Справа № 22-ц-1758/11 Головуючий у 1 інстанції: Гірник Т. А.
Доповідач в 2-й інстанції: Бермес І. В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого- Бермеса І.В.
суддів: Шандри М.М., Шумської Н.Л.,
при секретарі: Балюк О.С.,
з участю ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційними скаргами Львівського національного університету ім. Івана Франка та Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Львівської міської ради і Львівської міської ради на рішення Личаківського районного суду м.Львова від 28 січня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Львівської міської ради, третіх осіб Львівського національного університету ім. Івана Франка, Львівського державного інституту фізичної культури, Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин про визнання нечинним пункту ухвали Львівської міської ради, визнання недійсним державного акту на право постійного користування земельною ділянкою,-
встановила:
Оскаржуваним рішенням суду позов задоволено.
Позовні вимоги ОСОБА_5 до Львівської міської ради, третіх осіб Львівського національного університету ім. Івана Франка, Львівського державного інституту фізичної культури, Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин про визнання нечинним пункту ухвали Львівської міської ради, визнання недійсним державного акту на право постійного користування земельною ділянкою задовольнено.
Визнано нечинним пункт 1 Додатку до ухвали Львівської міської ради № 409 від 30 листопада 2006 року «Про користування Львівським національним університетом імені Івана Франка земельними ділянками у місті Львові», згідно з яким передано у користування земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 5,0558 га, у тому числі в межах червоних ліній 0,2241 га без права будівництва, реконструкції та посадки багаторічних насаджень.
Визнано недійсним державний акт серії ЯЯ№ 175855 від 9 грудня 2008 року на право постійного користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 для обслуговування будівель і споруд спортивного комплексу, виданий Львівському національному університету імені Івана Франка.
Дане рішення оскаржили відповідач та треті особи.
В апеляційних скаргах покликаються на те, що судом неповно з’ясовано всі обставини справи, рішення ухвалене при недоведеності обстави справи, що мають істотне значення для справи, які суд помилково вважав встановленими, судом не дотримано норм матеріального та процесуального права.
Рішенням №1054 від 10.08.1954р. визначено, що за будинковолодінням АДРЕСА_1, всі вилучені земельні ділянки вважаються в тимчасовому користуванні за фактичними землекористувачами до їх вилучення.
В останньому абзаці коментованого рішення зазначено: «Доручити міжміському бюро технічної інвентаризації провести реєстрацію документів на право користування земельними ділянками згідно рішення №1054. Відповідно, законними користувачами цього не було зроблено і ними не отримано належні на той час правовстановлюючі документи на спірну земельну ділянку. Отже рішенням № 1054 від 10 серпня 1954р. проводилася лише інвентаризація земель міста Львова.
Неправомірне покликання суду на рішення Личаківського районного суду м.Львова від 21 вересня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ОСОБА_5 про поділ будинку та земельної ділянки.
Даним судовим рішенням встановлюється лише реальний порядок розподілу будинку відповідно до розпорядження Личаківської районної адміністрації м.Львова №1442 від 13.09.2006р., але аж ніяк не порядок користування земельною ділянкою. Порядок розпорядження, надання та передачі земельних ділянок регламентований ст.12 Земельного кодексу України та ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». І лише територіальним громадам делеговано виключне право передавати у користування земельні ділянки.
Для визнання недійсним державного акту, суду першої інстанції необхідно було залучити представника управління земельних ресурсів у місті Львові, а також представника Департаменту містобудування Львівської міської ради для висвітлення своєї позиції щодо правомірності скасування державного акта.
Представником університету заявлялось клопотання в порядку ст.27 ЦПК України про виклик в судове засідання експерта для роз'яснення висновку експертизи № 568 і надати відповіді на питання в порядку ст.189 ЦПК України, оскільки відповіді на всі запитання, які ставилися перед експертизою не були надані. Суд першої інстанції невірно зазначив у своєму рішенні, що жодних заперечень не поступало від учасників процесу з приводу висновку експертизи. Такі заперечення залишилися проігнорованими судом першої інстанції.
Суд зробив помилковий висновок про те, що спір слід вирішувати в порядку ЦПК Украни. Слід закрити провадження по справі, т.я. спір мав вирішуватись в порядку КАС України.
Просять рішення суду скасувати та ухвалити ухвалу, якою закрити провадження по справі.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_9 та ОСОБА_3 на підтримання апеляційних скарг, заперечення ОСОБА_4, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що в липні 2009 року ОСОБА_5 звернувся з позовом, яким просив визнати нечинним пункт 1 Додатку до ухвали Львівської міської ради № 409 від 30 листопада 2006 року «Про користування Львівським національним університетом імені Івана Франка земельними ділянками у місті Львові», згідно з яким передано у користування земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 5,0558 га у тому числі в межах червоних ліній 0, 2241 га без права будівництва, реконструкції та посадки багаторічних насаджень та визнати недійсним від 9 грудня 2008 року державний акт на право постійного користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 для обслуговування будівель і споруд спортивного комплексу.
Просив врахувати, що в порядку ЦПК звертається по причині висловлення позиції судів і визначення юридичної природи спірних правовідносин та закриття провадження по аналогічним вимогам, які мали місце в порядку КАС України. Мотивував тим, що він у встановленому законом порядку набув право власності на 1/3 АДРЕСА_1, яке в подальшому поділено між трьома співвласниками із присвоєнням окремого АДРЕСА_2 і таке право зареєстроване 18.01.2007 року. Згідно рішення виконавчого комітету Львівської міської ради за №1954 від 10.08.1954 року за будинковолодінням № 29 по вул. Черемшини було закріплено земельну ділянку площею 3020, 0 м. кв. В зв»язку з реальним поділом будинку між трьома співваласника рішенням суду 21 вересня 2006 року, одночасно був вирішений спір щодо виділення кожному із трьох співвласників у користування земельної ділянки в рівних частинах по 992, 8 кв. м. за кожним. Однак, ухвалою № 409 від 30.11.2006 року Львівської міської ради згідно з п.1 додатку до ухвали передано ділянку по АДРЕСА_1/ площею 5,0558 га Львівському національному університету ім. їв. Франка ( далі університет) у постійне користування. До такої ділянки включено частину земельної ділянки, що була у користуванні позивача по справі, чим порушено його права. Просив ухвалу в частині зазначеного додатку визнати незаконною, оскільки у встановленому законом порядку вилучення частини земельної ділянки, що перейшла у користування іншої особи - не відбувалось, згода на таке вилучення позивачем, як постійним користувачем не надавалась, межі земельної ділянки, що передавалась універтситету із суміжними землекористувачами, яким у тому числі був він - позивач - не погоджувались. Отже відповідачем порушені вимоги чинного, на час прийняття ухвали законодавства, тому просив визнати недійсним п.1 у додатку до ухвали, який містить перелік земельних ділянок, що передавались університету, оскільки згідно такого його позбавлено права на користування частиною земельної ділянки.
Судом встановлено, що ухвалою Львівської міської ради № 409 від 30 листопада 2006 року «Про користування Львівським національним університетом імені Івана Франка земельними ділянками у місті Львові»передано Львівському національному університету у постійне користування, згідно з додатком до ухвали - 16 земельних ділянок за різними адресами, у тому числі згідно п. 1 додатку земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 5,0558 га, у тому числі в межах червоних ліній 0, 2241 га без права будівництва, реконструкції та посадки багаторічних насаджень.
З матеріалів справи 2- 2671/06 вбачається, що позивач ОСОБА_5 на підставі договорів купівлі-продажу, укладених 16.08. 2005 року, 17.08.2005 року (а.с.5,8 справи за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ОСОБА_5 про поділ будинку та земельної ділянки - далі справа 2- 2671/06) набув право власності на 1/3 частину АДРЕСА_1 Іншими співвланисками по 1/3 кожний стали інші громадяни.
Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 21 вересня 2006 року (справа 2- 2671/06) задоволено позовні вимоги цих громадян - ОСОБА_10 та ОСОБА_8 до ОСОБА_5 .- позивача по даній справі та вирішено питання реального поділу АДРЕСА_1, як між співвласниками по 1/3 його частин. З врахуванням судового рішення Личаківською районною адміністрацією 27.12. 2006 року видано розпорядження за № 2245 «Про розділ АДРЕСА_1 на три окремі з присвоєнням номерів 29, 29А , 29Б»та 29.12.2006 року цим же органом видано розпорядження за № 2346 «Про оформлення права власності на АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_5». 18 січня 2007 року це право власності зареєстроване в ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки.( а.с. 10-17,24).
