РІШЕННЯ

Іменем України

м. Носівка                                                                                      02 лютого 2007 р.

Носівський районний суд Чернігівської області у складі: головуючого - судді Киреєва О.В. при секретарі Проскурні О.І.

з  участю  прокурора - помічника прокурора Носівського району Чернігівської області Супруна Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2до ОСОБА_3про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним та визнання права власності на спадкове майно,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2, мотивуючи його тим, що з 26 січня 1991 року вона (ОСОБА_1) перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4.ІНФОРМАЦІЯ_1в них народилась дочка ОСОБА_2. В 1990 р. ОСОБА_5призначив своїм спадкоємцем сина ОСОБА_4.ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4помер. ІНФОРМАЦІЯ_4. помер ОСОБА_5. 26 квітня 2002 р. в інтересах дочки до Носівської державної нотаріальної контори було подано заяву про прийняття спадщини. Було заведено спадкову справу за № 213ОСОБА_3, який є другим сином спадкодавця, подав заяву про прийняття спадщини лише 20 листопада 2003 р. Державний нотаріус Гринь Л.А. завела по одному й тому ж померлому другу спадкову справу за № 572, а 04 грудня 2003 року видала відповідачу свідоцтво про право на спадщину за № 2149 на все домоволодіння з відповідною земельною ділянкою, земельну частку(пай), грошовий вклад у відділенні Ощадного банку. ОСОБА_1 просила визнати свідоцтво про право на спадщину недійсним, визнати за її дочкою право власності на все спадкове майно.

В судовому засіданні представник позивача уточнила вимоги, просила визнати свідоцтво про право на спадщину недійсним, визнати за її дочкою право власності на все спадкове майно, просила стягнути з відповідача частину орендної плати, яку отримав відповідач з моменту незаконного переоформлення права власності на земельну частку.

ОСОБА_3. визнав позовні вимоги частково, пояснив, що він оформив на своє ім'я документи на спадкове майно через те, що це відмовлялася робити ОСОБА_1 Батьківський будинок розвалювався, потребував постійного догляду, поточного ремонту. Присадибна земельна ділянка не оброблялася. Орендну плату за земельний пай можна було отримати при наявності Державного акту на право власності. Після консультації адвоката він (відповідач) звернувся до державного нотаріуса, оформив необхідні документи на домоволодіння та земельний пай. Він не мав на меті збагатитися. При бажанні він міг продати батьківський будинок, але свідомо цього не зробив.

Суд, вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, вивчивши письмові докази, вважає необхідним позов задовольнити з наступних підстав.

Свідоцтво про право власності на спадщину № 2149 від 04 грудня 2003 p., видане Носівською державною нотаріальною конторою на ім'я ОСОБА_3необхідно визнати недійсним, оскільки воно видане з порушенням діючого законодавства.

Відповідно п. 231 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України на одного померлого заводиться одна спадкова справа.

В судовому засіданні встановлено, що державний нотаріус Гринь Л.А. завела дві спадкові справи по одному й тому ж померлому, що підтверджується матеріалами спадкової справи № 213, яка заведена за заявою ОСОБА_2від 26 квітня 2002 р. вхідний номер 250, та матеріалами спадкової справи № 572, яка заведена за заявою ОСОБА_3від 20 листопада 2003 р. (а.с. 20-31).

Свідоцтво про право на спадщину на ім'я ОСОБА_3 також підлягає визнанню недійсним з тих підстав, що воно містить виправлення, які внесені з порушенням вимог Інструкції.

Нотаріус внесла до свідоцтва виправлення, які стосуються лише домоволодіння, і не відносяться до іншого спадкового майна.

В судовому засіданні встановлено, що копія свідоцтва, яка зберігається в спадковій справі, взагалі не містить виправлень, які оговорені нотаріусом у свідоцтві, яке видано ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва, яке надав суду відповідач (а.с. 34).

В судовому засіданні встановлено, що 14 липня 1990 року ОСОБА_5склав заповіт на ім'я свого сина ОСОБА_4, що підтверджується копією заповіту (а.с. 9).

ОСОБА_4помер ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.22).

ОСОБА_5помер ІНФОРМАЦІЯ_4оку, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 25).

Відповідно до ст. 529 ЦК України внуки та правнуки спадкодавця являються спадкоємцями по закону, якщо до часу відкриття спадщини нема в живих того з їх батьків, який був би спадкоємцем; вони спадкують порівну в тій долі, яка належала б при спадкуванні їх померлому батьку.

Таким чином, при вирішенні даного спору необхідно брати до уваги не заповіт, а вимоги ст. 529 ЦК України (в редакції 1963 p.), які діяли на момент виникнення спору. ОСОБА_4. не набув прав та обов'язків спадкоємця, оскільки помер до того, як відкрилася спадщина.

Відповідно до ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 р.) ОСОБА_2прийняла спадщину, оскільки в її інтересах у встановлені терміни було подано заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1266 ЦК України внуки спадкодавця спадкують ту частку спадщин, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Отже, добуті та досліджені судом докази в їх сукупності дають підстави для визнання ОСОБА_2та ОСОБА_3такими, що мають право на Vi частину спадщину після смерті ОСОБА_5.

Вимога позивача про стягнення орендної плати підлягає залишенню без розгляду, оскільки позивач не сплатила державне мито, не подала будь-яких доказів на обгрунтування вимоги.

З відповідача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 213, 215 ЦПК України, ст. 529, 549 ЦК України (в редакції 1963 р.), ст. 1266 ЦК України,  суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1в інтересах ОСОБА_2задовольнити частково.

Визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину № 2149 від 04 грудня 2003 року, яке видане Носівською державною нотаріальною конторою на ім'я ОСОБА_3.

Анулювати Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧН № 100972, який видано ОСОБА_3на підставі розпорядження № 436 Носівської районної державної адміністрації від 15 грудня 2003 р. Визнати за ОСОБА_2право власності на:

½  частину АДРЕСА_1

х/г частину земельної частки (паю) члена КСП ім. Щорса, належного померлому ОСОБА_5на підставі сертифіката ЧН № 0104336 на право на земельну частку (пай), виданого Носівською районною державною адміністрацією 22 жовтня 1996 року на підставі рішення № 155 від 01 липня 1996 p., зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів за № 338;

¼  частину грошового вкладу з відсотками та компенсаційними виплатами по них, що зберігається в Носівському ВОБ № 3261/019 на рахунках № НОМЕР_1, НОМЕР_2належних померлому ОСОБА_5на підставі ощадних книжок, виданих вказаним ощадним банком.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2судові витрати в сумі 19,25 грн.

Залишити без розгляду вимогу позивачки до ОСОБА_3про відшкодування частини орендної плати.

На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційна скарга - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження .