25.08.2011                                          Справа № 1-3/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

   23 серпня 2011 р. Ірпінський міський суд Київської області в складі:

       головуючого                                          Кафтанова В.В.,

       при секретарях                                  Черняк Н.А., Змаженко Н.Ю.,    

       з участю прокурорів                           Кучер І.В., Галущенка О.В.,      

       адвоката                                             ОСОБА_1,

       захисника                                            ОСОБА_2,

       розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області кримінальну справу про обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, із середньою - спеціальною освітою, розлученого, не військовозобов’язаного, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 не судимого;  

         у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст. 115 КК України, -

                                                          в с т а н о в и в:

         22.05.2008 р. приблизно о 20.30 год. (точний час слідством не встановлено),  ОСОБА_3 знаходячись на веранді будинку АДРЕСА_2, і який належить його колишній дружині ОСОБА_4, разом із останньою, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, який мав в подальшому проживати у вказаному будинку як квартирант, вживав спиртні напої. Сп’янівши, ОСОБА_3 пішов спати  до  однієї з житлових кімнат, а  ОСОБА_4,  ОСОБА_5 та ОСОБА_6 далі продовжували вживати спиртні напої.

         23.05.2008 р., прокинувшись близько 03.00 години, ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, пішов до спальної кімнати даного будинку. Там на ліжку він виявив свою колишню дружину ОСОБА_4 та ОСОБА_6, які вступили у статеві зносини. На ґрунті ревнощів  та  раптово виниклого  неприязного відношення  до  ОСОБА_6 у ОСОБА_3 виник злочинний умисел направлений на заподіяння смерті ОСОБА_6 Для реалізації свого злочинного наміру, ОСОБА_3 вийшов до веранди будинку, де на столі взяв кухонний ніж, повернувся до кімнати та підійшов до ліжка на якому знаходились  ОСОБА_4 та ОСОБА_6 При цьому, ОСОБА_6 лежав зверху на ОСОБА_4 і був повернутий до ОСОБА_3 лівою стороною тулуба. ОСОБА_3, усвідомлюючи характер свого діяння та бажаючи смерті ОСОБА_6, наніс останньому один удар ножем в життєво важливу частину тіла - лівий бік тулуба. При цьому, заподіяв ОСОБА_6 тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя на час заподіяння. Однак свій злочинний намір, направлений на заподіяння смерті ОСОБА_6, ОСОБА_3 до кінця не довів, з причин, що не залежали від його волі. Так, ОСОБА_6 після нанесеного йому удару ножем, з метою позбавити ОСОБА_3 можливості продовжити наносити удари ножем, піднявся з ліжка, взяв в кімнаті стілець та почав бити ним ОСОБА_3 по голові.

       У судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину визнав частково, а саме в тому, що наніс удар ножем потерпілому, однак умислу на вбивство  у нього не було та показав,  що ОСОБА_4 є його колишньою дружиною, з якою він проживав з 2000 р., однак шлюб вони розірвали фіктивно, і спільне проживання не припиняли. 22.05.2008 року він по телефону домовився з ОСОБА_4 про зустріч, і близько 15.00 год. приїхав у  смт. Гостомель. Там він побачив ОСОБА_4, яка разом із їх сусідом ОСОБА_7 розпивала вино. Він придбав ще пляшку вина та приєднався до них. Під вечір він з ОСОБА_4 пішли до свого будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2. ОСОБА_7 пішов додому раніше. Коли вони були вже дома, до них прийшли їхній квартирант і потерпілий по справі ОСОБА_6, який тоді був йому незнайомий та принесли з собою ще пляшку горілки. Вчотирьох вони почали розпивати спиртне. Підсудний був втомлений, а тому близько 21.00 години пішов дивитись телевізор, а  ОСОБА_4, ОСОБА_6 та квартирант продовжували розпивати горілку. Він заснув та близько 03.00 ночі прокинувся. Оскільки ОСОБА_4 не було поряд, то вирішив подивитись де вона. В іншій кімнаті горіло світло, тому він відкрив двері та заглянув туди. Побачивши свою дружину в ліжку, а зверху ОСОБА_6, які вступили у статеві відносини він, знаходячись у шоковому стані вийшов на веранду. Там побачив ніж і вирішив налякати потерпілого. Він взяв ніж, повернувся в кімнату до дружини і ОСОБА_6 та побачивши, що потерпілий та ОСОБА_4 продовжують займатися сексом не звертаючи на нього уваги, вдарив потерпілого один раз ножем у лівий бік, так, як його (підсудного) охопила злоба. Після удару він отямився та  викинув  ніж на підлогу, так, як вбивати він не хотів. Коли підсудний повернувся до потерпілого спиною та почав виходити з кімнати, то потерпілий схопив стілець та почав наносити йому  (ОСОБА_3.) удари по голові до тих пір, поки він не втратив свідомість. Скільки йому було нанесено ударів не пам’ятає, так, як втратив свідомість. Вказує, що потерпілого він не вдарив, а лише уколов ножем несильно, проколовши шкіру потерпілого. Однак він розуміє яку небезпеку несе ніж здоров’ю людини, хоча не усвідомлював, що може завдати ножем тяжкі тілесні ушкодження. Також вказав, що потерпілий його провокував тим, що не звертав увагу на нього. Підсудний думав, що ОСОБА_4 та ОСОБА_6 побачивши ніж втечуть, але вони не звернули на нього увагу.  Однак,  точно сказати чи бачили його потерпілий  та  ОСОБА_4 коли він увійшов до кімнати не може.  

       Заявлений  цивільний позов визнав частково, а саме: в частині завданої  матеріальний шкоди визнав повністю, в частині завданої моральної шкоди повністю не визнав. Кається у вчиненому та просить не позбавляти його волі.

       Окрім часткового визнання своєї вини самим підсудним його вина у вчиненні вказаного злочину підтверджується:

         - показами потерпілого ОСОБА_6, який у судовому засіданні показав, що  він вирішив зняти  житло в смт. Гостомель, і 22.05.2008 р.  знаходячись в смт. Гостомель біля зупинки розглядав оголошення.  До нього підійшла ОСОБА_4 та запитала, що він шукає. Потерпілий сказав, що шукає житло, і ОСОБА_4 запропонувала йому зняти кімнату у неї.  Вони разом пішли по АДРЕСА_2, разом з ними йшов ОСОБА_3, який знаходився в стані сильного алкогольного сп’яніння. На запитання потерпілого, «хто це такий?», ОСОБА_4 відповіла, що це її колишній чоловік з яким вона розлучилася. Так, як підсудний був дуже п’яний та навіть не міг сісти у автобус, то   ОСОБА_4 забрала його до себе додому. По дорозі  вони придбали ще пляшку горілки. Прийшовши до будинку ОСОБА_4, вони сіли почали вечеряти розпиваючи при цьому горілку, підсудний випив  трошки горілки та пішов спати. Потім  потерпілий попросив показати кімнату, де мав проживати. Вони з ОСОБА_8 зайшли у кімнату. ОСОБА_4 застелила ліжко та запропонувала ночувати з нею. На запитання ОСОБА_6 про те, що її колишній чоловік знаходиться вдома вона розповіла йому, що з підсудним вона розлучена,    вони не живуть разом, не перебувають у шлюбних відносинах.  Вони лягли у ліжко та почали займатися сексом. В кімнаті горів  нічний ліхтарик. Потім він помітив, що у кімнату до них зайшов підсудний, подивився та вийшов. Коли ж підсудний зайшов вдруге, він почав підводитись, і в цей момент відчув різкий біль у лівому боці та зрозумів, що підсудний вдарив його ножем. ОСОБА_6 швидко підвівся, схопив стілець та один чи два рази вдарив ним підсудного по голові, так, як той знову наближався до нього. Після удару стільцем, ніж у ОСОБА_3 випав із рук. Потерпілий почав битися з підсудним. Потім ОСОБА_6 вийшов в коридор, впав, і  втратив свідомість. До свідомості прийшов вже в лікарні. В момент удару підсудний знаходився обличчям до нього та тримав у руках ніж.  Ніж у підсудного ОСОБА_6 побачив після того, як відштовхнув його від себе. Потерпілий вважає, що розмах руки підсудного для нанесення удару ножем складав близько 50 см. Також вважає, що удар був сильний, так, як в нього була пошкоджена діафрагма легенів та селезінка. Ніяких погроз підсудний після того, як зайшов до кімнати  не висловлював.    

      Вважає, що підсудний вдарив його ножем на ґрунті ревнощів. Просив стягнути з підсудного на його користь завдану матеріальну шкоду в сумі 655 грн. 82 коп. та завдану моральну шкоду в сумі 50 000 грн. Матеріальна шкода підтверджується квитанціями, а моральна полягає у тому, що він втратив орган (селезінку), а тому не може працювати як раніше та утримувати свою  родину на належному рівні. Також, просив не призначати підсудному максимальну міру покарання;

       - показами  свідка ОСОБА_5, який у судовому засіданні показав, що  він  в травні 2008 р. знімав кімнату  у ОСОБА_4 в АДРЕСА_2. В цьому  ж місяці, точної дати він не пам’ятає, в вечорі додому прийшла ОСОБА_4 з  ОСОБА_6 та підсудний. Вони всі разом сіли вечеряти, та під час вечері випили по 50 гр. горілки, після чого свідок  пішов спати,  а  ОСОБА_4,  ОСОБА_6 та ОСОБА_3 залишились. Близько 03.00 год. ОСОБА_5 почув шум, вибіг із кімнати і побачив кров та підрізаного потерпілого. Зі слів ОСОБА_4, яка кричала «зарізали», свідок дізнався, що потерпілого підрізав ОСОБА_3 Причина конфлікту між потерпілим та підсудним свідку не відома. У підсудного він бачив декілька синців та кров на голові. Також, свідок вказав, що за той час, що він знімав у ОСОБА_4 кімнату (близько півтора місяці), він  бачив ОСОБА_3 у будинку  ОСОБА_4 близько 2 разів. Зі слів  ОСОБА_4 ОСОБА_5 відомо, що вона перебувала у шлюбних відносинах з підсудним до того, як свідок почав знімати у неї кімнату;

       - показами експерта ОСОБА_9, яка у судовому засіданні показала, що згідно наданої документації у потерпілого мало місце проникаюче колото-різане поранення грудної клітки зліва в11 міжребер'ї посередньо-паховій  лінії зліва, раневий канал сполучався з лівою плевральною та черевною   порожниною, по його ходу було ушкоджено діафрагму і селезінку. Поранення   супроводжувалося          внутрішньо –черевною кровотечею об'ємом близько 1 літра. Враховуючи розмір рани на шкірі довжиною близько 2,5 см. та наявність раневого каналу, глибина якого хірургом не зазначена  (але маються дані, що поранення селезінки було наскрізним), вважає, що    зазначене проникаюче поранення могло утворитися внаслідок дії колючо-ріжучого предмета, можливо   клинка ножа, який діяв  у напрямку згори донизу і зліва направо по відношенню до передньої поверхні тіла потерпілого. Такого характеру проникаючі поранення грудної клітки і живота відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя на час їх заподіяння, тому що без своєчасного надання кваліфікованої медичної допомоги вони призводять до настання смерті. Щодо того, з якою силою був нанесений удар потерпілому експерт вказала, що колото-різане ушкодження, яке спричинене із значною силою, наприклад поранення задньої поверхні грудної клітини з ушкодженням лопатки, але не проникаюче, відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я чи без нього. Якщо різана рана шиї з пораненням сонної артерії, або ушкодження аналогічне такому, що малося у потерпілого, то таке ушкодження потребує відносно невеликого зусилля, але є небезпечним для життя і за цим критерієм відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень. Тобто питання про силу з якою було заподіяне колото-різане поранення є другорядним в практиці судових експертів.  Виходячи з відносних критеріїв, для заподіяння не проникаючого колото-різаного поранення м’яких тканин потрібні невеликі зусилля. Для заподіяння проникаючого поранення грудної чи черевної частини з ушкодженням внутрішніх органів, потрібні більші за величиною зусилля. Більша сила потрібна для заподіяння колото-різаного поранення через товстий шар одягу, або якщо по ходу раневого каналу пошкоджені кістки. Фізичну величину кг/см2 судові експерти не визначають і не враховують в своїй практиці. Великого зусилля, для заподіяння ушкодження, яке малося у потерпілого, не було потрібно. Отже, сила нанесення удару травмуючим колючо-ріжучим предметом не є визначальним для визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.

       Виникнення тілесних ушкоджень у підсудного та потерпілого за обставин зазначених обома сторонами в протоколі відтворення обстановки та обставин події, внаслідок нанесення ударів дерев’яним предметом (стільцем) не виключається. Покази обох осіб можуть відповідати дійсності. Ушкодження на голові та передпліччі підсудного могли виникнути при нанесенні ударів стільцем при вказаному розташуванні обох сторін. Ушкодження тім’яної частини голови підсудного могли утворитися при нанесенні потерпілим удару стільцем по голові підсудного, за умови, що підсудний та потерпілий стояли обличчям один до одного;      

       - показами свідка ОСОБА_4, яка у судовому засіданні показала, що в травні 2008 року (точного числа не пам’ятає) вона разом зі знайомим на ім’я ОСОБА_5  знаходилась біля кафе «Клавдія»у смт. Гостомель. Їй на мобільний телефон зателефонував колишній чоловік ОСОБА_3 та повідомив, що він приїде з м. Києва до неї. Через  деякий час він приїхав та вони стали пити горілку (випили більше 2 л.). Пили горілку свідок, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та потерпілий ОСОБА_6, який попросив ОСОБА_4 взяти його на квартиру. Після цього, вони всі разом пішли до ОСОБА_4, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2, де продовжували пити горілку. Незабаром ОСОБА_5 пішов спати, а вони втрьох продовжили пити. Потім пішов спати ОСОБА_3, а потерпілий попросив, щоб свідок показала йому його кімнату. Коли ОСОБА_4 показувала кімнату, то ОСОБА_6 почав чіплятися до неї, після чого вони втупили в статевий зв'язок. В цей час до кімнати зайшов ОСОБА_3 Коли він зайшов до кімнати вдруге,  ОСОБА_4 лежала в ліжку, а її голова була повернута до стіни вліво, тому, як він зайшов вона не бачила, а лише почула, як відчинилися двері. Потім вона почула, як потерпілий піднявся та почав бити підсудного стільцем по голові, коли той вже виходив з кімнати, розбивши при цьому стілець. Ніж в руках підсудного свідок не бачила, вона зрозуміла, що потерпілий отримав ножове поранення тільки тоді, коли він вийшов на веранду. Вказала, що точно всіх обставин справи не пам’ятає, так, як у неї був шок.  

       Також вказала, що на момент вчинення злочину вона офіційно була розлучена з ОСОБА_3, так, як їм потрібно було продати земельну ділянку, але продовжувала проживати з ним у її будинку за адресою: АДРЕСА_2, разом мешкали, вели спільне господарство. Крім того показала, що раніше підсудний заставав її під час того, як вона зраджувала йому з іншими чоловіками, але відносився до цього нормально. Він на це не реагував, не кричав, просто мовчи виходив. Він все тримав в собі і нічого свідку не виказував;     

       - оголошеними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_7, згідно яких 22.05.2008 року близько 14.00 год., а саме в той час, коли він знаходився біля кафе «Клавдія»разом із сусідкою ОСОБА_4, останній на мобільний телефон зателефонував її бувший чоловік ОСОБА_3, який сказав, що зараз в м. Києві, і що буде їхати в смт. Гостомель, нащо ОСОБА_4 сказала, щоб той їхав. Приблизно через півгодини, коли він із ОСОБА_4 знаходились  біля кафе «Клавдія», до них підійшов ОСОБА_3, який був на той час вже випивши. Підійшовши до них ОСОБА_3 купив пляшку вина, яку вони всі разом стали пити. Протягом декількох годин вони втрьох знаходились біля кафе «Клавдія», де розмовляли та пили вино, а пізніше він залишивши ОСОБА_3 та ОСОБА_4 біля кафе пішов до себе додому. Близько 22-ої год. 30 хв. він  зайшов в будинок ОСОБА_4, де на веранді будинку побачив ОСОБА_4 та незнайомого йому на той час ОСОБА_6, які сиділи і про щось розмовляли. Від ОСОБА_4 йому стало відомо, що ОСОБА_6 остання взяла на квартиру. Також, від ОСОБА_4 йому стало відомо, що ОСОБА_3, оскільки сп'янів, додому не поїхав і спав в кімнаті будинку ОСОБА_4 Після цього він пішов до магазину і купив дві пляшки слабоалкогольного напою «Шейху» та пляшку пива, і повернувшись додому до ОСОБА_4 стали випивати принесені ним напої, і пили вони все це втрьох,  а  саме  він,  ОСОБА_4 та ОСОБА_6 ОСОБА_3 з ними не було, оскільки останній іще спав. Близько 2-ої години ночі ОСОБА_6 попросив ОСОБА_4 показати останньому кімнату в якій буде спати, і після того, як ОСОБА_4 разом із ОСОБА_6 пішли до однієї з кімнат, він відразу пішов до себе додому. Вранці близько 7-ої год. він прокинувшись і вийшовши на вулицю біля будинку ОСОБА_4 побачив працівників міліції. Від працівників міліції стало відомо, що ОСОБА_3  вночі підрізав ОСОБА_6,  і останні попросили в нього  бути понятим під час огляду будинку ОСОБА_4 В ході огляду будинку він зайшовши в будинок і на підлозі веранди побачив кров, і коли зайшов в кімнату, в яку в свою чергу вночі заходила ОСОБА_4 разом із ОСОБА_6, він на підлозі побачив також кров і поламаний стілець. Крім того, в цій же кімнаті, на підлозі поряд із стільцем він побачив кухонний ніж на якому були краплі крові. Після цього, працівники міліції в його присутності та присутності іншого понятого вилучили кухонний ніж та вилучили у ОСОБА_3 сорочку, яка також була в крові. Крім того, в той час, коли в ОСОБА_3 вилучали сорочку, в останнього він бачив на голові кров. Пізніше від ОСОБА_4 йому стало відомо, що ОСОБА_3 по голові стільцем вдарив ОСОБА_6, якого в свою чергу ОСОБА_3  один раз вдарив ножем. Також, йому стало відомо, що ОСОБА_6 забрали до лікарні і зробили операцію. Про те, із-за чого ОСОБА_3  вдарив ножем ОСОБА_6  йому не відомо,  він при цьому присутнім не був (а. с. 27 -28 т.1);

       -          протоколом огляду місця події від 23.05.2008 року, згідно з яким був оглянутий будинок АДРЕСА_2. На веранді, коридорі та кімнатах виявлені плями бурого кольору. У спальні залишки розбитого стільця та кухонний ніж. При цьому було вилучено ніж, сорочку ОСОБА_3 та змиви плям бурого кольору  (а.с.14-16 т.1);

       -          протоколом відтворення обстановки та обставин події від 13.06.2008 року, відповідно до якого ОСОБА_3 показав місце, де вони зустріли потерпілого. Розказав, що після того, як він виявив ОСОБА_4 з ОСОБА_6, пішов на веранду з метою знайти щось, чим можна спричинити ушкодження ОСОБА_6 Показав де взяв ніж, та за яких обставин, і як саме (зверху вниз) вдарив ним ОСОБА_6 (а.с.42-50 т.1);

       -          протоколом відтворення обстановки та обставин події від 13.06.2008 року, згідно з яким ОСОБА_6 розказав за яких обставин він познайомився з ОСОБА_4 та іншими, як опинився у будинку ОСОБА_4 Вказав, за яких обставин ОСОБА_4 запропонувала йому спати разом на одному ліжку та яким чином ОСОБА_3 вдарив його ножем (а.с.51-60 т.1);

       -          висновком амбулаторної судово - психолого - психіатричної експертизи №763 від 17.07.2008 року, відповідно до якого ОСОБА_3 на момент вчинення інкримінованих йому діянь і в даний час на психічне захворювання не страждав і не страждає. За своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування медичних заходів не потребує. У стані фізіологічного афекту чи будь-якому іншому емоційному стані, яке суттєво впливало на його свідомість та дії не перебував (а.с.65-68 т.1);

       -          висновком судово-імунологічної експертизи №162 від 21.06.2008 року, згідно з яким кров потерпілого ОСОБА_6 відноситься до групи А з ізогемаглютином а-В, також у ній міститься антиген Н. На тампоні із змивом плям бурого кольору та на сорочці, наданих на дослідження, виявлена кров людини. Кров на тампоні відноситься до групи А із ізогемаглютином а-В та з антигеном Н, а тому могла походити від потерпілого ОСОБА_6 При встановленні групової належності крові на сорочці виявлені антиген Н та ізогемаглютин а-В. Даних, підтверджуючих можливість походження крові на сорочці від потерпілого ОСОБА_6 не отримано (а. с. 75-78 т.1);

       -          висновком судово-медичної експертизи №66/228 від 21.06.2008 року, відповідно до якого згідно медичної документації у ОСОБА_6 мала місце рана довжиною 2,5 см в 1 1-му міжребер'ї по середньо-пахвовій лінії зліва, яка сполучалась з лівою плевральною та черевною порожнинами, з ушкодженням по ходу раневого каналу лівого куполу діафрагми та селезінки (наскрізне ушкодження), гематома воріт селезінки, лівобічний гемоторакс, близько  1000 мл. крові в черевній порожнині.
Ушкодження по терміну заподіяння може відповідати строку, зазначеному у постанові, відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечне для життя на час його заподіяння.

       Ідентифікувати травмуючий предмет не представляється можливим через хірургічну обробку рани на шкірі потерпілого. Враховуючи характер зазначених у медичній документації ушкоджень, поранення тулуба у ОСОБА_6 утворилось внаслідок одноразової дії гострого (вірогідно колюче-ріжучого) предмету, не виключено кухонного ножа, ширина клинка якого на рівні занурення у тіло становить не більше 2,5 см.

       У момент заподіяння ушкодження потерпілий був звернутий лівою частиною тіла до травмуючого предмета, який діяв зліва направо та згори донизу по відношенню до передньої поверхні тіла потерпілого. Проникаюче поранення грудної клітини і черевної порожнини у ОСОБА_6 могло утворитись за обставин, на які вказали обвинувачений ОСОБА_3 та потерпілий ОСОБА_6 в ході відтворення обстановки та обставин події від 13.06.2008 року.

       Згідно медичної документації, на момент звернення потерпілого за медичною допомогою з його рота відчувався запах алкоголю (а.с.84-85 т.1);

       -          висновком судово-медичної експертизи №297 від 24.06.2008 року згідно, з яким у ОСОБА_3 виявлені ушкодження: забійна рана тім'яної ділянки ліворуч, садна обох передпліч. Ушкодження заподіяні тупим предметом (предметами) по строку можуть відповідати терміну, зазначеному у постанові та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Через відсутність даних про розміри, кількість, точне розташування та характер ушкоджень, вирішити питання якими тупими предметами вони заподіяні не представляється можливим. Рана голови могла утворитись від дії частин дерев'яного стільця. Для відповіді на питання про положення потерпілого в момент заподіяння ушкоджень та його взаєморозташування з травмуючим предметом, судово-медичні дані відсутні ( а. с. 90 т.1);

       -          висновком судово-цитологічної експертизи №166/08 р/ц від 25.07.2008 року, відповідно до якого кров ОСОБА_6 відноситься до групи А(П) з ізогемаглютиніном анти-В та супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВО. При дослідженні змивів з клинка та ручки ножа знайдена кров людини,   також   виявлені   епітеліальні   клітини   чоловічої   генетичної   статі.   При   серологічному дослідженні крові виявлено антигени А і Н та ізогемаглютинін анти-В ізосерологічної системи АВО, а при серологічному дослідженні епітеліальних клітин виявлено антигени А і Н ізосерологічної системи АВО. Таким чином, можливо зробити висновок про походження виявленої крові як потерпілому ОСОБА_6, так і будь-якій іншій особі організму якої властиві антигени А і Н ізосерелогічної системи АВО (а.с.95-102 т.1);      

       -          постановою про визнання та приєднання до справи речових доказів від 10.08.2008 року, відповідно якої до справи приєднані речові докази: чоловіча сорочка з плямами бурого кольору; паперовий пакет із зразками крові ОСОБА_6; марлевий тампон із змивами плям бурого кольору кухонний ніж( а. с. 104-106 т. 1);

       -          актом комплексної амбулаторної судової психолого - психіатричної експертизи №34 від 11.05.2011 року, відповідно до якого ОСОБА_3 під час вчинення інкримінованих йому дій на психічне захворювання не страждав, в тому числі не перебував в тимчасовому хворобливому стані, а перебував в стані простого алкогольного сп’яніння. Тому він міг  усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Під час проведення обстеження ознак психічного захворювання у нього не виявлено. Він може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Примусових заходів медичного характеру ОСОБА_3 не потребує. ОСОБА_3 під час скоєння інкримінованих йому дій в  стані фізіологічного афекту та в іншому емоційному стані, який міг би здійснити суттєвий вплив на його свідомість та діяльність,  не перебував (а.с.324-326 т.2);

       - іншими матеріалами справи.

       Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_3 в скоєнні  інкримінованого йому злочину доказана повністю.

       Невизнання своєї вини підсудним ОСОБА_3 в скоєнні злочину передбаченого ч.3 ст. 15, ст. 115 ч.1 КК України, суд розцінює як намагання підсудного зменшити відповідальність за скоєний злочин.   

       Такі покази підсудного є нелогічними та спростовуються іншими, зібраними по справі доказами, в тому числі і об’єктивними доказами. Посилання підсудного в судовому засіданні на те, що він ударив потерпілого ножем, однак умислу вбивати  ОСОБА_6 у нього не було, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Доводи ОСОБА_3 про те, що після того, як він вдарив потерпілого ножем та одразу ж викинув ніж на підлогу, і намагаючись вийти з кімнати повернувся до потерпілого спиною, після чого отримав удар по спині, спростовуються показами потерпілого. ОСОБА_6 показав, що після того, як ОСОБА_3 вдарив його ножем, він побоюючись інших ударів, підвівся, взяв стілець та почав бити ним підсудного по голові, так, як той знову наближався до нього. При цьому підсудний знаходився обличчям до нього. Після його удару підсудний випустив з рук ніж, а потім і сам впав, після чого потерпілий почав битися з підсудним.

       Суд бере до уваги саме ці покази.

        Виходячи з наведеного, суд вважає доведеним факт того, що злочинне посягання на життя потерпілого було закінчено в той момент, коли ОСОБА_6, після того, як ОСОБА_3 вдарив його ножем, побоюючись інших ударів, підвівся, взяв стілець та почав бити ним підсудного по голові, так, як той знову наближався до нього і міг завдати повторний удар ножем.

        Крім того, як видно з протоколу огляду місця події від 23.05.2008 року ( т.1 а.с.14-16) саме у спальні, де знаходяться залишки розбитого стільця, виявлено та вилучено кухонний ніж з плямами бурого кольору. Щодо отриманих підсудним пошкоджень,  які були виявлені на його передпліччях, то згідно оголошеного в судовому засіданні протоколом відтворення обстановки та обставин події від 13.06.2008 року (який як пояснив підсудний відповідає дійсності), і  відповідно до якого ОСОБА_3 після того, як вдарив потерпілого ножем та почав виходити з кімнати, то ОСОБА_6 піднявшись з ліжка став наносити йому удари стільцем по голові, скільки було ударів він не пам’ятає. Також, згідно оголошеного в судовому засіданні протоколу відтворення обстановки та обставин події від 13.06.2008 року, ОСОБА_6 показав, що після того, як ОСОБА_3 вдарив його ножем він піднявся та почав наносити підсудному удари стільцем по голові поки той не впав. Стільцем він бив поки той не зламався. Допитана в судовому засіданні експерт зазначила, що виникнення тілесних ушкоджень у підсудного та потерпілого за обставин зазначених обома сторонами в протоколах відтворення обстановки та обставин події, внаслідок нанесення ударів дерев’яним предметом (стільцем) не виключається. Покази обох осіб можуть відповідати дійсності. Ушкодження на голові та передпліччі підсудного могли виникнути при нанесенні ударів стільцем при вказаному розташуванні обох сторін. Ушкодження тім’яної частини голови підсудного могли утворитися при нанесенні потерпілим удару стільцем по голові підсудного, за умови, що підсудний та потерпілий стояли обличчям один до одного.       

         За даних обставин суд вважає, що покази в цій частині дані ОСОБА_3 з метою пом'якшити свою відповідальність за вчинений ним злочин.

       Такими, що не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні є і посилання адвоката на те, що відповідно до висновку судово-медичної експертизи №297 від 24.06.2008 року у ОСОБА_3 виявлена забійна рана тім'яної ділянки голови, а відповідно у момент удару він не міг стояти обличчям до потерпілого.

        При цьому, суд враховує, що дане питання було предметом дослідження вказаної експертизи. Експерт не дійшов висновку про те, що у момент удару ОСОБА_3 стояв обличчям до потерпілого. Даючи висновок, експерт вказав, що відсутні судово-медичні дані для відповіді на питання про положення потерпілого в момент заподіяння йому ушкоджень. Свій висновок він підтвердив і під час судового слідства.  

        З наведених вище міркувань, доводи адвоката з цього приводу, не можуть бути прийняті до уваги судом.

       Факт того, що умисел на заподіяння смерті ОСОБА_6 у ОСОБА_3 виник після того, як він виявив ОСОБА_4 разом з потерпілим, і саме тому він пішов у веранду за ножем підтверджується оголошеними в судовому засіданні показами  підсудного, який у ході досудового слідства під час допиту в якості обвинуваченого (а. с. 132 -133; 149 –150 т.1) показав, що побачивши ОСОБА_6 з ОСОБА_4, він розлютився, тоді ж у нього виникла думка вдарити потерпілого ножем, він пішов на кухню, де взяв ніж, повернувся та вдарив ним ОСОБА_6 Згідно останнього протоколу підсудний вказав, що удар потерпілому він наніс умисно. В судовому засіданні ОСОБА_3 вказав, що дані протоколи відповідають дійсності. Крім того, оцінюючи і досліджуючи стосунки підсудного з його колишньою дружиною суд встановив, що як показала ОСОБА_4 в судовому засіданні, вона на момент вчинення злочину офіційно була розлучена з ОСОБА_3, так, як їм потрібно було продати земельну ділянку, але продовжувала проживати з ним у її будинку за адресою: АДРЕСА_2. Вони разом мешкали та вели спільне господарство. Однак свідок показала, що і раніше підсудний заставав її під час того, як вона зраджувала йому з іншими чоловіками, але відносився до цього нормально. Він на це не реагував, не кричав, просто мовчи виходив. Він все тримав в собі і нічого свідку не виказував. Виходячи з наведеного (розпусної поведінки ОСОБА_4.), суд вважає, що умисел підсудного був направлений саме на скоєння навмисного вбивства потерпілого, а не на те, що залякати ОСОБА_6 До того ж, сам підсудний вказав, що наніс удар ножем мовчки, не висловлюючи на адресу потерпілого будь –які погрози. Тобто, не вчинив жодних дій до того, щоб як він стверджує лише налякати потерпілого.  

       Не знайшли  свого  підтвердження  і  доводи  підсудного про те, що він вдарив ОСОБА_6 ножем, оскільки знаходився у шоковому стані.

       Так, відповідно до висновку амбулаторної судово-психолого - психіатричної експертизи №763 від 17.07.2008 року ( а.с.65-68 т.1) ОСОБА_3 на момент вчинення інкримінованих йому діянь у стані фізіологічного афекту чи будь-якому іншому емоційному стані, яке суттєво впливало на його свідомість та дії не перебував.  Згідно акту комплексної амбулаторної судової психолого - психіатричної експертизи №34 від 11.05.2011 року, ОСОБА_3 під час вчинення інкримінованих йому дій на психічне захворювання не страждав, в тому числі не перебував в тимчасовому хворобливому стані, а перебував в стані простого алкогольного сп’яніння. Тому він міг  усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Під час проведення обстеження ознак психічного захворювання у нього не виявлено. Він може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.   ОСОБА_3 під час скоєння інкримінованих йому дій в  стані фізіологічного афекту та в іншому емоційному стані, який міг би здійснити суттєвий вплив на його свідомість та діяльність,  не перебував (а.с.324-326 т.2). Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що емоційний стан підсудного під час скоєння інкримінованого йому злочину, дозволяв ОСОБА_3 контролювати свої дії зважаючи на те, що підсудний раніше заставав ОСОБА_4 під час того, як вона зраджувала йому з іншими чоловіками, але відносився до цього нормально.

       Враховуючи викладене, суд вважає що і ці доводи підсудного дані ним з метою уникнути відповідальності за вчинений ним злочин.

        Враховуючи те, що у судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 пояснив, що удар ножем він заподіяв ОСОБА_6 навмисно, так, як, його охопила злоба і він був ображений з - за того, що потерпілий та ОСОБА_4 займались сексом, а також те, що цей удар був спрямований у життєво важливий орган, при цьому як видно з висновку судово - медичної експертизи №66/228 від 21.06.2008 року (а.с.84-85 т.1) у ОСОБА_6 мала місце рана в 11-му міжребер'ї, яка сполучалась з лівою плевральною та черевною порожнинами, довжиною 2,5 см, із зануренням у тіло близько 2,5 см та з ушкодженням лівого куполу діафрагми та селезінки (наскрізне ушкодження), суд вважає, що доводи підсудного про те, що у нього не було умислу на вбивство ОСОБА_6 безпідставні.

        За даних обставин, суд вважає, що ОСОБА_3 умисно заподіяв ОСОБА_6 колото-різане поранення, усвідомлюючи можливість настання небезпечних наслідків та бажаючи їх настання. Однак не досяг злочинної мети, смерті ОСОБА_6, з причин що не залежали від його волі. У зв'язку з опором ОСОБА_6 підсудний не вчинив усіх дій, які вважав необхідним для доведення злочину до кінця.

         Оцінюючи спричинене підсудним потерпілому поранення, а саме силу завданого удару ножем, суд виходить з того, що не можуть бути прийняти до уваги покази надані в судовому засіданні, як ОСОБА_3, що потерпілого він не вдарив, а лише уколов ножем несильно, проколовши шкіру потерпілого (однак він розуміє яку небезпеку несе ніж здоров’ю людини, хоча не усвідомлював, що може завдати ножем тяжкі тілесні ушкодження), так і ОСОБА_6, що нанесений йому удар був сильний, так, як в нього була пошкоджена діафрагма легенів та селезінка. Підсудний та потерпілий не є фахівцями в області визначення сили завданого удару, вони не володіють знаннями в області проведення відповідних експертиз, їх думка носить суб’єктивний характер. Як показала в судовому засіданні експерт ОСОБА_9, питання про силу з якою було заподіяне колото-різане поранення є другорядним в практиці судових експертів. Великого зусилля, для заподіяння ушкодження, яке малося у потерпілого, не було потрібно. Отже, сила нанесення удару травмуючим колючо-ріжучим предметом не є визначальним для визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень. Таким чином, сила, з якою був нанесений удар ОСОБА_3 не має значення для кваліфікації дій підсудного.

        Суд вважає, що щире каяття, як пом'якшуюча обставина, не може бути врахована щодо підсудного, оскільки він, хоч і стверджує, що щиро розкаявся, однак не визнав свою вину в скоєнні злочину передбаченого ч.3 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України . При цьому суд враховує, що пом'якшуюча обставина - щире каяття, має місце в тих випадках, коли особа повністю визнає свою вину у вчиненому злочині, дає своїй поведінці належну оцінку і дійсно готова нести передбачену законом відповідальність.

        Органом досудового слідства дії підсудного ОСОБА_3 правильно кваліфіковано за ст. ст. 15 ч. 3, 115 ч. 1 КК України, як замах на вчинення умисного вбивства.

        Суд вважає таку кваліфікацію дій підсудного вірною.

      При обранні міри покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого ОСОБА_3 злочину, особу винного, обставини, що пом’якшують та обтяжують його відповідальність.

Так, суд враховує, що підсудний скоїв особливо тяжкий злочин.

Як особа підсудний характеризується за місцем проживання в с. Тарасовщина  позитивно, у смт. Гостомель згідно характеристики селищного голови негативно, згідно характеристики депутата селищної ради позитивно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, не судимий.

Обставин, що пом’якшують покарання підсудного, суд  не вбачає.

           Обставиною, що обтяжує покарання підсудного, суд вважає вчинення злочину особою, яка перебувала в стані алкогольного сп’яніння.

           Враховуючи викладені обставини та враховуючи тяжкість скоєного злочину суд  вважає, що виправлення підсудного не можливе без ізоляції його від суспільства, тому підсудному слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ст. 115 ч.1 КК України. Дане покарання суд вважає необхідним та достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів.

         Потерпілим ОСОБА_6 по даній справі заявлений позов про відшкодування завданої йому матеріальної шкоди в сумі 655 грн. 82 коп. та  50 000 грн. завданої моральної шкодою.

Суд вважає, що даний позов підлягає до часткового задоволення. Так, згідно із представленими документами, потерпілому завдано матеріальну шкоду в розмірі 655 грн. 82 коп. Щодо задоволення позову в цій частині підсудний не заперечував, крім того, в подальшому суду було надано поштову квитанцію про перерахування потерпілому даної суми. Тому, суд відмовляє в задоволенні цивільного позову в частині відшкодування завданої матеріальної шкоди.

Стосовно завдання моральної шкоди, то суд вважає доказаним факт завдання потерпілому моральної шкоди, оскільки він переніс нервовий стрес в зв’язку з отриманим пораненням, а  в подальшому і з проведенням слідчих дій. В зв’язку з даними подіями він усвідомлює, що став предметом обговорювання оточуючих, що також вплинуло на його моральний стан. Стан його здоров’я погіршився Крім того, він втратив орган (селезінку), а тому не може працювати як раніше та утримувати свою  родину на належному рівні. Суд вважає, що розмір відшкодування відповідає ступеню моральних страждань потерпілого, а тому в цій частині стягує на його користь 50 000 грн.

Підсудному в строк відбутого покарання враховується час тримання його під вартою під час досудового та судового слідства, речовими доказами суд розпоряджається у відповідності із ст. 81 КПК України, запобіжний захід залишає без змін.

         Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И  В:

        ОСОБА_3  визнати винним у скоєнні злочину,  передбаченого ст. 15 ч.3, ст. 115 ч. 1 КК України та призначити йому покарання у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі з відбуванням покарання в системі кримінально-виконавчих установ.

Цивільний позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_6  50 000 (п’ятдесят тисяч) грн. завданих моральних збитків, в іншій частині позову відмовити.   

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту затримання, тобто з 23.05.2008 року.

         Речові докази, які знаходиться в камері схову речових доказів Ірпінського МВ ГУ МВС України в Київській обл.: чоловічу сорочку з плямами бурого кольору; паперовий пакет із зразками крові ОСОБА_6; марлевий тампон із змивами плям бурого кольору; кухонний ніж –знищити.  

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід у відношенні підсудного  залишити без зміни –тримання під вартою в СІЗО № 13 Держдепартаменту України з питань виконання покарань.

На вирок до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд може бути подана апеляція протягом 15 діб із моменту проголошення вироку, а підсудним - в той строк із моменту вручення копії вироку.

Суддя:В. В. Кафтанов