СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
05 червня 2006 року | Справа № 2-11/2625-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Прокопанич Г.К.,
суддів Борисової Ю.В.,
Горошко Н.П.,
за участю представників сторін:
позивача: Джемакулова А. Р. - директор;
відповідача: не з'явився;
третьої особи: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт-Сервіс" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Цикуренко А.С.) від 03.04-14.04.2006 у справі №2-11/2625-2006
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт-Сервіс" (вул. Будівельна, 23, м.Бахчисарай, 98400)
до сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Агрофірма "Крим" (вул. Леніна, 128, с.Віліне, 98433)
третя особа:
Центр оздоровлення та відпочинку Прикордонних військ України "Пансіонат Піщане" (вул. Набережна, 3, с.Піщане, Бахчисарайський район, Автономна Республіка Крим, 98431)
про стягнення 15809,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Цикуренко А.С.) від 03.04-14.04.2006 у справі № 2-11/2625-2006 відмовлено у позові товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт-Сервіс" до сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Агрофірма "Крим" про стягнення 15 809,00 грн.
Не погодившись з постановленим судовим актом, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, позов задовольнити.
Заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.
У судове засідання 05.06.2006 представники відповідача та третьої особи не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.
У зв’язку з відпусткою судді Щепанської О.А. 05.06.2006, за розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Н.М. Шевченко у складі судової колегії була проведена заміна судді Щепанської О.А. на суддю Борисову Ю.В.
За клопотанням представника позивача судочинство здійснювалось російською мовою.
Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
У жовтні 2005 року товариство з обмеженою відповідальністю "Контакт-Сервіс" звернулось до господарського суду з позовом до сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Агрофірма "Крим" про стягнення суми 15 809,00 грн. матеріальної шкоди, заподіяної у результаті несанкціонованого використання відповідачем каналізаційної системи позивача.
Відповідач, заперечуючи проти позову, вважає його безпідставним.
Оскаржуване рішення мотивоване посиланням на загальні підстави відповідальності за заподіяну шкоду.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Правовідносини сторін виникли внаслідок того, що товариство з обмеженою відповідальністю "Контакт-Сервіс" вбачає в діях відповідача несанкціоноване та безкоштовне користування каналізаційною системою, утримуваною позивачем.
Стаття 1166 Цивільного кодексу України визначає загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Вищенаведена норма встановлює деліктну відповідальність, тоді як стаття 1212 Цивільного кодексу України регулює загальні положення про зобов’язання у зв’язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.
Отже, стаття 1212 Цивільного кодексу України передбачає відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. За загальним правилом, відшкодування шкоди за статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачає вину особи, якою ця шкода заподіяна, тоді як за статтею 1212 Цивільного кодексу України наявність вини в поведінці особи, що безпідставно збагатіла, не вимагається.
У відповідності зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Для задоволення позовних вимог на підставі статті 1166 Цивільного кодексу України необхідна наявність складу правопорушення у діях відповідача, а саме:
а) наявність шкоди;
б) протиправна поведінка заподіювача шкоди;
в) причинний зв’язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача;
г) вина.
Оскільки надані позивачем докази не підтверджують ані наявності необхідної сукупності складових елементів для застосування до відповідача деліктної відповідальності, ані безпідставного збагачення сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Агрофірма "Крим" за рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт-Сервіс", рішення суду першої інстанції про відмову у позові є законним, обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.
Клопотання позивача про витребування додаткових доказів не підлягає задоволенню, оскільки можливість встановлення зв’язку між результатами внутрішньогосподарської діяльності відповідача і спричиненням шкоди позивачу за допомогою зазначених доказів сумнівна. Також правильно судом першої інстанції відхилено клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості третьої особи власника очисних споруд - Інститут винограду і вина „Магарач”, оскільки правовідносини сторін у справі не зачіпають законних прав та інтересів власника майна.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт-Сервіс" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.04-14.04.2006 у справі № 2-11/2625-2006 залишити без змін.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Судді Ю.В. Борисова
Н.П. Горошко