бандери у м. Львові, таємно викрав у ОСОБА_25 мобільний телефон вартістю 4500 грн., в якому містилася сім-карта вартістю 50 грн., чим спричинив потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 4550 грн.
Крім того, ОСОБА_1, 02.02.2010 року, близько 09.30 год., в маршрутному таксі №72, яке рухалося по вул. Городоцькій у м. Львові, таємно викрав у ОСОБА_26 мобільний телефон марки «Нокія 6120», вартістю 1000 грн., з сім- картою вартістю 25 грн., чим потерпілому завдав матеріальної шкоди на суму 1000 грн.
Крім того, ОСОБА_1, 11.02.2010 року, близько 18.10 год., в маршрутному таксі №57 на вул. Городоцькій у м. Львові, таємно викрав у ОСОБА_27 гроші в сумі 985 грн., мобільний телефон марки «Нокія 2630»вартістю 680 грн., сім-карту оператора «Київстар»вартістю 25 грн., чим останній завдав потерпілій матеріальної шкоди на суму 1690 грн.
Крім того, ОСОБА_1, 02.03.2010 року, близько 06.30 год., на вул. Городоцькій, 39 у м. Львові, таємно викрав з автомобіля «Ауді А4»реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_28, два склоочищувачі загальною вартістю 520 грн., решітку переднього бампера вартістю 500 грн., правий та лівий повторювачі поворотів вартістю 120 грн. кожний, чим завдав потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 1260 грн.
Крім того, ОСОБА_1 15.02.2010 року, близько 08.30 год., в церкві Святопокровського жіночого монастиря на вул. Вічева, 2 у м. Львові, з погрозою застосування насильства небезпечного для життя і здоров»я ОСОБА_29, відкрито заволодів грошима в сумі 500 грн. та релігійними атрибутами Святопокровського жіночого монастиря студійського уставу УГКЦ, всього наніс матеріальної шкоди на загальну суму 2000 грн.
В апеляції ОСОБА_1 вказує на те, що на досудовому слідстві на нього чинився фізичний та психічний тиск працівниками міліції. Зазначає, що деякі злочини йому інкримінують помилково, оскільки в матеріалах справи є документ, який підтверджує, що під час їх вчинення він перебував під арештом в іншому місті, відповідно не міг їх вчинити. Крім того, вказує на те, що суддя не дав йому виступити з останнім словом та, не виходячи в нарадчу кімнату, виніс вирок. Вважає, що судом не враховано пом’якшуючі обставини, а саме те, що він вдівець, батько-одинак, стан здоров’я, явку з повинною і те, що він сприяв органам досудового слідства у розкритті злочинів. Із змісту апеляції вбачається, що він просить прийняти правильне рішення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора про необхідність скасування вироку суду та направлення справи на новий судовий розгляд, засудженого ОСОБА_1 на підтримку поданої апеляційної скарги, та який просить пом’якшити призначене судом покарання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до вимог ст.323 КПК України, вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок на розглянутих у судовому засіданні доказах, які оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Суд першої інстанції відповідно до вимог ст.299 КПК України визначив обсяг доказів, що підлягають дослідженню, та порядок їх дослідження, а саме вирішено допитати підсудного, представника цивільного позивача, потерпілих, дослідити протоколи слідчих дій та інші докази по справі.
Як вбачається з протоколів судових засідань від 12.07.2010р., 28.10.2010р., 7.12.2010р. суд допитав підсудного, представника цивільного позивача, потерпілу ОСОБА_16, свідка ОСОБА_30 по епізоду грабежу вчиненого 05.03.2009 року, потерпілого ОСОБА_14 по епізоду крадіжки 01.03.2010 року, потерпілого ОСОБА_13 по епізоду крадіжки 09.02.2010 року, потерпілу ОСОБА_11 по епізоду крадіжки 25.12.2009р., потерпілого ОСОБА_31 та його законного представника ОСОБА_31 по епізоду крадіжки 10.12.2009р., свідка ОСОБА_32 про те, що ОСОБА_1 давав пояснення добровільно і ніякого тиску на нього не чинилось.
По решту 20 епізодів, які поставлені у вину ОСОБА_1, суд доказів не досліджував, а обмежився лише оголошенням матеріалів справи та показань потерпілих, даними на досудовому слідстві. При цьому колегія суддів вважає фактично неможливим оголосити 8 томів справи, виготовити та оголосити вирок в часових межах, в яких це зробив суд першої інстанції, а саме з 11.40 год. до 13.30 год. /а.с.196 зв.-202 зв. Т.2/.
Неприпустимим, на думку колегії суддів, є лише перелічення судом джерел доказів без наведення змісту фактичних даних, на підставі яких встановлюється наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винуватість особи
Також судом належним чином не досліджувались протоколи слідчих дій та інші докази по справі.
У мотивувальній частині вироку судом викладено лише зміст показань потерпілих та свідка, протоколи слідчих дій і відсутній будь-який аналіз та оцінка цих та інших доказів, що зібранні у справі за кожним окремо епізодом обвинувачення.
Крім того суд при викладі фабули обвинувачення по епізодах крадіжки 12.01.2010р., 02.02.2010р., 11.02.2010р., 02.03.2010р. не вірно визначив загальну суму викраденого майна.
Крім того, судом ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині вироку не вирішено питання цивільного позову.
Також суд, в порушення вимог ст.334 КПК України, не мотивував належним чином призначення покарання, а саме суд не розмежував і не зазначив окремо обтяжуючі і пом’якшуючі обставини, не вказав, які саме дані про особу підсудного враховано при призначенні покарання.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи при попередньому розгляді справи судом ОСОБА_1 від захисника відмовився і зазначив, що свої інтереси буде захищати самостійно /а.с.154 Т.2/.
Відповідно до п.8 ППВСУ від 24.10.2003 N 8 «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві відмова від захисника можлива на будь-якій стадії процесу лише за ініціативою підсудного. Вирішуючи питання про прийняття такої відмови, суд має з'ясувати, чи не є вона вимушеною і як у подальшому підсудний здійснюватиме свій захист - самостійно чи за допомогою іншого захисника. Встановивши вимушеність відмови, суд вживає передбачених законом заходів до забезпечення участі захисника у справі.
Дані вимоги судом дотримано не було, суд не досліджував причини відмови від захисника, а в апеляції засуджений покликається на те, що суд не допустив би порушень, якби в нього був адвокат.
Згідно з п.3 ч. 2 ст. 370 КПК істотне порушення чинного законодавства, яке регламентує право на захист, у передбачених законом випадках тягне скасування судових рішень.
Зазначені порушення вимог кримінально-процесуального закону при розгляді кримінальної справи щодо ОСОБА_1 є істотними, вони ставлять під сумнів обґрунтованість висновків суду про наявність у діях ОСОБА_1 складу інкримінованих йому злочинів, тому постановлений щодо нього вирок суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
При новому розгляді справи необхідно всебічно, повно та об'єктивно розглянути всі обставини справи, перевірити наведені в апеляції доводи засудженого у суворій відповідності до вимог кримінального-процесуального закону і постановити законний та обґрунтований вирок.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляцією засудженого ОСОБА_1 задоволити частково.
Вирок Залізничного районного суду м.Львова від 7 грудня 2010 року відносно ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду з попереднього розгляду.
С у д д і:
Леон О.І. Романюк М.Ф. Макойда З.М.