З долученої до справи виписки та належно завіреної копії рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 1054 від 10 серпня 1954 року встановлено, що за АДРЕСА_1, який на час винесення рішення знаходився у користуванні по 1/2 ідеальної долі громадян ОСОБА_11 та ОСОБА_12, залишено у користуванні присадибну ділянку площею 3020 кв. м, а земельну ділянку площею 1055 кв. м., вилучено та зараховано до міського земельного фонду ( а.с. 56, 68-70 ).
Тому суд зробив висновок, що в 1954 році уповноваженим органом вирішено питання про вилучення частини земельної ділянки і залишення частини земельної ділянки за користувачами будинку по АДРЕСА_1 і іншого рішення стосовно земельної ділянки площею 3020 кв. м., котра залишена за будинковолодінням - не приймалось.
Покликання апелянтів на те, що рішенням № 1054 від 10 серпня 1954р. проводилася лише інвентаризація земель міста Львова і відповідно, законними користувачами цього не було зроблено і ними не отримано належні на той час правовстановлюючі документи на спірну земельну ділянку, не заслуговують на увагу, т.я. не встановлено інших рішень міськради щодо вказаної земельної ділянки площею 3020 кв. м.
Встановлено, що рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 21 вересня 2006 року при розподілі будинку № 29 між трьома співвласниками поділено по 992, 8 кв.м. і земельну ділянку кожному з врахуванням рішення виконавчого комітету від 10 серпня 1954 року ( а.с. 10-13).
Голослівними є покликання апелянтів на те, що даним судовим рішенням встановлюється лише реальний порядок розподілу будинку відповідно до розпорядження Личаківської районної адміністрації м.Львова №1442 від 13.09.2006р., але аж ніяк не порядок користування земельною ділянкою.
Враховуючи зазначені розміри по периметру земельної ділянки, котра перейшла у постійне користування позивача, суд встановив, що саме його права порушено, оскільки частина виділеної ОСОБА_5 земельної ділянки, згідно з п.1 оскаржуваної ухвали передано у користування третій особі - ЛНУ ім. їв. Франка.
При цьому суд прийняв до уваги, що це доведено висновком проведеної за ухвалою суду будівельно-технічної експертизи, висновком якої за № 568 від 14 вересня 2010 року.
Так висновком експертизи, підтверджено, що земельна ділянка, яка надана у постійне користування ЛНУ ім. їв. Франка, згідно з п. 1 Додатку до Ухвали Львівської міської ради № 409 від 30.11.2006 року з видачею Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 175855 частково включає земельну ділянку, яка надана для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1, згідно рішення виконавчого комітету № 1954 від 10 серпня 1954 року та порядок користування якою встановлено рішенням Личаківського районного суду Львова від 21 вересня 2006 року.
Згідно долученої до висновку таблиці № 2, якою відображено факт накладання земельної ділянки, яка надана у постійне користування ЛНУ ім. Франка, встановлено, що імовірно обрахована площа накладання ділянок становить 264, 3 кв м. саме в частині земельної ділянки площею 992,8 кв.м., яка згідно судового рішення 21 вересня 2006 року визначена за користувачем ОСОБА_5
Тому суд вказав, що немає жодних підстав для сумнівів у такому та не виникло жодних заперечень з його приводу у інших учасників процесу.
Не заслуговують на увагу покликання апелянтів на те, що суд першої інстанції невірно зазначив у своєму рішенні, що жодних заперечень не поступало від учасників процесу з приводу висновку експертизи, т.я. клопотання про виклик експерта, яке відхилено судом, не свідчить про невірну оцінку судом висновку експертизи.
Жодних доказів на спростування висновків експертизи апелянтами не представлено.
До того ж в засіданні судової колегії такого клопотання про виклик експерта не заявлялось.
Цим же висновком, експертизи встановлено, що земельна ділянка, котра згідно державного акту на право постійного користування земельною ділянкою по АДРЕСА_3, що передана університету фізичної культури з врахуванням у тому числі долучених до справи документів - не накладається на спірну в жодній мірі, тому права цього учбового закладу не порушуються судовим рішенням (а.с. 73- 78 ).
Суд також вказав, що не може погодитись із позицією представника університету про те, що спорудження на місці будинків надавало право користування земельною ділянкою до будинковолодіння № 29, оскільки це зовсім інше будинковолодіння із закріпленням з 1954 року іншої земельної ділянки. Відсутність такого рішення в матеріалах інвентаризаційної справи по будинку № 29 - не може спростувати висновків суду.
Таким чином, суд вірно зазначив, що відповідачем порушено порядок передачі земель у користування третій особі - Львівському національному університету імені Івана Франка, оскільки мало місце розпорядження частиною земельної ділянки іншого законного користувача - позивача по справі.
Тому суд вірно визнано нечинним пункт 1 Додатку до ухвали Львівської міської ради № 409 від 30 листопада 2006 року «Про користування Львівським національним університетом імені Івана Франка земельними ділянками у місті Львові», згідно з яким передано у користування земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 5,0558 га, у тому числі в межах червоних ліній 0,2241 га без права будівництва, реконструкції та посадки багаторічних насаджень.
Отже, висновки суду в цій частині рішення відповідають обставинам справи, суд правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстав для скасування його рішення немає.
Доводи апелянтів не спростовують висновків суду в цій частині рішення, такі не ґрунтуються на законі та спростовуються вищенаведеним.
Суд також вирішив, що слід визнати в цілому недійсним виписаний на підставі цього рішення державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, як виданий на підставі незаконного рішення.
Однак з цим судова колегія не погоджується, т.я. при цьому порушено порядок вирішення спору в цій частині.
Так апелянти вказують, що для визнання недійсним державного акту, суду першої інстанції необхідно було залучити представника управління земельних ресурсів у місті Львові, а також представника Департаменту містобудування Львівської міської ради для висвітлення своєї позиції щодо правомірності скасування державного акта.
Ці покликання заслуговують на увагу, оскільки з державного акту на право власності на земельну ділянку Львівського національного університету імені Івана Франка вбачається, що такий виданий не тільки міською радою, але з участю земельних ресурсів у місті Львові, а тому участь останнього справі є обов”язковою.
Тільки з участю вказаного управління слід було перевірити чи порушуються права інших землевласників.
Отже без управління земельних ресурсів у місті Львові вирішивши спір неможливо, а апеляційний суд відповідно до норм ЦПК України не вправі притягнути його до участі в справі, тому рішення суду слід скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Крім того суд не обговорив питання щодо участі в справі Львівського національного університету імені Івана Франка в якості відповідача, т.я. його участь в справ в якості третьої особи виключає можливість вирішення питання щодо державного акту на земельну ділянку.
Таким чином рішення суду в цій частині слід скасувати та в позові про визнання недійсним державного акту на право постійного користування земельною ділянкою слід відмовити.
Не заслуговують на увагу покликання апелянтів на те, що спір мав вирішуватись в порядку КАС України, оскільки позивач вказав, що в порядку ЦПК України звертається по причині висловлення позиції судів і визначення юридичної природи спірних правовідносин та закриття провадження по аналогічним вимогам, які мали місце в порядку КАС України.
З представленої в засідання судової колегії копії ухвали Львівського адміністративного суду від 11.11.2010 року вбачається, що позивачу відмовлено у перегляді вказаних попередніх судових рішень, хоча він покликався на роз’яснення містяться в рішенні Конституційного суду України від 1 квітня 2010 року № 10-рп/2010.
У випадку закриття провадження в порядку ЦПК України з тих підстав, що спір мав вирішуватись в порядку КАС України, він був би взагалі позбавлений доступу до правосуддя.
При таких обставинах суд вирішив спір в порядку ЦПК України.
Керуючись ст. 377 ЦК України, ст.ст.12,21,152,155 Земельного Кодексу України, ст.ст. 10, 60, 212, п.1, п.2ч.1ст.307, п.4ч.1ст.309, п.1ч.1, ч.2 ст.314, ст.ст. 316, 317,319 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила :
Апеляційні скарги Львівського національного університету ім. Івана Франка та Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Львівської міської ради і Львівської міської ради задовольнити частково.
Рішення Личаківського районного суду м.Львова від 28 січня 2011 року в частині визнання недійсним державного акту серії ЯЯ№ 175855 від 9 грудня 2008 року на право постійного користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 для обслуговування будівель і споруд спортивного комплексу, виданий Львівському національному університету імені Івана Франка - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
В позові ОСОБА_5 до Львівської міської ради, третіх осіб Львівського національного університету ім. їв. Франка, Львівського Державного інституту фізичної культури, Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин про визнання недійсним державного акту серії ЯЯ№ 175855 від 9 грудня 2008 року на право постійного користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 для обслуговування будівель і споруд спортивного комплексу, виданий Львівському національному університету імені Івана Франка - відмовити.
В решті частині рішення суду залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішення законної сили.
Головуючий :
Судді: