Судове рішення #18190134

Справа №  22-ц-170/11                                          Головуючий у 1 інстанції: Ванівський Ю.М.  

                                                                      Доповідач в 2-й інстанції:   Бермес І. В.  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

22 березня 2011 року  колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

                    Головуючого- Бермеса І.В.

                  суддів:  Шандри М.М., Гончарук Л.Я.,

                    при секретарі: Бандрівській М.Ю.,

                  з участю ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,   

                  ОСОБА_7,

                   та адвокатів ОСОБА_8, ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_10 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 21 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_10, за участю третьої особи ЛКП «Вулецьке»про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -   

                                                                встановила:

       Оскаржуваним рішенням суду позов задоволено частково.

       Стягнуто з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_4 завдану матеріальну шкоду в сумі 30 057 грн. 00 коп., 1 564 грн. 98 коп. витрат, пов»язаних із проведенням експертизи, завдану моральну шкоди в сумі 3 000 грн., 51 грн. оплачених державного мита, 30 грн. витрат, пов»язаних із забезпеченням судового процесу інформаційно-технічними засобами, а всього стягнути 34 702 грн. 98 коп.

       Додатковим рішенням від 1 березня 2010 року, яке не оскаржується,  ухвалено відмовити в  задоволенні  позовних  вимог до ОСОБА_5,  ОСОБА_11, ОСОБА_12.

       Рішення суду від 21 грудня 2009 року оскаржила відповідач ОСОБА_10

         В апеляційній скарзі покликається на те, що не враховано, що  відповідальність за завдані збитки повинні нести власники обох квартир НОМЕР_2 та НОМЕР_3, оскільки ванна кімната є у спільному користуванні обох квартир, які повинні забезпечувати належне дотримання утримання житлових та допоміжних приміщень.

     В основу рішення суд поклав звіт про незалежну оцінку від 03 грудня 2008 р., який не відповідає фактичним обставинам справи, тобто завданій матеріальній шкоді.

     В судовому засіданні свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 підтвердили факт залиття ванної кімнати, пояснили що внаслідок залиття була пошкоджена тільки стеля ванної кімнати.

  Однак у вказаному звіті про незалежну оцінку перерахована шкода, яка не була нанесена залиттям ванної кімнати, зокрема пошкодження керамічної плитки площею 39,96 кв.м.,  перекос дверей, пошкодження набору для ванної кімнати: тумби з умивальником, тумби навісної з дзеркалом та інш.

        Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення.

        Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_3 та виступ адвоката ОСОБА_9 на підтримання апеляційної скарги, заперечення ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5  та виступ адвоката ОСОБА_8, пояснення ОСОБА_7, перевіривши матеріали справи та  доводи скарги,  колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

        Відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

      Відповідно до п.2 ч.1 ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.

      Статтями 10, 60 ЦПК України, встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

       З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок залиття та просив стягнути з відповідчів ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_10 матеріальну шкоду, завдану залиттям 23 грудня 2006 року належної йому квартири НОМЕР_1 у будинку АДРЕСА_1 у сумі 30 057 грн., мотивуючи тим, що відповідачі періодично, допускали залиття його квартири. Діями відповідачів йому завдано моральну шкоду внаслідок неодноразовості залиття, що впливає на  стан його здоров'я та здоров'я його сім»ї, як інваліда, створення дискомфорту в житті та нервових стресів, крім того в добровільному порядку відповідачі відшкодувати завдані збитки відмовляються, тому моральну шкоду він визначав у розмірі 20 000 грн., яку просив стягнути, а всього просив стягнути 51 702 грн. 98 коп.

Задовольняючи позов, суд вказав, що факт залиття квартири позивача та заподіяння їй матеріальної шкоди підтверджується копією акту комісії ЛКП " Вулецьке " від 27.12.2006р. /а.с.9/ та копією звіту про незалежну оцінку від 20.11.2008 року, складеним фізичною особою - підприємцем ОСОБА_15 /а.с.23-72/, згідно якого вартість ремонтних робіт становить суму 30 057 грн., яку і слід стягнути з відповідачки ОСОБА_10 на користь позивача, як завдану матеріальну шкоду.

Суд також прийняв до уваги пояснення свідків працівників ЛКП "Вулецьке" - ОСОБА_13 та ОСОБА_7, які підтвердили факт залиття квартири позивача з вини відповідача ОСОБА_10 внаслідок неналежного користування сантехнічними приладами.

   При таких обставинах суд вірно не прийняв до уваги пояснення представника відповідача ОСОБА_10 - ОСОБА_3, яка, вказала, що приміщення ванни знаходиться в спільному користуванні з відповідачами, а саме з сім'єю ОСОБА_5, які повинні нести відповідальність.

   На цю ж обставину покликається апелянт.

   Однак жодних доказів про це не здобуто.

   В той же час відповідач ОСОБА_5 заперечив проти позовних вимог позивача та вказав, що залиття відбулося не з його вини, а з вини відповідачки ОСОБА_10, оскільки в квартирі відповідачки проживали її знайомі, які залили позивача. Крім того вказав, що відповідно до акту ЛКП «Вулецьке», залиття сталось саме з вини ОСОБА_10

   З врахуванням обставин справи додатковим рішенням від 1 березня 2010 року суд ухвалив відмовити в  задоволенні  позовних  вимог до сім”ї ОСОБА_5.

   Це рішення не оскаржено, а відтак доведена вина відповідачки ОСОБА_10 у залитті квартири позивача, а тому немає підстав для солідарного стягнення шкоди з усіх відповідачів.

    В засіданні судової колегії вона частково визнала позов.

    Задовольняючи позов, суд виходив з того, що  вартість ремонтних робіт становить суму 30 057 грн.

   Однак суд не дав належної оцінки запереченням  представника відповідача ОСОБА_10 - ОСОБА_3, яка вказала, що не погоджується з сумою матеріальних та моральних збитків, оскільки вони є завищеними.

    При цьому суд виходив з того, що залиття було всієї ванної кімнати та були пошкодження які вказані в звіті про незалежну оцінку від 20.11.2008 року. Суд вважав, що саме це пояснили і свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_7

   Проте ОСОБА_7 в судовому засіданні 9.12.2009 року (а.с.145) та в засіданні судової колегії пояснила, що 23.12.2006 року  залито було не всю ванну кімнату позивача, а лише стелю.

   Це ж стверджено і довідкою ЛКП «Вулецьке»від 4.01.2001 року (а.с.180).

   З матеріалів справи встановлено, що раніше мало місце залиття квартири позивача, однак шкода по ньому не відшкодовувалась (а.с. 10-11).

  У висновку №2638 від 20.04.2007 року вбачається, що внаслідок цього залиття квартири, яке було раніше, пошкоджені двері та тумбочка під умивальник (а.с. 129).

   У звіті про незалежну оцінку від 20.11.2008 року це теж вказано.

   Судова колегія приходить до висновку, що ці пошкодження не є у причиновому зв’язку із залиттям, яке мало місце 23.12.2006року, а були від попереднього залиття, тому їх слід виключити з розрахунку у звіті про незалежну оцінку від 20.11.2008 року.

  Також не встановлено, що у цьому звіті хоча і вказано, що є пошкодження керамічної плитки, однак про це не стверджено  показами свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_7

  Апелянт, заперечує пошкодження керамічної плитки площею 39,96 кв.м., з чим слід погодитись.

  Тому немає підстав включати у вартість ремонту вартість плит керамічних -1550,45 грн.; вартість клею -247.69 грн.; вартість блоку дверного  -404.48 грн., вартість набору для ванної кімнати-9752 грн., а всього на суму 11 954.62 грн.(а.с.40)

    Тоді вартість матеріалів для ремонту становитиме 2879.38 грн.(14 834 грн. - 11954.62 грн. =2879.38 грн.).

     В той же час з розрахунку вартості ремонтних робіт слід виключити: вартість робіт по керамічній плитці (685грн.+4363 грн.); вартість робіт по дверних коробках  (26грн.+41 грн.); вартість блоку дверного (506 грн.), а всього на суму 5621грн. Відповідно пропорційно слід зменшити загальновиробничі витрати з суми 3856 грн. до 1443.98 грн.

    Вартість ремонтних робіт становитиме  8158.02 грн. (15223 грн. –(5621 +1443.98) =8158.02 грн.)

   Таким чином сума шкоди становитиме 2879.38 грн. +8158.02 грн. =11037 грн. 40 коп.

        Оскільки залиття, яке сталося з вини ОСОБА_10, вплинуло на стан здоров'я позивача створювало дискомфорт в його житті та нервові стреси, шкода в добровільному порядку не відшкодована, а тому позивач змушений був звертатися за захистом свого права до суду, витрачаючи свій час, а тому суд прийшов до висновку, що слід задоволити вимоги в частині стягнення завданої позивачу моральної шкоди у сумі 3 000 гривень.

Суд також зазначив при цьому, що це вплинуло на стан здоров'я членів його сім'ї.

Однак цей розмір слід зменшити до 2 000 грн. з врахуванням того, що не доведений в повному об’ємі розмір матеріальної шкоди, як просив позивач та не ставились вимоги щодо моральної шкоди членів його сім'ї.

  Таким чином рішення суду в частині відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди слід скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити частково.

       Суд вірно прийшов до висновку, що на користь позивача слід стягнути з відповідача ОСОБА_10 вартість проведеної судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 1500 грн. 00 коп. та 64 грн. 98 коп. витрат, пов»язаних із проведенням експертизи.

  Таким чином, з відповідачки ОСОБА_10 на користь позивача всього слід стягнути 14 683.38 грн., в тому числі вартість ремонтних робіт в сумі 11 037 грн. 40 коп., 1 564 грн. 98 коп. витрат, пов»язаних із проведенням експертизи, 2000 грн. моральної шкоди, 51 грн. оплачених державного мита, 30 грн. витрат, пов»язаних із забезпеченням судового процесу інформаційно-технічними засобами.

       Керуючись, ст.ст. 1166, 1167  ЦК України,  ст.ст. 10, 60, 212,  п. 2 ч.1 ст. 307, п. 2 ч.1 ст. 309,  ч. 2 ст. 314, ст.ст. 316, 317  ЦПК України, колегія суддів, -                                                            

                                                                          вирішила:

        Апеляційну скаргу ОСОБА_10 задовольнити частково.

  Рішення суду скасувати та постановити нове рішення.

       Стягнути з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_4 завданої матеріальної шкоди в сумі 11 037 грн. 40 коп., 1 564 грн. 98 коп. витрат, пов»язаних із проведенням експертизи, завданої моральної шкоди в сумі 2000 грн., 51 грн. оплачених державного мита, 30 грн. витрат, пов»язаних із забезпеченням судового процесу інформаційно-технічними засобами, а всього стягнути 14 683 грн. 38 коп.

    Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

               Головуючий :                                                                 

     

                   Судді:

       

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація