Справа № 2-752/11

ІРПІНСЬКИЙ  МІСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

   29 червня 2011 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

    головуючого судді                                                  Кашперської Т.  Ц.  

при секретарі                                   Сіньковій Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

в с т а н о в и в:

Позивач в березні 2011 року звернулася до суду із позовом про стягнення боргу за договором позики. В позові посилається на те, що 21.08.2008 року вона позичила відповідачу грошові кошти в сумі 25000 доларів США, що на дату подання заяви становить 198367,50 грн., факт одержання відповідачем грошових коштів підтверджується розпискою, відповідач зобов’язувався повернути по першій вимозі. Вказує, що на першу вимогу відповідач гроші не повернув, після чого позивач неодноразово безрезультатно зверталась до відповідача із вимогою повернути борг. В зв’язку із викладеними обставинами позивач просила стягнути із відповідача на його користь борг за договором позики в сумі 25000 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 198367,50 грн. та судові витрати в розмірі 1820 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представники ОСОБА_3, ОСОБА_4 позов підтримали, підтвердили обставини, що викладені в позовній заяві, остаточно уточнивши заявлені позовні вимоги, просили стягнути із відповідача на користь позивача борг за договором позики в розмірі, еквівалентному 25000 доларів США, що становить 199317,5 грн. та судові витрати в сумі 1820 грн.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнали, заперечували факт укладення між сторонами договору позики; вказували, що сторони дійшли згоди про те, що відповідач отримав у позивача кошти в розмірі 25000 доларів США для купівлі на ім’я позивача земельної ділянки, про що відповідачем була видана розписка від 21.08.2008 року. Вказували на те, що відповідач придбав на ім’я позивача земельну ділянку, разом із тим позивач не бажає отримувати дану земельну ділянку, зобов’язання про повернення даних коштів у відповідача перед позивачем відсутні. Вимоги про повернення коштів позивач відповідачу не пред’являла. З огляду на викладене просили відмовити позивачу в задоволенні заявлених позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представників, відповідача та його представника, вивчивши письмові докази по справі, вважає заявлений позов таким, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Вирішуючи даний спір, суд враховує, що відповідно до вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Згідно ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

В судовому засіданні було встановлено, що 21.08.2000 року позивач ОСОБА_1 передала, а відповідач ОСОБА_2 отримав у позивача грошові кошти у розмірі 25000 доларів США на купівлю земельної ділянки та зобов’язувався на першу вимогу повернути отриману суму; про отримання коштів в розмірі 25000 доларів США та зобов’язання повернути отриману суму на першу вимогу відповідач 21.08.2008 року видав позивачу розписку (копія розписки а. с. 7).

Встановлені обставини визнані в судовому засіданні сторонами та із огляду на вимоги ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягають.

Відповідно до вимог ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11 цього Кодексу.  Зобов’язання  має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового  обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та також якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Оскільки в судовому засіданні було встановлено, що між сторонами був укладений договір позики грошових коштів в розмірі 25000 доларів США, відповідач взяв на себе зобов’язання повернути отриману грошову суму на першу вимогу, разом із тим на вимогу позивача суму боргу в розмірі 25000 доларів США відповідач не повернув, суд стягує із відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 борг  в розмірі, еквівалентному 25000 доларів США, що становить 199317,5 грн. (25000 х 7,9727 = 199317,5).

Доводи відповідача та представника відповідача про існування між сторонами домовленості щодо купівлі земельної ділянки та посилання в зв’язку із цим на довіреність від позивача на ім’я відповідача не спростовують зобов’язання відповідача повернути позивачу кошти в розмірі 25000 доларів США.

Заперечуючи заявлені позивачем позовні вимоги, відповідач та його представник також вказували про те, що відповідач на виконання домовленості із позивачем придбав для позивача земельну ділянку, використавши на це отримані від позивача кошти. Зазначені обставини не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, із змісту розписки від 21.08.2008 року не вбачається, що відповідач отримав кошти для придбання земельної ділянки для позивача; доказів про придбання для позивача відповідачем земельної ділянки стороною відповідача також не надано.

На думку суду, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи заперечення відповідача про те, що позивач не звернувся до відповідача із вимогою про повернення коштів, в зв’язку із чим строк повернення боргу не настав. Як вбачається із пояснень сторін та матеріалів справи, позивач звернулася до суду із даним позовом в 18.03.2011 року, а 10.05.2011 року відповідач ознайомився із матеріалами цивільної справи та отримав копію позовної заяви із додатками, про що свідчить заява відповідача (а. с. 27). Оцінюючи дані обставини в їх сукупності та із огляду на вимоги ст. 530 ЦК України, суд прийшов до висновку про необхідність захисту прав позивача та стягнення на його користь заборгованості в розмірі еквівалентному 25000 доларів США, що становить 199317,5 грн.

 З огляду на викладене суд задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги та стягує із відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 199317,5 грн.

Оскільки суд задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги, суд стягує із відповідача на користь позивача понесені судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 1700, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 грн., а всього 1820 грн.

Керуючись ст. ст. 524, 533, 1046 - 1049 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 212 –215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг в розмірі, еквівалентному 25000 доларів США, що становить 199317,5 грн. (сто дев’яносто дев’ять тисяч триста сімнадцять грн. 50 коп.).

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1820 грн.

   Повне рішення буде виготовлене протягом п’яти днів з дня закінчення розгляду справи 04.07.2011 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

   Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:Т. Ц. Кашперська