СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
05 червня 2006 року | Справа № 2-16/2967-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Прокопанич Г.К.,
суддів Горошко Н.П.,
Борисової Ю.В.,
за участю представників сторін:
позивача: Мартьянова О. В., довіреність б/н від 05.12.05; Сельського Г.А. - директор;
відповідача: Сіроткіної О. М., довіреність № 003-Д від 03.01.06;
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Крименерго" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Омельченко В.А.) від 20.02-23.03.2006 у справі №2-16/2967-2006
за позовом приватного багатопрофільного малого підприємства "ДЮН" (вул. Промислова, 13-а, м.Джанкой, 96100)
до відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (вул. Київська, 74/6, м.Сімферополь, 95034)
в особі Джанкойського району електричних мереж (вул. Леніна, 13, м. Джанкой, 96100)
про визнання недійсним актів та спонукання до виконання певних дій
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Омельченко В.А.) від 20.02-23.03.2006 у справі № 2-16/2967-2006 частково задоволено позов приватного багатопрофільного малого підприємства "ДЮН" до відкритого акціонерного товариства "Крименерго" в особі Джанкойського району електричних мереж про визнання недійсними актів та спонукання до виконання певних дій. З відкритого акціонерного товариства "Крименерго" особі Джанкойського району електричних мереж на користь приватного багатопрофільного малого підприємства "ДЮН" стягнуті збитки в сумі 40 614,73 грн. У частині визнання недійсними актів Джанкойського району електричних мереж відкритого акціонерного товариства "Крименерго" № 5886, № 5887, № 5890 провадження у справі припинено.
Не погодившись з постановленим судовим актом, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення у частині стягнення збитків в сумі 40614,73 грн. скасувати, у позові відмовити.
Заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач вважає рішення таким, що відповідає вимогам закону і матеріалам справи.
У зв’язку з відпусткою судді Щепанської О.А. 05.06.2006, за розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Н.М. Шевченко у складі судової колегії була проведена заміна судді Щепанської О.А. на суддю Борисову Ю.В.
За клопотанням представників сторін судочинство здійснювалось російською мовою.
Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
У листопаді 2005 року приватне багатопрофільне мале підприємство "ДЮН" звернулось до господарського суду з позовом до відкритого акціонерного товариства "Крименерго" в особі Джанкойського району електричних мереж, просило визнати недійсними та скасувати акти Джанкойського району електричних мереж відкритого акціонерного товариства "Крименерго" № 5886, № 5887, № 5890, зобов’язати відповідача списати з особового рахунку позивача безпідставно нараховану заборгованість у розмірі 40 614,73 грн., вважаючи неправомірними дії позивача по складенню зазначених актів та нарахуванню відповідних санкцій у сумі 40 614,73 грн.
Змінивши предмет позову, приватне багатопрофільне мале підприємство "ДЮН" просило визнати недійсними акти Джанкойського району електричних мереж відкритого акціонерного товариства "Крименерго" № 5886, № 5887, № 5890, стягнути з відповідача спричинені неправомірними діями збитки, привласнені без достатніх підстав у розмірі 40 614,73 грн.
Заперечуючи проти позову, відповідач вважає його безпідставним.
Оскаржуване рішення мотивоване посиланням на норми спеціального законодавства, а саме Правила користування електричною енергією, затверджені Постановою НКРЕ від 31.07.1996 за № 28.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Правовідносини сторін виникли з договору № 150/067 від 29.12.2004 на постачання електроенергії, тому спір підлягає врегулюванню на підставі норм діючих Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також норм спеціального законодавства, яким є Закон України „Про електроенергетику”, Правила користування електричною енергією.
Умовами договору, укладеному між сторонами, встановлено, що відповідач (постачальник) постачає електроенергію позивачу (споживачу), а позивач сплачує відповідачу її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до нього.
З матеріалів справи вбачається, що 27.09.2005 представниками Джанкойського району електричних мереж відкритого акціонерного товариства "Крименерго" на об’єктах приватного багатопрофільного малого підприємства "ДЮН", розташованих у місті Джанкой за адресами: вул. Московська, 188, Луначарського, 67-Б, вул. Октябрьська, 192 були складені акти №№ 5886, 5887, 5890 про порушення Правил користування електричною енергією.
Відповідачем проведено розрахунок обсягу та вартості недооблікованої електричної енергії згідно з Методикою обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої унаслідок порушення споживачем - юридичною особою Правил користування електричною енергією.
У відповідності з вимогами зазначених Правил були виписані рахунки для сплати сум по недооблікованій електроенергії та 17.10.2005 видані представнику приватного багатопрофільного малого підприємства "ДЮН". Приватним багатопрофільним малим підприємством "ДЮН" у добровільному порядку була проведена оплата на суму 40 614,73 грн.
Посилаючись на статтю 12 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції припинив провадження у справі у частині визнання недійсними актів.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в пункті 1 постанови від 29.12.1976 № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України.
На думку колегії, оскаржуване рішення зазначеним вимогам не відповідає з наступних підстав.
Правила щодо юрисдикції господарських судів встановлені статтею 12 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, крім: спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів; справи про банкрутство. Справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції. Таким чином, як випливає з приписів даної правової норми, господарським судам підвідомчі справи у спорах, крім тих, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України. Враховуючи, що спір між позивачем та відповідачем за первісним позовом виник з правовідносин щодо енергопостачання, то даний спір підвідомчий господарським судам України.
За таких обставин, припинивши провадження у справі за первісним позовом, господарський суд порушив статтю 124 Конституції України та частину 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Захист прав суб'єктів господарювання та споживачів визначений статтею 20 Господарського кодексу України, згідно частиною 2 якої кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Таким чином, як випливає з приписів даної правової норми, права і законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів. Отже у даній правовій нормі йдеться про акти юридичні, волевиявлення в яких формально обов'язкові до виконання.
Оскільки акти, які позивач просить визнати недійсними, не встановлюють безспірного обов’язку приватного багатопрофільного малого підприємства "ДЮН" сплатити нараховані у зв’язку з виявленими порушеннями суми, тобто, не є волевиявленням, обов’язковим до виконання позивачем, то спосіб захисту у цій частині позову, обраний позивачем, є таким, що задоволенню не підлягає, оскільки не передбачений чинним законодавством України.
З огляду на вищенаведене висновок суду першої інстанції про припинення провадження у справі у частині визнання недійсними актів Джанкойського району електричних мереж відкритого акціонерного товариства "Крименерго" № 5886, № 5887, № 5890 постановлений з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з прийняттям рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Також хибним є висновок суду про стягнення з відповідача на користь приватного багатопрофільного малого підприємства "ДЮН" суми 40 614,73 грн., кваліфікованої позивачем та судом як збитки з посиланням на статті 1166, 1212 Цивільного кодексу України.
Стаття 1166 Цивільного кодексу України визначає загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Вищенаведена норма встановлює деліктну відповідальність, тоді як стаття 1212 Цивільного кодексу України регулює загальні положення про зобов’язання у зв’язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.
Отже, стаття 1212 Цивільного кодексу України передбачає відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи, однак судом, як було зазначено вище, стягнуті саме збитки. За загальним правилом, відшкодування шкоди за статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачає вину особи, якою ця шкода заподіяна, тоді як за статтею 1212 Цивільного кодексу України наявність вини в поведінці особи, що безпідставно збагатіла, не вимагається.
Матеріали справи свідчать, що спірна сума 40 614,73 грн. була добровільно перерахована позивачем за пропозицією відповідача, висловленою у певній формі.
За таких обставин рішення суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь приватного багатопрофільного малого підприємства "ДЮН" збитків у сумі 40 614, 73 грн. з посиланням одночасно на статті 1166, 1212 Цивільного кодексу України прийняте з порушенням норм матеріального права, підлягає скасуванню з відмовою у зазначеній частині позовних вимог.
Керуючись статтями 101, 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Крименерго" в особі Джанкойського району електричних мереж задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.02-23.03.2006 у справі № 2-16/2967-2006 скасувати.
3. У позові приватного багатопрофільного малого підприємства "ДЮН" до відкритого акціонерного товариства "Крименерго" в особі Джанкойського району електричних мереж про визнання недійсними актів та стягнення збитків в сумі 40 614,73 грн. відмовити.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Судді Н.П. Горошко
Ю.В. Борисова