Справа №  11-910/11                                        Головуючий у 1 інстанції: Лойзик М.В.  

                                                                                Доповідач:   Галин  В.  П.  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

23 вересня 2011 року  колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

                   головуючого: Галина В.П.

                   суддів: Макойди З.М., Михалюка В.О.

                   з участю прокурора: Шахрайчук Н.І.

                   захисників: ОСОБА_1 та ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляційною скаргою адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на вирок Старосамбірського районного суду Львівської області від 05 грудня 1996 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком

                                      ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Старий Самбір, жителя с. Стрілки Старосамбірськогго району Львівської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 215 КК України та обрано йому покарання 7 (сім) років позбавлення волі з відбуттям покарання у колоніях-поселеннях для осіб, що вчинили злочин з необережності з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 5 (п»ять) років.

          За вироком суду, 04.12.1992 року біля 19 год. 30 хв. ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп»яніння керував закріпленим  за ним автомобілем М-2137 номер НОМЕР_1 і у с. Стрілки Старосамбірського району Львівської області  і у Порушення Правил дорожнього руху у населеному пункті перевищив швидкість не справився з управлінням, виїхав на праву обочину в напрямку руху, де скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_4, який від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці події. Підсудний ОСОБА_3, порушив пункти 1.1, 1.2, 1.3, 3.6, 11.1, 11.2, 19.2 Правил Дорожнього руху, тобто керував транспортним засобом у стані алкогольного сп»яніння; у населеному пункті рухався зі швидкістю, що перевищувала 60 км/год., при виникненні перешкоди для руху не вжив заходів до зниження швидкості аж до зупинки транспортного засобу.

          На даний вирок   адвокати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати вирок Старосамбірського районного суду, припинити розшук ОСОБА_3, як такого, що місце знаходження його встановлено, а кримінальну справу відносно ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 215 КК України закрити у відповідності до ст. 49 КК України. Вважають, що зазначений вирок є незаконним. В доводах посилаються, що лише 23 вересня 2010 року ОСОБА_3 дізнався від своєї рідної сестри ОСОБА_5, яка 08.09.2010 року направила йому листом вирок, про його засудження 05 грудня 1996 року Старосамбірським судом, про що свідчить повідомлення про одержання листа. До цього часу йому не було відомо про це засудження. Крім цього, Старосамбірський районний суд не володіє даними про обізнаність ОСОБА_3 щодо винесення йому вироку 05.12.1996 року і про свідоме ним ухилення від відбування покарання. Крім цього, зазначають, що розгляд кримінальної справи у суді здійснювався без участі самого ОСОБА_3, що суперечить ч. 1 ст. 262 КПК України.

          Також в апеляції посилаються на ст. 49 КК України ( в редакції 2001 року), згідно якої особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироку законної сили минуло 10 років-у разі вчинення тяжкого злочину.

          Заслухавши доповідача, захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3, які підтримали апеляцію, прокурора, яка не заперечила апеляцію, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до часткового задоволення із наступних підстав.

          Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_3 у вчиненні зазначених у вироку злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами.          

Адвокати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 в апеляційній скарзі не оспорюють доведеність вини ОСОБА_3, проте, вказують на грубі порушення кримінально –процесуального закону при розгляді справи судом першої інстанції.

При апеляційному розгляді даної справи не виявлено порушень кримінально –процесуального закону судом першої інстанції, на які апелянти посилаються в апеляції. Їхні доводи в цій частині є безпідставними.

Відповідно до ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули десять років у разі вчинення тяжкого злочину.

Зі змісту даної статті випливає, що у будь якому випадку особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п"ятнадцять років.

З матеріалів справи вбачається, що злочин ОСОБА_3 вчинив 04.12.1992 року тобто більше п"ятнадцяти років тому. Крім цього, вирок у даній справі постановлений 05.12.1996 року тобто більше десяти років тому.

За таких обставин, відповідно до ст.376 КПК України, вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю, задоволивши в цій частині апеляцію адвокатів.

Керуючись ст.ст.7-1, 11-1, 366, 376, 377 КПК України, колегія суддів

                                         УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 задоволити частково.

Вирок Старосамбірського районного суду Львівської області від 05 грудня 1996 року відносно ОСОБА_3 скасувати, а справу закрити за ст.49 КК України.

                                            СУДДІ:

Галин В.П.                                 Макойда З.М.                      Михалюк В.О.